ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Нічия Муза (1969) / Вірші

 Дайте клітку яструбу

Із циклу циганських мотивів

А.Дворжака

Яструб у зеніті,
поки ще літає,
на золоту клітку
волю не міняє.
Дикі коні в полі,
поки є ще сили,
розірвуть стремена,
погризуть вудила
Так і ті цигани
буйного народу –
підуть у неволю
за його свободу.

2020

Dejte klec jestřábu

Dejte klec jestřábu ze zlata ryzého;
nezmění on za ni hnízda trněného.
Komoni bujnému, jenž se pustou žene,
zřídka kdy připnete uzdy a třemene.
A tak i cigánu příroda cos dala:
k volnosti ho věčným poutem, k volnosti ho upoutala.
             A. Heyduk





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-25 15:30:24
Переглядів сторінки твору 3953
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.929 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.856 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.889
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.09.16 16:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 17:48:34 ]
Дуже цікавий вірш.
Нові знання та практика.
Щодо яструба та те́рну, то надаю підказки.

гніздо яструба

терен

Важко уявити, що там за верховіття.
І що це яструб, який гніздиться на таких висотах як у тернових родини розових.

А це бачу, що переклад. Певно, он-лайн.
То я теж переклав.
Дещо інше виходить.
А Ваше навіть смішне:
" Піший у пустелі,
поки має сили,
коням не чіпляє
стремена й вудила."[sic]
Цей мандрівник йде пішки за кіньми чи як?
І в нього є збруя. І він у пустелі. Ось так.

Одним словом, деякі неточності.
Ні, якщо це такі жарти, то непогано.
Оксіморони та все таке.
Пиріжки, можна сказати. Нормальні перші пиріжки.
Вітаю. Вам би вони підкорилися. Без особливих намагань.

Може, планувалась якась присвята - письменнику та композитору. Та все одно якась вона не така.

Але посилаєтесь на Адольфа Гейдука.
Дива...

Дякую за роботу,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 19:46:19 ]
Я вже мала зауваження, що інший мій переклад А. Гейдука занадто осучаснений і намагалась перекладати дослівно. Напевне Гейдук писав смішно, коли уявляв, що в пустелі який-небудь кінний бедуїн, щоб економити сили коня, вів його по гарячому піску до тих пір, поки сам не знесилювався. Але на мій погляд – це сильна метафора для характеристики циганського племені, яке насправді не потрапляло в ту пустелю чи в клітку для яструба. Можна було б

Бедуїн пустелі, чи вершник, чи кінний у пустелі,

Але боюсь, що тоді Вам буде ще смішніше. Як Ви думаєте?




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 20:04:31 ]
Про пішоходів у першоджерелі немає мови.
Природно, на мою думку користувача он-лайн транслейтера.

А композитору, як Ви гадаєте, справді цікаво класти на музику чиїсь вигадки, жарти та нісенітниці?
Про бедуїнів окрема розмова.
Я їх бачив з моря і з літака.
Коням у пустелях немає чого робити.
Хіба що Горбоконику з його горбом.
І все одно марно.
Питання дещо іншого порядку.
Верблюже м'ясо та підшкірні запаси вологи.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 21:52:46 ]
Гадаю, що жартів у Гейдука немає, нісенітниць теж, тим більше, що перекладати мене спонукало прослуховування сумних мелодій Дворжака.
Дякую, що наставляєте на путь істини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 21:59:15 ]
У Вас є кращі наставники.
Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 21:47:41 ]
Я так розумію, що з пішими циганами питання з'ясувалося.
А ремарки щодо інших ґанджів сприймаються як критика.
А перший Ваш вірш був жартівливим чисто для дебюту.

Бувайте здорові.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 20:21:23 ]
Оленко, ти на правильному шляху. Переклад – це той інструмент, який відточує майстерність. Щоправда майстри тобі не допоможуть і у майстри тебе тут з твоїм щиросердим характером не пропустять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 21:09:39 ]
Та я й сама бачу, що користі від критики як з козла молока. Що, пора тікати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 21:28:13 ]
Чого раптом? З паршивої вівці хоч шерсті клок. Наскільки я вловив смисл сказаного у Гейдука – має бути щось середнє між твоїм і ось таким варіантом:

Клітку в позолоті, поки волю має,
на гніздо колюче яструб проміняє.
Буйний кінь у полі, поки має сили,
стремена зриває і гризе вудила.

А третє речення, хоч можливо і не дослівно, але в тебе сильніше, ніж в Хейдука.
Точні переклади у вигляді білих віршів можливо й справді роблять словники, але задача перекладача передати зміст, настрій, а в твоєму випадку ще й дух минулої епохи.
Дерзай.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-26 08:32:22 ]
А як такий варіант закінчення

Так усі цигани вільного народу
не підуть у рабство, маючи свободу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2020-01-27 10:34:39 ]
Перше - на вагу золота, друге - легше за повітря. Вибирай своє.