Є трохи позитиву, є трохи суму. А життєвий досвід усе потрохупопелом присипає. Бачив сумну картину в АШАНІ: гори продуктів, купа відвідувачів. А біля лавки з книжками тільки одна людина, вибирає книжку своєму малолітньому синові. І далеко не лірику. Добре, хоч казку.

Книжки недешеві, автори самозакохані - і не з наших "майстерень", а з бозна-яких "рожевих сайтів". Їх нахвалюють - вони й видають.
А потім їхня продукція нікого не цікавить.
Мінімум текстів, море паперу та фарб, податки та прибуток.
Хто ж купуватиме?
Нема дурних.

Хотів би я помилитися.
Сьогодні теж був. Подивився - самі лискучі палітурки.
Якось зазирну ще.
З цікавості.
Ю. С.

Ось придбав книжку "Шлях до воскресіння" Любові Бенедишин. Прочитав і ахнув. Краса слова, краса думки, глибина і майстерність. А палітурка скромна. Таку на розкладку не покладуть.
В основному іде фентезі з мускулистими термінаторами та цицястими оголеними дівами у бойовій збруї. І стає сумно: закон ринку ніякого відношення до високохудожнього Слова не має.
Так і на естраді: гоцалки правлять бал.
Але є й позитив: усе ж таки справжні поціновувачі прекрасного знаходять одне одного, а на вал не дуже й звертають увагу. Ось відкриється моя районна бібліотека після ремонту - однесу туди збірку фантастики і фентезі, яка накопичилася у моїй хаті з діда-прадіда. А на додачу детективи та іншу ахінею. Чи. може, одразу на дачу везти аби розтоплювати грубу? А то ще нащадків каліками зроблю ненароком.

Так, згоден. Перед ніж ставиться кома. Але цього слова у вірші немає. Є слово між. Так от перед ним кома не ставиться. Після нього також.

.......нема? то одна рука пише, а інша заперечує.

Мальована краса безмірно краща
Ніж сірі будні, дійсність нелегка.

ось читаю


а хто це пише ніж... ?
не бачили, коли губили кому.
не бачите тепер і пишете коментар.
Одне леле ......на ум приходить.

... критикуєте...а самі від правди втекли........
таки є ніж.
Ставте кому і дякуйте прилюдно.

Десь так і є. Але не зовсім. Дивлячись з яким настроєм поглянути на цей твір та під яким кутом зору. Тут грань не одна: є гладенька і мила, є з невеличким шпичаком. Всього потроху.

І справді - пейзажні кольори можуть не тільки рожевіти. Хоча в даному випадку рожевіють. Але сово поміняв, оскільки наголос і справді неправильний.
Можуть бути мильні опери? Зваичайно. Мильні вірші також. Аби не було різночитань, про яке мило іде мова - взяв це слово у лапки.
А кінець і справді незрозумілий. А чому? Бо так задумано. Хай читач сам дотумкує.

Так, пустився берега. Але ще не дуже далеко. І мілкувато трохи довкола. Ще не на глибокому.
На творчий вечір приїздіть. Ліна Костенко обіцяла бути і Дмитро Павличко. Ще дехто підтягнеться. Я зі своїх старих запасів підняв бренді п'ятнадцятилітньої витримки. І винця хорошого націдив. Кафе "Еней" відпало - там хіба що пару сенбернарів поміститься. От чому цьому благородному закладові не віддати хоча б одне крило Спілки? Скільки б "вічного" там можна було створити! Афішу повісив гарнюню. будуть співаки з якими я їздив Україною. І головне - буде тепло. Приїздіть. У книжці згадав Ваше ім"я. Сподіваюся, що надрукували у післямові. Завтра повинна прибути на Нову пошту посилка. Побачимо, чи багато помилок у книзі. Бо коли дали зверстаний номер, то там усе поплило. Можливо ворд розсипав макет. Можливо з іншої причини. А чи виправили - не знаю.

Добраніч.