Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.17
22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
2025.11.17
20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,
2025.11.17
18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
2025.11.16
15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
2025.11.16
15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
2025.11.16
14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
2025.11.16
14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з
2025.11.16
13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 1
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 1
ХТО ТАКИЙ ВЧЕНИЙ?
(Спроба визначення)
Хто і вночі вже не може спати,
Де б він не був -- на роботі чи вдома, --
І риється в книгах, щоб те хоча б знати,
Що й так всім відомо.
СТВОРЕННЯ НОВОГО
Нове -- теж процес, і коли його знати,
Здійснить легко й те, що вважатимуть дивом:
Слід в певних пропорціях лиш поєднати
Удавано хибне із явно правдивим.
ДВА ВІРШІ ПРО ФОРМУ І ЗМІСТ
Звичайний дизайн -- мистецтво підробки:
Ховає ретельно всі недоробки.
А гарний дизайн -- не тільки проформа:
В нім зору доступні і зміст, і форма.
РЕЦЕПТ
Є трошки цноти --
Хто ж буде проти?!
АЛЬТЕРНАТИВА
Щоб успіх мать -- з книг дізнаємось, --
Слід буть мудрішими, аніж здаємось.
Є й легший спосіб вирішить проблеми:
Здаватися дурнішими, ніж є ми.
ДОКАЗ НА КОРИСТЬ ТУМАННОСТІ
(Про думки і слова)
Коли думок і фактів небагато,
То говорити слід вітієвато.
РЕЗЮМУЮЧИ
(Грук про відповідність форми змісту)
Благом було б лиш -- якщо ним вважать
Все, що хаос наповнює смислом, --
Якби ті, кому нема що сказать,
Говорили б це стисло.
ВІЧНІ БЛИЗНЮКИ
Якщо дотеп сприймаєш, як жарт,
Нарікання ж -- на повнім серйозі, --
То й балакать з тобою не варт:
Жодне ти розрізнити не в змозі.
ШЛЯХ ДО МУДРОСТІ
До мудрості шлях? -- Його я знайшов
Після всіх навмання блукань своїх:
Помилки, й помилки, й помилки знов, --
Та все менше, й менше, і менше їх.
БІБЛІЙНА ІСТИНА
Бог, як відомо,
Не помилявсь,
Бо -- підсвідомо --
На мене рівнявсь.
В ЖИТТІ Є СМИСЛ
В житті є смисл -- та й звідки б сумнів взявсь,
Якщо ніхто ще в цім не сумнівавсь?
КОЛИ НЕУКИ
Мудрості не шануєм вже більше,
Знання нам її заміняють:
Але й найкраще переходить в найгірше,
Як неуки забагато знають.
МАЙСТЕР КОМПРОМІСУ
Добродія знав -- таку мав спромогу,
Поставу таку, величну і горду:
Проповідував -- угодне все богу,
А робив -- усе на догоду чорту.
ТРИ ВІТАННЯ
Де б стрілися люди --
Вітаються всюди.
Ось ще три звертання в запас:
Зустріть вас приємно!
Радію взаємно!
Щасливий не бачить більш вас!
ТАКЕ ЖИТТЯ
Як торт ділили, всяк змагався:
Кусок найменший взять старався;
Лиш я один не намагався --
Й мені він завжди діставався.
КОЖНОМУ СВОЄ
Всесильний і мудрий себе прирік
Вершить наші долі із року в рік;
Щоб так все й було з години в годину --
Це покладається вже на людину.
ВЗАЄМОДОПОВНЮВАЛЬНІ ПІДХОДИ
"З нас вимагайте надзусиль!" --
Японців чути звідусіль.
"Тихіше! -- Захід став сваритись. --
На вас вже боляче дивитись."
(Спроба визначення)
Хто і вночі вже не може спати,
Де б він не був -- на роботі чи вдома, --
І риється в книгах, щоб те хоча б знати,
Що й так всім відомо.
СТВОРЕННЯ НОВОГО
Нове -- теж процес, і коли його знати,
Здійснить легко й те, що вважатимуть дивом:
Слід в певних пропорціях лиш поєднати
Удавано хибне із явно правдивим.
ДВА ВІРШІ ПРО ФОРМУ І ЗМІСТ
Звичайний дизайн -- мистецтво підробки:
Ховає ретельно всі недоробки.
А гарний дизайн -- не тільки проформа:
В нім зору доступні і зміст, і форма.
РЕЦЕПТ
Є трошки цноти --
Хто ж буде проти?!
АЛЬТЕРНАТИВА
Щоб успіх мать -- з книг дізнаємось, --
Слід буть мудрішими, аніж здаємось.
Є й легший спосіб вирішить проблеми:
Здаватися дурнішими, ніж є ми.
ДОКАЗ НА КОРИСТЬ ТУМАННОСТІ
(Про думки і слова)
Коли думок і фактів небагато,
То говорити слід вітієвато.
РЕЗЮМУЮЧИ
(Грук про відповідність форми змісту)
Благом було б лиш -- якщо ним вважать
Все, що хаос наповнює смислом, --
Якби ті, кому нема що сказать,
Говорили б це стисло.
ВІЧНІ БЛИЗНЮКИ
Якщо дотеп сприймаєш, як жарт,
Нарікання ж -- на повнім серйозі, --
То й балакать з тобою не варт:
Жодне ти розрізнити не в змозі.
ШЛЯХ ДО МУДРОСТІ
До мудрості шлях? -- Його я знайшов
Після всіх навмання блукань своїх:
Помилки, й помилки, й помилки знов, --
Та все менше, й менше, і менше їх.
БІБЛІЙНА ІСТИНА
Бог, як відомо,
Не помилявсь,
Бо -- підсвідомо --
На мене рівнявсь.
В ЖИТТІ Є СМИСЛ
В житті є смисл -- та й звідки б сумнів взявсь,
Якщо ніхто ще в цім не сумнівавсь?
КОЛИ НЕУКИ
Мудрості не шануєм вже більше,
Знання нам її заміняють:
Але й найкраще переходить в найгірше,
Як неуки забагато знають.
МАЙСТЕР КОМПРОМІСУ
Добродія знав -- таку мав спромогу,
Поставу таку, величну і горду:
Проповідував -- угодне все богу,
А робив -- усе на догоду чорту.
ТРИ ВІТАННЯ
Де б стрілися люди --
Вітаються всюди.
Ось ще три звертання в запас:
Зустріть вас приємно!
Радію взаємно!
Щасливий не бачить більш вас!
ТАКЕ ЖИТТЯ
Як торт ділили, всяк змагався:
Кусок найменший взять старався;
Лиш я один не намагався --
Й мені він завжди діставався.
КОЖНОМУ СВОЄ
Всесильний і мудрий себе прирік
Вершить наші долі із року в рік;
Щоб так все й було з години в годину --
Це покладається вже на людину.
ВЗАЄМОДОПОВНЮВАЛЬНІ ПІДХОДИ
"З нас вимагайте надзусиль!" --
Японців чути звідусіль.
"Тихіше! -- Захід став сваритись. --
На вас вже боляче дивитись."
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
