ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Ідеальний
І ультрамаринові очі небес,
і усмішка в нього медова.
Прекрасна статура, новий мерседес,
співуча, зворушлива мова.

Не пив, не палив і не мав ворогів,
парфуми, що з розуму зводять
і руки майстерні, зробити умів,
не тільки шашлик на природі.

Та пес завше гавкав на нього і кіт
у шафі ховавсь при нагоді.
Я думала в душу проник любий гість.
А ні,  з'ясувалося - злодій!

2019р

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-11-06 09:10:08
Переглядів сторінки твору 2473
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.470 / 6.1)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.552 / 6.19)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.20 11:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-06 11:58:07 ]
Таню! Не можна переносити значення одного явища або предмета на інший без порівняння чи підрядного зв'язку з різними відмінками. Ось це місце має смисловий розрив: "
І ультрамаринові очі небес,
й усмІшка у нього медова. Перша частина відповідає на питання "що", а не яка. Друга - "яка". Третя і четверта теж -"яка".
Можна так: "А очі у нього - блакиття небес!
УсмІшка - солодка, медова... І так далі.
Можна було би написати "і очі...і усмішка...медові". Тоді все було би вірно. А так очі ультрамаринові у неба, а усмішка медова - у нього. Тобто звабника. Це зовсім різні персонажі. Не образив?
І ще одне зауваження:
Прихожа - суржик. Його українські аналоги - вітальня, передпокій, фойє, приймальня, почекальня.
З повагою, Олександр

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 12:56:53 ]
Прихожу виправила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 12:32:01 ]
Очі у злодія - ультрамаринові, такі самі, як у неба! Солодко медова - приторно масло масляне. Перша строка - зовнішня характеристика ЛГ
Прихожа від слова приходити у словнику є.
Дякую, Олександре, за розлогий коментар! Ще подумаю над першими рядками, щоб більш було зрозуміло, що малося на увазі!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-06 15:39:41 ]
Таню! Очі небесні чудові, а не очі небес. Це ж різні речі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 17:14:09 ]
Думаю, що так написати можна. Дякую, Олександре!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-06 22:07:28 ]
Ой, не довіряйте мужикам.
В Україні все-таки злочинність.
Завітає нібито до дам,
а візьме і украде невинність:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 22:49:31 ]
Це ще не саме страшне!))) Дякую, Ігорю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-07 19:27:05 ]
Гарний вірш.
Але підтримую Олександра Сушка щодо першого рядка.
У ньому - про очі неба, а не про очі кольору неба.
Я б таки радила подумати.
І ще одне. Мене тут на ПМ навчили на таке звертати увагу) Звукопис може часом підсунути "свиню":

та кака линова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-07 23:59:46 ]
Дякую, дорога Любове! "Ка-ка" виправила, а перший рядок поки ні. Радилася з багатьма і ніхто не вбачає неузгодження. Ще подумаю над тим.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-08 10:02:54 ]
Подумай))
Вибір все одно за Тобою. Як зробиш, так буде правильно для Тебе.

І ще. Сподіваюсь, Ти не думаєш, що своїми ненав'язливими зауваженнями, я якось намагаюсь Тобі зашкодити)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-08 21:11:00 ]
Дорога, Любо, дякую тобі за всі ті поради, які отримувала від тебе. Дуже поважаю, ціную і люблю тебе, як редактора, поета і людину.
У мене є один варіант, як замінити перший рядок, але там ще більш протиріч, тож ще буду думати. Не хочеться так зопалу виправити на гірше. Обіймаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-11-08 00:35:55 ]
Підтримую Любу стосовно звукопису - та кака линова, не красить вірш. Може - і мова краса калинова, Таню, як тобі?
А от щодо ультрамаринових очей, даруйте, сперечатимусь дуже і дуже!
Давно хтось вважає із класиків, що первісний варіант вірша, найдосконаліший.
Мені здається, що відносити "ультрамаринові очі небес" до небес - поверховий погляд. Після ультрамарину іде перелік: і мова калинова і очі ультрамаринові небес - це - УСКЛАДНЕНЕ ОЗНАЧЕННЯ образу. А ми робимо цьому образу на самому початку - обрізання! Як зараз сучасна молодь цитує романс Тютчева в скороченому вигляді: Я встретил Вас, и все!.. І на цьому все обривається. Мовляв, досить розпускати соплі поетичні, час переходити до сексу...
Так і тут. Треба читати вірш і сприймати його далі. Тим більше, що чудова знахідка - ультрамаринові очі, на відміну від красивості, вжитої раніше - блаватні - несе ще в собі таємничу інтригу - це очі злодія - в них темінь ультрамаринова, а не блаватне світло, хоч і те і те - красиве.
Треба при читанні вдумуватись в образ, в кожне слово, а не поверхово присікуватись, відчувати ГЛИБИНУ образу.
І панове, закликаю, коли робите зауваги - не тіште свої амбіції наставників - от я сказав чи сказала - і слабохарактерна Таня виправила! От я молодець який чи яка! Думати треба про головне - не нашкодь талановитому автору!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-08 21:19:18 ]
Дякую, дорогий Ярославе, за підтримку і поради! Я думаю, що всі мої друзі на майстернях хочуть допомогти один одному і мені також. Ми всі ж інколи даємо поради іншим, але автор сам вирішує, чи потрібно щось змінювати у тексті, чи ні. У даному випадку є сумніви, тож ще буду думати. З повагою та теплом,