Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.17
22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
2025.11.17
20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,
2025.11.17
18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
2025.11.16
15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
2025.11.16
15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
2025.11.16
14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
2025.11.16
14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з
2025.11.16
13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 4
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 4
ARS BREVIS
Мистецтва істина свята:
Понад усе в нім -- простота.
Ars brevis (лат.) -- мистецтво коротке.
ВАЖКИЙ ШЛЯХ
За письменників знаних
В серці біль, як читати
Стануть їх початківці,
Щоб англійську вивчати.
Читачу, вибачай вже
Цю гординю нордійську:
Що писати став нею
Я, щоб вивчить англійську.
ЯКЩО ТИ МЕНЕ ЗРОЗУМІВ
Писать поетам вірші варто так,
Щоб загадкою бути: хай вживають
Алегорію, символ, натяк, знак --
Цього критики в них вимагають.
То ж якщо в мене є такий вірш,
Що ти зміг до кінця зрозуміти, --
Я його проясню іще більш,
Щоб цю думку суттєво змінити.
ПРОСТО ПІДСОБЛЮЮ БОГУ
Я тільки простий митець
Й, свою лепту вносячи вбогу
У те, що задумав Творець,
Я просто підсоблюю Богу.
Не те, щоб я зовсім не знав,
Чого варт зусилля мої --
Все ж вірю: хотів Творець,
Щоб теж я в руці тримав
Безформну ще глину-сирець.
НА ЩО СХОЖА ЛЮБОВ
Любов для нас,
Мов ананас:
Незрозуміла,
Але все ж мила.
МОЯ ВІРА В ЛІКАРІВ
До лікарів довір'я
Моє не має меж,
Але його бентежить
Одна дрібниця все ж:
Претензія це їхня --
Де ще таких знайдеш?
СЕНТЕНЦІЯ ДЛЯ ВІКІНГІВ
Є і відрадне
В бою, чим свій шал
Доблесний тішим:
Те, що не здатне
Убить наповал,
Робить сильнішим.
СКІЛЬКИ ПІДЖАРЮВАТЬ ГРІНКИ
(Грук про те, як харчуватись вуглинками)
Коли жариш грінки на сковороді,
Не пробуй вгадати, не слухай порад:
Чекай, поки дим з них піде, і тоді
Вернися на двадцять секунд назад.
ЦУГОМ
Хто прагне звично
За кимсь іти цугом,
Той буде вічно
Не вище, ніж другим.
ЩО МОЖУТЬ ПОДУМАТЬ ЛЮДИ
Дехто від страху тремтить,
Ніяковіючи всюди:
Старається уявить,
Що подумають люди.
Раджу усім, хто мнеться,
Гнать всі вагання до біса:
Подумають, що заманеться --
Така вже людей всіх риса.
ДОБРА ПОРАДА
Геть всі поради,
Навіть грошей ради! --
Я взять би всім радив
Замість поради.
АРИФМЕТИКА ВЗАЄМОДІЇ
Як реорганізацією комісій займаються,
Аналогії з лічбою на пальцях знайдуться,
Бо при цьому таланти віднімаються,
А бездарності -- додаються.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕКСПРОМТ
Коли треба вибрать одну з двох проблем
І сумнівів вже не відринуть,
Найкращий спосіб розв'язання дилем --
Просто монету підкинуть.
Ні, не тому, щоб сплетіння всі хитрі
Явить цим одної з подій --
Але в ту мить, як монета в повітрі,
Збагнеш ти, що варте надій.
Мистецтва істина свята:
Понад усе в нім -- простота.
Ars brevis (лат.) -- мистецтво коротке.
ВАЖКИЙ ШЛЯХ
За письменників знаних
В серці біль, як читати
Стануть їх початківці,
Щоб англійську вивчати.
Читачу, вибачай вже
Цю гординю нордійську:
Що писати став нею
Я, щоб вивчить англійську.
ЯКЩО ТИ МЕНЕ ЗРОЗУМІВ
Писать поетам вірші варто так,
Щоб загадкою бути: хай вживають
Алегорію, символ, натяк, знак --
Цього критики в них вимагають.
То ж якщо в мене є такий вірш,
Що ти зміг до кінця зрозуміти, --
Я його проясню іще більш,
Щоб цю думку суттєво змінити.
ПРОСТО ПІДСОБЛЮЮ БОГУ
Я тільки простий митець
Й, свою лепту вносячи вбогу
У те, що задумав Творець,
Я просто підсоблюю Богу.
Не те, щоб я зовсім не знав,
Чого варт зусилля мої --
Все ж вірю: хотів Творець,
Щоб теж я в руці тримав
Безформну ще глину-сирець.
НА ЩО СХОЖА ЛЮБОВ
Любов для нас,
Мов ананас:
Незрозуміла,
Але все ж мила.
МОЯ ВІРА В ЛІКАРІВ
До лікарів довір'я
Моє не має меж,
Але його бентежить
Одна дрібниця все ж:
Претензія це їхня --
Де ще таких знайдеш?
СЕНТЕНЦІЯ ДЛЯ ВІКІНГІВ
Є і відрадне
В бою, чим свій шал
Доблесний тішим:
Те, що не здатне
Убить наповал,
Робить сильнішим.
СКІЛЬКИ ПІДЖАРЮВАТЬ ГРІНКИ
(Грук про те, як харчуватись вуглинками)
Коли жариш грінки на сковороді,
Не пробуй вгадати, не слухай порад:
Чекай, поки дим з них піде, і тоді
Вернися на двадцять секунд назад.
ЦУГОМ
Хто прагне звично
За кимсь іти цугом,
Той буде вічно
Не вище, ніж другим.
ЩО МОЖУТЬ ПОДУМАТЬ ЛЮДИ
Дехто від страху тремтить,
Ніяковіючи всюди:
Старається уявить,
Що подумають люди.
Раджу усім, хто мнеться,
Гнать всі вагання до біса:
Подумають, що заманеться --
Така вже людей всіх риса.
ДОБРА ПОРАДА
Геть всі поради,
Навіть грошей ради! --
Я взять би всім радив
Замість поради.
АРИФМЕТИКА ВЗАЄМОДІЇ
Як реорганізацією комісій займаються,
Аналогії з лічбою на пальцях знайдуться,
Бо при цьому таланти віднімаються,
А бездарності -- додаються.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕКСПРОМТ
Коли треба вибрать одну з двох проблем
І сумнівів вже не відринуть,
Найкращий спосіб розв'язання дилем --
Просто монету підкинуть.
Ні, не тому, щоб сплетіння всі хитрі
Явить цим одної з подій --
Але в ту мить, як монета в повітрі,
Збагнеш ти, що варте надій.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
