ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Світ краси
Люблю отут, на роздоріжжі,
На милій лавочці сидіть.
Мене квітневий легіт ніжить
І сон колише верховіть.

І розчиняє шум далекий,
І лагідніють небеса.
З найменших атомів, молекул
Зринає відчуттів краса.

О ця добра висока ніша,
Духовності резервуар!
Усе, в житті що наймиліше –
Гармонія природних чар.

Без неї світ краси загине,
Зла магма сточить береги.
Природо, мамо, Берегине,
Розлий ці чари навкруги!

12 квітня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-13 01:32:24
Переглядів сторінки твору 3152
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.226 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.226 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-13 09:12:11 ]
Резервуар духовності??? Каністра добра??? Бодня шляхетності??? Хм.
Та напиши "Духовності м"який муар" або щось таке. Той резервуар не дуже личить до пейзажу. Як гадаєш?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-13 13:40:40 ]
Для мене самого це слово було несподіванкою, але потім я зрозумів, що з технічної лексики воно чи не найбільш близьке до поезії. Резервуар у моєму розумінні - вмістилище - досить об"ємне поняння, яке може об"єднувати в узагальненні всі сади, парки і дику природу Землі і наповнювати її духовністю. Крім того, це слово дуже пластичне, що для поезії - чудово!
А в тебе Сашко, я тобі вже сто разів говорив, цмнічно-прозаїчне сприйняття життя, на біса ти взявся за поезію? У тебе два-три вдалих вірша із ста! Ніби тебе в дитинстві, вибачай, боднею по голові вдарили, отак ти світ і сприймаєш, і псуєш тут поетам атмосферу своїм прозаїчним метеоризмом у твоїх недолугих писаннях і коментарях. Сидів би у прозі, мав би більше поваги і значимості. І зауваг вдалих у тебе - дай Боже, щоб відсотків 30 було. Ти мислиш, здебільшого, трафаретно, там хтось тебе натаскує з поетів, а чогось нового, нетрафаретного, ти не сприймаєш. Шкода, вибачай за деяку різкість висловів, але ти сам винен!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-13 16:26:07 ]
Та нормально. Я не ображаюся. Для мене це слово теж було несподіванкою, повір. Оці скафандри любові, резервуари кохання та інша технічна термінологія пасує ліричному віршові як корові сідло. Якщо ти цього не бачиш - вибачай. Але це не головне. Головне аби митцю подобалося. А те, що це викликає посмішку - не страшно. Резервуар так резервуар. Я ж не заперечую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-13 21:09:02 ]
Сашко, я тобі вже казав, ти мислиш надто цинічно і прозаїчно. Я знаю, що презерватив називають резервуаром кохання. Виявляється, ще й скафандром! Чудово! Але я коли мислив про сад, якось не думав про оту гидку резину і мені слово резервуар побачилося у високому, шляхетному поетичному значенні, я не в прозаїчно-цинічному, як бачиш ти. Це все одно, що трактувати українську народну пісня "Мав я раз дівчиноньку" - "имел я один раз дєвушку". Кожен судить у міру своєї дози вихованості і цинізму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 10:00:38 ]
Краса! Відчуття природи і цікаві образи переплітаються! І резервуар мене зовсім не бентежить, бо є магма і молекули. Сукупно це ті слова, що створюють у вірші новітню сучасну картину. У Ярослава образи природи постають у різних іпостасях тому його вірші не схожі один за одного. Вони змінюються, як природа з кожною порою року. Можна відслідити нюанси, відтінки пейзажної лірики. Відтворити красу так, щоб було реалістична не кожному під силу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-13 13:49:40 ]
Абсолютно вірно, дорога Таню, ти умієш глибоко вникати в тканину вірша, цьому треба декому у тебе повчитися! Справді тут кілька слівець із технічної лексики - як засіб контрасту світу духовності і антисвіту, які взаємо переплітаються і взаємопроникають. Я навіть був щасливий, що вдалося завдяки фізичному терміну "молекул" знайти свіжу і точну риму до слова "далекий", бо лелеки (хоч і я Чорногуз) вже так усим остогидли, який вірш не візьми, скрізь ця збита заяложена рима.
І справді, природа щоразу неповторна, і вона щоразу інша, через те і виникають при описі такі несподівані новації у слові. Дякую сердечно!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 20:05:06 ]
Природа дає нам заспокоєння, розважливість, розуміння філософії буття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-13 21:10:09 ]
Так, і красу буття і насолоду від неї. Спасибі за глибину розуміння, Світлано!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-14 08:20:43 ]
Мені з пелюшок милий світ краси.
Резервуар духовності - зримий образ, креативно, чітко уявилося. Наповнення його - справа спільна.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-16 22:56:18 ]
Дякую щиро за розуміння і підтримку, Світлано-Майє! Головне, що слово "резервуар" не викликає спротиву, як елемент поетичної саме лексики