ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.02 06:11
В життєвім ломбарді припали вже пилом
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли

хома дідим
2026.10.01 23:54
осяяно вітражний
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні

С М
2026.10.01 22:54
Частина I: Принц Руперт Пробуджується(0:00–4:31)

Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік

Іван Потьомкін
2026.10.01 21:39
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники

Світлана Пирогова
2026.10.01 20:31
Бринить над яром тиша десь далеко.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.

Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.

Володимир Бойко
2026.10.01 19:48
Москалям на вулкані Камчатки
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.

На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.

Євген Федчук
2026.10.01 19:09
Коли упхались в Україну москалі,
Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се

Артур Курдіновський
2026.10.01 16:23
Я вип'ю келих осені гіркої,
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.

Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.

Борис Костиря
2026.10.01 14:52
Води ніколи не нап'єшся
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.

Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці

Тетяна Левицька
2026.10.01 12:46
Захлинаюся зболеним віршем —
у сутемряві місяця німб.
Задивляюся в небо частіше,
щоб побачити Бога у нім.

Та пітьма затуляє Світило,
сіллю вкрила чумацький мій шлях.
Я колись божевільно любила

Ольга Садкова
2026.10.01 11:24
Розірвеш тенета власного страху,
зробиш перший крок —
і починають рости крила.
І ширшає обрій,
бо ти вже — над собою колишнім.

Треба лише втримати напрямок польоту,
аби вітри спокус

В Горова Леся
2026.10.01 07:56
Спокійне сонце з неба волошкового
Тепло зливає до мілкого полудня.
Та не встигає вщент його наповнити,
Як тінь густа бджолині крила сковує,
В омані дня, що обернулась холодом.

Зніміння пересилити чи станеться
В погожім завтра тихооксамитовім,

Віктор Кучерук
2026.10.01 06:52
Солодкувато-пряний запах
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.

Артур Сіренко
2026.10.01 00:42
Глиняні люди
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -

хома дідим
2026.09.30 23:11
ввійти у розповідь зненацька
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто

Іван Потьомкін
2026.09.30 20:55
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Світ краси
Люблю отут, на роздоріжжі,
На милій лавочці сидіть.
Мене квітневий легіт ніжить
І сон колише верховіть.

І розчиняє шум далекий,
І лагідніють небеса.
З найменших атомів, молекул
Зринає відчуттів краса.

О ця добра висока ніша,
Духовності резервуар!
Усе, в житті що наймиліше –
Гармонія природних чар.

Без неї світ краси загине,
Зла магма сточить береги.
Природо, мамо, Берегине,
Розлий ці чари навкруги!

12 квітня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-13 01:32:24
Переглядів сторінки твору 2994
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.226 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.226 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-13 09:12:11 ]
Резервуар духовності??? Каністра добра??? Бодня шляхетності??? Хм.
Та напиши "Духовності м"який муар" або щось таке. Той резервуар не дуже личить до пейзажу. Як гадаєш?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-13 13:40:40 ]
Для мене самого це слово було несподіванкою, але потім я зрозумів, що з технічної лексики воно чи не найбільш близьке до поезії. Резервуар у моєму розумінні - вмістилище - досить об"ємне поняння, яке може об"єднувати в узагальненні всі сади, парки і дику природу Землі і наповнювати її духовністю. Крім того, це слово дуже пластичне, що для поезії - чудово!
А в тебе Сашко, я тобі вже сто разів говорив, цмнічно-прозаїчне сприйняття життя, на біса ти взявся за поезію? У тебе два-три вдалих вірша із ста! Ніби тебе в дитинстві, вибачай, боднею по голові вдарили, отак ти світ і сприймаєш, і псуєш тут поетам атмосферу своїм прозаїчним метеоризмом у твоїх недолугих писаннях і коментарях. Сидів би у прозі, мав би більше поваги і значимості. І зауваг вдалих у тебе - дай Боже, щоб відсотків 30 було. Ти мислиш, здебільшого, трафаретно, там хтось тебе натаскує з поетів, а чогось нового, нетрафаретного, ти не сприймаєш. Шкода, вибачай за деяку різкість висловів, але ти сам винен!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-13 16:26:07 ]
Та нормально. Я не ображаюся. Для мене це слово теж було несподіванкою, повір. Оці скафандри любові, резервуари кохання та інша технічна термінологія пасує ліричному віршові як корові сідло. Якщо ти цього не бачиш - вибачай. Але це не головне. Головне аби митцю подобалося. А те, що це викликає посмішку - не страшно. Резервуар так резервуар. Я ж не заперечую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-13 21:09:02 ]
Сашко, я тобі вже казав, ти мислиш надто цинічно і прозаїчно. Я знаю, що презерватив називають резервуаром кохання. Виявляється, ще й скафандром! Чудово! Але я коли мислив про сад, якось не думав про оту гидку резину і мені слово резервуар побачилося у високому, шляхетному поетичному значенні, я не в прозаїчно-цинічному, як бачиш ти. Це все одно, що трактувати українську народну пісня "Мав я раз дівчиноньку" - "имел я один раз дєвушку". Кожен судить у міру своєї дози вихованості і цинізму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 10:00:38 ]
Краса! Відчуття природи і цікаві образи переплітаються! І резервуар мене зовсім не бентежить, бо є магма і молекули. Сукупно це ті слова, що створюють у вірші новітню сучасну картину. У Ярослава образи природи постають у різних іпостасях тому його вірші не схожі один за одного. Вони змінюються, як природа з кожною порою року. Можна відслідити нюанси, відтінки пейзажної лірики. Відтворити красу так, щоб було реалістична не кожному під силу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-13 13:49:40 ]
Абсолютно вірно, дорога Таню, ти умієш глибоко вникати в тканину вірша, цьому треба декому у тебе повчитися! Справді тут кілька слівець із технічної лексики - як засіб контрасту світу духовності і антисвіту, які взаємо переплітаються і взаємопроникають. Я навіть був щасливий, що вдалося завдяки фізичному терміну "молекул" знайти свіжу і точну риму до слова "далекий", бо лелеки (хоч і я Чорногуз) вже так усим остогидли, який вірш не візьми, скрізь ця збита заяложена рима.
І справді, природа щоразу неповторна, і вона щоразу інша, через те і виникають при описі такі несподівані новації у слові. Дякую сердечно!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 20:05:06 ]
Природа дає нам заспокоєння, розважливість, розуміння філософії буття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-13 21:10:09 ]
Так, і красу буття і насолоду від неї. Спасибі за глибину розуміння, Світлано!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-14 08:20:43 ]
Мені з пелюшок милий світ краси.
Резервуар духовності - зримий образ, креативно, чітко уявилося. Наповнення його - справа спільна.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-16 22:56:18 ]
Дякую щиро за розуміння і підтримку, Світлано-Майє! Головне, що слово "резервуар" не викликає спротиву, як елемент поетичної саме лексики