Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.16
13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?
Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?
Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з
2026.08.16
13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.
Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.
Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
2026.08.16
11:06
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки
(Минуло двадцять років.)
Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід
2026.08.16
06:40
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів
2026.08.15
23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.
Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.
Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота
2026.08.15
23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.
Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.
Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу
2026.08.15
21:58
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.
Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.
Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова
2026.08.15
20:29
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари
Тло повсякчас одне
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари
Тло повсякчас одне
2026.08.15
19:03
у поетичній жилі
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить
2026.08.15
14:46
… жаским улюбленцем Сатурна,
що тричі збуджується ранком,
між вапнякового каміння
у необачності світанків,
у віддзеркаленні примарнім ,
неговіркого павутиння,
на лавах парків, у книгарнях,
між мурашиного сп’яніння …
що тричі збуджується ранком,
між вапнякового каміння
у необачності світанків,
у віддзеркаленні примарнім ,
неговіркого павутиння,
на лавах парків, у книгарнях,
між мурашиного сп’яніння …
2026.08.15
13:20
Так слово розпадається, мов замок.
Так степ застиг у дивних відчуттях.
Пророк іде приречено на захід,
Мов змучений і згододнілий птах.
Надія розпадається на друзки.
Шепочуть трави давні молитви.
Змарніло місце для любові й дружби.
Так степ застиг у дивних відчуттях.
Пророк іде приречено на захід,
Мов змучений і згододнілий птах.
Надія розпадається на друзки.
Шепочуть трави давні молитви.
Змарніло місце для любові й дружби.
2026.08.15
13:14
Ніколи не помиряться, їй Богу,
розбійники з великої дороги.
Ця візія «у мене на виду»,
чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
отямлюсь і дивуюся із того,
які я миролюбні діалоги
з юрбою войовничою веду.
Та й наяву є видива чимало –
розбійники з великої дороги.
Ця візія «у мене на виду»,
чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
отямлюсь і дивуюся із того,
які я миролюбні діалоги
з юрбою войовничою веду.
Та й наяву є видива чимало –
2026.08.15
12:54
Чарівно бути жінкою твоєю:
торкатися губами спраглих уст,
лебідкою кружляти над землею
і слухати дощів осінній блюз.
Чудесно бути пристрастю, в якої
від божевілля ревно зносить «дах»,
від насолод медових серце млоїть,
торкатися губами спраглих уст,
лебідкою кружляти над землею
і слухати дощів осінній блюз.
Чудесно бути пристрастю, в якої
від божевілля ревно зносить «дах»,
від насолод медових серце млоїть,
2026.08.15
10:22
Нова зоря над попелищем
Наступного ранку після перемоги Цезар і Клеопатра знову стояли на балконі палацу Брухейона. Війна закінчилася. Вона була повноправною царицею Єгипту, а три легіони під керівництвом Руфіо залишалися в місті як гарантія її влади.
2026.08.15
07:04
Серпня вічний почет
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.
2026.08.14
22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.
Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.
Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 3
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 3
ДУМКИ І РЕЧІ
З кругів концентричних
Не зводжу очей:
Чорнильний чи грифельний --
Який краще?
Лиш одне відрізняє
Думки від речей:
Саме те, що думки
Думать важче.
ЗАДАЧІ
Атакуючи в лоб
Надскладну задачу,
Взнаєш вартість її,
Оцінивши віддачу.
ОСТАННЄ СТАЄ ПЕРШИМ
Задач розв'язання --
Це справа проста;
В іншім проблема --
Задачу б знайти:
Справжнє мистецтво --
Ту вибрать зі ста,
Щоб розв'язок їй
Зумів підійти.
ВЛАСНА ПОГОДА
Зайва ця заздрість
До ближніх щомиті;
Даремно також
Ти жалієш себе,
Вважаючи, що
Над кимсь сонце в зеніті,
В той час коли дощ
Поливає тебе.
В.В.Ч.
На видноті повісь,
Щоб зримим був для очей,
Девіз загадковий свій:
В.В.Ч.
Коли вже не йдеш -- повзеш
Й від туги немає спасу,
Корисно згадати, що
Все Вимагає Часу.
ОСТАННІЙ КРОК
Якби трамплін вкоротить
На шість дюймів дав згоду, --
Наскільки скоріш, уяви,
Ти плюхнувсь би в воду!
ЩОБ ВПЕВНИЛИСЬ І ДУРНІ
Як -- знає справжня мудрість, --
Влить в істини свої
Ту дещицю химери,
Ще й несусвітної,
Щоб впевнились і дурні
В розумності її.
МАЛІ Й ВЕЛИКІ СПРАВИ
Як в справах маліших
Погрузнемо ми,
То більші залишим
Нездійсненими.
ОДА СКРОМНОСТІ
Важко успіх здобуть і повагу,
Як відчуваєш скромності брак:
Завжди й скрізь привертає увагу
Взятий в дужки оклику знак.
ДАР
Дар, що дає нам
Провидіння --
Це звичайнісіньке
Наше вміння:
Як все почате
Завершить варт,
Допоки ще
Не згас азарт.
БЮДЖЕТ: ПРАВИЛО ПЕРШЕ
Куди йдуть гроші,
Як хочеш знати --
Слід дуже швидко
Робить витрати.
ЧАС
Чи час існує взагалі?
Сумнівно дуже.
Та як би, в дідька, ми були
Без нього, друже?
ТОСТ
Чи бачив хто душі красу?
Чи розуму чув мудрість всю?
То ж те лишень слід зріть і чути,
Що можемо на смак відчути.
ЦЕНТРАЛЬНА ТОЧКА
(Філософствування)
Я -- Центр Всесвіту, хоча, схоже,
І в не скептиків сумнів майне;
Та по-іншому буть хіба може,
Як все решта -- навколо мене?
ЦІННІСТЬ ДОРІГ
О боже, знов нову магістраль
Будують; усього, до чого звикли,
Краєвидів цих їм не жаль –
Автомобілі й мотоцикли
Імлою занавісять даль.
Доріг кращих більш нехай буде,
Ще швидкісніших і рівніших,
Щоб пересвідчились люди,
І значно скоріш, ніж раніше,
Що скрізь все таке ж, як і всюди.
З кругів концентричних
Не зводжу очей:
Чорнильний чи грифельний --
Який краще?
Лиш одне відрізняє
Думки від речей:
Саме те, що думки
Думать важче.
ЗАДАЧІ
Атакуючи в лоб
Надскладну задачу,
Взнаєш вартість її,
Оцінивши віддачу.
ОСТАННЄ СТАЄ ПЕРШИМ
Задач розв'язання --
Це справа проста;
В іншім проблема --
Задачу б знайти:
Справжнє мистецтво --
Ту вибрать зі ста,
Щоб розв'язок їй
Зумів підійти.
ВЛАСНА ПОГОДА
Зайва ця заздрість
До ближніх щомиті;
Даремно також
Ти жалієш себе,
Вважаючи, що
Над кимсь сонце в зеніті,
В той час коли дощ
Поливає тебе.
В.В.Ч.
На видноті повісь,
Щоб зримим був для очей,
Девіз загадковий свій:
В.В.Ч.
Коли вже не йдеш -- повзеш
Й від туги немає спасу,
Корисно згадати, що
Все Вимагає Часу.
ОСТАННІЙ КРОК
Якби трамплін вкоротить
На шість дюймів дав згоду, --
Наскільки скоріш, уяви,
Ти плюхнувсь би в воду!
ЩОБ ВПЕВНИЛИСЬ І ДУРНІ
Як -- знає справжня мудрість, --
Влить в істини свої
Ту дещицю химери,
Ще й несусвітної,
Щоб впевнились і дурні
В розумності її.
МАЛІ Й ВЕЛИКІ СПРАВИ
Як в справах маліших
Погрузнемо ми,
То більші залишим
Нездійсненими.
ОДА СКРОМНОСТІ
Важко успіх здобуть і повагу,
Як відчуваєш скромності брак:
Завжди й скрізь привертає увагу
Взятий в дужки оклику знак.
ДАР
Дар, що дає нам
Провидіння --
Це звичайнісіньке
Наше вміння:
Як все почате
Завершить варт,
Допоки ще
Не згас азарт.
БЮДЖЕТ: ПРАВИЛО ПЕРШЕ
Куди йдуть гроші,
Як хочеш знати --
Слід дуже швидко
Робить витрати.
ЧАС
Чи час існує взагалі?
Сумнівно дуже.
Та як би, в дідька, ми були
Без нього, друже?
ТОСТ
Чи бачив хто душі красу?
Чи розуму чув мудрість всю?
То ж те лишень слід зріть і чути,
Що можемо на смак відчути.
ЦЕНТРАЛЬНА ТОЧКА
(Філософствування)
Я -- Центр Всесвіту, хоча, схоже,
І в не скептиків сумнів майне;
Та по-іншому буть хіба може,
Як все решта -- навколо мене?
ЦІННІСТЬ ДОРІГ
О боже, знов нову магістраль
Будують; усього, до чого звикли,
Краєвидів цих їм не жаль –
Автомобілі й мотоцикли
Імлою занавісять даль.
Доріг кращих більш нехай буде,
Ще швидкісніших і рівніших,
Щоб пересвідчились люди,
І значно скоріш, ніж раніше,
Що скрізь все таке ж, як і всюди.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
