ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Полохливий муж
Президент - в ярмолці,
У прем'єра - пейса,
А у мене,хлопці, клапоть ірокеза.

Думав, все минеться
(зрів на кралю ласо).
Жінка оселедця вирвала із мнясом.

Не ходжу "наліво"
По "медову кашу",-
Компліменти дівам роздвати страшно.

Хоч вони і гарні
Та жона під боком:
Посміхнуся ласо, то лишусь без ока.

Прикро, що не в рясі,
Шлюб - суцільні зляки.
Скніє раб нещасний у полоні мавки.

P,S:

Вниз і знов під стріху,
Лускають пружини.
Затишно і тихо в пазусі дружини.

09.05.2019р.

Про любов

Лаяли ізрання
Віршики - їй Бо!
Кажуть, що зобидив я людину.

Можна про кохання!
Можна про любов!
Можна про заплакану хустину.

Закриваю вентиль
"Гав!" та "У-лю-лю!",
Є у мене дрібочка поваги.

Милий Президенте!
Я тебе люблю!
Будуть трохи згодом охи й ахи.

Вірує народець
В " Буде все гаразд!",
Влада і народ - єдине ціле!

В мене є городець
І малечі траст,
Пес-гавкун і поросятко миле.

Хоч і пісно в роті,
А на компі глюк
Й від "Кварталу" нікуди діватись -

Пане Президенте!
Я тебе люблю!
То чому б нам не поцілуватись?

08.05.2019 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-05-08 22:24:39
Переглядів сторінки твору 763
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.01 16:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-09 10:37:18 ]
Це, що Ви пропонуєте, на мою думку, кухонна лірика - про те, у кого там що яке. Або балачки десь біля під'їзду на лавочці, якщо теж серед своїх бабусь і дідусів, дядечок і тіток.
І отак всі наступні 5 років. Якщо не стане гірше зі свободою слова тощо.
Відчувається, що питання болюче.
Вже вмикаються інші інстинкти. Антисемітизм, боротьба видів. Це природно - і байдуже, що примати від нас відстали у розвитку. Наздоженуть.
Пейс і пейси, а не пейса. Це якщо за словником.
Віхоть або "хайєр" теж було би непогано. Це вже був би інший модерн.
"Думав, що минеться" було би краще в аспекті орфоепії. Орфоепія - це така країна, що територіально відрізняється від Ефіопії. Там красиво пишуть і говорять.
У другому тексті правильніше було би "ій-бо". Це нормативно.

В цілому нічого нового. Жона, муж, стосунки.
Краля чомусь одна (в однині).
І це можна зрозуміти: нема коли або щось з силами.
Перевів їх Впш ЛГ вони на оці квазі-коломийки.

Дякую і без критики.
Це були ремарки.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 10:53:01 ]
"Краля чомусь одна (в однині).
І це можна зрозуміти: нема коли або щось з силами".
Так і є....... щовірша запевнення.....у талантах жиголо.
...........
ще жона краса мавка
повтори улюблені


Додала Майя.....
прошурхотіла треном...сміючись......
і спурхнула...бджолою в літню вись.