Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.17
22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
2025.11.17
20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,
2025.11.17
18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
2025.11.16
15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
2025.11.16
15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
2025.11.16
14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
2025.11.16
14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з
2025.11.16
13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 2
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 2
ПРО ТРУДНОЩІ
Найкращі із задумів не здійснились,
Найповітряніші із веж розпались
З-за ліній, що, креслячи їх, гордились,
А потім об них спотикались.
ЧИ В ЗМОЗІ ВИ УЯВИТИ?
Нічого не бажаєм знати,
У нас уяви не стає
І сил немає, щоб сприймати
Нещастя ближніх, як своє.
Але достатньо в нас уяви
Не сумніватись повсякчас,
Що йдуть у всіх прекрасно справи,
Коли все ладиться у нас.
ХОТІВ БИ ЗНАТЬ
Безсила уява --
Про що ця вистава.
Чи ж проясниться,
Коли скінчиться?
ПІДРАХУНОК
Для тих, що мудрими не були,
Багатство -- це те, що вони здобули;
Для тих же, що досвід з життя взяли,
Багатство -- це те, що вони віддали.
ЧУДО ВЕСНИ
Законів природи не відмінить.
Чи ж здатні вони нам усе пояснить?
Грязь, перетворена в жовтий крокус, --
Та це ж найсправжнісінький фокус-покус!
ГРУК, РОЗРАХОВАНИЙ НА ВДЯЧНІСТЬ
(особливо ж, від похмурих раціоналістів)
Як часто, вчені і культурні,
Ми пошиваємось у дурні;
Де вченість справитись не може,
Здоровий глузд один поможе.
УЗЛІССЯ В ЛИСТОПАДІ
(Осінній етюд)
Ліс. Осінь. Сонце. Падолит.
Снують завзято павуки:
Для сушки із роси намист
Розвішують скрізь мотузки.
ВСЕЗНАННЯ
Як уявляш,
Чого не знаєш,
Це -- визнання
Твого всезнання.
ПАРАЛЕЛІЗМ
(Мартіну Гарднеру)
"Паралельні збігаються в нескінченності," --
Евклід всім повторював, хто сумнівавсь;
Й лиш душу звільнивши від тіла злиденності,
Збагнув, як цей клятий пучок розбігавсь.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
(Відповідь)
Не міг я збагнуть
Шекспіра вагання:
"Буть чи не буть? --
Ось в чім питання";
Не можу забуть
Не гірше нічим:
"Буть чи не буть! --
Ось відповідь в чім."
ЛЮДСЬКА НАТУРА
Людей не можна винить
В нелюбові до ближніх,
Бо прагнуть від вад звільнить
Не себе, а інших.
СПУСКАННЯ ДО ПЕРШООСНОВ
Руйнуючи землю постійно ззовні й зісподу,
Колись антипод, впершись у ступні антиподу,
Згада з ностальгією той час і ту пору,
Як ще мав під ногам надійну опору.
ПОЗА ЧАСОМ
(Роздум на дозвіллі)
Мій годинник мов свідчить собою,
Що чека і мене потойбічність:
Вже не лічить, без стрілок і бою,
Він часу -- й показує вічність.
НАТЯК І ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
(Грук, адресований молоді)
Так само, як духу вершин взяття
Від низького відвертає увагу, --
Так і здорове статеве життя
До інших спокус зменшує тягу.
НАЇВНІ
Наївні ті,
Які вважають,
Що ненаївних
Поважають.
ЖИТТЯ -- ЦЕ...
Життя -- це діяльність,
Де треба й не треба;
А гра чи фатальність --
Залежить від тебе.
ЛІКИ ВІД ЛІКІВ
Як хворий, не булку
Купляй, а пігулку;
А ще -- коли шлунок
Вже повний пігулок.
СХОЖІСТЬ
Кінь не такий, як корова;
Корова не така, як кінь, --
І в цьому їх схожість:
Шукать інші -- лінь.
Найкращі із задумів не здійснились,
Найповітряніші із веж розпались
З-за ліній, що, креслячи їх, гордились,
А потім об них спотикались.
ЧИ В ЗМОЗІ ВИ УЯВИТИ?
Нічого не бажаєм знати,
У нас уяви не стає
І сил немає, щоб сприймати
Нещастя ближніх, як своє.
Але достатньо в нас уяви
Не сумніватись повсякчас,
Що йдуть у всіх прекрасно справи,
Коли все ладиться у нас.
ХОТІВ БИ ЗНАТЬ
Безсила уява --
Про що ця вистава.
Чи ж проясниться,
Коли скінчиться?
ПІДРАХУНОК
Для тих, що мудрими не були,
Багатство -- це те, що вони здобули;
Для тих же, що досвід з життя взяли,
Багатство -- це те, що вони віддали.
ЧУДО ВЕСНИ
Законів природи не відмінить.
Чи ж здатні вони нам усе пояснить?
Грязь, перетворена в жовтий крокус, --
Та це ж найсправжнісінький фокус-покус!
ГРУК, РОЗРАХОВАНИЙ НА ВДЯЧНІСТЬ
(особливо ж, від похмурих раціоналістів)
Як часто, вчені і культурні,
Ми пошиваємось у дурні;
Де вченість справитись не може,
Здоровий глузд один поможе.
УЗЛІССЯ В ЛИСТОПАДІ
(Осінній етюд)
Ліс. Осінь. Сонце. Падолит.
Снують завзято павуки:
Для сушки із роси намист
Розвішують скрізь мотузки.
ВСЕЗНАННЯ
Як уявляш,
Чого не знаєш,
Це -- визнання
Твого всезнання.
ПАРАЛЕЛІЗМ
(Мартіну Гарднеру)
"Паралельні збігаються в нескінченності," --
Евклід всім повторював, хто сумнівавсь;
Й лиш душу звільнивши від тіла злиденності,
Збагнув, як цей клятий пучок розбігавсь.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
(Відповідь)
Не міг я збагнуть
Шекспіра вагання:
"Буть чи не буть? --
Ось в чім питання";
Не можу забуть
Не гірше нічим:
"Буть чи не буть! --
Ось відповідь в чім."
ЛЮДСЬКА НАТУРА
Людей не можна винить
В нелюбові до ближніх,
Бо прагнуть від вад звільнить
Не себе, а інших.
СПУСКАННЯ ДО ПЕРШООСНОВ
Руйнуючи землю постійно ззовні й зісподу,
Колись антипод, впершись у ступні антиподу,
Згада з ностальгією той час і ту пору,
Як ще мав під ногам надійну опору.
ПОЗА ЧАСОМ
(Роздум на дозвіллі)
Мій годинник мов свідчить собою,
Що чека і мене потойбічність:
Вже не лічить, без стрілок і бою,
Він часу -- й показує вічність.
НАТЯК І ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
(Грук, адресований молоді)
Так само, як духу вершин взяття
Від низького відвертає увагу, --
Так і здорове статеве життя
До інших спокус зменшує тягу.
НАЇВНІ
Наївні ті,
Які вважають,
Що ненаївних
Поважають.
ЖИТТЯ -- ЦЕ...
Життя -- це діяльність,
Де треба й не треба;
А гра чи фатальність --
Залежить від тебе.
ЛІКИ ВІД ЛІКІВ
Як хворий, не булку
Купляй, а пігулку;
А ще -- коли шлунок
Вже повний пігулок.
СХОЖІСТЬ
Кінь не такий, як корова;
Корова не така, як кінь, --
І в цьому їх схожість:
Шукать інші -- лінь.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
