Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.22
14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
2026.11.22
13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
2026.11.22
07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.11.16
2026.11.12
2026.11.08
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Матінки Гуски
Із Матінки Гуски 15
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Матінки Гуски 15
* * *
Вища від всіх веж
Й гір найвищих теж,
Далечінь без меж
Ти здолала все ж.
(Зірка)
* * *
Елізабет, Елсбі, Бетсі і Бес
Шукали гніздо й луг оббігали весь;
Нарешті знайшли -- п'ять яєчок в однім;
Взяли по одному -- й чотири ще в нім.
(Здавалось би, різні тут всі імена,
Та в Англії дівчинка це лиш одна.)
* * *
Раз якось, як обходив свою хижу,
Знайшов біля порога добру їжу;
Не риба й не м'ясо -- та чекав я дарма,
Бо потім та їжа побігла сама.
(Яйце, з якого вилупилось курча)
* * *
Тридцять коней білих
На червонім горбі
То скачуть, кусають,
А то спочивають;
То в усмішках милих,
То в смутку й журбі.
(Ясна і зуби)
* * *
Маленька дівиця,
Біленька спідниця,
Лиш ніс червоніє;
Але серед ночі
Немає вже мочі --
Коротша й марніє.
(Свічка)
* * *
До лісу пішов, де піймав її;
Сів потім і довго шукав її;
Й оскільки так і не знайшов її,
Додому із собою забрав її.
(Колючка)
* * *
Я і руки, й обличчя маю
Й буть можу в русі ночі і дні;
Та коли я йду, то з місця не рушаю,
Й коли стою -- теж не вір мені.
(Годинник)
* * *
Тут сидить лорд Мудрий,
Тут -- двоє слуг його вертких;
Тут сидить півник,
Тут -- двоє курочок гладких;
Тут стережуть курчат
Двоє сестриць говірких --
Й копошаться вони там:
Гам-гам-гам.
(Лоб, очі, ніс, щоки, губи і зуби)
* * *
Дванадцять пар всього їх було
Й дванадцять парубків мимо йшло;
Ввіткнув кожен в бриль по однім із пер,
То ж дюжина лиш їх осталась тепер.
(Всього пер було двадцять чотири, а їх пар --
дванадцять, тобто дюжина)
* * *
Роздивляються в чеканні проса
Сотні очей без жодного носа.
(Решето)
* * *
Чорний всередині, а зовні червоний,
Й чотири кути, щоб сідали ворони.
(Димар)
* * *
Народжена зимою
І мертва в літню пору,
Росте вниз головою
Вона й корінням вгору.
(Бурулька)
* * *
І над водою,
І під водою,
Але завжди
Вниз головою.
(Корабельний цвях)
* * *
Ось ще вам загадка одна:
Кого не стрів Бог взагалі
Й лиш зрідка бачать королі,
А ми зріть можемо щодня?
(Рівного собі)
* * *
Довгі ноги, ще й вигнуті дугою,
Із маленькою без очей головою.
(Кусачки)
* * *
Бум-Барей Бом-Барей
Біля царської кухні дверей;
Всі коні і царська вся рать
Не можуть його відігнать;
Не йде Бум-Барей Бом-Барей
Від царської кухні дверей.
(Сонячний зайчик)
* * *
Як в сад я сьогодні зайшов, мої любі,
То хлопчика стрів там в червонім картузі;
Ціпок у руках, камінь в горлі його --
Як звать, відгадайте, хлопчину того.
(Вишня)
* * *
Кругле й маленьке, розміром з кухлик всього,
Та всі королівські коні не вип'ють його.
(Джерело)
* * *
Весною я втішаюсь:
Нарядом прикрашаюсь;
Ще більше ним літом пишаюсь;
Як вже тепла немає,
Я одяг свій знімаю
Й зовсім голим зимою лишаюсь.
(Дерево)
* * *
Маленький Біллі Брік
На сонці гріє бік;
Він має більш ріжків,
Ніж вівці з моріжків.
(Їжак)
* * *
Вгадай же, якщо ти ще з клепкою,
Що над головою, але під кепкою?
(Волосся)
* * *
Як йшов я Лондонським мостом торік,
То чув тріск, а де -- прогавив;
Та жоден в Англії чоловік
Того б уже не поправив.
(Скресав лід)
Вища від всіх веж
Й гір найвищих теж,
Далечінь без меж
Ти здолала все ж.
(Зірка)
* * *
Елізабет, Елсбі, Бетсі і Бес
Шукали гніздо й луг оббігали весь;
Нарешті знайшли -- п'ять яєчок в однім;
Взяли по одному -- й чотири ще в нім.
(Здавалось би, різні тут всі імена,
Та в Англії дівчинка це лиш одна.)
* * *
Раз якось, як обходив свою хижу,
Знайшов біля порога добру їжу;
Не риба й не м'ясо -- та чекав я дарма,
Бо потім та їжа побігла сама.
(Яйце, з якого вилупилось курча)
* * *
Тридцять коней білих
На червонім горбі
То скачуть, кусають,
А то спочивають;
То в усмішках милих,
То в смутку й журбі.
(Ясна і зуби)
* * *
Маленька дівиця,
Біленька спідниця,
Лиш ніс червоніє;
Але серед ночі
Немає вже мочі --
Коротша й марніє.
(Свічка)
* * *
До лісу пішов, де піймав її;
Сів потім і довго шукав її;
Й оскільки так і не знайшов її,
Додому із собою забрав її.
(Колючка)
* * *
Я і руки, й обличчя маю
Й буть можу в русі ночі і дні;
Та коли я йду, то з місця не рушаю,
Й коли стою -- теж не вір мені.
(Годинник)
* * *
Тут сидить лорд Мудрий,
Тут -- двоє слуг його вертких;
Тут сидить півник,
Тут -- двоє курочок гладких;
Тут стережуть курчат
Двоє сестриць говірких --
Й копошаться вони там:
Гам-гам-гам.
(Лоб, очі, ніс, щоки, губи і зуби)
* * *
Дванадцять пар всього їх було
Й дванадцять парубків мимо йшло;
Ввіткнув кожен в бриль по однім із пер,
То ж дюжина лиш їх осталась тепер.
(Всього пер було двадцять чотири, а їх пар --
дванадцять, тобто дюжина)
* * *
Роздивляються в чеканні проса
Сотні очей без жодного носа.
(Решето)
* * *
Чорний всередині, а зовні червоний,
Й чотири кути, щоб сідали ворони.
(Димар)
* * *
Народжена зимою
І мертва в літню пору,
Росте вниз головою
Вона й корінням вгору.
(Бурулька)
* * *
І над водою,
І під водою,
Але завжди
Вниз головою.
(Корабельний цвях)
* * *
Ось ще вам загадка одна:
Кого не стрів Бог взагалі
Й лиш зрідка бачать королі,
А ми зріть можемо щодня?
(Рівного собі)
* * *
Довгі ноги, ще й вигнуті дугою,
Із маленькою без очей головою.
(Кусачки)
* * *
Бум-Барей Бом-Барей
Біля царської кухні дверей;
Всі коні і царська вся рать
Не можуть його відігнать;
Не йде Бум-Барей Бом-Барей
Від царської кухні дверей.
(Сонячний зайчик)
* * *
Як в сад я сьогодні зайшов, мої любі,
То хлопчика стрів там в червонім картузі;
Ціпок у руках, камінь в горлі його --
Як звать, відгадайте, хлопчину того.
(Вишня)
* * *
Кругле й маленьке, розміром з кухлик всього,
Та всі королівські коні не вип'ють його.
(Джерело)
* * *
Весною я втішаюсь:
Нарядом прикрашаюсь;
Ще більше ним літом пишаюсь;
Як вже тепла немає,
Я одяг свій знімаю
Й зовсім голим зимою лишаюсь.
(Дерево)
* * *
Маленький Біллі Брік
На сонці гріє бік;
Він має більш ріжків,
Ніж вівці з моріжків.
(Їжак)
* * *
Вгадай же, якщо ти ще з клепкою,
Що над головою, але під кепкою?
(Волосся)
* * *
Як йшов я Лондонським мостом торік,
То чув тріск, а де -- прогавив;
Та жоден в Англії чоловік
Того б уже не поправив.
(Скресав лід)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
