ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності — до зрілості й сивин,
Я йшов собі один, як нелюдим,
Долаючи часів питомий плин,
І не ділив нічого і ні з ким.

Коханням ділячись,
його я не дробив,
А щиро віддавав — і вистачало.

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову

Борис Костиря
2026.04.23 12:49
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.

На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині

Тетяна Левицька
2026.04.23 10:35
Дорогі коліжанки, не тіште мене,
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.

Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —

Юрій Гундарів
2026.04.23 09:24
Позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, завжди зі стильною зачіскою… Родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Оля стала першим контрактником Збройних Сил – іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в ар

Віктор Кучерук
2026.04.23 06:18
Через стишену дорогу
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.

хома дідим
2026.04.22 21:23
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не

С М
2026.04.22 17:00
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле

Він полював на тигра, із рушницею й слоном
На всі випадки, поряд матінки заслон
За черепом – американський расовий саксон

Тетяна Левицька
2026.04.22 16:30
Вже за фіранками минуле —
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.

Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,

Борис Костиря
2026.04.22 15:20
Такі дощі тотальні і вселенські
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.

Дощі відкриють невідомі суті,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Таршин (1949) / Публіцистика

 ***
Сьогодні зранку прочитала у новинах, що пенсію в ОРДЛО будуть уже давати усім пенсіонерам не вимагаючи з них документ, що вони переселенці. Я не жадібна людина і нехай би вони отримували цю пенсію і раділи гарному забезпеченню, адже усі вони отримують ще і від раші пенсію і до сьогоднішнього дня це ні для кого секретом не являється, що частина з них давала фіктивні справки,що вони нібито тут на нашій території живуть, я була б не проти, як і багато моїх друзів і знайомих, якби не одна дуже важлива деталь. Я думаю багато хто з Вас, друзі, знайомий з останніми соціологічними дослідженнями по даній території, з яких явно видно, що собою нині являє основна маса жителів ОРДЛО. Можна у їх виправдання списувати усе на російську пропаганду, на зомбування каналами типу "новоросія" і т.п. і пожаліти і створити для них усі умови по реабілітації заблукалих. А як бути все таки з тим, що ці "нещасні усіма забуті пенсіонери" у 2014році у більшості своїй закликали путлера і закликали на нашу голову, не свою, бо вони все одно його обожнюють. А ми втратили, завдяки їх ненависті до України і підлої зради, своїх найкращих Синів-Героїв. Як можуть себе почувати сьогодні батьки наших Героїв, які у них відчуття? Адже віддавши Сина на війну і втративши його навіки батьки не заслужили у нашої держави гідного пенсійного забезпечення. Сьогодні ті батьки, які отримують пенсію, мають право отримати або за загиблого сина, або свою зароблену. Чому так? Адже те що зароблено багатьма роками праці на благо своєї країни належить також їм по-праву, а за сина чи доньку, які пішли захищати свою країну від ворога і загинули , держава повинна виплачувати пенсію окремо. Коли б Герої були живі, вони змогли б допомагати своїм батькам і фінансово, на старості утримувати їх, лікувати, коли була б така необхідність. Сьогодні цього нічого немає.
Проект закону про відповідне пенсійне забезпечення, поданий ГО "Родинне Коло Загиблих Героїв" Голова Сергій Ніконов уже більше року лежить у ВР і ніхто не поспішає його розглядати і приймати по ньому рішення. Нова влада протягом усього часу наголошує про 13000 убитих у цій війні, а за кожним з них їх батьки і часто уже пенсійного віку. То чому б владі сьогодні подбати в першу чергу не про тих, хто прикликав війну на нашу землю, а про тих, чиї діти стали на захист України і віддали за неї життя.

27.11.2019р. Надія Таршин




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-11-27 21:45:20
Переглядів сторінки твору 371
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.375 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.552 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.846
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.08 14:08
Автор у цю хвилину відсутній