ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.06.20 17:44
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,

таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!

хома дідим
2026.06.20 09:20
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Чорнобривці...
Чорнобривці...
Клумбу перед будинком я із року в рік засівала різнокольоровими чорнобривцями.
Ці квіти вкривають клумбу майже суцільним килимом, що зупиняє нашу вівчарку по ній ходити, мають привабливий вигляд і аромат, а в кінці літа збирала багато насіння,яке сіяла в інших місцях подвір’я, ділилась зі знайомими.
Вирішили поповнити свої знання про ці квіти.
28.06.19 6.57

Чорнобривці (Tagetes) - Латинська назва походить від імені Тадіс, онука Юпітера, який навчив етрусків пророкувати долю і знаходити приховані в землі скарби.
Родина чорнобривців - Південна і Центральна Америка. У XVI столітті разом з багатьма іншими рослинами (картоплею, кукурудзою, жоржинами та ін.) Вони були привезені іспанськими конкістадорами в Європу і Північну Африку, звідки дуже швидко поширилися по всій Європі, де і отримали свою латинську назву.
Серед різноманіття їх сортів виділяються дві групи. Чорнобривці прямостоячі (високі малогіллясті рослини) потрапили до Франції після 1535, з військами імператора Карла V, які боролися в Тунісі і стали називатися африканськими.
Французькі біженці-гугеноти, що рятувалися в Англії від релігійних переслідувань в 1573, принесли з собою туди чорнобривці відхилені (кущисті, багатоквіткові рослини), які з тих пір називають французькими.
В нашу країну вони потрапили приблизно в XVIII столітті, більш точного датування немає. Вони були одними з перших заморських рослин і називалися тоді "африканськими квітами". Однак, назва ця протрималася недовго.
Назвали ці квіти чорнобривцями через бархатистости їх пелюсток. Українська назва - чорнобривці - сталася через їх забарвлення: у багатьох сортів по краю квітки є темна облямівка, схожа на чорні брови парубка.
Назву чорнобривців ще пов'язують зі старовинною українською легендою про майстрів-чоботарів, які шили дуже ошатні, святкові жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні халяви і чорні головки, називали їх «Чорнобривці». Схожість забарвлення пелюсток на такі чобітки і дало назву цим квітам. Є ще одна, менш відома, легенда про походження цієї назви.
Жила собі одна сім'я і прийшла в їхній дім радість - народилася у них трійня, три сини - сокола. Такі гожі вони були, очі карі, брови над ними чорні, як два крила. І хоч дали кожному ім'я, але звали їх всіх чорнобривцями.
Виросли сини, і виявилося, що у кожного є талант: один став ювеліром, інший - гончарем, третій - різьбярем. Чудові речі вони робили, і слава про них по всій Україні летіла. Добре жила сім'я, а там ще донечка народилася.
Але напали на те село вороги, порушили все, пограбували. Прийшли вони і в будинок Чорнобривців, здивувалися їх майстерності, взяли в полон і відвезли в чужі краї. Гірко тужили батьки, але від синів ні звісточки, ні слуху не було. Пройшли роки, підростала їх сестричка. Бачила смуток батька, матері, питала причину, але їй нічого не говорили, а потім бабуся розповіла. І вирішила дівчина відшукати братів.
Довго вона бродила по світу. І ось одного разу один дід сказав, що бачив її братів. Троє їх було, один від одного не відрізнити, красиві, чорнобриві і майстри знатні. Хан їх і голодом морив, і мучив тяжко, змушуючи працювати, але вони одне твердили - Відвезіть нас додому. Ми будемо працювати, і все зроблене забирайте. Тільки вдома, на батьківщині ми можемо робити такі гарні речі. Хан наказав їх бити, поки не погодяться. Забили братів до смерті і навіть не поховали, по ханського наказу кинули їх тіла в степу. Показали дівчині те місце, зібрала вона кісточки їхні білі і повернулася додому.
Поплакали батьки над долею синів і поховали їх останки в саду. Через якийсь час зацвіли на могилі небачені раніше квіти. Покликала дочка батька з матір'ю і ті в один голос сказали - чорнобривці! Полюбили ті квіти на Україні, рідко в кого вдома їх немає. Так повернулися нетлінною красою додому хлопці-чорнобривці.
Чорнобривці - один з квіток традиційного українського вінка, символ вірності. «Буду пам'ятати про тебе» - скаже квітка чорнобривця.
Їх вплітали в дівочий вінок, щоб причарувати парубка: щоб він не забув дороги до милої, щоб завжди був їй вірним. Вважають, що вони запалюють любовний інтерес, пристрасть. Яскравість, стійкість цих квітів пов'язують з образом «гарного хлопця», чорнобривого, міцного, пустотливого.
З давніх-давен на Україні вірили, що вони відганяють від будинку нечисту силу, зберігають від чужого ока, захищають від зла. Тому біля кожної хати обов'язково росли чернобрівцi, в народі їх вважають символом рідного дому, батьківщини - України.
Як на тi чорнобрівцi погляну ,
Бачу матір стареньку.
Бачу руки твої, моя мама,
Твою ласку я чую, рiдненька.
У ранньому християнстві була традиція оточувати зображення Діви Марії квітами чорнобривців, символізуючи золоті монети. За легендою під час втечі Йосипа і Марії в Єгипет, Святу родину почала переслідувати зграя злодіїв. Коли вони наздогнали втікачів і відібрали у них гаманець, то звідти замість грошей посипалися квіти чорнобривців.
Але ж ми знаємо, що чорнобривці рослини заносні, і потрапили з Америки до Старого cвіту багато пізніше, ніж говориться в легенді. Так полюбилися ці квіти за свою невибагливість, красу, за тривалість цвітіння, від весни до заморозків, що в народній свідомості вони сприймалися як споконвічно «свої», завжди росли біля рідної хати.
І в наші дні вони є одними з найбільш улюблених квітів, поряд з «місцевими» братками, різноманітними ромашками і дзвіночками, без яких не обходяться наші клумби.
Переклала на українську мову 28.06.19 12.03




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-06-28 14:38:45
Переглядів сторінки твору 469
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній