ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2026.05.25 22:16
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука "Право"
Анатолій Матвійчук

ПРАВО

У ці часи,
Коли зоря кривава
Скрадається
В задимленій імлі,

хома дідим
2026.05.25 21:46
* 91 *
я розкусив тебе хома
мені промовив голос пітьми
ти прагнеш те чого нема
та губишся у цьому ритмі
я заперечити не зміг
мені подобається згубне
де жах мене поймає де
своє свінгують мідні труби

С М
2026.05.25 20:56
Стугін Локомотива (Jethro Tull)
Під захеканий безум
А бо локомотиву грець
Неутомний лузер мчить
Стрімголов у смерть
Іще дійний поршень стертий
Б’є парою назад
Поцупив Чарлі важеля
Годі зупинити поїзд

Світлана Пирогова
2026.05.25 20:44
Іриси
Тонкі, стрункі, немов казкові птиці,
що прилетіли з дивних берегів,
в саду розквітли іриси-цариці,
ввібравши барви неба і богів.
Їх пелюстки - то шовк м'який і ніжний,
що трепетно колише вітерець.
Ось - фіолетовий, такий розкішний,
а поруч - білий

Кока Черкаський
2026.05.25 19:52
Клен-і-я
А в нашім дворі та й росте собі клен.
Він, як і я, є так само не член.
Отож, він не є член, і я теж не є,
Та кожен з нас проживає життя тут своє.

Клен з кожним роком все ближче до неба,
А я... А що я? Я ж піщинка, амеба.
З кожним днем я все ближч

Борис Костиря
2026.05.25 11:11
Незнані шляхи
Коли піду незнаними стежками
У світ непізнаний, у світ новий,
Я піднімусь над згубними віками,
Здійнявши неймовірний буревій.
У світ, захований за ста замками,
Я доберусь у епіцентр подій.

Коли пізнаю я нові закони

Вячеслав Руденко
2026.05.25 09:22
Під сонцем самоти
сонцю – миті, утіхам - шеляг,
самоті довгий шлях до дна,
благодатна чи нищівна
в сенсі духу твоя оселя?

де ховає себе душа,
щоб цуратись думок недбалих -
самота без ремісій стало

Юрій Гундарів
2026.05.25 09:15
Українська Аїда
Оперна прима Людмила МОНАСТИРСЬКА виступає на найпрестижніших сценах: «Ла Скала» в Мілані, Королівському театрі Ковент-гарден у Лондоні, «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку.
«Дуже пишаюся тим, що я українка! - зізнається співачка.- Дякувати Богові, маю змог

Віктор Кучерук
2026.05.25 06:09
* * *
Свіжістю наповнюю легені
За селом на березі ріки,
Що неспинно плещеться повз мене,
Берегам лоскочучи боки.
Ген самотньо журиться на лузі
Щедрому травицею коза, -
Певно, зачекалась на бабусю
І тремтить в очікуванні вся.

хома дідим
2026.05.24 21:08
* 90 *
у травневій грозі
на тім березі
де живуть невідоме
життя
я все біг кудись
я сидів один
не вірив я
власним очам

Іван Потьомкін
2026.05.24 19:17
Паганіні
Як флажолету, здається,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,

Євген Федчук
2026.05.24 12:54
Бій за Великий Преслав у квітні 971 року
Люди! Ратибор вернувся! – рознеслось по Родні. -
Буде свято і гостина у нього сьогодні.
Всіх, хто чує, батьки в гості на вечір скликають,
Вже готується гостина, столи накривають!
Син з походу повернувся, що вже й не чекали,
Думали, що дитя їхнє в чуж

Борис Костиря
2026.05.24 12:50
* * *
Я заснув майже тільки під ранок,
А всю ніч мене хтось катував.
І тривога тремтлива і рання
Так постала, як вічний Ваал.

Ти чекаєш сну, ніби оази
У пустелі нещадній, страшній.
Ти безсоння утомлений в'язень

Редакція Майстерень
2026.05.24 12:33
Трансформація вірша ШІ Джеміні - Джерело у слові
Поцікавився в інтернеті в гуглі в режимі ШІ Джеміні словом - "вірш",
і він раз у раз пише таке:

Джерело у слові

Коли весь світ затихне у тривозі,
І тінь лягає на розпутті доль,
Шукай розраду не в чужій дорозі,

Вячеслав Руденко
2026.05.24 09:52
Із Гайдеґґером вдвох…
Коли премудрість вщухне,
Дріматиме оплот,
З* льодяниками пачка
Зійде до нас на корт.
Під враженням постійним,
Що нам дають у борг,
Щоб стати самостійним
Із Гайдеґґером вдвох.

хома дідим
2026.05.23 20:32
* 88 *
якийсь бардак у голові
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / "Дарунок Сізіфа"

 На межі...
1.
Вимарювала з безвісті. Гукала.
Очікувала на межі надій.
А мрія розбивалася об скали
Жалів, насмішок, випадків, подій…

І ось, нарешті! Не здалось – вітрила!
Червоні (надивитися дозволь!).
…Кораблик паперовий (де носило?)
Пливе до посивілої Ассоль.

2.
Оговтуюсь, немов після цунамі.
Шаленство думки. Хвиля почуттів.
…Ті ж обрії. Та ж тиша поміж нами.
І вже бракує голосу, не слів.

02.05.2019



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-05-02 08:49:17
Переглядів сторінки твору 4647
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 11:05:21 ]
....очікування на межі надій ----- як ходіння по лезу.....
чуттєво.
Хай із тиші вихлюпують вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 11:24:46 ]
Так...
Дякую за розуміння, за тонке відчуття тої гострої грані...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-05-02 13:02:35 ]
Посивіла - це ще не ознака старості. Тим паче, що не бракує слів. А голос, мабуть, менш вартісний, ніж розголос.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 20:05:14 ]
Так... але коли нема вже голосу, як озвучити слова?
хіба на папері...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-05-02 16:01:29 ]
Якщо ЛГ асоціюється х Ассоль, то можна

Вимріювала обрії веселі...

Тоді вимальовуєтья підмет і рима до українських скель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 20:05:45 ]
Вимальовуйте )
я не проти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 19:01:20 ]
Так, пані Любове. Життя - це мить. Щойно зайшов у двері, а вже потрібно виходити. А мрії та кохані люди теж старішають. Прикро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 20:06:51 ]
Дуже.
І мудрішають - принаймні, це радує


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-03 08:33:28 ]
...не всі..........)))


Старість — черепашкою, а молодість — пташкою.
Чим старіший, тим мудріший, чим молодший, тим дорожчий.
На свіжий цвіток і бджола сідає, а зів'ялий обминає.
Волос сивіє, а голова шаліє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-03 08:35:14 ]
мрії не старішають.......... як і душа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 09:08:36 ]
так)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-03 08:49:06 ]
Любове, гарна назва вірша! Ассоль сива, така
трепетна! Скільки б людині не було років вона не перестає мріяти...кінцівка, дуже сильна. Це той випадок, коли ком у горлі і слова застрягають!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 09:08:58 ]
Дякую, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 08:08:19 ]
Любо, вірш трепетний, глибокий, примушує замислитись і справді - одважно мріяти!
Але русизм, ще й на на римі - скали, (коли є скелі! - питомо українське слово!) для такого майстра, як Ви, неприпустима річ!

Згадалося симоненкове:

Ой, ті плавання невеселі,
(Як від правди себе втаю!)
Розіб"ється човен об скелі,
Об холодну байдужість твою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 09:12:03 ]
Ярославе, Ви думаєте, що такий "майстер" як я не знає, що в українській мові є слово скеля?)
Але я також згадую франкове
"Лупайте сю скалу!"

Тож дозволила собі дозволити. Дозвольте й Ви мені.

Дякую за відгук.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 15:40:34 ]
Я не сумнівався ніколи, що знаєте, дорога Любо. Тим дивніше мені було і бачити "скали". Проти класика не попреш, звісно, але він писав усе ж таки більше діалектною мовою, де багато таких словечок, на відміну від Вашого твору, Любо, Ви ж пишете, усе таки, літературною мовою. І це слово - специфічне - у Вас одне таке у вірші, на відміну від франкового. Там крім скали є і се, і сесю - тому воно там більш правомірне. А тут, в літературній українській мові законодавець - не Ваша Львівщина, і не моя Вінниччина, а більш центральні області - Києво-полтавський діалект. Якби Ви створили такий вірш, де крім скал, були б, фоса, бамбетлі, вертути, урльопи, тоді - інша справа! Як на мою, звісно, суб"єктивну думку! Творчих успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:08:21 ]
Дякую!
Ну приймаю я це слово до серця, нарівні зі скелею, хоч убийте.
Так як Ви, дорогий Ярославе, приймаєте застарілі закінчення мила(я), любоа(я) і т.п. Чи інверсії, які любі Вашому серцю. Маєте повне право.

І, до речі, я не єдина в сучасній літературі, хто його (скали) й нині використовує. От недавно Майя Залізняк використала у вірші. А її мовному чуттю я теж довіряю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:34:19 ]
Справді? Дивно. Адже Майя якраз із Полтави родом. Ну що ж, кожен має свої уподобання, звісно. Тільки ж ці мої уподобання, про які Ви сказали інверсія і архаїчні закінчення - не русизми! Колись сперечався із Павлюком. Він полюбляє слово "стакан", бо у них на Волині воно вживане! Коли я йому зауважив, що це русизм, він сказав так: Заберемо це слово у москалів! Те ж його дивацтво, бо він це з дитинства чув, до цього звик. Один русизм я б забрав у москалів, це - благоухание - фантастично красиве слово. У нас такого немає. А наша мова вважається милозвучнішою і мелодійнішою, ніж російська...
Вибачайте за наполегливість! Творчих перемог.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:36:47 ]
Так, у кожного свої дивацтва)))

Дякую!Навзаєм.

Я люблю рідну мову, як Ви, як Павлюк, як Майя... і багато-багато інших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:45:11 ]
Майя з Пирятина родом, росла в Яготині.....
Пишу і скеля, і скала........
Благоухание....пахотнява...не гірше.