ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
2021.10.08
2021.08.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Іншомовна поезія
/
Іншомовні вірші
Frivolus suite (из цикла «Вышгород»)
Когда поэт засел в тюрьму
чужих стихов и песнопений –
и просит кланяться ему,
и всюду ставит подпись "Гений!",
тогда ль не сжечь оригинал,
злой опус старой поэтессы,
вонзившей свой кривой кинжал
в его младенческие пьесы!
II
Мне предложили Вас прочесть
(хотя Вы сами мне слагали),
и мне, как школьнику, почесть
стога вуалей и регалий.
Всю сдунув пыль, раздену Вас,
никем не тронутую больно.
Оскорблена? О нет, сейчас –
я знаю – мною ты довольна.
III
За то, что кое-кто уснул
во время брачного сезона,
ты молча спустишь всех акул
с цепищи братца Посейдона.
И проследив издалека
за непутёвым новобрачным,
помянем рюмкой паренька
за то, что был Большим и Смáчным.
IV
Почто Вам Вышгород, дружок?
Он исчерпал былую древность.
Его почтовый посошок
едва хромает в повседневность.
Давно распахан княжий двор.
Снят колокол времён прошедших.
Всё ж строят памятник – забор,
где клеят письма сумасшедших.
V
Ты взвоешь, Анна, и взревёшь,
когда обмолвлюсь я при встрече,
в устах каких блядей живёшь,
и для чего им служат свечи!
Церковный томик теребя,
ты сыщешь мне цитат немало.
Попросишь выпороть себя,
чем Бог пошлёт, по чём попало!
VI
Тебя загнали навсегда
в мои стихи чужие люди.
Но это только их беда.
Перо поёт – перо и судит!
Пусть пьют, резвятся в анаше,
пусть думают, что месть уснула.
Но душно пахнущим саше́
ты очень многих траванула.
VII
Ах, мы достойны похвалы!
Хотя друг друга избиваем.
Мы злы, но тут же мы милы.
А просто ад пропитан раем.
Теперь свободны на века.
Отпущены, легко́ одеты.
Взаимны – эго. Спесь – кротка́.
Ах, Анна, Вы Сергеем спеты!
13 августа 2000 г., Богданы́
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Frivolus suite (из цикла «Вышгород»)
Анне Ахматовой
I
Когда поэт засел в тюрьму
чужих стихов и песнопений –
и просит кланяться ему,
и всюду ставит подпись "Гений!",
тогда ль не сжечь оригинал,
злой опус старой поэтессы,
вонзившей свой кривой кинжал
в его младенческие пьесы!
II
Мне предложили Вас прочесть
(хотя Вы сами мне слагали),
и мне, как школьнику, почесть
стога вуалей и регалий.
Всю сдунув пыль, раздену Вас,
никем не тронутую больно.
Оскорблена? О нет, сейчас –
я знаю – мною ты довольна.
III
За то, что кое-кто уснул
во время брачного сезона,
ты молча спустишь всех акул
с цепищи братца Посейдона.
И проследив издалека
за непутёвым новобрачным,
помянем рюмкой паренька
за то, что был Большим и Смáчным.
IV
Почто Вам Вышгород, дружок?
Он исчерпал былую древность.
Его почтовый посошок
едва хромает в повседневность.
Давно распахан княжий двор.
Снят колокол времён прошедших.
Всё ж строят памятник – забор,
где клеят письма сумасшедших.
V
Ты взвоешь, Анна, и взревёшь,
когда обмолвлюсь я при встрече,
в устах каких блядей живёшь,
и для чего им служат свечи!
Церковный томик теребя,
ты сыщешь мне цитат немало.
Попросишь выпороть себя,
чем Бог пошлёт, по чём попало!
VI
Тебя загнали навсегда
в мои стихи чужие люди.
Но это только их беда.
Перо поёт – перо и судит!
Пусть пьют, резвятся в анаше,
пусть думают, что месть уснула.
Но душно пахнущим саше́
ты очень многих траванула.
VII
Ах, мы достойны похвалы!
Хотя друг друга избиваем.
Мы злы, но тут же мы милы.
А просто ад пропитан раем.
Теперь свободны на века.
Отпущены, легко́ одеты.
Взаимны – эго. Спесь – кротка́.
Ах, Анна, Вы Сергеем спеты!
13 августа 2000 г., Богданы́
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : "Мозаика", с. 19–21Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію