ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли

М Менянин
2026.04.09 17:36
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2

Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.

Охмуд Песецький
2026.04.09 17:27
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.

Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі

Тетяна Левицька
2026.04.09 14:37
Дорогі друзі, хочу вам повідомити, що вчора на 62 році життя помер мій найкращий друг, наставник, людина з Великої Літери Ярослав Чорногуз.
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / "Дарунок Сізіфа"

 На межі...
1.
Вимарювала з безвісті. Гукала.
Очікувала на межі надій.
А мрія розбивалася об скали
Жалів, насмішок, випадків, подій…

І ось, нарешті! Не здалось – вітрила!
Червоні (надивитися дозволь!).
…Кораблик паперовий (де носило?)
Пливе до посивілої Ассоль.

2.
Оговтуюсь, немов після цунамі.
Шаленство думки. Хвиля почуттів.
…Ті ж обрії. Та ж тиша поміж нами.
І вже бракує голосу, не слів.

02.05.2019



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-02 08:49:17
Переглядів сторінки твору 4510
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 11:05:21 ]
....очікування на межі надій ----- як ходіння по лезу.....
чуттєво.
Хай із тиші вихлюпують вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 11:24:46 ]
Так...
Дякую за розуміння, за тонке відчуття тої гострої грані...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-05-02 13:02:35 ]
Посивіла - це ще не ознака старості. Тим паче, що не бракує слів. А голос, мабуть, менш вартісний, ніж розголос.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 20:05:14 ]
Так... але коли нема вже голосу, як озвучити слова?
хіба на папері...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-05-02 16:01:29 ]
Якщо ЛГ асоціюється х Ассоль, то можна

Вимріювала обрії веселі...

Тоді вимальовуєтья підмет і рима до українських скель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 20:05:45 ]
Вимальовуйте )
я не проти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 19:01:20 ]
Так, пані Любове. Життя - це мить. Щойно зайшов у двері, а вже потрібно виходити. А мрії та кохані люди теж старішають. Прикро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 20:06:51 ]
Дуже.
І мудрішають - принаймні, це радує


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-03 08:33:28 ]
...не всі..........)))


Старість — черепашкою, а молодість — пташкою.
Чим старіший, тим мудріший, чим молодший, тим дорожчий.
На свіжий цвіток і бджола сідає, а зів'ялий обминає.
Волос сивіє, а голова шаліє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-03 08:35:14 ]
мрії не старішають.......... як і душа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 09:08:36 ]
так)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-03 08:49:06 ]
Любове, гарна назва вірша! Ассоль сива, така
трепетна! Скільки б людині не було років вона не перестає мріяти...кінцівка, дуже сильна. Це той випадок, коли ком у горлі і слова застрягають!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 09:08:58 ]
Дякую, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 08:08:19 ]
Любо, вірш трепетний, глибокий, примушує замислитись і справді - одважно мріяти!
Але русизм, ще й на на римі - скали, (коли є скелі! - питомо українське слово!) для такого майстра, як Ви, неприпустима річ!

Згадалося симоненкове:

Ой, ті плавання невеселі,
(Як від правди себе втаю!)
Розіб"ється човен об скелі,
Об холодну байдужість твою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 09:12:03 ]
Ярославе, Ви думаєте, що такий "майстер" як я не знає, що в українській мові є слово скеля?)
Але я також згадую франкове
"Лупайте сю скалу!"

Тож дозволила собі дозволити. Дозвольте й Ви мені.

Дякую за відгук.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 15:40:34 ]
Я не сумнівався ніколи, що знаєте, дорога Любо. Тим дивніше мені було і бачити "скали". Проти класика не попреш, звісно, але він писав усе ж таки більше діалектною мовою, де багато таких словечок, на відміну від Вашого твору, Любо, Ви ж пишете, усе таки, літературною мовою. І це слово - специфічне - у Вас одне таке у вірші, на відміну від франкового. Там крім скали є і се, і сесю - тому воно там більш правомірне. А тут, в літературній українській мові законодавець - не Ваша Львівщина, і не моя Вінниччина, а більш центральні області - Києво-полтавський діалект. Якби Ви створили такий вірш, де крім скал, були б, фоса, бамбетлі, вертути, урльопи, тоді - інша справа! Як на мою, звісно, суб"єктивну думку! Творчих успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:08:21 ]
Дякую!
Ну приймаю я це слово до серця, нарівні зі скелею, хоч убийте.
Так як Ви, дорогий Ярославе, приймаєте застарілі закінчення мила(я), любоа(я) і т.п. Чи інверсії, які любі Вашому серцю. Маєте повне право.

І, до речі, я не єдина в сучасній літературі, хто його (скали) й нині використовує. От недавно Майя Залізняк використала у вірші. А її мовному чуттю я теж довіряю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:34:19 ]
Справді? Дивно. Адже Майя якраз із Полтави родом. Ну що ж, кожен має свої уподобання, звісно. Тільки ж ці мої уподобання, про які Ви сказали інверсія і архаїчні закінчення - не русизми! Колись сперечався із Павлюком. Він полюбляє слово "стакан", бо у них на Волині воно вживане! Коли я йому зауважив, що це русизм, він сказав так: Заберемо це слово у москалів! Те ж його дивацтво, бо він це з дитинства чув, до цього звик. Один русизм я б забрав у москалів, це - благоухание - фантастично красиве слово. У нас такого немає. А наша мова вважається милозвучнішою і мелодійнішою, ніж російська...
Вибачайте за наполегливість! Творчих перемог.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:36:47 ]
Так, у кожного свої дивацтва)))

Дякую!Навзаєм.

Я люблю рідну мову, як Ви, як Павлюк, як Майя... і багато-багато інших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:45:11 ]
Майя з Пирятина родом, росла в Яготині.....
Пишу і скеля, і скала........
Благоухание....пахотнява...не гірше.