ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.22
19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.11.19
2024.11.16
2024.11.11
2024.11.02
2024.11.01
2024.10.30
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Матінки Гуски
Із Матінки Гуски 14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Матінки Гуски 14
* * *
Танцюєм навкруг шовковиці;
За мавпою, ласко, стеж,
Бо мавпа хитріша лисиці;
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
За ниток котушку -- пенні,
І пенні за голку теж --
Ось так і йдуть гроші з кишені;
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
Як вгору-вниз містом ступають
Між мурів, будівель, веж --
І гроші так обіг мають;
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
Півфутта -- двопенсовий рис,
І мед за півфунта береш --
Щось краще чи ж їв ти колись?
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
* * *
З чого зроблені хлопчики наші?
З чого зроблені хлопчики наші?
Із жучків, жабеняток,
Із хвостів цуценяток --
З цього зроблені хлопчики наші.
З чого зроблені наші дівчатка?
З чого зроблені наші дівчатка?
Із цукерок і тістечок,
І гарненьких намисточок --
З цього зроблені наші дівчатка.
З чого зроблені парубки наші?
З чого зроблені парубки наші?
Із зітхань і підморгувань
Й рук несмілих доторкувань --
З цього зроблені парубки наші.
З чого зроблені наші панянки?
З чого зроблені наші панянки?
Із мережив і стрічок
Й гарних звабливих личок --
З цього зроблені наші панянки.
З чого зроблені наші бабусі?
З чого зроблені наші бабусі?
З бур'янів, фруктів, овочів
Й старих рогів коров'ячих --
З цього зроблені наші бабусі.
З чого зроблені наші матроси?
З чого зроблені наші матроси?
Із смоли і канатів
Й шрамів, що від піратів --
З цього зроблені наші матроси.
З чого зроблені наші солдати?
З чого зроблені наші солдати?
З марширувань і пороху
Й умінь дать відсіч ворогу --
З цього зроблені наші солдати.
* * *
Мельник мій серед пилюки:
У пилюці одяг, руки;
У пилюці й поцілунок,
Що отримала в дарунок.
Золото б і срібло мала --
Усе б мельнику віддала,
Бо хоч він і у пилюці --
Важко з милим буть в розлуці.
* * *
Близнюки ми, два брати, й нам треба тримати
Вантаж, що, мов камінь, наліг.
На полях і в лугах ми весь день на ногах;
Спочити ж ідем вже без ніг.
(Черевики)
* * *
Король зустрів раз короля, як брів через лужок.
Король спитав у короля: "Ви звідкіля, дружок?" --
"Із полювання йду, дружок!" -- відповіда король.
"Чи не позичиш мені пса?" -- "Візьми!" -- сказав король.
"Позви його! Позви його! А як же його звуть?" --
"Вже двічі сказано було, уважнішим слід буть!"
(Дружок)
* * *
Є в мене сестричка;
Вона, сяйноока,
Там плава, де річка
Глибока, глибока.
В скель сяє на шпиці
Високо, високо.
В моєї сестриці
Одне лишень око.
(Зірка)
* * *
Білі овечки, білі овечки
На синьому лузі;
Лиш вітер затихне --
Й ви спинитесь в тузі.
А вітер здійметься --
Й ви в русі миттєвім.
Білі овечки, білі овечки,
Куди так мчите ви?
(Хмари в небі)
* * *
Бабця гостроноса одне око має
Й довгий хвіст, що ним, як іде, метляє;
А як стріне дірку, то на кожній латці
Від хвоста частинку залиша у пастці.
(Голка і нитка)
Танцюєм навкруг шовковиці;
За мавпою, ласко, стеж,
Бо мавпа хитріша лисиці;
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
За ниток котушку -- пенні,
І пенні за голку теж --
Ось так і йдуть гроші з кишені;
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
Як вгору-вниз містом ступають
Між мурів, будівель, веж --
І гроші так обіг мають;
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
Півфутта -- двопенсовий рис,
І мед за півфунта береш --
Щось краще чи ж їв ти колись?
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
* * *
З чого зроблені хлопчики наші?
З чого зроблені хлопчики наші?
Із жучків, жабеняток,
Із хвостів цуценяток --
З цього зроблені хлопчики наші.
З чого зроблені наші дівчатка?
З чого зроблені наші дівчатка?
Із цукерок і тістечок,
І гарненьких намисточок --
З цього зроблені наші дівчатка.
З чого зроблені парубки наші?
З чого зроблені парубки наші?
Із зітхань і підморгувань
Й рук несмілих доторкувань --
З цього зроблені парубки наші.
З чого зроблені наші панянки?
З чого зроблені наші панянки?
Із мережив і стрічок
Й гарних звабливих личок --
З цього зроблені наші панянки.
З чого зроблені наші бабусі?
З чого зроблені наші бабусі?
З бур'янів, фруктів, овочів
Й старих рогів коров'ячих --
З цього зроблені наші бабусі.
З чого зроблені наші матроси?
З чого зроблені наші матроси?
Із смоли і канатів
Й шрамів, що від піратів --
З цього зроблені наші матроси.
З чого зроблені наші солдати?
З чого зроблені наші солдати?
З марширувань і пороху
Й умінь дать відсіч ворогу --
З цього зроблені наші солдати.
* * *
Мельник мій серед пилюки:
У пилюці одяг, руки;
У пилюці й поцілунок,
Що отримала в дарунок.
Золото б і срібло мала --
Усе б мельнику віддала,
Бо хоч він і у пилюці --
Важко з милим буть в розлуці.
* * *
Близнюки ми, два брати, й нам треба тримати
Вантаж, що, мов камінь, наліг.
На полях і в лугах ми весь день на ногах;
Спочити ж ідем вже без ніг.
(Черевики)
* * *
Король зустрів раз короля, як брів через лужок.
Король спитав у короля: "Ви звідкіля, дружок?" --
"Із полювання йду, дружок!" -- відповіда король.
"Чи не позичиш мені пса?" -- "Візьми!" -- сказав король.
"Позви його! Позви його! А як же його звуть?" --
"Вже двічі сказано було, уважнішим слід буть!"
(Дружок)
* * *
Є в мене сестричка;
Вона, сяйноока,
Там плава, де річка
Глибока, глибока.
В скель сяє на шпиці
Високо, високо.
В моєї сестриці
Одне лишень око.
(Зірка)
* * *
Білі овечки, білі овечки
На синьому лузі;
Лиш вітер затихне --
Й ви спинитесь в тузі.
А вітер здійметься --
Й ви в русі миттєвім.
Білі овечки, білі овечки,
Куди так мчите ви?
(Хмари в небі)
* * *
Бабця гостроноса одне око має
Й довгий хвіст, що ним, як іде, метляє;
А як стріне дірку, то на кожній латці
Від хвоста частинку залиша у пастці.
(Голка і нитка)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію