ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.26 16:50
Погляд у Душу
Пливу на тебе сонного дивитись,
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...

безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію

Ірина Вовк
2026.07.26 13:33
«Ксавер Моцарт: СПОВІДЬ У ДОЩІ»
Штрихи до сюжету кіноповісті) До 235-ліття маестро Ксавера Франца Моцарта і 270-ліття його геніального батька Вольфганга Амадея Моцарта П.С. Сьогодні, 26 липня 2026 року виповнюється 235 років від дня народження КСАВЕРА МОЦАРТА «КСАВЕР МОЦАРТ: С

Борис Костиря
2026.07.26 13:27
* * *
Сьогодні виспався на полі бою,
На полі парадоксів і пасток.
Схрестився я у лютому двобої
Із долею на згарищі думок.
І тільки так пребуду я собою,
Будуючи із космосом місток.

На полі бою круки голосили,

Олександр Сушко
2026.07.26 12:36
Золотий ліфон
Юрба "златоліфонна"* все ж дотисла —
забрала репутацію, ім'я,
і дерев'яні іграшки дитинства,
і право дерев'яне на стояк.

А ще можливість виграти в фіналі
сусально-золотий товстий ліфон.
І боячись, і прагнучи аналу,

Тетяна Левицька
2026.07.26 11:22
Сьогодення
Війна гучна і все догори-дригом —
нестерпна ніч і день, немов смола.
Ятриться воском кров'яниста стигма,
мов поминальна свічка край стола.

В коморі погреба глибока вирва —
на три замки я ляду зачиню.
Таке чуття, що ворог серце вирвав

хома дідим
2026.07.26 10:04
* 153 *
іще поет спішить біжить додому
хоч літні грози поетична річ
вода спадає з пліч тече за комір
стікає по очах атож поет спішить
сушитися спивати чай ожиновий
який дружина заварила вже
ну а якщо не має він дружини
заварить сам чи джину споживе

Паб Лімерик
2026.07.26 08:56
Лімерики нашого блогера
На собі перевіз до Уганди
Балетмейстер кіло контрабанди.
І мішок панталон,
Бо спішив на поклон
До солістки балету Уганди.

Виступали хористки гуняві
З симфонічним оркестром на Яві.

Богдан Манюк
2026.07.26 08:27
Музика
Триптих
Художнику Ярославові Саландяку
1.
Ти намалюєш музику, як діву
з обличчям, розпашілім на вітрах,
і з усмішкою, що не облетіла,
і з косами, жвавішими од трав.
Вдихатиме та музика на повні,

Віктор Кучерук
2026.07.26 06:39
* * *
Повіки важкі від безсоння
І очі набряклі від сліз,
Бо ніч у підвалі бетоннім
Посеред візків і валіз.
Утомою пройняте тіло
Зрадливо німіє й гуде, -
Набігався вниз очманілий,
Щоб тісно присісти хоч де.

Юрій Лазірко
2026.07.26 01:54
Де ти --- джаз - українська версія
де любові острів?
бо тепер їх два
там де тиша гостра
коляться слова
і думок дві ріки
висохли до дна
нам тепер довіку
бачитись... у снах...

Володимир Бойко
2026.07.26 00:41
Лімерики - 9
Гриць із малечку марив Мальдівами,
Та спізнався з облесними дівами.
Гриць до решти на дів
Усі гроші подів
І не марить відтоді Мальдівами.

В сучки знатної із Цинциннаті
Народились круті цуценята.

С М
2026.07.25 21:12
Джуліє (The Beatles)
Хай би у словах недосить сенсу
Мовлю, щоб тебе торкнутись, Джуліє
Джуліє, Джуліє, океанча зве мене

Я співаю про любов, Джуліє
Джуліє, очі-мушлі
Усміх вітру, зве мене
Я співаю про любов, Джуліє

Вячеслав Руденко
2026.07.25 20:55
nickel silver tableware
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Роксолана Вірлан
2026.07.25 18:34
Мудрі Ду́хи
Цілу ніч випитували Духи:
- Звідкіля втручання,
звідкіля?
- Зо земського тла, що бог
роздмухав -
там, де на енергії посуха -
звідтіля, кохані, звідтіля.

Артур Курдіновський
2026.07.25 17:30
Тридцять сім з половиною років (квартон)
Тридцять сім з половиною років
Пише вірш безпритульна душа.
Не знаходить омріяний спокій -
Тільки біль, тільки шрам від ножа.

Під дощем я ховаю сльозу
Тридцять сім з половиною років.
Хрест важкий дерев'яний несу,

Борис Костиря
2026.07.25 13:14
Казка
Так шкода, що казка так швидко скінчиться
Зі снігу, і льоду, і вітру погроз.
Завиє у лісі самотня вовчиця
Крізь тугу і лютий недремний мороз.
І замість принцеси у шатах святкових
Нам явиться звична, буденна печаль.
Так замість польоту до хмар пурпур
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Кутюр'є
Онук, що у столиці модний кутюр'є,
приїхав у село провідать прабабусю.
Старенька - глухувата, їсти подає,
розпитує про справи, хоче бути в курсі.

І він розповідає: "Падаю із ніг,
зірки дістали, чорнороті папараці".
А бабця думає, не приїздив торік,
під небом ночував, робили операції.

Дизайнер з апетитом уплітає борщ.
Зажурено бабуся дивиться на дреди,
на бороду кудлату - точно правнук бомж,
подерті джинси і на голу ногу - кеди.

Сльозу пустила, як зібравсь в дорогу гість
сказала: "Залишайсь, не випущу із хати!
Ось дідові шкарпетки, одягай, не бійсь,
знімай штани, швиденько залатаю лати".

2018р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2020-01-07 13:22:48
Переглядів сторінки твору 3094
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.599 / 6.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.681 / 6.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.26 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-07 18:51:29 ]
Зірки - варто взяти в лапки. "Всплакнула" - це калірований кацапізм. Порюмсала, попхекала, пустила слізку - море синонімів.
А сатира з родзинкою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-07 23:16:32 ]
Дякую, Олександре, навіть не думала, що сплакнула - русизм, плакати є ж? Дякую, за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2020-01-07 21:59:27 ]
Можна й без кутюр'є ходити по Хрещатику в тих же рептюхах, що й на дачі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-08 09:21:59 ]
Дякую, Ігорю, звичайно, що можна, але чи це гарно, то вже інша справа!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2020-01-08 09:41:55 ]
)))))
усміхнула


"залатаю лати" - масло масляне

залатати - це поставити латки

знімай штани - попришиваю лати - може так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2020-01-08 09:51:44 ]
ще таке кинулось у вічі:
то він онук чи правнук?

папарації ? папараці

про операції не надто зрозуміло

І він розповідає: "Падаю із ніг,
зірки дістали, чорнороті папараці".
А бабця думає: не приїздив торік,
під небом ночував, скоцюрбився від праці. (є варіанти й інші)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-08 10:02:43 ]
Так, слушні поради і зауваги, що до правнука.))))
Бабуся глуха, тому їй здалося, що правнуку робили операції. Слово папаріці, схоже на операції, тому так написала, ще подумаю.
Дякую, Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-08 09:56:42 ]
Дякую, дорога Любове!
Залатати - ліквідувати отвори. Так у словнику.
Лати - старий подертий одяг. Тож залатати лати правильно!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2020-01-08 10:17:57 ]
щодо самого залатати - жодних претензій)
я говорила стосовно "залатати лати"
та якщо в тебе лати - це не латки, а старий одяг)))
то хай уже :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-08 13:09:50 ]
То, що ти маєш на увазі то латки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2020-01-08 13:14:36 ]
латка - це зменшене від лата (тому це збиває з пантелику)

ЛАТА 1, и, жін. Те саме, що латка 1. На свиті стільки лат, як на селі хат (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 43); * У порівняннях. Мов лату на латі, На серце печалі нашили літа (Тарас Шевченко, I, 1951, 282);
// перен. Про старий, латаний одяг. І всі молоді, як перемиті, і всі — хоч часом прикриті і латами, пригнічені нуждою, — а з гарячим завзяттям у серці (Панас Мирний, I, 1954, 347); Одягнений у діри й лати, Спітнілий, темний, як земля, Ти усміхаєшся, мулате, Прибульцям хтозна-відкіля (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 99).
♦ Лата на латі: а) про дуже старий, латаний одяг. Грицькова жилетка — лата на латі (Борис Грінченко, II, 1963, 353); б) про надзвичайну бідність, злидні. І дівчина його любить, Хоч лата на латі (Тарас Шевченко, I, 1951, 112).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 453.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2020-01-08 13:16:24 ]
А лати - ось це (тому твої "лати" такі незрозумілі читачеві)

ЛА́ТИ, лат, мн. Металеве спорядження стародавнього воїна, яке захищало від холодної, а пізніше і від вогнепальної зброї. Форма її [скелі] нагадує погруддя середньовікового рицаря, закованого в лати (Визначні місця України, 1958, 201).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2020-01-08 13:22:49 ]
У твоєму випадку - хіба що "лати" взяти в лапки.
Принаймні.