ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.11.22 14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі

Борис Костиря
2026.11.22 13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.

Квіти язиками небо молять

Віктор Кучерук
2026.11.22 07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

С М
2026.11.21 20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі

Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Матінки Гуски

 Із Матінки Гуски 15
* * *
Вища від всіх веж
Й гір найвищих теж,
Далечінь без меж
Ти здолала все ж.
(Зірка)

* * *
Елізабет, Елсбі, Бетсі і Бес
Шукали гніздо й луг оббігали весь;
Нарешті знайшли -- п'ять яєчок в однім;
Взяли по одному -- й чотири ще в нім.

(Здавалось би, різні тут всі імена,
Та в Англії дівчинка це лиш одна.)

* * *
Раз якось, як обходив свою хижу,
Знайшов біля порога добру їжу;
Не риба й не м'ясо -- та чекав я дарма,
Бо потім та їжа побігла сама.
(Яйце, з якого вилупилось курча)

* * *
Тридцять коней білих
На червонім горбі
То скачуть, кусають,
А то спочивають;
То в усмішках милих,
То в смутку й журбі.
(Ясна і зуби)

* * *
Маленька дівиця,
Біленька спідниця,
Лиш ніс червоніє;
Але серед ночі
Немає вже мочі --
Коротша й марніє.
(Свічка)

* * *
До лісу пішов, де піймав її;
Сів потім і довго шукав її;
Й оскільки так і не знайшов її,
Додому із собою забрав її.
(Колючка)

* * *
Я і руки, й обличчя маю
Й буть можу в русі ночі і дні;
Та коли я йду, то з місця не рушаю,
Й коли стою -- теж не вір мені.
(Годинник)

* * *
Тут сидить лорд Мудрий,
Тут -- двоє слуг його вертких;
Тут сидить півник,
Тут -- двоє курочок гладких;
Тут стережуть курчат
Двоє сестриць говірких --
Й копошаться вони там:
Гам-гам-гам.
(Лоб, очі, ніс, щоки, губи і зуби)

* * *
Дванадцять пар всього їх було
Й дванадцять парубків мимо йшло;
Ввіткнув кожен в бриль по однім із пер,
То ж дюжина лиш їх осталась тепер.
(Всього пер було двадцять чотири, а їх пар --
дванадцять, тобто дюжина)

* * *
Роздивляються в чеканні проса
Сотні очей без жодного носа.
(Решето)

* * *
Чорний всередині, а зовні червоний,
Й чотири кути, щоб сідали ворони.
(Димар)

* * *
Народжена зимою
І мертва в літню пору,
Росте вниз головою
Вона й корінням вгору.
(Бурулька)

* * *
І над водою,
І під водою,
Але завжди
Вниз головою.
(Корабельний цвях)

* * *
Ось ще вам загадка одна:
Кого не стрів Бог взагалі
Й лиш зрідка бачать королі,
А ми зріть можемо щодня?
(Рівного собі)

* * *
Довгі ноги, ще й вигнуті дугою,
Із маленькою без очей головою.
(Кусачки)

* * *
Бум-Барей Бом-Барей
Біля царської кухні дверей;
Всі коні і царська вся рать
Не можуть його відігнать;
Не йде Бум-Барей Бом-Барей
Від царської кухні дверей.
(Сонячний зайчик)

* * *
Як в сад я сьогодні зайшов, мої любі,
То хлопчика стрів там в червонім картузі;
Ціпок у руках, камінь в горлі його --
Як звать, відгадайте, хлопчину того.
(Вишня)

* * *
Кругле й маленьке, розміром з кухлик всього,
Та всі королівські коні не вип'ють його.
(Джерело)

* * *
Весною я втішаюсь:
Нарядом прикрашаюсь;
Ще більше ним літом пишаюсь;
Як вже тепла немає,
Я одяг свій знімаю
Й зовсім голим зимою лишаюсь.
(Дерево)

* * *
Маленький Біллі Брік
На сонці гріє бік;
Він має більш ріжків,
Ніж вівці з моріжків.
(Їжак)

* * *
Вгадай же, якщо ти ще з клепкою,
Що над головою, але під кепкою?
(Волосся)

* * *
Як йшов я Лондонським мостом торік,
То чув тріск, а де -- прогавив;
Та жоден в Англії чоловік
Того б уже не поправив.
(Скресав лід)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-11 15:53:27
Переглядів сторінки твору 1573
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній