Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.23
15:31
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами
Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами
Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,
2025.12.23
11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.
2025.12.23
08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.
2025.12.22
19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
2025.12.22
17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере
2025.12.22
15:26
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.
2025.12.22
13:54
Із Олександра Васильовича Некрасова *
Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята
Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята
2025.12.22
13:39
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!
2025.12.22
09:43
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.
2025.12.22
07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.
А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.
А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя
2025.12.21
22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані.
Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі.
Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам.
Інстинкт самознищенн
2025.12.21
18:35
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.
***
А бути дурнями відомими
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.
***
А бути дурнями відомими
2025.12.21
16:13
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.
Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.
Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,
2025.12.21
16:03
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.
***
А у раю не яблуко дешеве,
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.
***
А у раю не яблуко дешеве,
2025.12.21
15:44
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.
2025.12.21
14:56
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.
Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.
Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) /
Проза
Риторика
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Риторика
У неї був він, а чи була у нього вона?
Сиділа на підвіконні, задумливо лускаючи насіння і дивилася у шибку.
За склом проносилося літо на золотій колісниці серпня. Скоро осінь… Скоро осінь – це стан, особливий стан меланхолії. Очікування літа вирізняється на його тлі надіями на все попереду. Осінь ніби тихо шепоче, пора побачень закінчується, до наступного сезону.
- Я хочу ще літа! – лунає у голові.
Не тому, що спека, не тому, що довші світлові дні, ні! Хочу ще можливостей для теплих вечорів разом.
Разом? Тобто? Це жарт?
Вона замислилася… У неї є Він, а чи є у нього вона.
Відкрила ноутбук і у першій ліпшій спільноті клубу одиноких сердець спитала: Агов, чоловіки, що вас підштовхує бути у шлюбі? Що впливає на ваше рішення робити це?
Відповіді не забарилися.
На основі їх було досягнено багато протиріч. Бо хтось одружується, щоб поруч була кухарка-господарка, прачка-швачка і давалка…
Хто заробляє більше і розуміє, що прати може пральна машина і готувати мультиварка, якось взагалі розділилися у кілька категорій – ті, хто не хоче шлюбу, і ті, хто не проти в принципі.
Але в цілому тут, у просторі інтернету ніхто не орієнтувався на душу, на цінності, які мають спільно чоловік і жінка, поєднуючи свої долі.
Виховувати дітей, спілкуватися і мати рідну людину поруч, подорожувати, здобувати враження і розділити їх, пізнавати світ у парі, продовжуватися у дітях, розвиватися…
Жага сексу без обов’язків – ось що керувало переважною більшістю цих людей.
Навіщо тобі ось це сміття? Що в цьому смітникові є?
Фейки? Боти? Але ж є і нормальні наївні душі, які мають бажання розвивати стосунки.
Насіння лускало між пальцями і інколи на зубах. Лускати зубами – звичка, яку вдалося перебороти. Пальці чорніли і стомлювалися.
Читаючи кожен коментар дописувачів все більше вимальовувалася картинка – той, хто поруч – найкращий… Він відомий, рідний, хоча не такий, як бажалося в юності. Він має купу переваг, то хто складе конкуренцію реальному чоловікові з віртуальних самців – ніхто.
Батарея почала сідати. Ноут вимкнувся. Вона побачила, що лишилося кілька насінин у пакетику. Зібралася з думками, зібрала волосся на потилиці, намалювала губи і пішла в магазин по м'ясо. Бо Він мав прийти, а тому привід приготувати вечерю був вагомим. І чи варто говорити про те, чи є у нього вона, коли він є у неї?
Сиділа на підвіконні, задумливо лускаючи насіння і дивилася у шибку.
За склом проносилося літо на золотій колісниці серпня. Скоро осінь… Скоро осінь – це стан, особливий стан меланхолії. Очікування літа вирізняється на його тлі надіями на все попереду. Осінь ніби тихо шепоче, пора побачень закінчується, до наступного сезону.
- Я хочу ще літа! – лунає у голові.
Не тому, що спека, не тому, що довші світлові дні, ні! Хочу ще можливостей для теплих вечорів разом.
Разом? Тобто? Це жарт?
Вона замислилася… У неї є Він, а чи є у нього вона.
Відкрила ноутбук і у першій ліпшій спільноті клубу одиноких сердець спитала: Агов, чоловіки, що вас підштовхує бути у шлюбі? Що впливає на ваше рішення робити це?
Відповіді не забарилися.
На основі їх було досягнено багато протиріч. Бо хтось одружується, щоб поруч була кухарка-господарка, прачка-швачка і давалка…
Хто заробляє більше і розуміє, що прати може пральна машина і готувати мультиварка, якось взагалі розділилися у кілька категорій – ті, хто не хоче шлюбу, і ті, хто не проти в принципі.
Але в цілому тут, у просторі інтернету ніхто не орієнтувався на душу, на цінності, які мають спільно чоловік і жінка, поєднуючи свої долі.
Виховувати дітей, спілкуватися і мати рідну людину поруч, подорожувати, здобувати враження і розділити їх, пізнавати світ у парі, продовжуватися у дітях, розвиватися…
Жага сексу без обов’язків – ось що керувало переважною більшістю цих людей.
Навіщо тобі ось це сміття? Що в цьому смітникові є?
Фейки? Боти? Але ж є і нормальні наївні душі, які мають бажання розвивати стосунки.
Насіння лускало між пальцями і інколи на зубах. Лускати зубами – звичка, яку вдалося перебороти. Пальці чорніли і стомлювалися.
Читаючи кожен коментар дописувачів все більше вимальовувалася картинка – той, хто поруч – найкращий… Він відомий, рідний, хоча не такий, як бажалося в юності. Він має купу переваг, то хто складе конкуренцію реальному чоловікові з віртуальних самців – ніхто.
Батарея почала сідати. Ноут вимкнувся. Вона побачила, що лишилося кілька насінин у пакетику. Зібралася з думками, зібрала волосся на потилиці, намалювала губи і пішла в магазин по м'ясо. Бо Він мав прийти, а тому привід приготувати вечерю був вагомим. І чи варто говорити про те, чи є у нього вона, коли він є у неї?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
