Господь задумав Україну,
поки тривала остання сигарета
в Його пачці.

Відтоді остання сигарета
в пачках моїх співвітчизників
недоторканна.

Чи не так теологи тлумачили би слова
про образ і подобу,
якщо б хтось із них курив?

Рештки курева – межа творіння,
і, вихідці з неї, ми зодягнулися у ризи
вічної неприкаяності.

Але кожен українець береже пам’ять про те,
що значить остання сигарета
для курця.

І тому, якщо з кодла теологів
раптом вигулькне якийсь розумник
і почне розводити, мовляв, звідки маємо певність,
чи не стрільнув би Всевишній цигарку,
якщо б запитали?
і чи не міг Він у Своїй всещедроті позичити її,
наприклад, найулюбленішому з янголів? –

такого ми без зволікань
справедливо наречемо
ватником
чи будь-яким з інших імен,
котрі дані нам у наших писаннях
на осуд злорікам.

14.05.2018