ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було

Іван Потьомкін
2025.10.22 12:10
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.

Віктор Кучерук
2025.10.22 09:35
Замовкло все поволі і повсюди, -
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –

Олена Побийголод
2025.10.21 21:01
Сценка із життя

(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх

Тетяна Левицька
2025.10.21 19:36
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.

Іван Потьомкін
2025.10.21 11:40
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,

Віктор Кучерук
2025.10.21 06:46
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!

Борис Костиря
2025.10.20 22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.

Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник

Світлана Пирогова
2025.10.20 15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...

Марія Дем'янюк
2025.10.20 11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво

Сергій СергійКо
2025.10.20 11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Нічия Муза (1969) / Вірші

 Дайте клітку яструбу

Із циклу циганських мотивів

А.Дворжака

Яструб у зеніті,
поки ще літає,
на золоту клітку
волю не міняє.
Дикі коні в полі,
поки є ще сили,
розірвуть стремена,
погризуть вудила
Так і ті цигани
буйного народу –
підуть у неволю
за його свободу.

2020

Dejte klec jestřábu

Dejte klec jestřábu ze zlata ryzého;
nezmění on za ni hnízda trněného.
Komoni bujnému, jenž se pustou žene,
zřídka kdy připnete uzdy a třemene.
A tak i cigánu příroda cos dala:
k volnosti ho věčným poutem, k volnosti ho upoutala.
             A. Heyduk





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-25 15:30:24
Переглядів сторінки твору 3200
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.891 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.780 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.889
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2025.10.17 11:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 17:48:34 ]
Дуже цікавий вірш.
Нові знання та практика.
Щодо яструба та те́рну, то надаю підказки.

гніздо яструба

терен

Важко уявити, що там за верховіття.
І що це яструб, який гніздиться на таких висотах як у тернових родини розових.

А це бачу, що переклад. Певно, он-лайн.
То я теж переклав.
Дещо інше виходить.
А Ваше навіть смішне:
" Піший у пустелі,
поки має сили,
коням не чіпляє
стремена й вудила."[sic]
Цей мандрівник йде пішки за кіньми чи як?
І в нього є збруя. І він у пустелі. Ось так.

Одним словом, деякі неточності.
Ні, якщо це такі жарти, то непогано.
Оксіморони та все таке.
Пиріжки, можна сказати. Нормальні перші пиріжки.
Вітаю. Вам би вони підкорилися. Без особливих намагань.

Може, планувалась якась присвята - письменнику та композитору. Та все одно якась вона не така.

Але посилаєтесь на Адольфа Гейдука.
Дива...

Дякую за роботу,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 19:46:19 ]
Я вже мала зауваження, що інший мій переклад А. Гейдука занадто осучаснений і намагалась перекладати дослівно. Напевне Гейдук писав смішно, коли уявляв, що в пустелі який-небудь кінний бедуїн, щоб економити сили коня, вів його по гарячому піску до тих пір, поки сам не знесилювався. Але на мій погляд – це сильна метафора для характеристики циганського племені, яке насправді не потрапляло в ту пустелю чи в клітку для яструба. Можна було б

Бедуїн пустелі, чи вершник, чи кінний у пустелі,

Але боюсь, що тоді Вам буде ще смішніше. Як Ви думаєте?




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 20:04:31 ]
Про пішоходів у першоджерелі немає мови.
Природно, на мою думку користувача он-лайн транслейтера.

А композитору, як Ви гадаєте, справді цікаво класти на музику чиїсь вигадки, жарти та нісенітниці?
Про бедуїнів окрема розмова.
Я їх бачив з моря і з літака.
Коням у пустелях немає чого робити.
Хіба що Горбоконику з його горбом.
І все одно марно.
Питання дещо іншого порядку.
Верблюже м'ясо та підшкірні запаси вологи.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 21:52:46 ]
Гадаю, що жартів у Гейдука немає, нісенітниць теж, тим більше, що перекладати мене спонукало прослуховування сумних мелодій Дворжака.
Дякую, що наставляєте на путь істини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 21:59:15 ]
У Вас є кращі наставники.
Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 21:47:41 ]
Я так розумію, що з пішими циганами питання з'ясувалося.
А ремарки щодо інших ґанджів сприймаються як критика.
А перший Ваш вірш був жартівливим чисто для дебюту.

Бувайте здорові.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 20:21:23 ]
Оленко, ти на правильному шляху. Переклад – це той інструмент, який відточує майстерність. Щоправда майстри тобі не допоможуть і у майстри тебе тут з твоїм щиросердим характером не пропустять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 21:09:39 ]
Та я й сама бачу, що користі від критики як з козла молока. Що, пора тікати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 21:28:13 ]
Чого раптом? З паршивої вівці хоч шерсті клок. Наскільки я вловив смисл сказаного у Гейдука – має бути щось середнє між твоїм і ось таким варіантом:

Клітку в позолоті, поки волю має,
на гніздо колюче яструб проміняє.
Буйний кінь у полі, поки має сили,
стремена зриває і гризе вудила.

А третє речення, хоч можливо і не дослівно, але в тебе сильніше, ніж в Хейдука.
Точні переклади у вигляді білих віршів можливо й справді роблять словники, але задача перекладача передати зміст, настрій, а в твоєму випадку ще й дух минулої епохи.
Дерзай.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-26 08:32:22 ]
А як такий варіант закінчення

Так усі цигани вільного народу
не підуть у рабство, маючи свободу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2020-01-27 10:34:39 ]
Перше - на вагу золота, друге - легше за повітря. Вибирай своє.