Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.31
16:05
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
2026.01.31
14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
2026.01.31
12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
МАГІСТРАЛ
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
2026.01.29
18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
2026.01.29
18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
2026.01.29
17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
2026.01.29
16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Біографія Перл Бак
(1892 - 1972)
Американська письменниця Перл Комфорт Бак народилася в США в г.Хілсборо (штат Західна Вірджинія). червня 1892 року в родині пресвітеріанських місіонерів в Китаї. Її батько, Абсалом Сайденстрікер був суворою людиною, багато років він присвятив перекладу Біблії з грецької на китайську мову. Мати, Кароліна Сталтінг, була освітченою жінкою, яка багато подорожувала і захоплювалася літературою.
Перл Бак опанувала китайською мовою раніше, ніж вивчила англійську. її освітою спочатку займалася мати, а в 15 років її відправили в пансіон в Шанхай.
1910 р Перл повертається в США і вступає до Рандолф-Масонський жіночий коледж у Вірджинії, де вивчає психологію і отримує дві літературних премії. 1914 року вона повертається в Китай і працює викладачем в пресвітеріанської місії, а через три роки одружується з Джоном Лоссінгом Баком - місіонером в Китаї.
1921 р Перл Бак народжує дочку, а через кілька місяців помирає її мати. Сім'я переїжджає в Нанкін, де чоловік викладає в університеті сільськогосподарські науки, а Перл - англійську й американську літературу. Свою письменницьку діяльність Перл Бак починає з бібліографічної оповіді про свою матір, а потім береться за роман і пише статтю про Китай.
Повернувшись на рік в Америку, Баки стають аспірантами Корнельського університету, де Перл Бак отримує ступінь магістра гуманітарних наук в галузі літератури.
В 1927році вони повертаються до Китаю, де тоді йшла громадянська війна. їм довелося евакуюватися спочатку в Шанхай, а потім до Японії. На той час вони дізнаються про розумову відсталість дочки і удочеряють іншу дівчинку.
1930 р Перл Бак опубліковує свій перший роман «Східний вітер, західний вітер», де загострює проблеми батьків і дітей, а 1931 року з'являється її новий роман «Земля», за який Бак отримує Пулітцерівську премію. Продовженням цього роману стали ще два - «Сини» і «Розділений будинок».
Перл Бак стала першою американською письменницею, зазначеною 1938 році Нобелівською премією з літератури «за епічний опис життя китайських селян і біографічні шедеври».
1935 р Перл Бак розриває шлюб і бере другий шлюб зі своїм видавцем Р.Уолш, з яким вони взяли на виховання чужих дітей.
1951 р Перл Бак обрано членом Американської академії мистецтв і словесності.
Померла Перл Бак 6 березня 1972 р вісімдесят років в Денбі (штат Вермонт)
Переклала на українську мову 4.05.19 20.23
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Біографія Перл Бак
(1892 - 1972)
Американська письменниця Перл Комфорт Бак народилася в США в г.Хілсборо (штат Західна Вірджинія). червня 1892 року в родині пресвітеріанських місіонерів в Китаї. Її батько, Абсалом Сайденстрікер був суворою людиною, багато років він присвятив перекладу Біблії з грецької на китайську мову. Мати, Кароліна Сталтінг, була освітченою жінкою, яка багато подорожувала і захоплювалася літературою.
Перл Бак опанувала китайською мовою раніше, ніж вивчила англійську. її освітою спочатку займалася мати, а в 15 років її відправили в пансіон в Шанхай.
1910 р Перл повертається в США і вступає до Рандолф-Масонський жіночий коледж у Вірджинії, де вивчає психологію і отримує дві літературних премії. 1914 року вона повертається в Китай і працює викладачем в пресвітеріанської місії, а через три роки одружується з Джоном Лоссінгом Баком - місіонером в Китаї.
1921 р Перл Бак народжує дочку, а через кілька місяців помирає її мати. Сім'я переїжджає в Нанкін, де чоловік викладає в університеті сільськогосподарські науки, а Перл - англійську й американську літературу. Свою письменницьку діяльність Перл Бак починає з бібліографічної оповіді про свою матір, а потім береться за роман і пише статтю про Китай.
Повернувшись на рік в Америку, Баки стають аспірантами Корнельського університету, де Перл Бак отримує ступінь магістра гуманітарних наук в галузі літератури.
В 1927році вони повертаються до Китаю, де тоді йшла громадянська війна. їм довелося евакуюватися спочатку в Шанхай, а потім до Японії. На той час вони дізнаються про розумову відсталість дочки і удочеряють іншу дівчинку.
1930 р Перл Бак опубліковує свій перший роман «Східний вітер, західний вітер», де загострює проблеми батьків і дітей, а 1931 року з'являється її новий роман «Земля», за який Бак отримує Пулітцерівську премію. Продовженням цього роману стали ще два - «Сини» і «Розділений будинок».
Перл Бак стала першою американською письменницею, зазначеною 1938 році Нобелівською премією з літератури «за епічний опис життя китайських селян і біографічні шедеври».
1935 р Перл Бак розриває шлюб і бере другий шлюб зі своїм видавцем Р.Уолш, з яким вони взяли на виховання чужих дітей.
1951 р Перл Бак обрано членом Американської академії мистецтв і словесності.
Померла Перл Бак 6 березня 1972 р вісімдесят років в Денбі (штат Вермонт)
Переклала на українську мову 4.05.19 20.23
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Біографія Габріели Містраль"
• Перейти на сторінку •
"Три шара науки людини: Інтуїція, логіка і знання"
• Перейти на сторінку •
"Три шара науки людини: Інтуїція, логіка і знання"
Про публікацію
