ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Квітка кактуса...
Зацвів кактус – теж одне із цікавих фото...
В 2007 році я захопилася розведенням кактусів, було майже 10 різних видів. Доглядала, читала книгу яка в нас була в домашній бібліотеці про кактуси. Ці рослини, як і багато інших мають свої особливості як по догляду за ними, так і свій, якщо можна так назвати «характер поведінки». Коли на підвіконні один із кактусів розцвів, це виглядало неймовірно гарно...
Прочитала додаткову інформацію про кактуси, що виявилось досить цікаво.
27.06.19
Легенда про троянду і кактус
У троянди, ніжної і беззахисної був одного разу день народження. Всі квіти приготували їй свої подарунки - пелюстки з крапельками роси. І тільки Кактус не знав, як йому бути. "Троянда адже так прекрасна! - думав він. - А я такий незграбний, потворний зі своїми колючками ... ні, не для мене її день народження ..."
А Троянда, виявляється, була чуйною і уважною, вона немов вгадала сумні думки Кактуса і попросила знайомого Метелика передати йому щоб він обов'язково прийшов: адже немає подарунка дорожче, ніж дружба. Як зрадів Кактус запрошенню!
- Я обов'язково прийду, - сказав він Метелику.
І ось настав день народження Троянди. Беручи подарунки гостей, вона кожному посміхалася ніжно і трохи сумно. Останнім до Троянди підійшов Кактус.
- Я бажаю тобі всього-всього найкращого, - сказав він. - Але ти така беззахисна, тебе так легко образити, і тому твоя посмішка завжди трохи сумна. Я довго думав, що тобі подарувати ... Ось, прийми це ... - і Кактус простягнув Троянді колючу шубку.
- Спасибі тобі, любий друже, - відповіла Троянда, - Мені дуже бракувало цієї шубки. Але ти надто вже скромний - адже у тебе теж день народження. Я не забула про це. Прийми і від мене подарунок, - Троянда простягнула йому ароматний білий бутон.
З тих пір Троянда носить колючу шубку, а Кактус цвіте в день свого народження.
Кактус - це зачарований карлик, постарілий, зіщулений, заросший щетиною. У своїй стислій руці він тримає ... п'ятак. Раз на рік, вночі, рука розтискається, і ось диво! - на долоні горбатого карлика спалахує квітка.
Може бути, цей кактус був знатним принцом та завинив, і квітка - шматочок його атласною мантії, якою він тепер хвалиться, згадуючи своє минуле ...
У невідомій країні зібралося безліч квітів. І королевою цього царства була троянда, якою захоплювався відтиснутий в кут непоказний змієподібний кактус. У його сторону до самої ночі звучали їдкі глузування. І раптом в темному кутку на силуеті химерно переплетених колючих гілок з'явилася маленька світла плямочка. Вона випромінювала таємниче прозоро-зелене світла. Всі квіти повернулися в його бік, і перед ними повільно розкрилася квітка невимовної краси. У німому захопленні застигли квіти, коли розетка кактуса розгорнулася повністю і стала завбільшки з велику тарілку ... І сама королева квітів визнала його красу ...
Переклала на українську мову 27.06.19 9.45





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-06-27 11:38:59
Переглядів сторінки твору 601
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній