Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.16
17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.
Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.
Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,
2026.02.16
12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.
Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.
Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей
2026.02.16
07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
2026.02.15
23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
2026.02.15
17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні
Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні
Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней
2026.02.15
16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
2026.02.15
15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
2026.02.15
14:17
Із Леоніда Сергєєва
Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.
Теща:
Що оце?
Тесть:
Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.
Теща:
Що оце?
Тесть:
2026.02.15
11:44
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.
Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.
Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить
2026.02.15
10:46
Доброго вечора, шановні радіослухачі!
В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!»
Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур.
Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква
2026.02.14
19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2026.02.14
15:38
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
2026.02.14
11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.
***
А бевзям до душі усе супутнє
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.
***
А бевзям до душі усе супутнє
2026.02.14
11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу
2026.02.14
11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.
Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.
Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,
2026.02.14
10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.
Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.
Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.14
2026.02.05
2026.02.03
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Матінки Гуски
Із Матінки Гуски 14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Матінки Гуски 14
* * *
Танцюєм навкруг шовковиці;
За мавпою, ласко, стеж,
Бо мавпа хитріша лисиці;
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
За ниток котушку -- пенні,
І пенні за голку теж --
Ось так і йдуть гроші з кишені;
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
Як вгору-вниз містом ступають
Між мурів, будівель, веж --
І гроші так обіг мають;
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
Півфутта -- двопенсовий рис,
І мед за півфунта береш --
Щось краще чи ж їв ти колись?
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
* * *
З чого зроблені хлопчики наші?
З чого зроблені хлопчики наші?
Із жучків, жабеняток,
Із хвостів цуценяток --
З цього зроблені хлопчики наші.
З чого зроблені наші дівчатка?
З чого зроблені наші дівчатка?
Із цукерок і тістечок,
І гарненьких намисточок --
З цього зроблені наші дівчатка.
З чого зроблені парубки наші?
З чого зроблені парубки наші?
Із зітхань і підморгувань
Й рук несмілих доторкувань --
З цього зроблені парубки наші.
З чого зроблені наші панянки?
З чого зроблені наші панянки?
Із мережив і стрічок
Й гарних звабливих личок --
З цього зроблені наші панянки.
З чого зроблені наші бабусі?
З чого зроблені наші бабусі?
З бур'янів, фруктів, овочів
Й старих рогів коров'ячих --
З цього зроблені наші бабусі.
З чого зроблені наші матроси?
З чого зроблені наші матроси?
Із смоли і канатів
Й шрамів, що від піратів --
З цього зроблені наші матроси.
З чого зроблені наші солдати?
З чого зроблені наші солдати?
З марширувань і пороху
Й умінь дать відсіч ворогу --
З цього зроблені наші солдати.
* * *
Мельник мій серед пилюки:
У пилюці одяг, руки;
У пилюці й поцілунок,
Що отримала в дарунок.
Золото б і срібло мала --
Усе б мельнику віддала,
Бо хоч він і у пилюці --
Важко з милим буть в розлуці.
* * *
Близнюки ми, два брати, й нам треба тримати
Вантаж, що, мов камінь, наліг.
На полях і в лугах ми весь день на ногах;
Спочити ж ідем вже без ніг.
(Черевики)
* * *
Король зустрів раз короля, як брів через лужок.
Король спитав у короля: "Ви звідкіля, дружок?" --
"Із полювання йду, дружок!" -- відповіда король.
"Чи не позичиш мені пса?" -- "Візьми!" -- сказав король.
"Позви його! Позви його! А як же його звуть?" --
"Вже двічі сказано було, уважнішим слід буть!"
(Дружок)
* * *
Є в мене сестричка;
Вона, сяйноока,
Там плава, де річка
Глибока, глибока.
В скель сяє на шпиці
Високо, високо.
В моєї сестриці
Одне лишень око.
(Зірка)
* * *
Білі овечки, білі овечки
На синьому лузі;
Лиш вітер затихне --
Й ви спинитесь в тузі.
А вітер здійметься --
Й ви в русі миттєвім.
Білі овечки, білі овечки,
Куди так мчите ви?
(Хмари в небі)
* * *
Бабця гостроноса одне око має
Й довгий хвіст, що ним, як іде, метляє;
А як стріне дірку, то на кожній латці
Від хвоста частинку залиша у пастці.
(Голка і нитка)
Танцюєм навкруг шовковиці;
За мавпою, ласко, стеж,
Бо мавпа хитріша лисиці;
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
За ниток котушку -- пенні,
І пенні за голку теж --
Ось так і йдуть гроші з кишені;
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
Як вгору-вниз містом ступають
Між мурів, будівель, веж --
І гроші так обіг мають;
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
Півфутта -- двопенсовий рис,
І мед за півфунта береш --
Щось краще чи ж їв ти колись?
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
* * *
З чого зроблені хлопчики наші?
З чого зроблені хлопчики наші?
Із жучків, жабеняток,
Із хвостів цуценяток --
З цього зроблені хлопчики наші.
З чого зроблені наші дівчатка?
З чого зроблені наші дівчатка?
Із цукерок і тістечок,
І гарненьких намисточок --
З цього зроблені наші дівчатка.
З чого зроблені парубки наші?
З чого зроблені парубки наші?
Із зітхань і підморгувань
Й рук несмілих доторкувань --
З цього зроблені парубки наші.
З чого зроблені наші панянки?
З чого зроблені наші панянки?
Із мережив і стрічок
Й гарних звабливих личок --
З цього зроблені наші панянки.
З чого зроблені наші бабусі?
З чого зроблені наші бабусі?
З бур'янів, фруктів, овочів
Й старих рогів коров'ячих --
З цього зроблені наші бабусі.
З чого зроблені наші матроси?
З чого зроблені наші матроси?
Із смоли і канатів
Й шрамів, що від піратів --
З цього зроблені наші матроси.
З чого зроблені наші солдати?
З чого зроблені наші солдати?
З марширувань і пороху
Й умінь дать відсіч ворогу --
З цього зроблені наші солдати.
* * *
Мельник мій серед пилюки:
У пилюці одяг, руки;
У пилюці й поцілунок,
Що отримала в дарунок.
Золото б і срібло мала --
Усе б мельнику віддала,
Бо хоч він і у пилюці --
Важко з милим буть в розлуці.
* * *
Близнюки ми, два брати, й нам треба тримати
Вантаж, що, мов камінь, наліг.
На полях і в лугах ми весь день на ногах;
Спочити ж ідем вже без ніг.
(Черевики)
* * *
Король зустрів раз короля, як брів через лужок.
Король спитав у короля: "Ви звідкіля, дружок?" --
"Із полювання йду, дружок!" -- відповіда король.
"Чи не позичиш мені пса?" -- "Візьми!" -- сказав король.
"Позви його! Позви його! А як же його звуть?" --
"Вже двічі сказано було, уважнішим слід буть!"
(Дружок)
* * *
Є в мене сестричка;
Вона, сяйноока,
Там плава, де річка
Глибока, глибока.
В скель сяє на шпиці
Високо, високо.
В моєї сестриці
Одне лишень око.
(Зірка)
* * *
Білі овечки, білі овечки
На синьому лузі;
Лиш вітер затихне --
Й ви спинитесь в тузі.
А вітер здійметься --
Й ви в русі миттєвім.
Білі овечки, білі овечки,
Куди так мчите ви?
(Хмари в небі)
* * *
Бабця гостроноса одне око має
Й довгий хвіст, що ним, як іде, метляє;
А як стріне дірку, то на кожній латці
Від хвоста частинку залиша у пастці.
(Голка і нитка)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
