ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.07.02 10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...

С М
2026.06.30 22:20
Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]

Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Піта Хейна

 Піт Хейн Груки 3
ДУМКИ І РЕЧІ

З кругів концентричних
Не зводжу очей:
Чорнильний чи грифельний --
Який краще?
Лиш одне відрізняє
Думки від речей:
Саме те, що думки
Думать важче.

ЗАДАЧІ

Атакуючи в лоб
Надскладну задачу,
Взнаєш вартість її,
Оцінивши віддачу.

ОСТАННЄ СТАЄ ПЕРШИМ

Задач розв'язання --
Це справа проста;
В іншім проблема --
Задачу б знайти:
Справжнє мистецтво --
Ту вибрать зі ста,
Щоб розв'язок їй
Зумів підійти.

ВЛАСНА ПОГОДА

Зайва ця заздрість
До ближніх щомиті;
Даремно також
Ти жалієш себе,
Вважаючи, що
Над кимсь сонце в зеніті,
В той час коли дощ
Поливає тебе.

В.В.Ч.

На видноті повісь,
Щоб зримим був для очей,
Девіз загадковий свій:
В.В.Ч.
Коли вже не йдеш -- повзеш
Й від туги немає спасу,
Корисно згадати, що
Все Вимагає Часу.

ОСТАННІЙ КРОК

Якби трамплін вкоротить
На шість дюймів дав згоду, --
Наскільки скоріш, уяви,
Ти плюхнувсь би в воду!

ЩОБ ВПЕВНИЛИСЬ І ДУРНІ

Як -- знає справжня мудрість, --
Влить в істини свої
Ту дещицю химери,
Ще й несусвітної,
Щоб впевнились і дурні
В розумності її.

МАЛІ Й ВЕЛИКІ СПРАВИ

Як в справах маліших
Погрузнемо ми,
То більші залишим
Нездійсненими.

ОДА СКРОМНОСТІ

Важко успіх здобуть і повагу,
Як відчуваєш скромності брак:
Завжди й скрізь привертає увагу
Взятий в дужки оклику знак.

ДАР

Дар, що дає нам
Провидіння --
Це звичайнісіньке
Наше вміння:
Як все почате
Завершить варт,
Допоки ще
Не згас азарт.

БЮДЖЕТ: ПРАВИЛО ПЕРШЕ

Куди йдуть гроші,
Як хочеш знати --
Слід дуже швидко
Робить витрати.

ЧАС

Чи час існує взагалі?
Сумнівно дуже.
Та як би, в дідька, ми були
Без нього, друже?

ТОСТ

Чи бачив хто душі красу?
Чи розуму чув мудрість всю?
То ж те лишень слід зріть і чути,
Що можемо на смак відчути.

ЦЕНТРАЛЬНА ТОЧКА
(Філософствування)

Я -- Центр Всесвіту, хоча, схоже,
І в не скептиків сумнів майне;
Та по-іншому буть хіба може,
Як все решта -- навколо мене?

ЦІННІСТЬ ДОРІГ

О боже, знов нову магістраль
Будують; усього, до чого звикли,
Краєвидів цих їм не жаль –
Автомобілі й мотоцикли
Імлою занавісять даль.
Доріг кращих більш нехай буде,
Ще швидкісніших і рівніших,
Щоб пересвідчились люди,
І значно скоріш, ніж раніше,
Що скрізь все таке ж, як і всюди.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-18 17:51:38
Переглядів сторінки твору 1258
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.669
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній