Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.22
14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
2026.11.22
13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
2026.11.22
07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.11.16
2026.11.12
2026.11.08
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 3
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 3
ДУМКИ І РЕЧІ
З кругів концентричних
Не зводжу очей:
Чорнильний чи грифельний --
Який краще?
Лиш одне відрізняє
Думки від речей:
Саме те, що думки
Думать важче.
ЗАДАЧІ
Атакуючи в лоб
Надскладну задачу,
Взнаєш вартість її,
Оцінивши віддачу.
ОСТАННЄ СТАЄ ПЕРШИМ
Задач розв'язання --
Це справа проста;
В іншім проблема --
Задачу б знайти:
Справжнє мистецтво --
Ту вибрать зі ста,
Щоб розв'язок їй
Зумів підійти.
ВЛАСНА ПОГОДА
Зайва ця заздрість
До ближніх щомиті;
Даремно також
Ти жалієш себе,
Вважаючи, що
Над кимсь сонце в зеніті,
В той час коли дощ
Поливає тебе.
В.В.Ч.
На видноті повісь,
Щоб зримим був для очей,
Девіз загадковий свій:
В.В.Ч.
Коли вже не йдеш -- повзеш
Й від туги немає спасу,
Корисно згадати, що
Все Вимагає Часу.
ОСТАННІЙ КРОК
Якби трамплін вкоротить
На шість дюймів дав згоду, --
Наскільки скоріш, уяви,
Ти плюхнувсь би в воду!
ЩОБ ВПЕВНИЛИСЬ І ДУРНІ
Як -- знає справжня мудрість, --
Влить в істини свої
Ту дещицю химери,
Ще й несусвітної,
Щоб впевнились і дурні
В розумності її.
МАЛІ Й ВЕЛИКІ СПРАВИ
Як в справах маліших
Погрузнемо ми,
То більші залишим
Нездійсненими.
ОДА СКРОМНОСТІ
Важко успіх здобуть і повагу,
Як відчуваєш скромності брак:
Завжди й скрізь привертає увагу
Взятий в дужки оклику знак.
ДАР
Дар, що дає нам
Провидіння --
Це звичайнісіньке
Наше вміння:
Як все почате
Завершить варт,
Допоки ще
Не згас азарт.
БЮДЖЕТ: ПРАВИЛО ПЕРШЕ
Куди йдуть гроші,
Як хочеш знати --
Слід дуже швидко
Робить витрати.
ЧАС
Чи час існує взагалі?
Сумнівно дуже.
Та як би, в дідька, ми були
Без нього, друже?
ТОСТ
Чи бачив хто душі красу?
Чи розуму чув мудрість всю?
То ж те лишень слід зріть і чути,
Що можемо на смак відчути.
ЦЕНТРАЛЬНА ТОЧКА
(Філософствування)
Я -- Центр Всесвіту, хоча, схоже,
І в не скептиків сумнів майне;
Та по-іншому буть хіба може,
Як все решта -- навколо мене?
ЦІННІСТЬ ДОРІГ
О боже, знов нову магістраль
Будують; усього, до чого звикли,
Краєвидів цих їм не жаль –
Автомобілі й мотоцикли
Імлою занавісять даль.
Доріг кращих більш нехай буде,
Ще швидкісніших і рівніших,
Щоб пересвідчились люди,
І значно скоріш, ніж раніше,
Що скрізь все таке ж, як і всюди.
З кругів концентричних
Не зводжу очей:
Чорнильний чи грифельний --
Який краще?
Лиш одне відрізняє
Думки від речей:
Саме те, що думки
Думать важче.
ЗАДАЧІ
Атакуючи в лоб
Надскладну задачу,
Взнаєш вартість її,
Оцінивши віддачу.
ОСТАННЄ СТАЄ ПЕРШИМ
Задач розв'язання --
Це справа проста;
В іншім проблема --
Задачу б знайти:
Справжнє мистецтво --
Ту вибрать зі ста,
Щоб розв'язок їй
Зумів підійти.
ВЛАСНА ПОГОДА
Зайва ця заздрість
До ближніх щомиті;
Даремно також
Ти жалієш себе,
Вважаючи, що
Над кимсь сонце в зеніті,
В той час коли дощ
Поливає тебе.
В.В.Ч.
На видноті повісь,
Щоб зримим був для очей,
Девіз загадковий свій:
В.В.Ч.
Коли вже не йдеш -- повзеш
Й від туги немає спасу,
Корисно згадати, що
Все Вимагає Часу.
ОСТАННІЙ КРОК
Якби трамплін вкоротить
На шість дюймів дав згоду, --
Наскільки скоріш, уяви,
Ти плюхнувсь би в воду!
ЩОБ ВПЕВНИЛИСЬ І ДУРНІ
Як -- знає справжня мудрість, --
Влить в істини свої
Ту дещицю химери,
Ще й несусвітної,
Щоб впевнились і дурні
В розумності її.
МАЛІ Й ВЕЛИКІ СПРАВИ
Як в справах маліших
Погрузнемо ми,
То більші залишим
Нездійсненими.
ОДА СКРОМНОСТІ
Важко успіх здобуть і повагу,
Як відчуваєш скромності брак:
Завжди й скрізь привертає увагу
Взятий в дужки оклику знак.
ДАР
Дар, що дає нам
Провидіння --
Це звичайнісіньке
Наше вміння:
Як все почате
Завершить варт,
Допоки ще
Не згас азарт.
БЮДЖЕТ: ПРАВИЛО ПЕРШЕ
Куди йдуть гроші,
Як хочеш знати --
Слід дуже швидко
Робить витрати.
ЧАС
Чи час існує взагалі?
Сумнівно дуже.
Та як би, в дідька, ми були
Без нього, друже?
ТОСТ
Чи бачив хто душі красу?
Чи розуму чув мудрість всю?
То ж те лишень слід зріть і чути,
Що можемо на смак відчути.
ЦЕНТРАЛЬНА ТОЧКА
(Філософствування)
Я -- Центр Всесвіту, хоча, схоже,
І в не скептиків сумнів майне;
Та по-іншому буть хіба може,
Як все решта -- навколо мене?
ЦІННІСТЬ ДОРІГ
О боже, знов нову магістраль
Будують; усього, до чого звикли,
Краєвидів цих їм не жаль –
Автомобілі й мотоцикли
Імлою занавісять даль.
Доріг кращих більш нехай буде,
Ще швидкісніших і рівніших,
Щоб пересвідчились люди,
І значно скоріш, ніж раніше,
Що скрізь все таке ж, як і всюди.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
