![](images/additions.gif)
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.06.17
08:43
Чи існує непорочне зачаття у котів? І в собачок? І що воно таке - непорочне зачаття? Як цей акт запліднення проходить у жінок, обраних богом? Мені хтось може це пояснити? Тільки без криків "Безбожний грішник!", "Будь ти проклятий!" тощо.
Чи можна вв
2024.06.17
08:31
Косою косить
Цього літа дівчина
Молодих людей.
Цього літа дівчина
Молодих людей.
2024.06.17
08:10
Її душі торкнувся непомітно,
Запав у серце ніжне вже давно.
Сказав, що він живе, як вовк-самітник,
Вона поблідла, ніби полотно.
Він недосяжний, мовби неба купол,
І мало говорив, все більш мовчав.
Вдивлялася в ті очі- чистий купіль.
Запав у серце ніжне вже давно.
Сказав, що він живе, як вовк-самітник,
Вона поблідла, ніби полотно.
Він недосяжний, мовби неба купол,
І мало говорив, все більш мовчав.
Вдивлялася в ті очі- чистий купіль.
2024.06.17
06:36
Мабуть, зустрілися не впору
Ми біля скельної гори,
Бо ти не рухаєшся вгору,
А я скотився вже згори.
Мабуть, дорогу не єдину
Було позначено мерщій, –
Тебе не зваблює вершина,
А я не втримуюсь на ній.
Ми біля скельної гори,
Бо ти не рухаєшся вгору,
А я скотився вже згори.
Мабуть, дорогу не єдину
Було позначено мерщій, –
Тебе не зваблює вершина,
А я не втримуюсь на ній.
2024.06.17
01:38
Замріяна, чиста, гірка та журлива!
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.
Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.
Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.
2024.06.16
21:11
Із подорожі повернувся пудель
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада
2024.06.16
15:58
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний.
До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не
2024.06.16
15:27
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі
Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі
Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя
2024.06.16
15:10
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень
2024.06.16
14:45
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати
2024.06.16
14:31
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.
Серце моє, переб’єшся.
Любов моя, переб’єшся.
Все одно переб’єшся.
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.
Серце моє, переб’єшся.
Любов моя, переб’єшся.
2024.06.16
08:29
Оце похмілля.
Ніби півночі слухав
Пісні Джері Хейл.
Ніби півночі слухав
Пісні Джері Хейл.
2024.06.16
08:07
Не зашнуровано давні рани,
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримуют
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримуют
2024.06.16
07:39
Не дають відпочити, холера,
Хоч знедавна я менш дійовий, –
Зачинила одна щойно двері,
Як вже інша сигналить: Відкрий…
Мов зі сну метушлива примара
Перетнула мовчазно поріг,
А мені не потрібні і даром
Нині шепоти, дотики, сміх.
Хоч знедавна я менш дійовий, –
Зачинила одна щойно двері,
Як вже інша сигналить: Відкрий…
Мов зі сну метушлива примара
Перетнула мовчазно поріг,
А мені не потрібні і даром
Нині шепоти, дотики, сміх.
2024.06.16
05:47
У ставку, на окраїні парку,
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…
2024.06.16
05:10
Мов досконало -- майстер-золотар
На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.
Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.
Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
![](images/additions.gif)
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.12.07
2023.11.15
2023.10.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
![Тлумачний словник Словопедія](http://img.slovopedia.org.ua/button88x31.gif)
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Квітка кактуса...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Квітка кактуса...
Зацвів кактус – теж одне із цікавих фото...
В 2007 році я захопилася розведенням кактусів, було майже 10 різних видів. Доглядала, читала книгу яка в нас була в домашній бібліотеці про кактуси. Ці рослини, як і багато інших мають свої особливості як по догляду за ними, так і свій, якщо можна так назвати «характер поведінки». Коли на підвіконні один із кактусів розцвів, це виглядало неймовірно гарно...
Прочитала додаткову інформацію про кактуси, що виявилось досить цікаво.
27.06.19
Легенда про троянду і кактус
У троянди, ніжної і беззахисної був одного разу день народження. Всі квіти приготували їй свої подарунки - пелюстки з крапельками роси. І тільки Кактус не знав, як йому бути. "Троянда адже так прекрасна! - думав він. - А я такий незграбний, потворний зі своїми колючками ... ні, не для мене її день народження ..."
А Троянда, виявляється, була чуйною і уважною, вона немов вгадала сумні думки Кактуса і попросила знайомого Метелика передати йому щоб він обов'язково прийшов: адже немає подарунка дорожче, ніж дружба. Як зрадів Кактус запрошенню!
- Я обов'язково прийду, - сказав він Метелику.
І ось настав день народження Троянди. Беручи подарунки гостей, вона кожному посміхалася ніжно і трохи сумно. Останнім до Троянди підійшов Кактус.
- Я бажаю тобі всього-всього найкращого, - сказав він. - Але ти така беззахисна, тебе так легко образити, і тому твоя посмішка завжди трохи сумна. Я довго думав, що тобі подарувати ... Ось, прийми це ... - і Кактус простягнув Троянді колючу шубку.
- Спасибі тобі, любий друже, - відповіла Троянда, - Мені дуже бракувало цієї шубки. Але ти надто вже скромний - адже у тебе теж день народження. Я не забула про це. Прийми і від мене подарунок, - Троянда простягнула йому ароматний білий бутон.
З тих пір Троянда носить колючу шубку, а Кактус цвіте в день свого народження.
Кактус - це зачарований карлик, постарілий, зіщулений, заросший щетиною. У своїй стислій руці він тримає ... п'ятак. Раз на рік, вночі, рука розтискається, і ось диво! - на долоні горбатого карлика спалахує квітка.
Може бути, цей кактус був знатним принцом та завинив, і квітка - шматочок його атласною мантії, якою він тепер хвалиться, згадуючи своє минуле ...
У невідомій країні зібралося безліч квітів. І королевою цього царства була троянда, якою захоплювався відтиснутий в кут непоказний змієподібний кактус. У його сторону до самої ночі звучали їдкі глузування. І раптом в темному кутку на силуеті химерно переплетених колючих гілок з'явилася маленька світла плямочка. Вона випромінювала таємниче прозоро-зелене світла. Всі квіти повернулися в його бік, і перед ними повільно розкрилася квітка невимовної краси. У німому захопленні застигли квіти, коли розетка кактуса розгорнулася повністю і стала завбільшки з велику тарілку ... І сама королева квітів визнала його красу ...
Переклала на українську мову 27.06.19 9.45
В 2007 році я захопилася розведенням кактусів, було майже 10 різних видів. Доглядала, читала книгу яка в нас була в домашній бібліотеці про кактуси. Ці рослини, як і багато інших мають свої особливості як по догляду за ними, так і свій, якщо можна так назвати «характер поведінки». Коли на підвіконні один із кактусів розцвів, це виглядало неймовірно гарно...
Прочитала додаткову інформацію про кактуси, що виявилось досить цікаво.
27.06.19
Легенда про троянду і кактус
У троянди, ніжної і беззахисної був одного разу день народження. Всі квіти приготували їй свої подарунки - пелюстки з крапельками роси. І тільки Кактус не знав, як йому бути. "Троянда адже так прекрасна! - думав він. - А я такий незграбний, потворний зі своїми колючками ... ні, не для мене її день народження ..."
А Троянда, виявляється, була чуйною і уважною, вона немов вгадала сумні думки Кактуса і попросила знайомого Метелика передати йому щоб він обов'язково прийшов: адже немає подарунка дорожче, ніж дружба. Як зрадів Кактус запрошенню!
- Я обов'язково прийду, - сказав він Метелику.
І ось настав день народження Троянди. Беручи подарунки гостей, вона кожному посміхалася ніжно і трохи сумно. Останнім до Троянди підійшов Кактус.
- Я бажаю тобі всього-всього найкращого, - сказав він. - Але ти така беззахисна, тебе так легко образити, і тому твоя посмішка завжди трохи сумна. Я довго думав, що тобі подарувати ... Ось, прийми це ... - і Кактус простягнув Троянді колючу шубку.
- Спасибі тобі, любий друже, - відповіла Троянда, - Мені дуже бракувало цієї шубки. Але ти надто вже скромний - адже у тебе теж день народження. Я не забула про це. Прийми і від мене подарунок, - Троянда простягнула йому ароматний білий бутон.
З тих пір Троянда носить колючу шубку, а Кактус цвіте в день свого народження.
Кактус - це зачарований карлик, постарілий, зіщулений, заросший щетиною. У своїй стислій руці він тримає ... п'ятак. Раз на рік, вночі, рука розтискається, і ось диво! - на долоні горбатого карлика спалахує квітка.
Може бути, цей кактус був знатним принцом та завинив, і квітка - шматочок його атласною мантії, якою він тепер хвалиться, згадуючи своє минуле ...
У невідомій країні зібралося безліч квітів. І королевою цього царства була троянда, якою захоплювався відтиснутий в кут непоказний змієподібний кактус. У його сторону до самої ночі звучали їдкі глузування. І раптом в темному кутку на силуеті химерно переплетених колючих гілок з'явилася маленька світла плямочка. Вона випромінювала таємниче прозоро-зелене світла. Всі квіти повернулися в його бік, і перед ними повільно розкрилася квітка невимовної краси. У німому захопленні застигли квіти, коли розетка кактуса розгорнулася повністю і стала завбільшки з велику тарілку ... І сама королева квітів визнала його красу ...
Переклала на українську мову 27.06.19 9.45
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію