ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.05.20
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Низовий (1942 - 2011) /
Публіцистика
/
"З низів я бачу все" (2008)
КРУГЛИЙ СТІЛ
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
КРУГЛИЙ СТІЛ
Сидимо невеличким гуртом за круглим, як і все досконало-викінчене на цьому світі, столом на подвір’ї батьківської садиби народного депутата України Олександра Миколайовича Стешенка.
В округлому вечірньому небі над нами кругловидиться повний місяць. На круглих тарілках – усе також кругле своєю достиглістю і доречністю при круговій розмові споріднених духом друзів-соратників: політиків, поетів, музикантів, співаків… І слово, кругле, немов обруч, перекочується по круговій орбіті першоспасівського маковійного застілля.
Сашко Стешенко, поминаючи не так давно померлу маму-берегиню, виглядає не як політик чи дипломат – він просто вдячний і засмучений син, гостинний господар, добрий товариш.
Говоримо про життя. Про літературу та мистецтво. І про політику, звісно. Агресію північних сусідів-братів супроти нашої союзниці Грузії… Розпаношеність сватівських маргіналів, які чомусь ненавидять своє кровноукраїнське… Про криводушність окремо взятих кривоносих петрушенченків… Про «патріотизм» славнозвісного (розганебного) шляховика-реформатора (деформатора!) Корлякова, який до всього раніше присвоєного прикрав ще й ціле село з усіма його людськими душами…
Мені дуже затишно в компанії гострого на слово, розумного та дотепного Стешенка, доброго мого друга Володимира Просіна, сватівських поета Миколи і композитора Василя, україномовного росіянина Віктора і незгідного з нами співака Олександра. Вечір вийшов на славу: цікавий, змістовний, сповнений найкращих емоцій та вражень, які проходять і забуваються нешвидко, або й залишаються з тобою назавжди.
Люблю Сватове, бо в ньому й сьогодні України більше, аніж у стольному Києві. Минеться липнево-серпнева спека, перегорять-дотліють у своїй лютості та жадібності всілякі «регіонали», «вітренківці», комуняки-шовінюги… А Батьківщина зостанеться з нами і в нас самих. Бо вона – наша Батьківщина! І ми її ніколи не віддамо на поталу «піссуарщикам» тихонівсько-єфремівського розливу. А тим паче на пограбунок голенко-корляківським «депутатам» трьох і більше скликань.
Свідок нам у цьому – кругловидий місяць над нашим круглим столом!
12.08.2008
В округлому вечірньому небі над нами кругловидиться повний місяць. На круглих тарілках – усе також кругле своєю достиглістю і доречністю при круговій розмові споріднених духом друзів-соратників: політиків, поетів, музикантів, співаків… І слово, кругле, немов обруч, перекочується по круговій орбіті першоспасівського маковійного застілля.
Сашко Стешенко, поминаючи не так давно померлу маму-берегиню, виглядає не як політик чи дипломат – він просто вдячний і засмучений син, гостинний господар, добрий товариш.
Говоримо про життя. Про літературу та мистецтво. І про політику, звісно. Агресію північних сусідів-братів супроти нашої союзниці Грузії… Розпаношеність сватівських маргіналів, які чомусь ненавидять своє кровноукраїнське… Про криводушність окремо взятих кривоносих петрушенченків… Про «патріотизм» славнозвісного (розганебного) шляховика-реформатора (деформатора!) Корлякова, який до всього раніше присвоєного прикрав ще й ціле село з усіма його людськими душами…
Мені дуже затишно в компанії гострого на слово, розумного та дотепного Стешенка, доброго мого друга Володимира Просіна, сватівських поета Миколи і композитора Василя, україномовного росіянина Віктора і незгідного з нами співака Олександра. Вечір вийшов на славу: цікавий, змістовний, сповнений найкращих емоцій та вражень, які проходять і забуваються нешвидко, або й залишаються з тобою назавжди.
Люблю Сватове, бо в ньому й сьогодні України більше, аніж у стольному Києві. Минеться липнево-серпнева спека, перегорять-дотліють у своїй лютості та жадібності всілякі «регіонали», «вітренківці», комуняки-шовінюги… А Батьківщина зостанеться з нами і в нас самих. Бо вона – наша Батьківщина! І ми її ніколи не віддамо на поталу «піссуарщикам» тихонівсько-єфремівського розливу. А тим паче на пограбунок голенко-корляківським «депутатам» трьох і більше скликань.
Свідок нам у цьому – кругловидий місяць над нашим круглим столом!
12.08.2008
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію