ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.04.15
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Критика | Аналітика
Про козолупа
На головній анонсується. На сторінку автора приходять читачі, запитують: що це? Я теж запитаю: Ви - за такі тексти на поетичному сайті?
Адресувала початківців на цей ресурс. А нині як бути?
http://maysterni.com/publication.php?id=140064
Автор Олександр Сушко
Сидорова коза
(Полтавська версія)
Коза рогами гахнула у тин,
Белькоче: - Помогти поетці мушу.
Ця "допоможе", тільки в рай впусти,-
Кавалками "краси" завалить душу.
Прийшла й до мене. Бекає. Ти ба!
Не відає про незавИдну участь.
Я ж - правлю роги, це - моя судьба,
Зв тамаду на шоу "Місс Вельбучність".
На небі реготала чортівня,
У пеклі рвали животи пророки.
Усівсь на неї, наче на коня,
Вона ж уперта - хтіла стати гопки.
Учасно, браття, розпізнав подвох,
Огузком притулив її до праски.
По ріпиці пужалном вправно "Цьвох!" -
Сумирнішає Божа твар від "ласки"!
Ну, все. Гаразд. Стрибай тепер за тин
І більш не лізь без дозволу у хвіртку.
Рецептик від зазнайства лиш один:
Лупи козу! Як Сидір напідпитку.
02.07.2019 р.
....................
На мою думку, на неозорих просторищах інтернету є сторінки для подібної - нішевої - творчості. Але не тут.
Це несмак і тролінг.
Мені соромно бути поряд.
Невже заради підтримки цікавості до сайту Ви дозволяєте авторові почуватися так вільготно...?
Ви ж, пане Володимире, є непересічним поетом, маєте смак. Навіщо такі публікації на Вашому ресурсі? Він же створений для розвою поезії.
Такі "сидори напідпитку" глумляться над смаком сучасного читача. Я б такі вірші оминала, але - заходиш на поетичний сайт...і читаєш на голованій - як зразок поезії - отаку несусвітенну маячню.
Роками не оцінені вірші нових авторів, серед них є цікаві, неординарні. Їх немає на головній.
Хто зверне увагу на них?
Я хочу, щоб сайт наповнився свіжими поезіями - справжніми, грамотно написаними, що несуть естетичне задоволення українцям.
Зате є щоденні "кавалки" плодючого автора, що "хтів"... та спромігся лише на таке. Не потрібен психіатр, щоб написати: такий вірш - продукт алкогольного делірію.
Звільніть місце для поезії.
А це, певно, зразок інтимної лірики, таких "перлистих" текстів тьма-тьменна у автора.
Свіже, після моєї публікації - показує спромогу. Це заслуговує на анонсування? Файно? Лубочні зразки.
Люби!
!
Дзбан життя давно вже не по вінця,
Випиває суєта літа.
Та у хаті гарна молодця,
Файно з нею цілу ніч літав.
А сусіда думає про "мані",
Від горілки в голові туман.
Вип'є бормотухи, побуянить,
До кохання потягу нема.
В хаті людно. Є монашки, вдови,
Спочивають купно під рядном.
Горнуться до мене чорноброві,
Хоч із діда сипле порохно.
Ну, а ти чого скупий на ласку?
Дай жінкам хоч крихітку тепла.
А мені пора іти у наступ,
У долоні душу їм поклав...
Від цілунків а чи буде шкода?
Ти ж не труп! А, отже, молодий.
Старість - це не вирок,- нагорода
За сердечні у житах труди.
03.07.2019 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про козолупа
до редакції майстерень
Чи подобається шановному пану В.Ляшкевичу така творчість?
На головній анонсується. На сторінку автора приходять читачі, запитують: що це? Я теж запитаю: Ви - за такі тексти на поетичному сайті?
Адресувала початківців на цей ресурс. А нині як бути?
http://maysterni.com/publication.php?id=140064
Автор Олександр Сушко
Сидорова коза
(Полтавська версія)
Коза рогами гахнула у тин,
Белькоче: - Помогти поетці мушу.
Ця "допоможе", тільки в рай впусти,-
Кавалками "краси" завалить душу.
Прийшла й до мене. Бекає. Ти ба!
Не відає про незавИдну участь.
Я ж - правлю роги, це - моя судьба,
Зв тамаду на шоу "Місс Вельбучність".
На небі реготала чортівня,
У пеклі рвали животи пророки.
Усівсь на неї, наче на коня,
Вона ж уперта - хтіла стати гопки.
Учасно, браття, розпізнав подвох,
Огузком притулив її до праски.
По ріпиці пужалном вправно "Цьвох!" -
Сумирнішає Божа твар від "ласки"!
Ну, все. Гаразд. Стрибай тепер за тин
І більш не лізь без дозволу у хвіртку.
Рецептик від зазнайства лиш один:
Лупи козу! Як Сидір напідпитку.
02.07.2019 р.
....................
На мою думку, на неозорих просторищах інтернету є сторінки для подібної - нішевої - творчості. Але не тут.
Це несмак і тролінг.
Мені соромно бути поряд.
Невже заради підтримки цікавості до сайту Ви дозволяєте авторові почуватися так вільготно...?
Ви ж, пане Володимире, є непересічним поетом, маєте смак. Навіщо такі публікації на Вашому ресурсі? Він же створений для розвою поезії.
Такі "сидори напідпитку" глумляться над смаком сучасного читача. Я б такі вірші оминала, але - заходиш на поетичний сайт...і читаєш на голованій - як зразок поезії - отаку несусвітенну маячню.
Роками не оцінені вірші нових авторів, серед них є цікаві, неординарні. Їх немає на головній.
Хто зверне увагу на них?
Я хочу, щоб сайт наповнився свіжими поезіями - справжніми, грамотно написаними, що несуть естетичне задоволення українцям.
Зате є щоденні "кавалки" плодючого автора, що "хтів"... та спромігся лише на таке. Не потрібен психіатр, щоб написати: такий вірш - продукт алкогольного делірію.
Звільніть місце для поезії.
А це, певно, зразок інтимної лірики, таких "перлистих" текстів тьма-тьменна у автора.
Свіже, після моєї публікації - показує спромогу. Це заслуговує на анонсування? Файно? Лубочні зразки.
Люби!
!
Дзбан життя давно вже не по вінця,
Випиває суєта літа.
Та у хаті гарна молодця,
Файно з нею цілу ніч літав.
А сусіда думає про "мані",
Від горілки в голові туман.
Вип'є бормотухи, побуянить,
До кохання потягу нема.
В хаті людно. Є монашки, вдови,
Спочивають купно під рядном.
Горнуться до мене чорноброві,
Хоч із діда сипле порохно.
Ну, а ти чого скупий на ласку?
Дай жінкам хоч крихітку тепла.
А мені пора іти у наступ,
У долоні душу їм поклав...
Від цілунків а чи буде шкода?
Ти ж не труп! А, отже, молодий.
Старість - це не вирок,- нагорода
За сердечні у житах труди.
03.07.2019 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію