ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2025.04.12 11:00
Перса давно загубили звабу,
Тіло набуло вторинної цноти.
Ти у душі ще далеко не баба,
але ж лопата, город, субота...

Козак Дума
2025.04.12 10:17
Світоч – додолу, треба додому,
мати до хати гукає.
Серця судоми, вечір навколо
маревом долу стікає.

Піниться море, бризки угору,
хвилі до берега линуть.
Звірі – у нори, спати упору,

Віктор Кучерук
2025.04.12 05:55
То дороги кінцівками місиш,
То дивана сідницями треш, –
Ятаганом увігнутий місяць
Серед неба спиняється теж.
Височить, як маяк, нерухомо,
Світло сіючи лиш навскоси, –
То у тілі немає утоми,
То не можеш набутися сил.

Ярослав Чорногуз
2025.04.11 23:07
Депресій смуга і образ
Чомусь урвалася раптово.
Ти помудрішала ураз,
Веселим, ніжним стало слово.

Немов збагнула, що життя --
Всього лиш мить короткочасна...
Кохаймося до забуття,

Борис Костиря
2025.04.11 21:45
Я повертаюся з ночі,
укритий пожухлим листям
і водоростями.
Повернення з ночі,
ніби з важкого космічного
похмілля, після
летаргійного сну.
Повернення з ночі,

Борис Костиря
2025.04.11 21:43
Зайти в тишу,
зайти в інший вимір,
по той бік
і вже не повернутися.
Це зовсім інша
магма буття,
інше пульсування.
Та діють протилежні

Володимир Бойко
2025.04.11 17:19
Силкуються вернутись холоди,
Морозами лякають наостанок,
Та ми ж набідувались до біди.
Опісля ночі – все одно світанок.

Заколотилось – друзі, вороги,
Безпринципні, безликі і колишні.
Але весніє і на ладан дише

Артур Курдіновський
2025.04.11 15:03
Я по коліна у воді.
Моя душа давно померла.
На шиї - амулет із шерлу,
Єдиний чорний. Білі перли
Радіють, поки молоді.
Я по коліна у воді.

Чіплявся за бездушну тінь

Леся Горова
2025.04.11 15:01
Весно, весно моя безсиренна, якими шляхами ти
Пробираєшся вперто глибокими вирвами-ранами?
Чорний крук не дає тобі крила лелечі розпрямити.
Та щодня виглядаю тебе я годинами ранніми.

І як сонце увись підіймає свій обвід золОчений,
Виглядаю тебе, ве

Пиріжкарня Асорті
2025.04.11 11:35
Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати, як воно і що. Він має таку схильність як ерудований Інтернет-сапієнс. До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика. До слова, програма співроб

Юрій Гундарєв
2025.04.11 09:34
На фронті загинула 31-річна криворізька художниця Маргарита Половінко.
Від 2024 року вона займалася волонтерством та евакуацією поранених українських захисників.
Маргарита малювала кров‘ю свій щоденник, який планувала завершити після закінчення війни, щ

Віктор Кучерук
2025.04.11 08:07
Квітень. Ранок. Вітер. Сніг.
Холодно до дрожі.
Показати на поріг
Лютому не можу.
Білосніжна бахрома
Позбавляє зору, –
Видалятися зима
Не бажає з двору.

Микола Соболь
2025.04.11 05:21
До адміністрації. Хочу нагадати, як адміни сварили мене за публікацію двох творів підряд і видаляли на свій розсуд, бо тема торкалася одного недоторканого автора порталу, який пописував російською. А тут заходжу і бум авторів по два твори підряд і око ад

Микола Соболь
2025.04.11 05:15
Це вже було і місто це, і сніг,
і квітень, що пече мені у грудях,
бо замітає все, неначе грудень,
і слід кота кудись через поріг
у невідомість, у тернисту млу,
синичка попід вікнами заплаче,
вона весни чекала нетерпляче,
а небо їй вернуло зиму злу,

Олена Малєєва
2025.04.10 23:03
Стукає серце шпарко:
Спогади - товарняк.
Тягнуться гулко, різко...
З втомою позаяк.

Позаминулоріччя
Все ще у груди б'є
Важко-тугий наплічник.

Олена Малєєва
2025.04.10 22:08
Я сховаюся в своє світло
Най осяє мене цей промінь
Най тече і тече невпинно
Переповнює павідь, повінь.

Повінь повна яскраво-сяйва,
Річка тепла зірчасто-свіжа.
Я скупаюся в ній осяйна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / "Дарунок Сізіфа"

 На межі...
1.
Вимарювала з безвісті. Гукала.
Очікувала на межі надій.
А мрія розбивалася об скали
Жалів, насмішок, випадків, подій…

І ось, нарешті! Не здалось – вітрила!
Червоні (надивитися дозволь!).
…Кораблик паперовий (де носило?)
Пливе до посивілої Ассоль.

2.
Оговтуюсь, немов після цунамі.
Шаленство думки. Хвиля почуттів.
…Ті ж обрії. Та ж тиша поміж нами.
І вже бракує голосу, не слів.

02.05.2019



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-02 08:49:17
Переглядів сторінки твору 3911
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 11:05:21 ]
....очікування на межі надій ----- як ходіння по лезу.....
чуттєво.
Хай із тиші вихлюпують вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 11:24:46 ]
Так...
Дякую за розуміння, за тонке відчуття тої гострої грані...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-05-02 13:02:35 ]
Посивіла - це ще не ознака старості. Тим паче, що не бракує слів. А голос, мабуть, менш вартісний, ніж розголос.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 20:05:14 ]
Так... але коли нема вже голосу, як озвучити слова?
хіба на папері...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-05-02 16:01:29 ]
Якщо ЛГ асоціюється х Ассоль, то можна

Вимріювала обрії веселі...

Тоді вимальовуєтья підмет і рима до українських скель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 20:05:45 ]
Вимальовуйте )
я не проти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 19:01:20 ]
Так, пані Любове. Життя - це мить. Щойно зайшов у двері, а вже потрібно виходити. А мрії та кохані люди теж старішають. Прикро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 20:06:51 ]
Дуже.
І мудрішають - принаймні, це радує


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-03 08:33:28 ]
...не всі..........)))


Старість — черепашкою, а молодість — пташкою.
Чим старіший, тим мудріший, чим молодший, тим дорожчий.
На свіжий цвіток і бджола сідає, а зів'ялий обминає.
Волос сивіє, а голова шаліє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-03 08:35:14 ]
мрії не старішають.......... як і душа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 09:08:36 ]
так)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-03 08:49:06 ]
Любове, гарна назва вірша! Ассоль сива, така
трепетна! Скільки б людині не було років вона не перестає мріяти...кінцівка, дуже сильна. Це той випадок, коли ком у горлі і слова застрягають!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 09:08:58 ]
Дякую, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 08:08:19 ]
Любо, вірш трепетний, глибокий, примушує замислитись і справді - одважно мріяти!
Але русизм, ще й на на римі - скали, (коли є скелі! - питомо українське слово!) для такого майстра, як Ви, неприпустима річ!

Згадалося симоненкове:

Ой, ті плавання невеселі,
(Як від правди себе втаю!)
Розіб"ється човен об скелі,
Об холодну байдужість твою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 09:12:03 ]
Ярославе, Ви думаєте, що такий "майстер" як я не знає, що в українській мові є слово скеля?)
Але я також згадую франкове
"Лупайте сю скалу!"

Тож дозволила собі дозволити. Дозвольте й Ви мені.

Дякую за відгук.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 15:40:34 ]
Я не сумнівався ніколи, що знаєте, дорога Любо. Тим дивніше мені було і бачити "скали". Проти класика не попреш, звісно, але він писав усе ж таки більше діалектною мовою, де багато таких словечок, на відміну від Вашого твору, Любо, Ви ж пишете, усе таки, літературною мовою. І це слово - специфічне - у Вас одне таке у вірші, на відміну від франкового. Там крім скали є і се, і сесю - тому воно там більш правомірне. А тут, в літературній українській мові законодавець - не Ваша Львівщина, і не моя Вінниччина, а більш центральні області - Києво-полтавський діалект. Якби Ви створили такий вірш, де крім скал, були б, фоса, бамбетлі, вертути, урльопи, тоді - інша справа! Як на мою, звісно, суб"єктивну думку! Творчих успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:08:21 ]
Дякую!
Ну приймаю я це слово до серця, нарівні зі скелею, хоч убийте.
Так як Ви, дорогий Ярославе, приймаєте застарілі закінчення мила(я), любоа(я) і т.п. Чи інверсії, які любі Вашому серцю. Маєте повне право.

І, до речі, я не єдина в сучасній літературі, хто його (скали) й нині використовує. От недавно Майя Залізняк використала у вірші. А її мовному чуттю я теж довіряю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:34:19 ]
Справді? Дивно. Адже Майя якраз із Полтави родом. Ну що ж, кожен має свої уподобання, звісно. Тільки ж ці мої уподобання, про які Ви сказали інверсія і архаїчні закінчення - не русизми! Колись сперечався із Павлюком. Він полюбляє слово "стакан", бо у них на Волині воно вживане! Коли я йому зауважив, що це русизм, він сказав так: Заберемо це слово у москалів! Те ж його дивацтво, бо він це з дитинства чув, до цього звик. Один русизм я б забрав у москалів, це - благоухание - фантастично красиве слово. У нас такого немає. А наша мова вважається милозвучнішою і мелодійнішою, ніж російська...
Вибачайте за наполегливість! Творчих перемог.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:36:47 ]
Так, у кожного свої дивацтва)))

Дякую!Навзаєм.

Я люблю рідну мову, як Ви, як Павлюк, як Майя... і багато-багато інших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:45:11 ]
Майя з Пирятина родом, росла в Яготині.....
Пишу і скеля, і скала........
Благоухание....пахотнява...не гірше.