ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.09 21:54
Тихо спадає листя,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,

Ярослав Чорногуз
2025.08.09 21:11
Неначе у карцері дрібен --
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.

Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори

С М
2025.08.09 13:45
Говорилось
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже

Іван Потьомкін
2025.08.09 13:25
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло. Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими

Юрій Гундарєв
2025.08.09 11:52
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Піта Хейна

 Піт Хейн Груки 3
ДУМКИ І РЕЧІ

З кругів концентричних
Не зводжу очей:
Чорнильний чи грифельний --
Який краще?
Лиш одне відрізняє
Думки від речей:
Саме те, що думки
Думать важче.

ЗАДАЧІ

Атакуючи в лоб
Надскладну задачу,
Взнаєш вартість її,
Оцінивши віддачу.

ОСТАННЄ СТАЄ ПЕРШИМ

Задач розв'язання --
Це справа проста;
В іншім проблема --
Задачу б знайти:
Справжнє мистецтво --
Ту вибрать зі ста,
Щоб розв'язок їй
Зумів підійти.

ВЛАСНА ПОГОДА

Зайва ця заздрість
До ближніх щомиті;
Даремно також
Ти жалієш себе,
Вважаючи, що
Над кимсь сонце в зеніті,
В той час коли дощ
Поливає тебе.

В.В.Ч.

На видноті повісь,
Щоб зримим був для очей,
Девіз загадковий свій:
В.В.Ч.
Коли вже не йдеш -- повзеш
Й від туги немає спасу,
Корисно згадати, що
Все Вимагає Часу.

ОСТАННІЙ КРОК

Якби трамплін вкоротить
На шість дюймів дав згоду, --
Наскільки скоріш, уяви,
Ти плюхнувсь би в воду!

ЩОБ ВПЕВНИЛИСЬ І ДУРНІ

Як -- знає справжня мудрість, --
Влить в істини свої
Ту дещицю химери,
Ще й несусвітної,
Щоб впевнились і дурні
В розумності її.

МАЛІ Й ВЕЛИКІ СПРАВИ

Як в справах маліших
Погрузнемо ми,
То більші залишим
Нездійсненими.

ОДА СКРОМНОСТІ

Важко успіх здобуть і повагу,
Як відчуваєш скромності брак:
Завжди й скрізь привертає увагу
Взятий в дужки оклику знак.

ДАР

Дар, що дає нам
Провидіння --
Це звичайнісіньке
Наше вміння:
Як все почате
Завершить варт,
Допоки ще
Не згас азарт.

БЮДЖЕТ: ПРАВИЛО ПЕРШЕ

Куди йдуть гроші,
Як хочеш знати --
Слід дуже швидко
Робить витрати.

ЧАС

Чи час існує взагалі?
Сумнівно дуже.
Та як би, в дідька, ми були
Без нього, друже?

ТОСТ

Чи бачив хто душі красу?
Чи розуму чув мудрість всю?
То ж те лишень слід зріть і чути,
Що можемо на смак відчути.

ЦЕНТРАЛЬНА ТОЧКА
(Філософствування)

Я -- Центр Всесвіту, хоча, схоже,
І в не скептиків сумнів майне;
Та по-іншому буть хіба може,
Як все решта -- навколо мене?

ЦІННІСТЬ ДОРІГ

О боже, знов нову магістраль
Будують; усього, до чого звикли,
Краєвидів цих їм не жаль –
Автомобілі й мотоцикли
Імлою занавісять даль.
Доріг кращих більш нехай буде,
Ще швидкісніших і рівніших,
Щоб пересвідчились люди,
І значно скоріш, ніж раніше,
Що скрізь все таке ж, як і всюди.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-18 17:51:38
Переглядів сторінки твору 1172
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.669
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній