
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.21
23:48
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.
Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.
Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...
2025.08.21
21:58
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,
2025.08.21
19:16
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві
2025.08.21
14:46
Із Бориса Заходера
Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.
І скарги йдуть навперебій:
Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.
І скарги йдуть навперебій:
2025.08.21
14:10
З орлами гаранти-країни*
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….
21.08.2025р. UA
* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….
21.08.2025р. UA
* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.
2025.08.21
09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег.
От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи
2025.08.21
06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
2025.08.20
21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
2025.08.20
18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
2025.08.20
10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
2025.08.20
09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
2025.08.20
05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
2025.08.20
05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
2025.08.19
22:24
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
2025.08.19
21:27
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
2025.08.19
14:42
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
2021.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Іншомовна поезія
/
Іншомовні вірші
Frivolus suite (из цикла «Вышгород»)
Когда поэт засел в тюрьму
чужих стихов и песнопений –
и просит кланяться ему,
и всюду ставит подпись "Гений!",
тогда ль не сжечь оригинал,
злой опус старой поэтессы,
вонзившей свой кривой кинжал
в его младенческие пьесы!
II
Мне предложили Вас прочесть
(хотя Вы сами мне слагали),
и мне, как школьнику, почесть
стога вуалей и регалий.
Всю сдунув пыль, раздену Вас,
никем не тронутую больно.
Оскорблена? О нет, сейчас –
я знаю – мною ты довольна.
III
За то, что кое-кто уснул
во время брачного сезона,
ты молча спустишь всех акул
с цепищи братца Посейдона.
И проследив издалека
за непутёвым новобрачным,
помянем рюмкой паренька
за то, что был Большим и Смáчным.
IV
Почто Вам Вышгород, дружок?
Он исчерпал былую древность.
Его почтовый посошок
едва хромает в повседневность.
Давно распахан княжий двор.
Снят колокол времён прошедших.
Всё ж строят памятник – забор,
где клеят письма сумасшедших.
V
Ты взвоешь, Анна, и взревёшь,
когда обмолвлюсь я при встрече,
в устах каких блядей живёшь,
и для чего им служат свечи!
Церковный томик теребя,
ты сыщешь мне цитат немало.
Попросишь выпороть себя,
чем Бог пошлёт, по чём попало!
VI
Тебя загнали навсегда
в мои стихи чужие люди.
Но это только их беда.
Перо поёт – перо и судит!
Пусть пьют, резвятся в анаше,
пусть думают, что месть уснула.
Но душно пахнущим саше́
ты очень многих траванула.
VII
Ах, мы достойны похвалы!
Хотя друг друга избиваем.
Мы злы, но тут же мы милы.
А просто ад пропитан раем.
Теперь свободны на века.
Отпущены, легко́ одеты.
Взаимны – эго. Спесь – кротка́.
Ах, Анна, Вы Сергеем спеты!
13 августа 2000 г., Богданы́
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Frivolus suite (из цикла «Вышгород»)
Анне Ахматовой
I
Когда поэт засел в тюрьму
чужих стихов и песнопений –
и просит кланяться ему,
и всюду ставит подпись "Гений!",
тогда ль не сжечь оригинал,
злой опус старой поэтессы,
вонзившей свой кривой кинжал
в его младенческие пьесы!
II
Мне предложили Вас прочесть
(хотя Вы сами мне слагали),
и мне, как школьнику, почесть
стога вуалей и регалий.
Всю сдунув пыль, раздену Вас,
никем не тронутую больно.
Оскорблена? О нет, сейчас –
я знаю – мною ты довольна.
III
За то, что кое-кто уснул
во время брачного сезона,
ты молча спустишь всех акул
с цепищи братца Посейдона.
И проследив издалека
за непутёвым новобрачным,
помянем рюмкой паренька
за то, что был Большим и Смáчным.
IV
Почто Вам Вышгород, дружок?
Он исчерпал былую древность.
Его почтовый посошок
едва хромает в повседневность.
Давно распахан княжий двор.
Снят колокол времён прошедших.
Всё ж строят памятник – забор,
где клеят письма сумасшедших.
V
Ты взвоешь, Анна, и взревёшь,
когда обмолвлюсь я при встрече,
в устах каких блядей живёшь,
и для чего им служат свечи!
Церковный томик теребя,
ты сыщешь мне цитат немало.
Попросишь выпороть себя,
чем Бог пошлёт, по чём попало!
VI
Тебя загнали навсегда
в мои стихи чужие люди.
Но это только их беда.
Перо поёт – перо и судит!
Пусть пьют, резвятся в анаше,
пусть думают, что месть уснула.
Но душно пахнущим саше́
ты очень многих траванула.
VII
Ах, мы достойны похвалы!
Хотя друг друга избиваем.
Мы злы, но тут же мы милы.
А просто ад пропитан раем.
Теперь свободны на века.
Отпущены, легко́ одеты.
Взаимны – эго. Спесь – кротка́.
Ах, Анна, Вы Сергеем спеты!
13 августа 2000 г., Богданы́
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : "Мозаика", с. 19–21Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію