ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.11.19
2024.11.16
2024.11.11
2024.11.02
2024.11.01
2024.10.30
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Вірші
Мовчання - золото
- Тут не так! Треба з права на ліво!
І співати не "Тьох!" - просто "Фіть!"...
Я обвик до порад непоштивих -
Як писати і що говорить ,
Як носити вареху до рота
І хвалити дурного царя.
Мо', прикинутися ідіотом
Та казати "Дзенькую!", "Ура!"?
Радь і ти, бо навряд чи зобидиш,
Я ж мовчу - що завгодно роби.
Хочеш - Тору визубрюй на ідиш
Або прищик вичавлюй з губи.
Хочеш - гримай зубиськами в космос
Чи віршатко в інет настрочи...
Прочитав, ледь не втратив свідомість,
Розум шепче : "Не сіпайсь, мовчи!".
У творців од сатириків сльози,
Не підказую геніям, зась.
Слово бовкнеш - одразу голосять,
Ви ж суфлюйте колегам, я - пас.
Ліг у ліжко, нагамавшись каші
Та у тиші дзвінкій закуняв.
Бо мовчанка - це золото справжнє,
А розчахнута ґавра - дурня.
06.05.2019 р.
Біда-а-а-а!
Сніг іде, поламалися лижі,
А від старості здохло теля.
Без любові не пишуться вірші
І вимучує мряка в мислях.
На сніданок - засмажена мойва,
У кишені лишився п'ятак.
Не кохає мене чорноброва,
Не потрібен красі і за так.
А Пегас аж на комина виліз,
Зубоскалить, а я, мов му-му.
Причавила плитою журливість,
Заповічено взор у пітьму.
Муза кличе щодня в буйнотрав'я,
Безнастанно шепоче "I love...".
От на жінку снаги і немає,
Засльозавлена в сад утекла.
Чуєш, братику? Ох і голосить!
Це таке і удень, і вночі!
Треба луснути музу по носі
І прогнати від себе хутчій.
05.06.019р.
Розчарування
Кажуть, два плюс два - чотири. Наче.
Шість на шість - залізно - тридцять шість.
А у нас навиворіт, чуваче,
Хто не робить - у три горла їсть.
Ич, очільник губцю закопилив!
Свита з дурня робить короля.
Ну, а ти як брав гнояк на вила -
Так і далі обчищай теля.
Хочуть миру люди після хунти,
Тож паяц згодився на почин.
Ех, якби ж проскрипцію утнути...
Я б сокири день і ніч точив.
Не служив на фронті ні хвилини,
На Майдані також не лежав.
Для такого трон - м'яка перина,
Шлях до влади встелює олжа.
Я добряк, хоч дехто каже - злюка,
Бачу брЕхні чітко, наяву:
Надимає цар рожеву бульку,
Обіцяє мед і пахлаву.
P.S:
Вуха ріжуть вигуки оральні,
Агітують діда дітлахи...
Вичистити Авгієві стайні
Тільки зарізяці до снаги.
04.06.2019 р.
Ріка
Літо! Ще далеко осінь,
Спить на носі дідів бриль.
У туманні верболози
Жирувать пливуть бобри.
Соловій присів на гілку
(ох і гарний цей ашуг!),
Ловить зимородок рибку,
Я із вудкою сиджу.
Тьохи линуть по заплаві,
Співаків уже тандем.
А карасики лукаві -
На гачка ніхто не йде.
Я ж лина спіймати хочу,
Жор, клювати вже пора.
Жабка вирячила очі,
Хоче з'їсти комара.
Обманув лускатий жулік,
Хвилька поплавка трясе.
Хай тепер дрімає в мулі,
Я ж послухаю пісень.
06.03.2019 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мовчання - золото
- Тут не так! Треба з права на ліво!
І співати не "Тьох!" - просто "Фіть!"...
Я обвик до порад непоштивих -
Як писати і що говорить ,
Як носити вареху до рота
І хвалити дурного царя.
Мо', прикинутися ідіотом
Та казати "Дзенькую!", "Ура!"?
Радь і ти, бо навряд чи зобидиш,
Я ж мовчу - що завгодно роби.
Хочеш - Тору визубрюй на ідиш
Або прищик вичавлюй з губи.
Хочеш - гримай зубиськами в космос
Чи віршатко в інет настрочи...
Прочитав, ледь не втратив свідомість,
Розум шепче : "Не сіпайсь, мовчи!".
У творців од сатириків сльози,
Не підказую геніям, зась.
Слово бовкнеш - одразу голосять,
Ви ж суфлюйте колегам, я - пас.
Ліг у ліжко, нагамавшись каші
Та у тиші дзвінкій закуняв.
Бо мовчанка - це золото справжнє,
А розчахнута ґавра - дурня.
06.05.2019 р.
Біда-а-а-а!
Сніг іде, поламалися лижі,
А від старості здохло теля.
Без любові не пишуться вірші
І вимучує мряка в мислях.
На сніданок - засмажена мойва,
У кишені лишився п'ятак.
Не кохає мене чорноброва,
Не потрібен красі і за так.
А Пегас аж на комина виліз,
Зубоскалить, а я, мов му-му.
Причавила плитою журливість,
Заповічено взор у пітьму.
Муза кличе щодня в буйнотрав'я,
Безнастанно шепоче "I love...".
От на жінку снаги і немає,
Засльозавлена в сад утекла.
Чуєш, братику? Ох і голосить!
Це таке і удень, і вночі!
Треба луснути музу по носі
І прогнати від себе хутчій.
05.06.019р.
Розчарування
Кажуть, два плюс два - чотири. Наче.
Шість на шість - залізно - тридцять шість.
А у нас навиворіт, чуваче,
Хто не робить - у три горла їсть.
Ич, очільник губцю закопилив!
Свита з дурня робить короля.
Ну, а ти як брав гнояк на вила -
Так і далі обчищай теля.
Хочуть миру люди після хунти,
Тож паяц згодився на почин.
Ех, якби ж проскрипцію утнути...
Я б сокири день і ніч точив.
Не служив на фронті ні хвилини,
На Майдані також не лежав.
Для такого трон - м'яка перина,
Шлях до влади встелює олжа.
Я добряк, хоч дехто каже - злюка,
Бачу брЕхні чітко, наяву:
Надимає цар рожеву бульку,
Обіцяє мед і пахлаву.
P.S:
Вуха ріжуть вигуки оральні,
Агітують діда дітлахи...
Вичистити Авгієві стайні
Тільки зарізяці до снаги.
04.06.2019 р.
Ріка
Літо! Ще далеко осінь,
Спить на носі дідів бриль.
У туманні верболози
Жирувать пливуть бобри.
Соловій присів на гілку
(ох і гарний цей ашуг!),
Ловить зимородок рибку,
Я із вудкою сиджу.
Тьохи линуть по заплаві,
Співаків уже тандем.
А карасики лукаві -
На гачка ніхто не йде.
Я ж лина спіймати хочу,
Жор, клювати вже пора.
Жабка вирячила очі,
Хоче з'їсти комара.
Обманув лускатий жулік,
Хвилька поплавка трясе.
Хай тепер дрімає в мулі,
Я ж послухаю пісень.
06.03.2019 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію