Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.17
23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.
Занадто в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно
Сусід його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.
Занадто в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно
2026.05.17
22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.
Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.
Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни
2026.05.17
19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
2026.05.17
17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
2026.05.17
17:02
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
2026.05.17
11:34
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
2026.05.17
11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
2026.05.17
11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
2026.05.17
10:14
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби
2026.05.17
08:48
Як закриєш очі вночі зі скрипом,
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,
Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,
Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -
2026.05.17
06:19
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен
2026.05.17
00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.
Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.
Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж
2026.05.16
18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
2026.05.16
18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
2026.05.16
15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
2026.05.16
13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.05.14
2026.05.13
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 2
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 2
ПРО ТРУДНОЩІ
Найкращі із задумів не здійснились,
Найповітряніші із веж розпались
З-за ліній, що, креслячи їх, гордились,
А потім об них спотикались.
ЧИ В ЗМОЗІ ВИ УЯВИТИ?
Нічого не бажаєм знати,
У нас уяви не стає
І сил немає, щоб сприймати
Нещастя ближніх, як своє.
Але достатньо в нас уяви
Не сумніватись повсякчас,
Що йдуть у всіх прекрасно справи,
Коли все ладиться у нас.
ХОТІВ БИ ЗНАТЬ
Безсила уява --
Про що ця вистава.
Чи ж проясниться,
Коли скінчиться?
ПІДРАХУНОК
Для тих, що мудрими не були,
Багатство -- це те, що вони здобули;
Для тих же, що досвід з життя взяли,
Багатство -- це те, що вони віддали.
ЧУДО ВЕСНИ
Законів природи не відмінить.
Чи ж здатні вони нам усе пояснить?
Грязь, перетворена в жовтий крокус, --
Та це ж найсправжнісінький фокус-покус!
ГРУК, РОЗРАХОВАНИЙ НА ВДЯЧНІСТЬ
(особливо ж, від похмурих раціоналістів)
Як часто, вчені і культурні,
Ми пошиваємось у дурні;
Де вченість справитись не може,
Здоровий глузд один поможе.
УЗЛІССЯ В ЛИСТОПАДІ
(Осінній етюд)
Ліс. Осінь. Сонце. Падолит.
Снують завзято павуки:
Для сушки із роси намист
Розвішують скрізь мотузки.
ВСЕЗНАННЯ
Як уявляш,
Чого не знаєш,
Це -- визнання
Твого всезнання.
ПАРАЛЕЛІЗМ
(Мартіну Гарднеру)
"Паралельні збігаються в нескінченності," --
Евклід всім повторював, хто сумнівавсь;
Й лиш душу звільнивши від тіла злиденності,
Збагнув, як цей клятий пучок розбігавсь.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
(Відповідь)
Не міг я збагнуть
Шекспіра вагання:
"Буть чи не буть? --
Ось в чім питання";
Не можу забуть
Не гірше нічим:
"Буть чи не буть! --
Ось відповідь в чім."
ЛЮДСЬКА НАТУРА
Людей не можна винить
В нелюбові до ближніх,
Бо прагнуть від вад звільнить
Не себе, а інших.
СПУСКАННЯ ДО ПЕРШООСНОВ
Руйнуючи землю постійно ззовні й зісподу,
Колись антипод, впершись у ступні антиподу,
Згада з ностальгією той час і ту пору,
Як ще мав під ногам надійну опору.
ПОЗА ЧАСОМ
(Роздум на дозвіллі)
Мій годинник мов свідчить собою,
Що чека і мене потойбічність:
Вже не лічить, без стрілок і бою,
Він часу -- й показує вічність.
НАТЯК І ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
(Грук, адресований молоді)
Так само, як духу вершин взяття
Від низького відвертає увагу, --
Так і здорове статеве життя
До інших спокус зменшує тягу.
НАЇВНІ
Наївні ті,
Які вважають,
Що ненаївних
Поважають.
ЖИТТЯ -- ЦЕ...
Життя -- це діяльність,
Де треба й не треба;
А гра чи фатальність --
Залежить від тебе.
