* * *
Вища від всіх веж
Й гір найвищих теж,
Далечінь без меж
Ти здолала все ж.
(Зірка)

* * *
Елізабет, Елсбі, Бетсі і Бес
Шукали гніздо й луг оббігали весь;
Нарешті знайшли -- п'ять яєчок в однім;
Взяли по одному -- й чотири ще в нім.

(Здавалось би, різні тут всі імена,
Та в Англії дівчинка це лиш одна.)

* * *
Раз якось, як обходив свою хижу,
Знайшов біля порога добру їжу;
Не риба й не м'ясо -- та чекав я дарма,
Бо потім та їжа побігла сама.
(Яйце, з якого вилупилось курча)

* * *
Тридцять коней білих
На червонім горбі
То скачуть, кусають,
А то спочивають;
То в усмішках милих,
То в смутку й журбі.
(Ясна і зуби)

* * *
Маленька дівиця,
Біленька спідниця,
Лиш ніс червоніє;
Але серед ночі
Немає вже мочі --
Коротша й марніє.
(Свічка)

* * *
До лісу пішов, де піймав її;
Сів потім і довго шукав її;
Й оскільки так і не знайшов її,
Додому із собою забрав її.
(Колючка)

* * *
Я і руки, й обличчя маю
Й буть можу в русі ночі і дні;
Та коли я йду, то з місця не рушаю,
Й коли стою -- теж не вір мені.
(Годинник)

* * *
Тут сидить лорд Мудрий,
Тут -- двоє слуг його вертких;
Тут сидить півник,
Тут -- двоє курочок гладких;
Тут стережуть курчат
Двоє сестриць говірких --
Й копошаться вони там:
Гам-гам-гам.
(Лоб, очі, ніс, щоки, губи і зуби)

* * *
Дванадцять пар всього їх було
Й дванадцять парубків мимо йшло;
Ввіткнув кожен в бриль по однім із пер,
То ж дюжина лиш їх осталась тепер.
(Всього пер було двадцять чотири, а їх пар --
дванадцять, тобто дюжина)

* * *
Роздивляються в чеканні проса
Сотні очей без жодного носа.
(Решето)

* * *
Чорний всередині, а зовні червоний,
Й чотири кути, щоб сідали ворони.
(Димар)

* * *
Народжена зимою
І мертва в літню пору,
Росте вниз головою
Вона й корінням вгору.
(Бурулька)

* * *
І над водою,
І під водою,
Але завжди
Вниз головою.
(Корабельний цвях)

* * *
Ось ще вам загадка одна:
Кого не стрів Бог взагалі
Й лиш зрідка бачать королі,
А ми зріть можемо щодня?
(Рівного собі)

* * *
Довгі ноги, ще й вигнуті дугою,
Із маленькою без очей головою.
(Кусачки)

* * *
Бум-Барей Бом-Барей
Біля царської кухні дверей;
Всі коні і царська вся рать
Не можуть його відігнать;
Не йде Бум-Барей Бом-Барей
Від царської кухні дверей.
(Сонячний зайчик)

* * *
Як в сад я сьогодні зайшов, мої любі,
То хлопчика стрів там в червонім картузі;
Ціпок у руках, камінь в горлі його --
Як звать, відгадайте, хлопчину того.
(Вишня)

* * *
Кругле й маленьке, розміром з кухлик всього,
Та всі королівські коні не вип'ють його.
(Джерело)

* * *
Весною я втішаюсь:
Нарядом прикрашаюсь;
Ще більше ним літом пишаюсь;
Як вже тепла немає,
Я одяг свій знімаю
Й зовсім голим зимою лишаюсь.
(Дерево)

* * *
Маленький Біллі Брік
На сонці гріє бік;
Він має більш ріжків,
Ніж вівці з моріжків.
(Їжак)

* * *
Вгадай же, якщо ти ще з клепкою,
Що над головою, але під кепкою?
(Волосся)

* * *
Як йшов я Лондонським мостом торік,
То чув тріск, а де -- прогавив;
Та жоден в Англії чоловік
Того б уже не поправив.
(Скресав лід)