ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.27 14:02
Розмовляють гаслами й кліше
Спостерігачі та словороби.
Все для них однакової проби -
Куряче яйце чи Фаберже.

"Вір!", "Радій!", "Кохай!", "Кохай кохання!" -
Розмовляють гаслами й кліше.
Тільки їхня фраза: "Та невже?" -

Борис Костиря
2025.12.27 12:49
Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.

Тетяна Левицька
2025.12.27 02:11
Боже, припини війну!
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!

Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест

Іван Потьомкін
2025.12.26 22:33
Стільки народ мій мудрості втілив у приказки й прислів’я, що в дурнях залишатися якось уже й незручно. Ну, от хоча б: «Дозволь собаці лапу покласти на стіл,то він увесь захоче видертись». Або ж: «Зашморгом цей дивиться», «Добре говорить, а зле робить».

М Менянин
2025.12.26 22:25
Хоч родом з бувшого сторіччя,
хоч в розквіті в краю зима,
цілує вітерець обличчя
і ніжно-ніжно обійма.

Струна звучить в душі сердечно,
на подих вплинула сльоза,
тремтить в руці рука безпечна,

Світлана Пирогова
2025.12.26 17:24
Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.

Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.

С М
2025.12.26 15:11
З віконня ковзнувши, стрибайте собі
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори

Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь

Тетяна Левицька
2025.12.26 15:03
Приваблюють чужі жінки? —
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.

В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична

Борис Костиря
2025.12.26 13:06
Лютий залишив мороз,
Наче відгомін погроз.

Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.

Він з собою забере
Все нікчемне і старе.

Микола Дудар
2025.12.26 11:35
Хто на кого… проти кого…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…

Артур Курдіновський
2025.12.26 09:27
Білий сніг - шепіт чорної ночі,
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.

Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші

Євген Федчук
2025.12.25 18:48
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис

Ігор Шоха
2025.12.25 14:53
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі

Борис Костиря
2025.12.25 14:03
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.

Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні

Віктор Кучерук
2025.12.25 09:09
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.

Ярослав Чорногуз
2025.12.25 08:06
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.

ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Вино із апельсинів

https://www.youtube.com/watch?v=AAdjotTPpPI&feature=share&fbclid=IwAR0zln5CFdhAlKrBjVWrJdb5Gy8EMHyiRnzr6IQ2sD7dQ0V2mMqPn0JrXw0

Лишаю для гарного настрою. Слухайте.

Професійне озвучення мого перекладу, пісня з мюзиклу.

Бачу, є необхідність пояснити декому: серцевина, судячи зі змісту першотвору, не серце - а середина чогось, у низині, бо ЛГ жадає вершин.


исполняет Игорь ДЕМЕНЧУК.
автор музыки Тимур ПОЧАНОВ
автор русского текста Дина АЛДАБЕРГЕНОВА
автор перевода на украинский Світлана-Майя ЗАЛIЗНЯК

performed by Igor DEMENCHUK.
music author Timur POCHANOV
Russian author Dina ALDABERGENOVA
author of the translation into Ukrainian Svitlana-Maya ZALIZNYAK
lyrics
Вино із апельсинів

Вина із апельсинів наллє собі у снах...
Спитаєш: а чому вино із апельсинів?
Бо лиш таке смакує, фужер дзенькоче "ах...".
Їй нудно без вершин, печально в серцевині.

Для неї веселіше - плацкарта затісна -
З вагона вийти в яв... та не промчати мимо.

Блакитна птаха звабила, в політ пора, пора!
І ось вона чимдуж злинає.
А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара...
Та щастя забагато не буває...

У спеку на екваторі здіймає сніговій...
Спитаєш, як можливо? Екватор... і хуртеча.
А з нею все природне. Біжи у рань, жвавій...
Барвисто розмалює щоденні клопотнечі.
Вона давно відчула: добро - тугий сувій,
Важкого мудреці не завдають на плечі.

Блакитна птаха зваблює, в політ пора, пора...
І ось вона чимдуж злинає.
А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара...
Та щастя забагато не буває...

Вона торочить назви сузір'їв і планет...
Спитаєш: нащо їй пульсари і планети?
Але ж, якщо ні сліду від птахи - між тенет,
То можна хвіст піймати від синьої комети!
Якщо ні зорельотів не бачиш, ні ракет,
Вона мерщій вигадує чудні велосипеди.

Блакитна птаха зваблює, в політ пора, пора...
І ось вона чимдуж злинає.
А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара.
Та щастя забагато не буває...
А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара.
Та щастя забагато не буває.

першотвір

Вино из апельсинов

Вино из апельсинов часто снится ей.
Ты спросишь, почему вино из апельсинов?
А просто потому, что так вино вкусней…
Ей скучно без вершин и грустно на глубинах!
Она давно решила, что в жизни веселей
Покинуть свой вагон, но не проехать мимо!
За Синей птицей снова в путь пора, пора, пора ...!
Она опять спешит в дорогу!
Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
Но счастья не бывает слишком много…

Метелью на экваторе укроется в жару…
Ты спросишь, как возможно? Экватор и … метели?
А с ней возможна даже… пробежка поутру,
Когда рожденный день раскрашен акварелью.
Она давно открыла: что свойственно добру,
То многие считают пустою канителью…

За Синей птицей снова в путь пора, пора, пора...!
Она опять спешит в дорогу!
Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
Но счастья не бывает слишком много…

Она твердит названия созвездий и планет…
Ты спросишь, для чего ей звезды и планеты?
Но если даже слЕда от Синей Птицы нет,
То можно хвост поймать от голубой кометы!
И если звездолетов нет, и не найти ракет,
Она начнет изобретать свои велосипеды!!

За Синей птицей снова в путь пора, пора, пора...!
Она опять идет в дорогу!
Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
Но счастья не бывает слишком много…
Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
Но счастья не бывает слишком много…


исполняет Тимур Почанов
автор слов Дина Алдабергенова
автор музыки Тимур Почанов
2014 год

....
27 березня 2018
credits
from Песни написанные в Содружестве. Songs written in the Commonwealth., released March 22, 2018

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-11 11:12:59
Переглядів сторінки твору 970
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.10.24 09:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-13 09:25:35 ]
Бачу, є необхідність пояснити декому: серцевина, судячи зі змісту першотвору, не серце - а середина чогось, у низині, бо ЛГ жадає вершин.

Ей скучно без вершин и грустно на глубинах!
Она давно решила, что в жизни веселей
Покинуть свой вагон, но не проехать мимо!

мої переклади художні.
Невже я не знаю значення слів, це ж очевидно.... дивно, що хтось думає...серцевина це серце.