
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
21:40
Я хочу пірнути в сніги,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.
Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.
Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,
2025.06.21
20:15
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.
У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.
У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність
2025.06.21
17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
2025.06.21
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ілюзія
О
Ілюзія
О
2025.06.21
15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко
2025.06.21
12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Квітка кактуса...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Квітка кактуса...
Зацвів кактус – теж одне із цікавих фото...
В 2007 році я захопилася розведенням кактусів, було майже 10 різних видів. Доглядала, читала книгу яка в нас була в домашній бібліотеці про кактуси. Ці рослини, як і багато інших мають свої особливості як по догляду за ними, так і свій, якщо можна так назвати «характер поведінки». Коли на підвіконні один із кактусів розцвів, це виглядало неймовірно гарно...
Прочитала додаткову інформацію про кактуси, що виявилось досить цікаво.
27.06.19
Легенда про троянду і кактус
У троянди, ніжної і беззахисної був одного разу день народження. Всі квіти приготували їй свої подарунки - пелюстки з крапельками роси. І тільки Кактус не знав, як йому бути. "Троянда адже так прекрасна! - думав він. - А я такий незграбний, потворний зі своїми колючками ... ні, не для мене її день народження ..."
А Троянда, виявляється, була чуйною і уважною, вона немов вгадала сумні думки Кактуса і попросила знайомого Метелика передати йому щоб він обов'язково прийшов: адже немає подарунка дорожче, ніж дружба. Як зрадів Кактус запрошенню!
- Я обов'язково прийду, - сказав він Метелику.
І ось настав день народження Троянди. Беручи подарунки гостей, вона кожному посміхалася ніжно і трохи сумно. Останнім до Троянди підійшов Кактус.
- Я бажаю тобі всього-всього найкращого, - сказав він. - Але ти така беззахисна, тебе так легко образити, і тому твоя посмішка завжди трохи сумна. Я довго думав, що тобі подарувати ... Ось, прийми це ... - і Кактус простягнув Троянді колючу шубку.
- Спасибі тобі, любий друже, - відповіла Троянда, - Мені дуже бракувало цієї шубки. Але ти надто вже скромний - адже у тебе теж день народження. Я не забула про це. Прийми і від мене подарунок, - Троянда простягнула йому ароматний білий бутон.
З тих пір Троянда носить колючу шубку, а Кактус цвіте в день свого народження.
Кактус - це зачарований карлик, постарілий, зіщулений, заросший щетиною. У своїй стислій руці він тримає ... п'ятак. Раз на рік, вночі, рука розтискається, і ось диво! - на долоні горбатого карлика спалахує квітка.
Може бути, цей кактус був знатним принцом та завинив, і квітка - шматочок його атласною мантії, якою він тепер хвалиться, згадуючи своє минуле ...
У невідомій країні зібралося безліч квітів. І королевою цього царства була троянда, якою захоплювався відтиснутий в кут непоказний змієподібний кактус. У його сторону до самої ночі звучали їдкі глузування. І раптом в темному кутку на силуеті химерно переплетених колючих гілок з'явилася маленька світла плямочка. Вона випромінювала таємниче прозоро-зелене світла. Всі квіти повернулися в його бік, і перед ними повільно розкрилася квітка невимовної краси. У німому захопленні застигли квіти, коли розетка кактуса розгорнулася повністю і стала завбільшки з велику тарілку ... І сама королева квітів визнала його красу ...
Переклала на українську мову 27.06.19 9.45
В 2007 році я захопилася розведенням кактусів, було майже 10 різних видів. Доглядала, читала книгу яка в нас була в домашній бібліотеці про кактуси. Ці рослини, як і багато інших мають свої особливості як по догляду за ними, так і свій, якщо можна так назвати «характер поведінки». Коли на підвіконні один із кактусів розцвів, це виглядало неймовірно гарно...
Прочитала додаткову інформацію про кактуси, що виявилось досить цікаво.
27.06.19
Легенда про троянду і кактус
У троянди, ніжної і беззахисної був одного разу день народження. Всі квіти приготували їй свої подарунки - пелюстки з крапельками роси. І тільки Кактус не знав, як йому бути. "Троянда адже так прекрасна! - думав він. - А я такий незграбний, потворний зі своїми колючками ... ні, не для мене її день народження ..."
А Троянда, виявляється, була чуйною і уважною, вона немов вгадала сумні думки Кактуса і попросила знайомого Метелика передати йому щоб він обов'язково прийшов: адже немає подарунка дорожче, ніж дружба. Як зрадів Кактус запрошенню!
- Я обов'язково прийду, - сказав він Метелику.
І ось настав день народження Троянди. Беручи подарунки гостей, вона кожному посміхалася ніжно і трохи сумно. Останнім до Троянди підійшов Кактус.
- Я бажаю тобі всього-всього найкращого, - сказав він. - Але ти така беззахисна, тебе так легко образити, і тому твоя посмішка завжди трохи сумна. Я довго думав, що тобі подарувати ... Ось, прийми це ... - і Кактус простягнув Троянді колючу шубку.
- Спасибі тобі, любий друже, - відповіла Троянда, - Мені дуже бракувало цієї шубки. Але ти надто вже скромний - адже у тебе теж день народження. Я не забула про це. Прийми і від мене подарунок, - Троянда простягнула йому ароматний білий бутон.
З тих пір Троянда носить колючу шубку, а Кактус цвіте в день свого народження.
Кактус - це зачарований карлик, постарілий, зіщулений, заросший щетиною. У своїй стислій руці він тримає ... п'ятак. Раз на рік, вночі, рука розтискається, і ось диво! - на долоні горбатого карлика спалахує квітка.
Може бути, цей кактус був знатним принцом та завинив, і квітка - шматочок його атласною мантії, якою він тепер хвалиться, згадуючи своє минуле ...
У невідомій країні зібралося безліч квітів. І королевою цього царства була троянда, якою захоплювався відтиснутий в кут непоказний змієподібний кактус. У його сторону до самої ночі звучали їдкі глузування. І раптом в темному кутку на силуеті химерно переплетених колючих гілок з'явилася маленька світла плямочка. Вона випромінювала таємниче прозоро-зелене світла. Всі квіти повернулися в його бік, і перед ними повільно розкрилася квітка невимовної краси. У німому захопленні застигли квіти, коли розетка кактуса розгорнулася повністю і стала завбільшки з велику тарілку ... І сама королева квітів визнала його красу ...
Переклала на українську мову 27.06.19 9.45
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію