
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.16
09:23
Літні дні лічені -
насолоджуйся кожним,
повернись обличчям
до краси Божої!
Ось м’ячем-сонцем
у високім небі
довгорукі сосни
насолоджуйся кожним,
повернись обличчям
до краси Божої!
Ось м’ячем-сонцем
у високім небі
довгорукі сосни
2025.08.16
06:52
Правду легко зрозуміти,
Хто б і що не говорив, –
Щастя вічно більше в світі,
Ніж усякої жури.
А коли його багато –
Почуттям не дати стрим, –
Будеш радість виражати,
Нею тішитись затим.
Хто б і що не говорив, –
Щастя вічно більше в світі,
Ніж усякої жури.
А коли його багато –
Почуттям не дати стрим, –
Будеш радість виражати,
Нею тішитись затим.
2025.08.15
21:59
Старий шукає ровесників,
але їх уже більше
у царстві мертвих, а не живих.
З ким йому розмовляти?
Він бачить молодих,
яких зовсім не розуміє.
Як перекинути місток
до померлих? Як відновити
але їх уже більше
у царстві мертвих, а не живих.
З ким йому розмовляти?
Він бачить молодих,
яких зовсім не розуміє.
Як перекинути місток
до померлих? Як відновити
2025.08.15
18:27
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Шахерезада і
Шахерезада і
2025.08.15
18:17
тісно у барі
шумно
Юр
наливай що є
музика шестиструнна
спокою не дає
будьмо
шумно
Юр
наливай що є
музика шестиструнна
спокою не дає
будьмо
2025.08.15
13:49
Сполох мій перед ранком,
Запеленався в сон ще.
Тільки-но роси впали,
Вітер себе зморив.
Ще не торка фіранки
Краєм рожевим сонце,
В шибі блідий черпалок
Носиком догори.
Запеленався в сон ще.
Тільки-но роси впали,
Вітер себе зморив.
Ще не торка фіранки
Краєм рожевим сонце,
В шибі блідий черпалок
Носиком догори.
2025.08.15
06:42
Чи не ти казала досі
І тлумачила завжди, –
Хто, чому й за ким голосить,
І не вирветься з біди?
Чи не ти співала тихо,
Користь маючи від знань, –
Що коли не збудиш лихо,
То не матимеш страждань?
І тлумачила завжди, –
Хто, чому й за ким голосить,
І не вирветься з біди?
Чи не ти співала тихо,
Користь маючи від знань, –
Що коли не збудиш лихо,
То не матимеш страждань?
2025.08.14
23:34
Тримаєш жезли у руці –
виконують все фахівці,
по профілю їм виші ці,
бо долі слід в їх вишивці.
14.08.2025р. UA
виконують все фахівці,
по профілю їм виші ці,
бо долі слід в їх вишивці.
14.08.2025р. UA
2025.08.14
22:55
Сховавши ідентичність десь на дно,
Вбачаючи у зраді доброчинство, Пишається змосковщене лайно Своїм холуйським недоукраїнством.
У нетрях зубожілої душі
Усе чуже, холодне і вороже. Позбутися московської іржі Здається, тільки куля допоможе.
Вбачаючи у зраді доброчинство, Пишається змосковщене лайно Своїм холуйським недоукраїнством.
У нетрях зубожілої душі
Усе чуже, холодне і вороже. Позбутися московської іржі Здається, тільки куля допоможе.
2025.08.14
21:45
Ти намагаєшся когось знайти
у натовпі, але все марно.
Натовп - це магма,
це хаотичний потік.
Ти думаєш, що знайомі
прийдуть на цей захід,
але вони десь забарилися,
щезли у випадкових справах.
у натовпі, але все марно.
Натовп - це магма,
це хаотичний потік.
Ти думаєш, що знайомі
прийдуть на цей захід,
але вони десь забарилися,
щезли у випадкових справах.
2025.08.14
20:17
В Московії чимало тих «святих»,
Яким хіба лише до пекла є дорога.
Вони ж не надто переймаються від того,
Бо в москалів завжди усе святе для них,
На кого вкаже нинішній їх «цар».
Нехай тавра уже на ньому ставить ніде,
Для москалів святий такий, однач
Яким хіба лише до пекла є дорога.
Вони ж не надто переймаються від того,
Бо в москалів завжди усе святе для них,
На кого вкаже нинішній їх «цар».
Нехай тавра уже на ньому ставить ніде,
Для москалів святий такий, однач
2025.08.14
15:02
На маленькій ділянці огороду, де не було ніяких рослин, після зливи, що заплескала землю, я угледів нірку. Спершу подумав, що це лисиця мишкувала. Тут неподалік на покинутому обійсті вона давно хазяйнує. Напено бігати з лісу, щоб вполювати крілика чи кур
2025.08.14
15:01
Весною уже сонце повернулось...
До цих ознак, боюсь, ніяк не звикну –
Розтанув сніг, не прибраний із вулиць.
Тож мотлох видно, викинутий з вікон.
Підсніжники заполонили місто.
В спустошеному лісі таловини
Чорніють, зяють траурним намистом...
До цих ознак, боюсь, ніяк не звикну –
Розтанув сніг, не прибраний із вулиць.
Тож мотлох видно, викинутий з вікон.
Підсніжники заполонили місто.
В спустошеному лісі таловини
Чорніють, зяють траурним намистом...
2025.08.14
06:43
Дівицю я жду яка спить у бігуді
Дівицю я жду а за гроші не нуди
Наш автобус ось прибув
Дівицю я жду заводську
Дівицю я жду ну коліна затовсті
Дівицю я жду і за шапку їй шарфи
Змійка зламалась унизу
Дівицю я жду а за гроші не нуди
Наш автобус ось прибув
Дівицю я жду заводську
Дівицю я жду ну коліна затовсті
Дівицю я жду і за шапку їй шарфи
Змійка зламалась унизу
2025.08.14
06:32
Про усе дізнатись хоче
Самостійно змалку хлопчик
І тому вмовляє тата
Научить його читати
Буквара, що в їхню хату
Дід колись уніс для брата.
Батько вчитель нікудишній,
Самостійно змалку хлопчик
І тому вмовляє тата
Научить його читати
Буквара, що в їхню хату
Дід колись уніс для брата.
Батько вчитель нікудишній,
2025.08.13
22:53
Усе було готове до весілля: біла сукня зі шлейфом, який нестимуть діти; законвертовано запрошення гостям, ресторан замовлено...
Затримка була за молодим. Воює в Газі – в цьому гніздовиську терористів, за будь-яку ціну готових нищить юдеїв не тільки в Ізр
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Матінки Гуски
Із Матінки Гуски 14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Матінки Гуски 14
* * *
Танцюєм навкруг шовковиці;
За мавпою, ласко, стеж,
Бо мавпа хитріша лисиці;
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
За ниток котушку -- пенні,
І пенні за голку теж --
Ось так і йдуть гроші з кишені;
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
Як вгору-вниз містом ступають
Між мурів, будівель, веж --
І гроші так обіг мають;
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
Півфутта -- двопенсовий рис,
І мед за півфунта береш --
Щось краще чи ж їв ти колись?
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
* * *
З чого зроблені хлопчики наші?
З чого зроблені хлопчики наші?
Із жучків, жабеняток,
Із хвостів цуценяток --
З цього зроблені хлопчики наші.
З чого зроблені наші дівчатка?
З чого зроблені наші дівчатка?
Із цукерок і тістечок,
І гарненьких намисточок --
З цього зроблені наші дівчатка.
З чого зроблені парубки наші?
З чого зроблені парубки наші?
Із зітхань і підморгувань
Й рук несмілих доторкувань --
З цього зроблені парубки наші.
З чого зроблені наші панянки?
З чого зроблені наші панянки?
Із мережив і стрічок
Й гарних звабливих личок --
З цього зроблені наші панянки.
З чого зроблені наші бабусі?
З чого зроблені наші бабусі?
З бур'янів, фруктів, овочів
Й старих рогів коров'ячих --
З цього зроблені наші бабусі.
З чого зроблені наші матроси?
З чого зроблені наші матроси?
Із смоли і канатів
Й шрамів, що від піратів --
З цього зроблені наші матроси.
З чого зроблені наші солдати?
З чого зроблені наші солдати?
З марширувань і пороху
Й умінь дать відсіч ворогу --
З цього зроблені наші солдати.
* * *
Мельник мій серед пилюки:
У пилюці одяг, руки;
У пилюці й поцілунок,
Що отримала в дарунок.
Золото б і срібло мала --
Усе б мельнику віддала,
Бо хоч він і у пилюці --
Важко з милим буть в розлуці.
* * *
Близнюки ми, два брати, й нам треба тримати
Вантаж, що, мов камінь, наліг.
На полях і в лугах ми весь день на ногах;
Спочити ж ідем вже без ніг.