ЛІКИ ВІД ЛІКІВ
Як хворий, не булку
Купляй, а пігулку;
А ще -- коли шлунок
Вже повний пігулок.
СХОЖІСТЬ
Кінь не такий, як корова;
Корова не така, як кінь, --
І в цьому їх схожість:
Шукать інші -- лінь.
Найкращі із задумів не здійснились,
Найповітряніші із веж розпались
З-за ліній, що, креслячи їх, гордились,
А потім об них спотикались.
ЧИ В ЗМОЗІ ВИ УЯВИТИ?
Нічого не бажаєм знати,
У нас уяви не стає
І сил немає, щоб сприймати
Нещастя ближніх, як своє.
Але достатньо в нас уяви
Не сумніватись повсякчас,
Що йдуть у всіх прекрасно справи,
Коли все ладиться у нас.
ХОТІВ БИ ЗНАТЬ
Безсила уява --
Про що ця вистава.
Чи ж проясниться,
Коли скінчиться?
ПІДРАХУНОК
Для тих, що мудрими не були,
Багатство -- це те, що вони здобули;
Для тих же, що досвід з життя взяли,
Багатство -- це те, що вони віддали.
ЧУДО ВЕСНИ
Законів природи не відмінить.
Чи ж здатні вони нам усе пояснить?
Грязь, перетворена в жовтий крокус, --
Та це ж найсправжнісінький фокус-покус!
ГРУК, РОЗРАХОВАНИЙ НА ВДЯЧНІСТЬ
(особливо ж, від похмурих раціоналістів)
Як часто, вчені і культурні,
Ми пошиваємось у дурні;
Де вченість справитись не може,
Здоровий глузд один поможе.
УЗЛІССЯ В ЛИСТОПАДІ
(Осінній етюд)
Ліс. Осінь. Сонце. Падолит.
Снують завзято павуки:
Для сушки із роси намист
Розвішують скрізь мотузки.
ВСЕЗНАННЯ
Як уявляш,
Чого не знаєш,
Це -- визнання
Твого всезнання.
ПАРАЛЕЛІЗМ
(Мартіну Гарднеру)
"Паралельні збігаються в нескінченності," --
Евклід всім повторював, хто сумнівавсь;
Й лиш душу звільнивши від тіла злиденності,
Збагнув, як цей клятий пучок розбігавсь.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
(Відповідь)
Не міг я збагнуть
Шекспіра вагання:
"Буть чи не буть? --
Ось в чім питання";
Не можу забуть
Не гірше нічим:
"Буть чи не буть! --
Ось відповідь в чім."
ЛЮДСЬКА НАТУРА
Людей не можна винить
В нелюбові до ближніх,
Бо прагнуть від вад звільнить
Не себе, а інших.
СПУСКАННЯ ДО ПЕРШООСНОВ
Руйнуючи землю постійно ззовні й зісподу,
Колись антипод, впершись у ступні антиподу,
Згада з ностальгією той час і ту пору,
Як ще мав під ногам надійну опору.
ПОЗА ЧАСОМ
(Роздум на дозвіллі)
Мій годинник мов свідчить собою,
Що чека і мене потойбічність:
Вже не лічить, без стрілок і бою,
Він часу -- й показує вічність.
НАТЯК І ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
(Грук, адресований молоді)
Так само, як духу вершин взяття
Від низького відвертає увагу, --
Так і здорове статеве життя
До інших спокус зменшує тягу.
НАЇВНІ
Наївні ті,
Які вважають,
Що ненаївних
Поважають.
ЖИТТЯ -- ЦЕ...
Життя -- це діяльність,
Де треба й не треба;
А гра чи фатальність --
Залежить від тебе.
ЛІКИ ВІД ЛІКІВ
Як хворий, не булку
Купляй, а пігулку;
А ще -- коли шлунок
Вже повний пігулок.
СХОЖІСТЬ
Кінь не такий, як корова;
Корова не така, як кінь, --
І в цьому їх схожість:
Шукать інші -- лінь.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
