
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
2025.06.17
21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Золотавий ла
Золотавий ла
2025.06.17
21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
2025.06.17
05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
2025.06.16
23:18
Ти знаєш, я скучив за нами,
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
2025.06.16
22:22
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
2025.04.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 2
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 2
ПРО ТРУДНОЩІ
Найкращі із задумів не здійснились,
Найповітряніші із веж розпались
З-за ліній, що, креслячи їх, гордились,
А потім об них спотикались.
ЧИ В ЗМОЗІ ВИ УЯВИТИ?
Нічого не бажаєм знати,
У нас уяви не стає
І сил немає, щоб сприймати
Нещастя ближніх, як своє.
Але достатньо в нас уяви
Не сумніватись повсякчас,
Що йдуть у всіх прекрасно справи,
Коли все ладиться у нас.
ХОТІВ БИ ЗНАТЬ
Безсила уява --
Про що ця вистава.
Чи ж проясниться,
Коли скінчиться?
ПІДРАХУНОК
Для тих, що мудрими не були,
Багатство -- це те, що вони здобули;
Для тих же, що досвід з життя взяли,
Багатство -- це те, що вони віддали.
ЧУДО ВЕСНИ
Законів природи не відмінить.
Чи ж здатні вони нам усе пояснить?
Грязь, перетворена в жовтий крокус, --
Та це ж найсправжнісінький фокус-покус!
ГРУК, РОЗРАХОВАНИЙ НА ВДЯЧНІСТЬ
(особливо ж, від похмурих раціоналістів)
Як часто, вчені і культурні,
Ми пошиваємось у дурні;
Де вченість справитись не може,
Здоровий глузд один поможе.
УЗЛІССЯ В ЛИСТОПАДІ
(Осінній етюд)
Ліс. Осінь. Сонце. Падолит.
Снують завзято павуки:
Для сушки із роси намист
Розвішують скрізь мотузки.
ВСЕЗНАННЯ
Як уявляш,
Чого не знаєш,
Це -- визнання
Твого всезнання.
ПАРАЛЕЛІЗМ
(Мартіну Гарднеру)
"Паралельні збігаються в нескінченності," --
Евклід всім повторював, хто сумнівавсь;
Й лиш душу звільнивши від тіла злиденності,
Збагнув, як цей клятий пучок розбігавсь.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
(Відповідь)
Не міг я збагнуть
Шекспіра вагання:
"Буть чи не буть? --
Ось в чім питання";
Не можу забуть
Не гірше нічим:
"Буть чи не буть! --
Ось відповідь в чім."
ЛЮДСЬКА НАТУРА
Людей не можна винить
В нелюбові до ближніх,
Бо прагнуть від вад звільнить
Не себе, а інших.
СПУСКАННЯ ДО ПЕРШООСНОВ
Руйнуючи землю постійно ззовні й зісподу,
Колись антипод, впершись у ступні антиподу,
Згада з ностальгією той час і ту пору,
Як ще мав під ногам надійну опору.
ПОЗА ЧАСОМ
(Роздум на дозвіллі)
Мій годинник мов свідчить собою,
Що чека і мене потойбічність:
Вже не лічить, без стрілок і бою,
Він часу -- й показує вічність.
НАТЯК І ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
(Грук, адресований молоді)
Так само, як духу вершин взяття
Від низького відвертає увагу, --
Так і здорове статеве життя
До інших спокус зменшує тягу.
НАЇВНІ
Наївні ті,
Які вважають,
Що ненаївних
Поважають.
ЖИТТЯ -- ЦЕ...
Життя -- це діяльність,
Де треба й не треба;
А гра чи фатальність --
Залежить від тебе.
ЛІКИ ВІД ЛІКІВ
Як хворий, не булку
Купляй, а пігулку;
А ще -- коли шлунок
Вже повний пігулок.
СХОЖІСТЬ
Кінь не такий, як корова;
Корова не така, як кінь, --
І в цьому їх схожість:
Шукать інші -- лінь.
Найкращі із задумів не здійснились,
Найповітряніші із веж розпались
З-за ліній, що, креслячи їх, гордились,
А потім об них спотикались.
ЧИ В ЗМОЗІ ВИ УЯВИТИ?
Нічого не бажаєм знати,
У нас уяви не стає
І сил немає, щоб сприймати
Нещастя ближніх, як своє.
Але достатньо в нас уяви
Не сумніватись повсякчас,
Що йдуть у всіх прекрасно справи,
Коли все ладиться у нас.
ХОТІВ БИ ЗНАТЬ
Безсила уява --
Про що ця вистава.
Чи ж проясниться,
Коли скінчиться?
ПІДРАХУНОК
Для тих, що мудрими не були,
Багатство -- це те, що вони здобули;
Для тих же, що досвід з життя взяли,
Багатство -- це те, що вони віддали.
ЧУДО ВЕСНИ
Законів природи не відмінить.
Чи ж здатні вони нам усе пояснить?
Грязь, перетворена в жовтий крокус, --
Та це ж найсправжнісінький фокус-покус!
ГРУК, РОЗРАХОВАНИЙ НА ВДЯЧНІСТЬ
(особливо ж, від похмурих раціоналістів)
Як часто, вчені і культурні,
Ми пошиваємось у дурні;
Де вченість справитись не може,
Здоровий глузд один поможе.
УЗЛІССЯ В ЛИСТОПАДІ
(Осінній етюд)
Ліс. Осінь. Сонце. Падолит.
Снують завзято павуки:
Для сушки із роси намист
Розвішують скрізь мотузки.
ВСЕЗНАННЯ
Як уявляш,
Чого не знаєш,
Це -- визнання
Твого всезнання.
ПАРАЛЕЛІЗМ
(Мартіну Гарднеру)
"Паралельні збігаються в нескінченності," --
Евклід всім повторював, хто сумнівавсь;
Й лиш душу звільнивши від тіла злиденності,
Збагнув, як цей клятий пучок розбігавсь.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
(Відповідь)
Не міг я збагнуть
Шекспіра вагання:
"Буть чи не буть? --
Ось в чім питання";
Не можу забуть
Не гірше нічим:
"Буть чи не буть! --
Ось відповідь в чім."
ЛЮДСЬКА НАТУРА
Людей не можна винить
В нелюбові до ближніх,
Бо прагнуть від вад звільнить
Не себе, а інших.
СПУСКАННЯ ДО ПЕРШООСНОВ
Руйнуючи землю постійно ззовні й зісподу,
Колись антипод, впершись у ступні антиподу,
Згада з ностальгією той час і ту пору,
Як ще мав під ногам надійну опору.
ПОЗА ЧАСОМ
(Роздум на дозвіллі)
Мій годинник мов свідчить собою,
Що чека і мене потойбічність:
Вже не лічить, без стрілок і бою,
Він часу -- й показує вічність.
НАТЯК І ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
(Грук, адресований молоді)
Так само, як духу вершин взяття
Від низького відвертає увагу, --
Так і здорове статеве життя
До інших спокус зменшує тягу.
НАЇВНІ
Наївні ті,
Які вважають,
Що ненаївних
Поважають.
ЖИТТЯ -- ЦЕ...
Життя -- це діяльність,
Де треба й не треба;
А гра чи фатальність --
Залежить від тебе.
ЛІКИ ВІД ЛІКІВ
Як хворий, не булку
Купляй, а пігулку;
А ще -- коли шлунок
Вже повний пігулок.
СХОЖІСТЬ
Кінь не такий, як корова;
Корова не така, як кінь, --
І в цьому їх схожість:
Шукать інші -- лінь.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію