Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
2025.12.13
08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів.
І от що ми маємо в результаті.
Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Фрідріх Вельгельм Ніцше - німецький філософ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Фрідріх Вельгельм Ніцше - німецький філософ
Фрідріх Вельгельм Ніцше - німецький філософ
Фрідріх Вільгельм Ніцше - німецький філософ, представник ірраціоналізму.
Народився 15 жовтня 1844 року в Рекком (недалеко від Лейпцига, східна Німеччина), в сім'ї лютеранського пастора Карла Людвіга Ніцше.
Навчаючись в Боннському і Лейпцігському університетах, познайомився з творами Шопенгауера і став шанувальником його філософії. На розвиток Ніцше також сприятливо вплинула дружба з Ріхардом Вагнером, яка тривала багато років.
Ніцше був блискучим студентом і придбав прекрасну репутацію в наукових колах. Завдяки цьому він вже в 1869 році отримав посаду професора класичної філології Базельського університету (у віці всього 25 років). Там він пропрацював близько 10 років.
У 1879-1889 роках він вів спосіб життя незалежного письменника, переїжджаючи з міста в місто, і створив в цей період всі свої основні твори
Доходи Ніцше від публікацій своїх творів були мінімальними. Популярність прийшла до нього лише після смерті.
Творча діяльність Ніцше обірвалося на початку 1889 року в зв'язку з душевною хворобою, котра перебувала в неадекватному і безладному поведінці, манії величі і втрати здатності до розумової роботи. З тих пір Ніцше проживав в Німеччині, де про нього піклувалися мати і сестра. Помер великий філософ у психіатричній лікарні в Веймарі 25 серпня 1900 року
20 кращих цитат Фрідріха Ніцше
1. Всі перешкоди і труднощі - це щаблі, по яких ми ростемо вгору ...
2. Буває невинність у брехні, і вона - є ознакою сильної віри в якусь річ.
3. Жінка навчається ненавидіти в тій мірі, в якій вона разучается зачаровувати.
4. І найбільше несправедливі ми не до тих, хто противний нам, а до тих, до кого немає нам ніякого діла.
5. А найбільше ненавидять того, хто здатний літати.
6. Краще збожеволіти від щастя, ніж від невдач, краще незграбно танцювати, ніж ходити, накульгуючи.
7. Привабливість пізнання була б незначна, якби на шляху до нього не доводилося долати стільки сорому.
8. Чим більше людина мовчить, тим більше вона починає говорити розумно.
9. Сучасна людина - це той, хто вмирає не від смерті, а від страху смерті і не від самої болю, а від страху болю, де він непритомніє іноді просто при вигляді крові.
10. Любов є такий стан, коли людина здебільшого бачить речі не такими, якими вони є.
11. Земля має оболонку; і ця оболонка вражена хворобами. Одна з цих хвороб називається, наприклад: «людина».
12. Чим вільніше і сильніше індивідуум, тим суворіше стає його любов.
13. Нещасним або щасливим людини роблять тільки його думки, а не зовнішні обставини. Керуючи своїми думками, він управляє своїм щастям.
14. Чим вище ми піднімаємося, тим менше і нікчемні здаємося тим, хто не може злетіти.
15. Чим ширше ти розкриваєш обійми, тим легше тебе розіп'яти.
16. Існують жінки, які, куди не подивишся в них, не мають нутра, а суть чисті маски. Гідна жалю людина, яка зв'язується з таким майже примарним, неминуче не задовольняючою істотою; але саме вони можуть найсильніше порушити бажання чоловіка: він шукає їх душі - і шукає без кінця.
17. Найвірніший спосіб зіпсувати молоде покоління - навчити їх вище цінувати однодумців, ніж тих, хто думає інакше.
18. Якщо ви хочете високо піднятися, користуйтеся власними ногами! Не дозволяйте нести себе, не сідайте на чужі плечі і голови!
19. Що власне обурює в стражданні, так це не саме страждання, а його безглуздість.
20. Істина не багатослівна, для брехні слів завжди бракує.
Зібрала з різноманітних джерел і переклала на українську мову 24.04.19 11.20
Фрідріх Вільгельм Ніцше - німецький філософ, представник ірраціоналізму.
Народився 15 жовтня 1844 року в Рекком (недалеко від Лейпцига, східна Німеччина), в сім'ї лютеранського пастора Карла Людвіга Ніцше.
Навчаючись в Боннському і Лейпцігському університетах, познайомився з творами Шопенгауера і став шанувальником його філософії. На розвиток Ніцше також сприятливо вплинула дружба з Ріхардом Вагнером, яка тривала багато років.
Ніцше був блискучим студентом і придбав прекрасну репутацію в наукових колах. Завдяки цьому він вже в 1869 році отримав посаду професора класичної філології Базельського університету (у віці всього 25 років). Там він пропрацював близько 10 років.
У 1879-1889 роках він вів спосіб життя незалежного письменника, переїжджаючи з міста в місто, і створив в цей період всі свої основні твори
Доходи Ніцше від публікацій своїх творів були мінімальними. Популярність прийшла до нього лише після смерті.
Творча діяльність Ніцше обірвалося на початку 1889 року в зв'язку з душевною хворобою, котра перебувала в неадекватному і безладному поведінці, манії величі і втрати здатності до розумової роботи. З тих пір Ніцше проживав в Німеччині, де про нього піклувалися мати і сестра. Помер великий філософ у психіатричній лікарні в Веймарі 25 серпня 1900 року
20 кращих цитат Фрідріха Ніцше
1. Всі перешкоди і труднощі - це щаблі, по яких ми ростемо вгору ...
2. Буває невинність у брехні, і вона - є ознакою сильної віри в якусь річ.
3. Жінка навчається ненавидіти в тій мірі, в якій вона разучается зачаровувати.
4. І найбільше несправедливі ми не до тих, хто противний нам, а до тих, до кого немає нам ніякого діла.
5. А найбільше ненавидять того, хто здатний літати.
6. Краще збожеволіти від щастя, ніж від невдач, краще незграбно танцювати, ніж ходити, накульгуючи.
7. Привабливість пізнання була б незначна, якби на шляху до нього не доводилося долати стільки сорому.
8. Чим більше людина мовчить, тим більше вона починає говорити розумно.
9. Сучасна людина - це той, хто вмирає не від смерті, а від страху смерті і не від самої болю, а від страху болю, де він непритомніє іноді просто при вигляді крові.
10. Любов є такий стан, коли людина здебільшого бачить речі не такими, якими вони є.
11. Земля має оболонку; і ця оболонка вражена хворобами. Одна з цих хвороб називається, наприклад: «людина».
12. Чим вільніше і сильніше індивідуум, тим суворіше стає його любов.
13. Нещасним або щасливим людини роблять тільки його думки, а не зовнішні обставини. Керуючи своїми думками, він управляє своїм щастям.
14. Чим вище ми піднімаємося, тим менше і нікчемні здаємося тим, хто не може злетіти.
15. Чим ширше ти розкриваєш обійми, тим легше тебе розіп'яти.
16. Існують жінки, які, куди не подивишся в них, не мають нутра, а суть чисті маски. Гідна жалю людина, яка зв'язується з таким майже примарним, неминуче не задовольняючою істотою; але саме вони можуть найсильніше порушити бажання чоловіка: він шукає їх душі - і шукає без кінця.
17. Найвірніший спосіб зіпсувати молоде покоління - навчити їх вище цінувати однодумців, ніж тих, хто думає інакше.
18. Якщо ви хочете високо піднятися, користуйтеся власними ногами! Не дозволяйте нести себе, не сідайте на чужі плечі і голови!
19. Що власне обурює в стражданні, так це не саме страждання, а його безглуздість.
20. Істина не багатослівна, для брехні слів завжди бракує.
Зібрала з різноманітних джерел і переклала на українську мову 24.04.19 11.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
