Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
2025.11.16
15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
2025.11.16
15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
2025.11.16
14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
2025.11.16
14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з
2025.11.16
13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
2025.11.16
12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді
2025.11.16
11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…
2025.11.16
10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.
Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.
Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,
2025.11.16
02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.
Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.
Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо
2025.11.15
22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо
2025.11.15
18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.
2025.11.15
13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,
2025.11.15
10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!
Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!
Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Вино із апельсинів
Професійне озвучення мого перекладу, пісня з мюзиклу.
Бачу, є необхідність пояснити декому: серцевина, судячи зі змісту першотвору, не серце - а середина чогось, у низині, бо ЛГ жадає вершин.
исполняет Игорь ДЕМЕНЧУК.
автор музыки Тимур ПОЧАНОВ
автор русского текста Дина АЛДАБЕРГЕНОВА
автор перевода на украинский Світлана-Майя ЗАЛIЗНЯК
performed by Igor DEMENCHUK.
music author Timur POCHANOV
Russian author Dina ALDABERGENOVA
author of the translation into Ukrainian Svitlana-Maya ZALIZNYAK
lyrics
Вино із апельсинів
Вина із апельсинів наллє собі у снах...
Спитаєш: а чому вино із апельсинів?
Бо лиш таке смакує, фужер дзенькоче "ах...".
Їй нудно без вершин, печально в серцевині.
Для неї веселіше - плацкарта затісна -
З вагона вийти в яв... та не промчати мимо.
Блакитна птаха звабила, в політ пора, пора!
І ось вона чимдуж злинає.
А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара...
Та щастя забагато не буває...
У спеку на екваторі здіймає сніговій...
Спитаєш, як можливо? Екватор... і хуртеча.
А з нею все природне. Біжи у рань, жвавій...
Барвисто розмалює щоденні клопотнечі.
Вона давно відчула: добро - тугий сувій,
Важкого мудреці не завдають на плечі.
Блакитна птаха зваблює, в політ пора, пора...
І ось вона чимдуж злинає.
А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара...
Та щастя забагато не буває...
Вона торочить назви сузір'їв і планет...
Спитаєш: нащо їй пульсари і планети?
Але ж, якщо ні сліду від птахи - між тенет,
То можна хвіст піймати від синьої комети!
Якщо ні зорельотів не бачиш, ні ракет,
Вона мерщій вигадує чудні велосипеди.
Блакитна птаха зваблює, в політ пора, пора...
І ось вона чимдуж злинає.
А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара.
Та щастя забагато не буває...
А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара.
Та щастя забагато не буває.
першотвір
Вино из апельсинов
Вино из апельсинов часто снится ей.
Ты спросишь, почему вино из апельсинов?
А просто потому, что так вино вкусней…
Ей скучно без вершин и грустно на глубинах!
Она давно решила, что в жизни веселей
Покинуть свой вагон, но не проехать мимо!
За Синей птицей снова в путь пора, пора, пора ...!
Она опять спешит в дорогу!
Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
Но счастья не бывает слишком много…
Метелью на экваторе укроется в жару…
Ты спросишь, как возможно? Экватор и … метели?
А с ней возможна даже… пробежка поутру,
Когда рожденный день раскрашен акварелью.
Она давно открыла: что свойственно добру,
То многие считают пустою канителью…
За Синей птицей снова в путь пора, пора, пора...!
Она опять спешит в дорогу!
Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
Но счастья не бывает слишком много…
Она твердит названия созвездий и планет…
Ты спросишь, для чего ей звезды и планеты?
Но если даже слЕда от Синей Птицы нет,
То можно хвост поймать от голубой кометы!
И если звездолетов нет, и не найти ракет,
Она начнет изобретать свои велосипеды!!
За Синей птицей снова в путь пора, пора, пора...!
Она опять идет в дорогу!
Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
Но счастья не бывает слишком много…
Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
Но счастья не бывает слишком много…
исполняет Тимур Почанов
автор слов Дина Алдабергенова
автор музыки Тимур Почанов
2014 год
....
27 березня 2018
credits
from Песни написанные в Содружестве. Songs written in the Commonwealth., released March 22, 2018
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вино із апельсинів
https://www.youtube.com/watch?v=AAdjotTPpPI&feature=share&fbclid=IwAR0zln5CFdhAlKrBjVWrJdb5Gy8EMHyiRnzr6IQ2sD7dQ0V2mMqPn0JrXw0
Лишаю для гарного настрою. Слухайте.
Професійне озвучення мого перекладу, пісня з мюзиклу.
Бачу, є необхідність пояснити декому: серцевина, судячи зі змісту першотвору, не серце - а середина чогось, у низині, бо ЛГ жадає вершин.
исполняет Игорь ДЕМЕНЧУК.
автор музыки Тимур ПОЧАНОВ
автор русского текста Дина АЛДАБЕРГЕНОВА
автор перевода на украинский Світлана-Майя ЗАЛIЗНЯК
performed by Igor DEMENCHUK.
music author Timur POCHANOV
Russian author Dina ALDABERGENOVA
author of the translation into Ukrainian Svitlana-Maya ZALIZNYAK
lyrics
Вино із апельсинів
Вина із апельсинів наллє собі у снах...
Спитаєш: а чому вино із апельсинів?
Бо лиш таке смакує, фужер дзенькоче "ах...".
Їй нудно без вершин, печально в серцевині.
Для неї веселіше - плацкарта затісна -
З вагона вийти в яв... та не промчати мимо.
Блакитна птаха звабила, в політ пора, пора!
І ось вона чимдуж злинає.
А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара...
Та щастя забагато не буває...
У спеку на екваторі здіймає сніговій...
Спитаєш, як можливо? Екватор... і хуртеча.
А з нею все природне. Біжи у рань, жвавій...
Барвисто розмалює щоденні клопотнечі.
Вона давно відчула: добро - тугий сувій,
Важкого мудреці не завдають на плечі.
Блакитна птаха зваблює, в політ пора, пора...
І ось вона чимдуж злинає.
А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара...
Та щастя забагато не буває...
Вона торочить назви сузір'їв і планет...
Спитаєш: нащо їй пульсари і планети?
Але ж, якщо ні сліду від птахи - між тенет,
То можна хвіст піймати від синьої комети!
Якщо ні зорельотів не бачиш, ні ракет,
Вона мерщій вигадує чудні велосипеди.
Блакитна птаха зваблює, в політ пора, пора...
І ось вона чимдуж злинає.
А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара.
Та щастя забагато не буває...
А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара.
Та щастя забагато не буває.
першотвір
Вино из апельсинов
Вино из апельсинов часто снится ей.
Ты спросишь, почему вино из апельсинов?
А просто потому, что так вино вкусней…
Ей скучно без вершин и грустно на глубинах!
Она давно решила, что в жизни веселей
Покинуть свой вагон, но не проехать мимо!
За Синей птицей снова в путь пора, пора, пора ...!
Она опять спешит в дорогу!
Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
Но счастья не бывает слишком много…
Метелью на экваторе укроется в жару…
Ты спросишь, как возможно? Экватор и … метели?
А с ней возможна даже… пробежка поутру,
Когда рожденный день раскрашен акварелью.
Она давно открыла: что свойственно добру,
То многие считают пустою канителью…
За Синей птицей снова в путь пора, пора, пора...!
Она опять спешит в дорогу!
Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
Но счастья не бывает слишком много…
Она твердит названия созвездий и планет…
Ты спросишь, для чего ей звезды и планеты?
Но если даже слЕда от Синей Птицы нет,
То можно хвост поймать от голубой кометы!
И если звездолетов нет, и не найти ракет,
Она начнет изобретать свои велосипеды!!
За Синей птицей снова в путь пора, пора, пора...!
Она опять идет в дорогу!
Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
Но счастья не бывает слишком много…
Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
Но счастья не бывает слишком много…
исполняет Тимур Почанов
автор слов Дина Алдабергенова
автор музыки Тимур Почанов
2014 год
....
27 березня 2018
credits
from Песни написанные в Содружестве. Songs written in the Commonwealth., released March 22, 2018
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
