ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,

В Горова Леся
2026.11.02 12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума

Юрій Гундарів
2026.11.02 09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…

У День пам'яті помер

Віктор Кучерук
2026.11.02 05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.

Кока Черкаський
2026.11.02 01:34
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.

Годинник цок-цок, та мені все одно,

хома дідим
2026.11.01 23:35
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами

Ірина Вовк
2026.11.01 22:49
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)


І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.


«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»

Євген Федчук
2026.11.01 22:06
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х

Ігор Шоха
2026.11.01 17:44
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.

Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора

Борис Костиря
2026.11.01 15:33
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.

І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.

В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.

Юрій Гундарів
2026.11.01 13:03
Чотиривірш - строфа, що складається з чотирьох рядків і зазвичай має закінчену думку, має французьку назву: катрен.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!

Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.

Віктор Кучерук
2026.11.01 07:41
Не квітнуть верби, сохнуть лози
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...

С М
2026.10.31 23:30
Книжкові сторінки покинуто біля моря
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь

Є розповідь, один король

хома дідим
2026.10.31 23:04
жовтнева девальвація
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому

Світлана Пирогова
2026.10.31 19:59
А жовтень прохолодою повіяв,
І стіни кам'яні мовчать, німі.
Ти і сьогодні білий парус-мрія.
Невидно крізь шибки мутні в пітьмі.

Ти тільки будь, - молюся я ночами,
А вдень у круговерті різних справ
Бинтую порожнечі сірі рани,

Ігор Терен
2026.10.31 19:13
Кого немає у хатині скраю,
тих доля випихає за Дунай,
щоб загодя не трафили у рай,
якого на землі ніде немає
(хоча і пекла не буває теж
за межами руїни і пожеж),
та де не буду, серце уміщає
все, що дарує доля на врожай:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Світ краси
Люблю отут, на роздоріжжі,
На милій лавочці сидіть.
Мене квітневий легіт ніжить
І сон колише верховіть.

І розчиняє шум далекий,
І лагідніють небеса.
З найменших атомів, молекул
Зринає відчуттів краса.

О ця добра висока ніша,
Духовності резервуар!
Усе, в житті що наймиліше –
Гармонія природних чар.

Без неї світ краси загине,
Зла магма сточить береги.
Природо, мамо, Берегине,
Розлий ці чари навкруги!

12 квітня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-13 01:32:24
Переглядів сторінки твору 3085
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.226 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.226 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-13 09:12:11 ]
Резервуар духовності??? Каністра добра??? Бодня шляхетності??? Хм.
Та напиши "Духовності м"який муар" або щось таке. Той резервуар не дуже личить до пейзажу. Як гадаєш?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-13 13:40:40 ]
Для мене самого це слово було несподіванкою, але потім я зрозумів, що з технічної лексики воно чи не найбільш близьке до поезії. Резервуар у моєму розумінні - вмістилище - досить об"ємне поняння, яке може об"єднувати в узагальненні всі сади, парки і дику природу Землі і наповнювати її духовністю. Крім того, це слово дуже пластичне, що для поезії - чудово!
А в тебе Сашко, я тобі вже сто разів говорив, цмнічно-прозаїчне сприйняття життя, на біса ти взявся за поезію? У тебе два-три вдалих вірша із ста! Ніби тебе в дитинстві, вибачай, боднею по голові вдарили, отак ти світ і сприймаєш, і псуєш тут поетам атмосферу своїм прозаїчним метеоризмом у твоїх недолугих писаннях і коментарях. Сидів би у прозі, мав би більше поваги і значимості. І зауваг вдалих у тебе - дай Боже, щоб відсотків 30 було. Ти мислиш, здебільшого, трафаретно, там хтось тебе натаскує з поетів, а чогось нового, нетрафаретного, ти не сприймаєш. Шкода, вибачай за деяку різкість висловів, але ти сам винен!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-13 16:26:07 ]
Та нормально. Я не ображаюся. Для мене це слово теж було несподіванкою, повір. Оці скафандри любові, резервуари кохання та інша технічна термінологія пасує ліричному віршові як корові сідло. Якщо ти цього не бачиш - вибачай. Але це не головне. Головне аби митцю подобалося. А те, що це викликає посмішку - не страшно. Резервуар так резервуар. Я ж не заперечую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-13 21:09:02 ]
Сашко, я тобі вже казав, ти мислиш надто цинічно і прозаїчно. Я знаю, що презерватив називають резервуаром кохання. Виявляється, ще й скафандром! Чудово! Але я коли мислив про сад, якось не думав про оту гидку резину і мені слово резервуар побачилося у високому, шляхетному поетичному значенні, я не в прозаїчно-цинічному, як бачиш ти. Це все одно, що трактувати українську народну пісня "Мав я раз дівчиноньку" - "имел я один раз дєвушку". Кожен судить у міру своєї дози вихованості і цинізму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 10:00:38 ]
Краса! Відчуття природи і цікаві образи переплітаються! І резервуар мене зовсім не бентежить, бо є магма і молекули. Сукупно це ті слова, що створюють у вірші новітню сучасну картину. У Ярослава образи природи постають у різних іпостасях тому його вірші не схожі один за одного. Вони змінюються, як природа з кожною порою року. Можна відслідити нюанси, відтінки пейзажної лірики. Відтворити красу так, щоб було реалістична не кожному під силу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-13 13:49:40 ]
Абсолютно вірно, дорога Таню, ти умієш глибоко вникати в тканину вірша, цьому треба декому у тебе повчитися! Справді тут кілька слівець із технічної лексики - як засіб контрасту світу духовності і антисвіту, які взаємо переплітаються і взаємопроникають. Я навіть був щасливий, що вдалося завдяки фізичному терміну "молекул" знайти свіжу і точну риму до слова "далекий", бо лелеки (хоч і я Чорногуз) вже так усим остогидли, який вірш не візьми, скрізь ця збита заяложена рима.
І справді, природа щоразу неповторна, і вона щоразу інша, через те і виникають при описі такі несподівані новації у слові. Дякую сердечно!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 20:05:06 ]
Природа дає нам заспокоєння, розважливість, розуміння філософії буття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-13 21:10:09 ]
Так, і красу буття і насолоду від неї. Спасибі за глибину розуміння, Світлано!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-14 08:20:43 ]
Мені з пелюшок милий світ краси.
Резервуар духовності - зримий образ, креативно, чітко уявилося. Наповнення його - справа спільна.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-16 22:56:18 ]
Дякую щиро за розуміння і підтримку, Світлано-Майє! Головне, що слово "резервуар" не викликає спротиву, як елемент поетичної саме лексики