(Черевики)
* * *
Король зустрів раз короля, як брів через лужок.
Король спитав у короля: "Ви звідкіля, дружок?" --
"Із полювання йду, дружок!" -- відповіда король.
"Чи не позичиш мені пса?" -- "Візьми!" -- сказав король.
"Позви його! Позви його! А як же його звуть?" --
"Вже двічі сказано було, уважнішим слід буть!"
(Дружок)
* * *
Є в мене сестричка;
Вона, сяйноока,
Там плава, де річка
Глибока, глибока.
В скель сяє на шпиці
Високо, високо.
В моєї сестриці
Одне лишень око.
(Зірка)
* * *
Білі овечки, білі овечки
На синьому лузі;
Лиш вітер затихне --
Й ви спинитесь в тузі.
А вітер здійметься --
Й ви в русі миттєвім.
Білі овечки, білі овечки,
Куди так мчите ви?
(Хмари в небі)
* * *
Бабця гостроноса одне око має
Й довгий хвіст, що ним, як іде, метляє;
А як стріне дірку, то на кожній латці
Від хвоста частинку залиша у пастці.
(Голка і нитка)
Танцюєм навкруг шовковиці;
За мавпою, ласко, стеж,
Бо мавпа хитріша лисиці;
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
За ниток котушку -- пенні,
І пенні за голку теж --
Ось так і йдуть гроші з кишені;
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
Як вгору-вниз містом ступають
Між мурів, будівель, веж --
І гроші так обіг мають;
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
Півфутта -- двопенсовий рис,
І мед за півфунта береш --
Щось краще чи ж їв ти колись?
Гоп! -- ласка спритніша все ж.
* * *
З чого зроблені хлопчики наші?
З чого зроблені хлопчики наші?
Із жучків, жабеняток,
Із хвостів цуценяток --
З цього зроблені хлопчики наші.
З чого зроблені наші дівчатка?
З чого зроблені наші дівчатка?
Із цукерок і тістечок,
І гарненьких намисточок --
З цього зроблені наші дівчатка.
З чого зроблені парубки наші?
З чого зроблені парубки наші?
Із зітхань і підморгувань
Й рук несмілих доторкувань --
З цього зроблені парубки наші.
З чого зроблені наші панянки?
З чого зроблені наші панянки?
Із мережив і стрічок
Й гарних звабливих личок --
З цього зроблені наші панянки.
З чого зроблені наші бабусі?
З чого зроблені наші бабусі?
З бур'янів, фруктів, овочів
Й старих рогів коров'ячих --
З цього зроблені наші бабусі.
З чого зроблені наші матроси?
З чого зроблені наші матроси?
Із смоли і канатів
Й шрамів, що від піратів --
З цього зроблені наші матроси.
З чого зроблені наші солдати?
З чого зроблені наші солдати?
З марширувань і пороху
Й умінь дать відсіч ворогу --
З цього зроблені наші солдати.
* * *
Мельник мій серед пилюки:
У пилюці одяг, руки;
У пилюці й поцілунок,
Що отримала в дарунок.
Золото б і срібло мала --
Усе б мельнику віддала,
Бо хоч він і у пилюці --
Важко з милим буть в розлуці.
* * *
Близнюки ми, два брати, й нам треба тримати
Вантаж, що, мов камінь, наліг.
На полях і в лугах ми весь день на ногах;
Спочити ж ідем вже без ніг.
(Черевики)
* * *
Король зустрів раз короля, як брів через лужок.
Король спитав у короля: "Ви звідкіля, дружок?" --
"Із полювання йду, дружок!" -- відповіда король.
"Чи не позичиш мені пса?" -- "Візьми!" -- сказав король.
"Позви його! Позви його! А як же його звуть?" --
"Вже двічі сказано було, уважнішим слід буть!"
(Дружок)
* * *
Є в мене сестричка;
Вона, сяйноока,
Там плава, де річка
Глибока, глибока.
В скель сяє на шпиці
Високо, високо.
В моєї сестриці
Одне лишень око.
(Зірка)
* * *
Білі овечки, білі овечки
На синьому лузі;
Лиш вітер затихне --
Й ви спинитесь в тузі.
А вітер здійметься --
Й ви в русі миттєвім.
Білі овечки, білі овечки,
Куди так мчите ви?
(Хмари в небі)
* * *
Бабця гостроноса одне око має
Й довгий хвіст, що ним, як іде, метляє;
А як стріне дірку, то на кожній латці
Від хвоста частинку залиша у пастці.
(Голка і нитка)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію