Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.30
21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
2025.10.30
20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
2025.10.30
18:21
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
2025.10.30
11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
2025.10.30
10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
2025.10.30
10:03
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
2025.10.29
22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
2025.10.29
21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
2025.10.29
18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
2025.10.29
17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
2025.10.29
13:15
А для мене негода - вона у замащених берцях
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
2025.10.29
11:51
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
2025.10.29
06:04
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
2025.10.28
22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
2025.10.28
16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
2025.10.28
12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом.
Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття.
Промишляв на скляній тарі та макулатурі.
Якщо везло знайти пристойні ношені речі,
здавав по п’ять гривен Вірці –
стерві у дві точки: на барахолці
і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Джина Лоллобриджида
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Джина Лоллобриджида
Джина Лоллобриджида
італійська актриса, кавалер Ордена Почесного легіону
Джина Лоллобриджида (італ. Gina Lollobrigida) народилася 4 липня 1927 року в місті Суб'яко (Італія), в бідній багатодітній сім'ї. Її дитинство, зазначене голодом і злиднями, було нелегким. З юних років Джина захоплювалася малюванням і співом. Згодом вона навіть почала вчитися в Академії образотворчих мистецтв.
Уже в юності вона виділялася своєю сміливою чуттєвою красою. Дівчина підробляла манекенницею, знімалася в епізодичних ролях в кіно. У 1947 році Джина бере участь в конкурсі «Міс Італія» і посідає третє місце. Саме тоді вона привертає увагу продюсерів, і її кар'єра в кіно стрімко пішла в гору.
У 1949 році Джина виходить заміж за словенського психіатра Мірко Скофіка, в шлюбі з яким у неї з'являється син. Однак шлюб був не найвдалішим, і в 1971 році вони розлучилися.
У 1951 році Джина зіграла свою першу значну роль у фільмі «Небезпечно: бандити!». Популярність і краса юної італійської зірки привертають до неї увагу голлівудських продюсерів. З 1953 року Лоллобриджида починає зніматися в Голлівуді.
Дуже велику популярність актрисі принесла французька кінокомедія Крістіана-Жака «Фанфан-Тюльпан», де вона виконала головну жіночу роль, а її партнером був Жерар Філіп. Взагалі Джина багато знімалася в кіно, граючи з найвідомішими акторами свого часу, такими як Берт Ланкастер, Френк Сінатра, Юл Бріннер.
У 1961 році Джина знялася в одному з найзнаменитіших фільмів з її участю, «Приходь у вересні». За роль в цьому фільмі вона отримала премію «Золотий глобус».
Серед інших відомих фільмів з її участю - «Нічні красуні», «Хліб, любов і фантазія», «Собор Паризької Богоматері», «Найкрасивіша жінка в світі», «Імперська Венера», «Король, дама, валет». Всього в фільмографії актриси більше 60 ролей.
Крім цього Джина Лоллобриджида є автором кількох фотоальбомів і режисером документальних фільмів.
З 1980-х років Лоллобриджида практично не знімається в кіно. У 1986 році вона виступила в якості голови журі на Берлінському кінофестивалі, а також брала участь в роботі і інших кінофестивалів в різні роки.
На даний момент володарка ордена «За заслуги перед Італійською Республікою», Ордена Почесного легіону, Ордена мистецтв і літератури, іменної зірки на Алеї слави Голлівуду
Джина Лоллобриджида проживає на своїй віллі неподалік від Риму. Вона багато займається фотографією, проводить фотовиставки, подорожує, веде активне світське життя, бере участь у різних благодійних і громадських заходах і як і раніше прекрасно виглядає.
Переклала на українську мову 4.07.19 10.59
італійська актриса, кавалер Ордена Почесного легіону
Джина Лоллобриджида (італ. Gina Lollobrigida) народилася 4 липня 1927 року в місті Суб'яко (Італія), в бідній багатодітній сім'ї. Її дитинство, зазначене голодом і злиднями, було нелегким. З юних років Джина захоплювалася малюванням і співом. Згодом вона навіть почала вчитися в Академії образотворчих мистецтв.
Уже в юності вона виділялася своєю сміливою чуттєвою красою. Дівчина підробляла манекенницею, знімалася в епізодичних ролях в кіно. У 1947 році Джина бере участь в конкурсі «Міс Італія» і посідає третє місце. Саме тоді вона привертає увагу продюсерів, і її кар'єра в кіно стрімко пішла в гору.
У 1949 році Джина виходить заміж за словенського психіатра Мірко Скофіка, в шлюбі з яким у неї з'являється син. Однак шлюб був не найвдалішим, і в 1971 році вони розлучилися.
У 1951 році Джина зіграла свою першу значну роль у фільмі «Небезпечно: бандити!». Популярність і краса юної італійської зірки привертають до неї увагу голлівудських продюсерів. З 1953 року Лоллобриджида починає зніматися в Голлівуді.
Дуже велику популярність актрисі принесла французька кінокомедія Крістіана-Жака «Фанфан-Тюльпан», де вона виконала головну жіночу роль, а її партнером був Жерар Філіп. Взагалі Джина багато знімалася в кіно, граючи з найвідомішими акторами свого часу, такими як Берт Ланкастер, Френк Сінатра, Юл Бріннер.
У 1961 році Джина знялася в одному з найзнаменитіших фільмів з її участю, «Приходь у вересні». За роль в цьому фільмі вона отримала премію «Золотий глобус».
Серед інших відомих фільмів з її участю - «Нічні красуні», «Хліб, любов і фантазія», «Собор Паризької Богоматері», «Найкрасивіша жінка в світі», «Імперська Венера», «Король, дама, валет». Всього в фільмографії актриси більше 60 ролей.
Крім цього Джина Лоллобриджида є автором кількох фотоальбомів і режисером документальних фільмів.
З 1980-х років Лоллобриджида практично не знімається в кіно. У 1986 році вона виступила в якості голови журі на Берлінському кінофестивалі, а також брала участь в роботі і інших кінофестивалів в різні роки.
На даний момент володарка ордена «За заслуги перед Італійською Республікою», Ордена Почесного легіону, Ордена мистецтв і літератури, іменної зірки на Алеї слави Голлівуду
Джина Лоллобриджида проживає на своїй віллі неподалік від Риму. Вона багато займається фотографією, проводить фотовиставки, подорожує, веде активне світське життя, бере участь у різних благодійних і громадських заходах і як і раніше прекрасно виглядає.
Переклала на українську мову 4.07.19 10.59
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
