ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в результаті. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Мовчання - золото


- Тут не так! Треба з права на ліво!
І співати не "Тьох!" - просто "Фіть!"...
Я обвик до порад непоштивих -
Як писати і що говорить ,

Як носити вареху до рота
І хвалити дурного царя.
Мо', прикинутися ідіотом
Та казати "Дзенькую!", "Ура!"?

Радь і ти, бо навряд чи зобидиш,
Я ж мовчу - що завгодно роби.
Хочеш - Тору визубрюй на ідиш
Або прищик вичавлюй з губи.

Хочеш - гримай зубиськами в космос
Чи віршатко в інет настрочи...
Прочитав, ледь не втратив свідомість,
Розум шепче : "Не сіпайсь, мовчи!".

У творців од сатириків сльози,
Не підказую геніям, зась.
Слово бовкнеш - одразу голосять,
Ви ж суфлюйте колегам, я - пас.

Ліг у ліжко, нагамавшись каші
Та у тиші дзвінкій закуняв.
Бо мовчанка - це золото справжнє,
А розчахнута ґавра - дурня.

06.05.2019 р.

Біда-а-а-а!

Сніг іде, поламалися лижі,
А від старості здохло теля.
Без любові не пишуться вірші
І вимучує мряка в мислях.

На сніданок - засмажена мойва,
У кишені лишився п'ятак.
Не кохає мене чорноброва,
Не потрібен красі і за так.

А Пегас аж на комина виліз,
Зубоскалить, а я, мов му-му.
Причавила плитою журливість,
Заповічено взор у пітьму.

Муза кличе щодня в буйнотрав'я,
Безнастанно шепоче "I love...".
От на жінку снаги і немає,
Засльозавлена в сад утекла.

Чуєш, братику? Ох і голосить!
Це таке і удень, і вночі!
Треба луснути музу по носі
І прогнати від себе хутчій.

05.06.019р.

Розчарування

Кажуть, два плюс два - чотири. Наче.
Шість на шість - залізно - тридцять шість.
А у нас навиворіт, чуваче,
Хто не робить - у три горла їсть.

Ич, очільник губцю закопилив!
Свита з дурня робить короля.
Ну, а ти як брав гнояк на вила -
Так і далі обчищай теля.

Хочуть миру люди після хунти,
Тож паяц згодився на почин.
Ех, якби ж проскрипцію утнути...
Я б сокири день і ніч точив.

Не служив на фронті ні хвилини,
На Майдані також не лежав.
Для такого трон - м'яка перина,
Шлях до влади встелює олжа.

Я добряк, хоч дехто каже - злюка,
Бачу брЕхні чітко, наяву:
Надимає цар рожеву бульку,
Обіцяє мед і пахлаву.

P.S:

Вуха ріжуть вигуки оральні,
Агітують діда дітлахи...
Вичистити Авгієві стайні
Тільки зарізяці до снаги.

04.06.2019 р.

Ріка

Літо! Ще далеко осінь,
Спить на носі дідів бриль.
У туманні верболози
Жирувать пливуть бобри.

Соловій присів на гілку
(ох і гарний цей ашуг!),
Ловить зимородок рибку,
Я із вудкою сиджу.

Тьохи линуть по заплаві,
Співаків уже тандем.
А карасики лукаві -
На гачка ніхто не йде.

Я ж лина спіймати хочу,
Жор, клювати вже пора.
Жабка вирячила очі,
Хоче з'їсти комара.

Обманув лускатий жулік,
Хвилька поплавка трясе.
Хай тепер дрімає в мулі,
Я ж послухаю пісень.

06.03.2019 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-06-06 10:07:17
Переглядів сторінки твору 786
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній