Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.13
20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
2026.11.13
13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
2026.11.13
10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
2026.11.13
06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
2026.11.12
23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
2026.11.12
22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
2026.11.12
20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
2026.11.12
20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
2026.11.12
15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
2026.11.12
11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас…
4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських
2026.11.12
07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
2026.11.12
06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
2026.11.11
23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
2026.11.11
21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
2026.11.11
13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
2026.11.11
10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Фрідріх Вельгельм Ніцше - німецький філософ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Фрідріх Вельгельм Ніцше - німецький філософ
Фрідріх Вельгельм Ніцше - німецький філософ
Фрідріх Вільгельм Ніцше - німецький філософ, представник ірраціоналізму.
Народився 15 жовтня 1844 року в Рекком (недалеко від Лейпцига, східна Німеччина), в сім'ї лютеранського пастора Карла Людвіга Ніцше.
Навчаючись в Боннському і Лейпцігському університетах, познайомився з творами Шопенгауера і став шанувальником його філософії. На розвиток Ніцше також сприятливо вплинула дружба з Ріхардом Вагнером, яка тривала багато років.
Ніцше був блискучим студентом і придбав прекрасну репутацію в наукових колах. Завдяки цьому він вже в 1869 році отримав посаду професора класичної філології Базельського університету (у віці всього 25 років). Там він пропрацював близько 10 років.
У 1879-1889 роках він вів спосіб життя незалежного письменника, переїжджаючи з міста в місто, і створив в цей період всі свої основні твори
Доходи Ніцше від публікацій своїх творів були мінімальними. Популярність прийшла до нього лише після смерті.
Творча діяльність Ніцше обірвалося на початку 1889 року в зв'язку з душевною хворобою, котра перебувала в неадекватному і безладному поведінці, манії величі і втрати здатності до розумової роботи. З тих пір Ніцше проживав в Німеччині, де про нього піклувалися мати і сестра. Помер великий філософ у психіатричній лікарні в Веймарі 25 серпня 1900 року
20 кращих цитат Фрідріха Ніцше
1. Всі перешкоди і труднощі - це щаблі, по яких ми ростемо вгору ...
2. Буває невинність у брехні, і вона - є ознакою сильної віри в якусь річ.
3. Жінка навчається ненавидіти в тій мірі, в якій вона разучается зачаровувати.
4. І найбільше несправедливі ми не до тих, хто противний нам, а до тих, до кого немає нам ніякого діла.
5. А найбільше ненавидять того, хто здатний літати.
6. Краще збожеволіти від щастя, ніж від невдач, краще незграбно танцювати, ніж ходити, накульгуючи.
7. Привабливість пізнання була б незначна, якби на шляху до нього не доводилося долати стільки сорому.
8. Чим більше людина мовчить, тим більше вона починає говорити розумно.
9. Сучасна людина - це той, хто вмирає не від смерті, а від страху смерті і не від самої болю, а від страху болю, де він непритомніє іноді просто при вигляді крові.
10. Любов є такий стан, коли людина здебільшого бачить речі не такими, якими вони є.
11. Земля має оболонку; і ця оболонка вражена хворобами. Одна з цих хвороб називається, наприклад: «людина».
12. Чим вільніше і сильніше індивідуум, тим суворіше стає його любов.
13. Нещасним або щасливим людини роблять тільки його думки, а не зовнішні обставини. Керуючи своїми думками, він управляє своїм щастям.
14. Чим вище ми піднімаємося, тим менше і нікчемні здаємося тим, хто не може злетіти.
15. Чим ширше ти розкриваєш обійми, тим легше тебе розіп'яти.
16. Існують жінки, які, куди не подивишся в них, не мають нутра, а суть чисті маски. Гідна жалю людина, яка зв'язується з таким майже примарним, неминуче не задовольняючою істотою; але саме вони можуть найсильніше порушити бажання чоловіка: він шукає їх душі - і шукає без кінця.
17. Найвірніший спосіб зіпсувати молоде покоління - навчити їх вище цінувати однодумців, ніж тих, хто думає інакше.
18. Якщо ви хочете високо піднятися, користуйтеся власними ногами! Не дозволяйте нести себе, не сідайте на чужі плечі і голови!
19. Що власне обурює в стражданні, так це не саме страждання, а його безглуздість.
20. Істина не багатослівна, для брехні слів завжди бракує.
Зібрала з різноманітних джерел і переклала на українську мову 24.04.19 11.20
Фрідріх Вільгельм Ніцше - німецький філософ, представник ірраціоналізму.
Народився 15 жовтня 1844 року в Рекком (недалеко від Лейпцига, східна Німеччина), в сім'ї лютеранського пастора Карла Людвіга Ніцше.
Навчаючись в Боннському і Лейпцігському університетах, познайомився з творами Шопенгауера і став шанувальником його філософії. На розвиток Ніцше також сприятливо вплинула дружба з Ріхардом Вагнером, яка тривала багато років.
Ніцше був блискучим студентом і придбав прекрасну репутацію в наукових колах. Завдяки цьому він вже в 1869 році отримав посаду професора класичної філології Базельського університету (у віці всього 25 років). Там він пропрацював близько 10 років.
У 1879-1889 роках він вів спосіб життя незалежного письменника, переїжджаючи з міста в місто, і створив в цей період всі свої основні твори
Доходи Ніцше від публікацій своїх творів були мінімальними. Популярність прийшла до нього лише після смерті.
Творча діяльність Ніцше обірвалося на початку 1889 року в зв'язку з душевною хворобою, котра перебувала в неадекватному і безладному поведінці, манії величі і втрати здатності до розумової роботи. З тих пір Ніцше проживав в Німеччині, де про нього піклувалися мати і сестра. Помер великий філософ у психіатричній лікарні в Веймарі 25 серпня 1900 року
20 кращих цитат Фрідріха Ніцше
1. Всі перешкоди і труднощі - це щаблі, по яких ми ростемо вгору ...
2. Буває невинність у брехні, і вона - є ознакою сильної віри в якусь річ.
3. Жінка навчається ненавидіти в тій мірі, в якій вона разучается зачаровувати.
4. І найбільше несправедливі ми не до тих, хто противний нам, а до тих, до кого немає нам ніякого діла.
5. А найбільше ненавидять того, хто здатний літати.
6. Краще збожеволіти від щастя, ніж від невдач, краще незграбно танцювати, ніж ходити, накульгуючи.
7. Привабливість пізнання була б незначна, якби на шляху до нього не доводилося долати стільки сорому.
8. Чим більше людина мовчить, тим більше вона починає говорити розумно.
9. Сучасна людина - це той, хто вмирає не від смерті, а від страху смерті і не від самої болю, а від страху болю, де він непритомніє іноді просто при вигляді крові.
10. Любов є такий стан, коли людина здебільшого бачить речі не такими, якими вони є.
11. Земля має оболонку; і ця оболонка вражена хворобами. Одна з цих хвороб називається, наприклад: «людина».
12. Чим вільніше і сильніше індивідуум, тим суворіше стає його любов.
13. Нещасним або щасливим людини роблять тільки його думки, а не зовнішні обставини. Керуючи своїми думками, він управляє своїм щастям.
14. Чим вище ми піднімаємося, тим менше і нікчемні здаємося тим, хто не може злетіти.
15. Чим ширше ти розкриваєш обійми, тим легше тебе розіп'яти.
16. Існують жінки, які, куди не подивишся в них, не мають нутра, а суть чисті маски. Гідна жалю людина, яка зв'язується з таким майже примарним, неминуче не задовольняючою істотою; але саме вони можуть найсильніше порушити бажання чоловіка: він шукає їх душі - і шукає без кінця.
17. Найвірніший спосіб зіпсувати молоде покоління - навчити їх вище цінувати однодумців, ніж тих, хто думає інакше.
18. Якщо ви хочете високо піднятися, користуйтеся власними ногами! Не дозволяйте нести себе, не сідайте на чужі плечі і голови!
19. Що власне обурює в стражданні, так це не саме страждання, а його безглуздість.
20. Істина не багатослівна, для брехні слів завжди бракує.
Зібрала з різноманітних джерел і переклала на українську мову 24.04.19 11.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
