ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.06.17
08:43
Чи існує непорочне зачаття у котів? І в собачок? І що воно таке - непорочне зачаття? Як цей акт запліднення проходить у жінок, обраних богом? Мені хтось може це пояснити? Тільки без криків "Безбожний грішник!", "Будь ти проклятий!" тощо.
Чи можна вв
2024.06.17
08:31
Косою косить
Цього літа дівчина
Молодих людей.
Цього літа дівчина
Молодих людей.
2024.06.17
08:10
Її душі торкнувся непомітно,
Запав у серце ніжне вже давно.
Сказав, що він живе, як вовк-самітник,
Вона поблідла, ніби полотно.
Він недосяжний, мовби неба купол,
І мало говорив, все більш мовчав.
Вдивлялася в ті очі- чистий купіль.
Запав у серце ніжне вже давно.
Сказав, що він живе, як вовк-самітник,
Вона поблідла, ніби полотно.
Він недосяжний, мовби неба купол,
І мало говорив, все більш мовчав.
Вдивлялася в ті очі- чистий купіль.
2024.06.17
06:36
Мабуть, зустрілися не впору
Ми біля скельної гори,
Бо ти не рухаєшся вгору,
А я скотився вже згори.
Мабуть, дорогу не єдину
Було позначено мерщій, –
Тебе не зваблює вершина,
А я не втримуюсь на ній.
Ми біля скельної гори,
Бо ти не рухаєшся вгору,
А я скотився вже згори.
Мабуть, дорогу не єдину
Було позначено мерщій, –
Тебе не зваблює вершина,
А я не втримуюсь на ній.
2024.06.17
01:38
Замріяна, чиста, гірка та журлива!
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.
Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.
Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.
2024.06.16
21:11
Із подорожі повернувся пудель
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада
2024.06.16
15:58
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний.
До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не
2024.06.16
15:27
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі
Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі
Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя
2024.06.16
15:10
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень
2024.06.16
14:45
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати
2024.06.16
14:31
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.
Серце моє, переб’єшся.
Любов моя, переб’єшся.
Все одно переб’єшся.
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.
Серце моє, переб’єшся.
Любов моя, переб’єшся.
2024.06.16
08:29
Оце похмілля.
Ніби півночі слухав
Пісні Джері Хейл.
Ніби півночі слухав
Пісні Джері Хейл.
2024.06.16
08:07
Не зашнуровано давні рани,
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримуют
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримуют
2024.06.16
07:39
Не дають відпочити, холера,
Хоч знедавна я менш дійовий, –
Зачинила одна щойно двері,
Як вже інша сигналить: Відкрий…
Мов зі сну метушлива примара
Перетнула мовчазно поріг,
А мені не потрібні і даром
Нині шепоти, дотики, сміх.
Хоч знедавна я менш дійовий, –
Зачинила одна щойно двері,
Як вже інша сигналить: Відкрий…
Мов зі сну метушлива примара
Перетнула мовчазно поріг,
А мені не потрібні і даром
Нині шепоти, дотики, сміх.
2024.06.16
05:47
У ставку, на окраїні парку,
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…
2024.06.16
05:10
Мов досконало -- майстер-золотар
На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.
Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.
Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.12.07
2023.11.15
2023.10.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Джеймс Монро
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Джеймс Монро
Джеймс Монро
5-й президент США (1817-1825), американський державний діяч і дипломат
Джеймс Монро (англ. James Monroe) народився 28 квітня 1758 в Вестморленді (Віргінія, США), в сім'ї плантатора. Після школи вступив до коледжу Вільяма і Мері, але залишив його навесні 1776 року задля участі в Війні за незалежність Північної Америки (1775-1783). З війни Монро повернувся в званні майора, отримавши відставку через поранення.
У 1780-1783 роках вивчав право під керівництвом майбутнього президента США Томаса Джефферсона, в 1782-1783 роках був членом легіслатури Віргінії, в 1783-1786 роках обирався в Континентальний конгрес, до 1790 року займався юридичною практикою.
Джеймс Монро прославився як майстерний дипломат. У 1794-1796 роках він в якості посла США проживав у Франції. Повернувшись із-за кордону, в 1799 році став губернатором Вірджинії і сприяв обранню Томаса Джефферсона президентом.
У відповідь той, зайнявши крісло глави держави, в кінці 1802 року знову направив Монро в Париж - в допомогу американському посланнику Лівінгстону для переговорів про придбання у Франції Нового Орлеана, а у Іспанії - Західної Флориди. У підсумку американські дипломати, не маючи «абсолютно ніяких повноважень», підписали 30 квітня 1803 року договір про придбання всієї Луїзіани, що збільшило територію США того часу майже вдвічі.
У 1803-1807 роках Монро став послом США у Великій Британії. У січні 1811 року його знову обрали губернатором Вірджинії, але вже в березні президент Джеймс Медісон призначив Монро держсекретарем. Саме Монро під час війни США з Великобританією (1812-1814 роки) забезпечив евакуацію архівів Держдепартаменту, зберігши оригінал Декларації незалежності і багато інших документів. З вересня 1814 він працював ще й військовим міністром, зігравши важливу роль в укладанні Гентського договору в 1814 році.
На президентських виборах Джеймс Монро двічі здобував переконливу перемогу - в 1816 і 1820 роках. Його перебування в Білому домі увійшло в історію США як «ера доброї згоди», період стабільності і відсутності міжпартійної боротьби. У цей час був прийнятий Міссурійский компроміс (1820), хоча спочатку Монро припускав накласти на нього вето. Америка остаточно придбала Флориду і вирішила прикордонне питання з іспанськими володіннями (1819). Були підписані угода про демілітаризацію Великих озер (1817), конвенції 1818 року з Великобританією і конвенція 1824 року усувавша протиріччя між США і Росією. За підтримки конгресу Монро виступив за визнання незалежності ряду латиноамериканських республік.
Його ім'я тісно пов'язане з доктриною Монро - зовнішньополітичною концепцією, проголошеною 2 грудня 1823 року. Зміст доктрини, фактичним автором якої був держсекретар Джон Квінсі Адамс, - в декларуванні принципу взаємного невтручання країн Америки та Європи у внутрішні справи один одного. У 1850 році доктрина Монро стала основою зовнішньої політики США, а завдяки Версальському мирному договору 1919 року одержала міжнародне визнання.
Склавши повноваження глави держави, Монро пішов в свою садибу Оук-Хілл. У 1826 році він увійшов до правління університету штату, в 1829 році став президентом конвенту, який прийняв нову конституцію Віргінії. Помер Джеймс Монро 4 липня 1831 в Нью-Йорку. Переклала на українську мову 5.07.19 3.01
5-й президент США (1817-1825), американський державний діяч і дипломат
Джеймс Монро (англ. James Monroe) народився 28 квітня 1758 в Вестморленді (Віргінія, США), в сім'ї плантатора. Після школи вступив до коледжу Вільяма і Мері, але залишив його навесні 1776 року задля участі в Війні за незалежність Північної Америки (1775-1783). З війни Монро повернувся в званні майора, отримавши відставку через поранення.
У 1780-1783 роках вивчав право під керівництвом майбутнього президента США Томаса Джефферсона, в 1782-1783 роках був членом легіслатури Віргінії, в 1783-1786 роках обирався в Континентальний конгрес, до 1790 року займався юридичною практикою.
Джеймс Монро прославився як майстерний дипломат. У 1794-1796 роках він в якості посла США проживав у Франції. Повернувшись із-за кордону, в 1799 році став губернатором Вірджинії і сприяв обранню Томаса Джефферсона президентом.
У відповідь той, зайнявши крісло глави держави, в кінці 1802 року знову направив Монро в Париж - в допомогу американському посланнику Лівінгстону для переговорів про придбання у Франції Нового Орлеана, а у Іспанії - Західної Флориди. У підсумку американські дипломати, не маючи «абсолютно ніяких повноважень», підписали 30 квітня 1803 року договір про придбання всієї Луїзіани, що збільшило територію США того часу майже вдвічі.
У 1803-1807 роках Монро став послом США у Великій Британії. У січні 1811 року його знову обрали губернатором Вірджинії, але вже в березні президент Джеймс Медісон призначив Монро держсекретарем. Саме Монро під час війни США з Великобританією (1812-1814 роки) забезпечив евакуацію архівів Держдепартаменту, зберігши оригінал Декларації незалежності і багато інших документів. З вересня 1814 він працював ще й військовим міністром, зігравши важливу роль в укладанні Гентського договору в 1814 році.
На президентських виборах Джеймс Монро двічі здобував переконливу перемогу - в 1816 і 1820 роках. Його перебування в Білому домі увійшло в історію США як «ера доброї згоди», період стабільності і відсутності міжпартійної боротьби. У цей час був прийнятий Міссурійский компроміс (1820), хоча спочатку Монро припускав накласти на нього вето. Америка остаточно придбала Флориду і вирішила прикордонне питання з іспанськими володіннями (1819). Були підписані угода про демілітаризацію Великих озер (1817), конвенції 1818 року з Великобританією і конвенція 1824 року усувавша протиріччя між США і Росією. За підтримки конгресу Монро виступив за визнання незалежності ряду латиноамериканських республік.
Його ім'я тісно пов'язане з доктриною Монро - зовнішньополітичною концепцією, проголошеною 2 грудня 1823 року. Зміст доктрини, фактичним автором якої був держсекретар Джон Квінсі Адамс, - в декларуванні принципу взаємного невтручання країн Америки та Європи у внутрішні справи один одного. У 1850 році доктрина Монро стала основою зовнішньої політики США, а завдяки Версальському мирному договору 1919 року одержала міжнародне визнання.
Склавши повноваження глави держави, Монро пішов в свою садибу Оук-Хілл. У 1826 році він увійшов до правління університету штату, в 1829 році став президентом конвенту, який прийняв нову конституцію Віргінії. Помер Джеймс Монро 4 липня 1831 в Нью-Йорку. Переклала на українську мову 5.07.19 3.01
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію