ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.09 14:37
Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.

Вячеслав Руденко
2026.10.09 10:48
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої

С М
2026.10.09 10:39
Я – Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене

Ось повзу на підвіконня

хома дідим
2026.10.09 09:02
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким

Віктор Кучерук
2026.10.09 06:11
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,

Євген Федчук
2026.10.08 17:56
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи

Артур Сіренко
2026.10.08 17:02
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.

Володимир Мацуцький
2026.10.08 16:52
Головний посил вірша Володимира Мацуцького «Всесвітній громе, де ти?» — це не звільнення чи «порятунок» росіян від їхнього власного рабства, а заклик до справедливості, захисту України та покарання агресора. Автор звертається до вищих сил («Всесвітнього

Ольга Садкова
2026.10.08 15:49
Поспішав Славко до школи,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.

Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,

Михайло Укран
2026.10.08 15:35
Оксамитами квітчана Панна
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.

Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів

Ігор Шоха
2026.10.08 15:13
                        І
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.

Володимир Ляшкевич
2026.10.08 14:17
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.

І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де

Сергій Губерначук
2026.10.08 13:52
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Борис Костиря
2026.10.08 13:23
Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.

Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,

хома дідим
2026.10.08 09:45
що сказати що написати друже
чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо

Віктор Кучерук
2026.10.08 07:29
Заховалася в гущі туману
Тьмяна постать висока твоя.
Залишилося в серці, мов рана,
Повне ясного світла ім'я.
Час стирає деталі та риси,
Забирає у вирій літа, -
Я благаю тебе: озовися,
Розімкни жданим словом уста.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / "Дарунок Сізіфа"

 На межі...
1.
Вимарювала з безвісті. Гукала.
Очікувала на межі надій.
А мрія розбивалася об скали
Жалів, насмішок, випадків, подій…

І ось, нарешті! Не здалось – вітрила!
Червоні (надивитися дозволь!).
…Кораблик паперовий (де носило?)
Пливе до посивілої Ассоль.

2.
Оговтуюсь, немов після цунамі.
Шаленство думки. Хвиля почуттів.
…Ті ж обрії. Та ж тиша поміж нами.
І вже бракує голосу, не слів.

02.05.2019



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-02 08:49:17
Переглядів сторінки твору 5032
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 11:05:21 ]
....очікування на межі надій ----- як ходіння по лезу.....
чуттєво.
Хай із тиші вихлюпують вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 11:24:46 ]
Так...
Дякую за розуміння, за тонке відчуття тої гострої грані...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-05-02 13:02:35 ]
Посивіла - це ще не ознака старості. Тим паче, що не бракує слів. А голос, мабуть, менш вартісний, ніж розголос.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 20:05:14 ]
Так... але коли нема вже голосу, як озвучити слова?
хіба на папері...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-05-02 16:01:29 ]
Якщо ЛГ асоціюється х Ассоль, то можна

Вимріювала обрії веселі...

Тоді вимальовуєтья підмет і рима до українських скель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 20:05:45 ]
Вимальовуйте )
я не проти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 19:01:20 ]
Так, пані Любове. Життя - це мить. Щойно зайшов у двері, а вже потрібно виходити. А мрії та кохані люди теж старішають. Прикро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 20:06:51 ]
Дуже.
І мудрішають - принаймні, це радує


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-03 08:33:28 ]
...не всі..........)))


Старість — черепашкою, а молодість — пташкою.
Чим старіший, тим мудріший, чим молодший, тим дорожчий.
На свіжий цвіток і бджола сідає, а зів'ялий обминає.
Волос сивіє, а голова шаліє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-03 08:35:14 ]
мрії не старішають.......... як і душа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 09:08:36 ]
так)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-03 08:49:06 ]
Любове, гарна назва вірша! Ассоль сива, така
трепетна! Скільки б людині не було років вона не перестає мріяти...кінцівка, дуже сильна. Це той випадок, коли ком у горлі і слова застрягають!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 09:08:58 ]
Дякую, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 08:08:19 ]
Любо, вірш трепетний, глибокий, примушує замислитись і справді - одважно мріяти!
Але русизм, ще й на на римі - скали, (коли є скелі! - питомо українське слово!) для такого майстра, як Ви, неприпустима річ!

Згадалося симоненкове:

Ой, ті плавання невеселі,
(Як від правди себе втаю!)
Розіб"ється човен об скелі,
Об холодну байдужість твою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 09:12:03 ]
Ярославе, Ви думаєте, що такий "майстер" як я не знає, що в українській мові є слово скеля?)
Але я також згадую франкове
"Лупайте сю скалу!"

Тож дозволила собі дозволити. Дозвольте й Ви мені.

Дякую за відгук.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 15:40:34 ]
Я не сумнівався ніколи, що знаєте, дорога Любо. Тим дивніше мені було і бачити "скали". Проти класика не попреш, звісно, але він писав усе ж таки більше діалектною мовою, де багато таких словечок, на відміну від Вашого твору, Любо, Ви ж пишете, усе таки, літературною мовою. І це слово - специфічне - у Вас одне таке у вірші, на відміну від франкового. Там крім скали є і се, і сесю - тому воно там більш правомірне. А тут, в літературній українській мові законодавець - не Ваша Львівщина, і не моя Вінниччина, а більш центральні області - Києво-полтавський діалект. Якби Ви створили такий вірш, де крім скал, були б, фоса, бамбетлі, вертути, урльопи, тоді - інша справа! Як на мою, звісно, суб"єктивну думку! Творчих успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:08:21 ]
Дякую!
Ну приймаю я це слово до серця, нарівні зі скелею, хоч убийте.
Так як Ви, дорогий Ярославе, приймаєте застарілі закінчення мила(я), любоа(я) і т.п. Чи інверсії, які любі Вашому серцю. Маєте повне право.

І, до речі, я не єдина в сучасній літературі, хто його (скали) й нині використовує. От недавно Майя Залізняк використала у вірші. А її мовному чуттю я теж довіряю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:34:19 ]
Справді? Дивно. Адже Майя якраз із Полтави родом. Ну що ж, кожен має свої уподобання, звісно. Тільки ж ці мої уподобання, про які Ви сказали інверсія і архаїчні закінчення - не русизми! Колись сперечався із Павлюком. Він полюбляє слово "стакан", бо у них на Волині воно вживане! Коли я йому зауважив, що це русизм, він сказав так: Заберемо це слово у москалів! Те ж його дивацтво, бо він це з дитинства чув, до цього звик. Один русизм я б забрав у москалів, це - благоухание - фантастично красиве слово. У нас такого немає. А наша мова вважається милозвучнішою і мелодійнішою, ніж російська...
Вибачайте за наполегливість! Творчих перемог.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:36:47 ]
Так, у кожного свої дивацтва)))

Дякую!Навзаєм.

Я люблю рідну мову, як Ви, як Павлюк, як Майя... і багато-багато інших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:45:11 ]
Майя з Пирятина родом, росла в Яготині.....
Пишу і скеля, і скала........
Благоухание....пахотнява...не гірше.