
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.10
15:59
Я не чекаю дива. Дав би Бог
дійти до Бога праведно і чесно
крізь метушню, де світ живе облесно
від тайних перемов до перемог,
де чорні тіні безсловесно
ведуть із Сатаною діалог.
Я не чекаю дива. Дав би Бог,
дійти до Бога праведно і чесно
крізь метушню, де світ живе облесно
від тайних перемов до перемог,
де чорні тіні безсловесно
ведуть із Сатаною діалог.
Я не чекаю дива. Дав би Бог,
2025.08.10
15:46
Поляки – гонорові та часто так бувало:
За гонором уроки минулі забували.
Події в сорок третім трагічні на Волині
Хвилюють українців з поляками донині.
Десятки тисяч люду загинули невинно,
Які жили віками на землях України.
В час, як на Україну знов
За гонором уроки минулі забували.
Події в сорок третім трагічні на Волині
Хвилюють українців з поляками донині.
Десятки тисяч люду загинули невинно,
Які жили віками на землях України.
В час, як на Україну знов
2025.08.10
15:37
Країна, де помер вітер,
І воскрес серед паростків жита,
Де сталеві ножі дозрівають мов яблука
На дереві пізнання добра і зла –
На старій яблуні радості.
Весталки розпалюють ватру
Серед глупої ночі осінніх гусей,
Зачиняючи вікна минулого,
І воскрес серед паростків жита,
Де сталеві ножі дозрівають мов яблука
На дереві пізнання добра і зла –
На старій яблуні радості.
Весталки розпалюють ватру
Серед глупої ночі осінніх гусей,
Зачиняючи вікна минулого,
2025.08.10
07:36
Десь твоє серце далеко
Неприкаяне
Піврозчахнуте
Дике
Горде
Домашнє
Умиротворене
Неприкаяне
Піврозчахнуте
Дике
Горде
Домашнє
Умиротворене
2025.08.09
21:54
Тихо спадає листя,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,
2025.08.09
21:11
Неначе у карцері дрібен --
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.
Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.
Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори
2025.08.09
13:45
Говорилось
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже
2025.08.09
13:25
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло.
Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими
2025.08.09
11:52
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував
2025.08.09
10:52
Із Бориса Заходера
Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!
І ось наша доблесна Рижка
Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!
І ось наша доблесна Рижка
2025.08.08
22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,
2025.08.08
16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття
2025.08.08
14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.
Портулак обіймає землю,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.
Портулак обіймає землю,
2025.08.08
11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі
2025.08.07
21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
2025.08.07
19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині
Не загримить, не зойкне поза хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині
Не загримить, не зойкне поза хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Нестор Мудрий (1973) /
Вірші
БАГАТІ НЕ ВИННІ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
БАГАТІ НЕ ВИННІ
Будь-який грамотний скаже психолог:
„Ви особисто щасливі? Прекрасно!
Ні, не картайте себе, що навколо
Можна зустріти людей і нещасних!”
Теза іще одна схожа існує:
В тому, що жебрає хтось попідтинню
Чи тяжко паше і чорно бідує,
Ну абсолютно багаті не винні.
Жменьку „кидал” збагатила путяще
Прихватизація сертифікатна.
Маса заводів належить трудящим:
Акції мають! ...а зиску з них - катма.
Хто їх за безцінь в людей викупляє,
Ті лиш чомусь хазяї ефективні.
„Обраним” - власність, загал - хай гуляє!
Мусить так бути - багаті не винні.
В сейфах у владців й осіб, їм угодних,
Тьма опиняється коштів бюджетних.
Надра, ліси... всі багатства природні
Не для народу - для „перців” конкретних.
Енергетична, для прикладу, галузь -
Теж везунам надприбутки неспинні...
Все це сприяє збіднінню загалу?
Мабуть, нітрохи! Багаті не винні.
Хаває гідра корупції звично,
Слухає з нею борців з апетитом.
Зась хабарів не давати практично:
Бізнес маленький завів - слід платити!
Вічні побори й абсурдні податки -
Класу середнього вбивці глибинні...
Лиш би еліті все множити статки!
Так воно склалось - багаті не винні.
Ну а тим часом лежать мертво-п'яні
Вельми численні міста депресивні.
Скніють у них - не живуть городяни,
Змін до найгіршого жертви пасивні.
В селах - не краще, і звідти зникають
Люди трудящі, співочі й гостинні.
Від безнадії кудись утікають...
Доля така в них! Багаті не винні.
Те, що у нас „як сам хочеш, крутися”,
Для європейської добре спільноти.
Бо ж українці десятками тисяч
Пруть „за бугор” на найтяжчі роботи.
Скільки в неволю потрапило наших,
Цим збагативши структури злочинні!
Стоптаний цвіт - секс-рабині „Наташі”*...
Їхні проблеми! Багаті не винні.
Що? Проти декого прокуратура
Все ж кримінальні порушила справи?
Вредна в законників, бачте, натура!
І не кажіть про реальні підстави:
Справ не передано ж зовсім до суду -
З ними марудяться, ніби причинні...
Значить, і я вам торочити буду:
То не злочинці! Багаті не винні.
Наче індик, що зварився в окропі,
Бідний сам винен! А в чому - не знати:
Що народився у Східній Європі,
Геть переплутавши координати?
В тому, що карма дісталась хрінова?
В дорого душу продати невмінні?
Що ж до багатих - повторюю знову:
Їх ви не лайте! Багаті не винні.
__________
*Тим, хто не знає, кажу:
„Наташами” за кордоном називають
усіх повій із країн
пострадянського простору (авт.).
„Ви особисто щасливі? Прекрасно!
Ні, не картайте себе, що навколо
Можна зустріти людей і нещасних!”
Теза іще одна схожа існує:
В тому, що жебрає хтось попідтинню
Чи тяжко паше і чорно бідує,
Ну абсолютно багаті не винні.
Жменьку „кидал” збагатила путяще
Прихватизація сертифікатна.
Маса заводів належить трудящим:
Акції мають! ...а зиску з них - катма.
Хто їх за безцінь в людей викупляє,
Ті лиш чомусь хазяї ефективні.
„Обраним” - власність, загал - хай гуляє!
Мусить так бути - багаті не винні.
В сейфах у владців й осіб, їм угодних,
Тьма опиняється коштів бюджетних.
Надра, ліси... всі багатства природні
Не для народу - для „перців” конкретних.
Енергетична, для прикладу, галузь -
Теж везунам надприбутки неспинні...
Все це сприяє збіднінню загалу?
Мабуть, нітрохи! Багаті не винні.
Хаває гідра корупції звично,
Слухає з нею борців з апетитом.
Зась хабарів не давати практично:
Бізнес маленький завів - слід платити!
Вічні побори й абсурдні податки -
Класу середнього вбивці глибинні...
Лиш би еліті все множити статки!
Так воно склалось - багаті не винні.
Ну а тим часом лежать мертво-п'яні
Вельми численні міста депресивні.
Скніють у них - не живуть городяни,
Змін до найгіршого жертви пасивні.
В селах - не краще, і звідти зникають
Люди трудящі, співочі й гостинні.
Від безнадії кудись утікають...
Доля така в них! Багаті не винні.
Те, що у нас „як сам хочеш, крутися”,
Для європейської добре спільноти.
Бо ж українці десятками тисяч
Пруть „за бугор” на найтяжчі роботи.
Скільки в неволю потрапило наших,
Цим збагативши структури злочинні!
Стоптаний цвіт - секс-рабині „Наташі”*...
Їхні проблеми! Багаті не винні.
Що? Проти декого прокуратура
Все ж кримінальні порушила справи?
Вредна в законників, бачте, натура!
І не кажіть про реальні підстави:
Справ не передано ж зовсім до суду -
З ними марудяться, ніби причинні...
Значить, і я вам торочити буду:
То не злочинці! Багаті не винні.
Наче індик, що зварився в окропі,
Бідний сам винен! А в чому - не знати:
Що народився у Східній Європі,
Геть переплутавши координати?
В тому, що карма дісталась хрінова?
В дорого душу продати невмінні?
Що ж до багатих - повторюю знову:
Їх ви не лайте! Багаті не винні.
__________
*Тим, хто не знає, кажу:
„Наташами” за кордоном називають
усіх повій із країн
пострадянського простору (авт.).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію