ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Єгоза
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Морські походи козаків під проводом Сагайдачного, як про те переповів старий козак Опанас Ковбаня
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час…
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
Протилежності
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима!
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Бажання ще (Procol Harum)
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути!
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Переднє слiвце
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Контроверсійне - 2
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Світло
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
Малий Фонтан - моє село (акровірш)
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
Не треба "потім" (діалог у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
***
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
* * *
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Мала земля
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Кутюр'є
Онук, що у столиці модний кутюр'є,
приїхав у село провідать прабабусю.
Старенька - глухувата, їсти подає,
розпитує про справи, хоче бути в курсі.

І він розповідає: "Падаю із ніг,
зірки дістали, чорнороті папараці".
А бабця думає, не приїздив торік,
під небом ночував, робили операції.

Дизайнер з апетитом уплітає борщ.
Зажурено бабуся дивиться на дреди,
на бороду кудлату - точно правнук бомж,
подерті джинси і на голу ногу - кеди.

Сльозу пустила, як зібравсь в дорогу гість
сказала: "Залишайсь, не випущу із хати!
Ось дідові шкарпетки, одягай, не бійсь,
знімай штани, швиденько залатаю лати".

2018р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2020-01-07 13:22:48
Переглядів сторінки твору 2802
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.540 / 6.17)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.620 / 6.26)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.04 16:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-07 18:51:29 ]
Зірки - варто взяти в лапки. "Всплакнула" - це калірований кацапізм. Порюмсала, попхекала, пустила слізку - море синонімів.
А сатира з родзинкою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-07 23:16:32 ]
Дякую, Олександре, навіть не думала, що сплакнула - русизм, плакати є ж? Дякую, за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2020-01-07 21:59:27 ]
Можна й без кутюр'є ходити по Хрещатику в тих же рептюхах, що й на дачі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-08 09:21:59 ]
Дякую, Ігорю, звичайно, що можна, але чи це гарно, то вже інша справа!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2020-01-08 09:41:55 ]
)))))
усміхнула


"залатаю лати" - масло масляне

залатати - це поставити латки

знімай штани - попришиваю лати - може так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2020-01-08 09:51:44 ]
ще таке кинулось у вічі:
то він онук чи правнук?

папарації ? папараці

про операції не надто зрозуміло

І він розповідає: "Падаю із ніг,
зірки дістали, чорнороті папараці".
А бабця думає: не приїздив торік,
під небом ночував, скоцюрбився від праці. (є варіанти й інші)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-08 10:02:43 ]
Так, слушні поради і зауваги, що до правнука.))))
Бабуся глуха, тому їй здалося, що правнуку робили операції. Слово папаріці, схоже на операції, тому так написала, ще подумаю.
Дякую, Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-08 09:56:42 ]
Дякую, дорога Любове!
Залатати - ліквідувати отвори. Так у словнику.
Лати - старий подертий одяг. Тож залатати лати правильно!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2020-01-08 10:17:57 ]
щодо самого залатати - жодних претензій)
я говорила стосовно "залатати лати"
та якщо в тебе лати - це не латки, а старий одяг)))
то хай уже :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-08 13:09:50 ]
То, що ти маєш на увазі то латки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2020-01-08 13:14:36 ]
латка - це зменшене від лата (тому це збиває з пантелику)

ЛАТА 1, и, жін. Те саме, що латка 1. На свиті стільки лат, як на селі хат (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 43); * У порівняннях. Мов лату на латі, На серце печалі нашили літа (Тарас Шевченко, I, 1951, 282);
// перен. Про старий, латаний одяг. І всі молоді, як перемиті, і всі — хоч часом прикриті і латами, пригнічені нуждою, — а з гарячим завзяттям у серці (Панас Мирний, I, 1954, 347); Одягнений у діри й лати, Спітнілий, темний, як земля, Ти усміхаєшся, мулате, Прибульцям хтозна-відкіля (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 99).
♦ Лата на латі: а) про дуже старий, латаний одяг. Грицькова жилетка — лата на латі (Борис Грінченко, II, 1963, 353); б) про надзвичайну бідність, злидні. І дівчина його любить, Хоч лата на латі (Тарас Шевченко, I, 1951, 112).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 453.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2020-01-08 13:16:24 ]
А лати - ось це (тому твої "лати" такі незрозумілі читачеві)

ЛА́ТИ, лат, мн. Металеве спорядження стародавнього воїна, яке захищало від холодної, а пізніше і від вогнепальної зброї. Форма її [скелі] нагадує погруддя середньовікового рицаря, закованого в лати (Визначні місця України, 1958, 201).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2020-01-08 13:22:49 ]
У твоєму випадку - хіба що "лати" взяти в лапки.
Принаймні.