ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.09 21:54
Тихо спадає листя,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,

Ярослав Чорногуз
2025.08.09 21:11
Неначе у карцері дрібен --
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.

Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори

С М
2025.08.09 13:45
Говорилось
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже

Іван Потьомкін
2025.08.09 13:25
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло. Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими

Юрій Гундарєв
2025.08.09 11:52
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Піта Хейна

 Піт Хейн Груки 4
ARS BREVIS

Мистецтва істина свята:
Понад усе в нім -- простота.

Ars brevis (лат.) -- мистецтво коротке.

ВАЖКИЙ ШЛЯХ

За письменників знаних
В серці біль, як читати
Стануть їх початківці,
Щоб англійську вивчати.

Читачу, вибачай вже
Цю гординю нордійську:
Що писати став нею
Я, щоб вивчить англійську.

ЯКЩО ТИ МЕНЕ ЗРОЗУМІВ

Писать поетам вірші варто так,
Щоб загадкою бути: хай вживають
Алегорію, символ, натяк, знак --
Цього критики в них вимагають.

То ж якщо в мене є такий вірш,
Що ти зміг до кінця зрозуміти, --
Я його проясню іще більш,
Щоб цю думку суттєво змінити.

ПРОСТО ПІДСОБЛЮЮ БОГУ

Я тільки простий митець
Й, свою лепту вносячи вбогу
У те, що задумав Творець,
Я просто підсоблюю Богу.
Не те, щоб я зовсім не знав,
Чого варт зусилля мої --
Все ж вірю: хотів Творець,
Щоб теж я в руці тримав
Безформну ще глину-сирець.

НА ЩО СХОЖА ЛЮБОВ

Любов для нас,
Мов ананас:
Незрозуміла,
Але все ж мила.

МОЯ ВІРА В ЛІКАРІВ

До лікарів довір'я
Моє не має меж,
Але його бентежить
Одна дрібниця все ж:
Претензія це їхня --
Де ще таких знайдеш?

СЕНТЕНЦІЯ ДЛЯ ВІКІНГІВ

Є і відрадне
В бою, чим свій шал
Доблесний тішим:
Те, що не здатне
Убить наповал,
Робить сильнішим.

СКІЛЬКИ ПІДЖАРЮВАТЬ ГРІНКИ
(Грук про те, як харчуватись вуглинками)

Коли жариш грінки на сковороді,
Не пробуй вгадати, не слухай порад:
Чекай, поки дим з них піде, і тоді
Вернися на двадцять секунд назад.

ЦУГОМ

Хто прагне звично
За кимсь іти цугом,
Той буде вічно
Не вище, ніж другим.

ЩО МОЖУТЬ ПОДУМАТЬ ЛЮДИ

Дехто від страху тремтить,
Ніяковіючи всюди:
Старається уявить,
Що подумають люди.
Раджу усім, хто мнеться,
Гнать всі вагання до біса:
Подумають, що заманеться --
Така вже людей всіх риса.

ДОБРА ПОРАДА

Геть всі поради,
Навіть грошей ради! --
Я взять би всім радив
Замість поради.

АРИФМЕТИКА ВЗАЄМОДІЇ

Як реорганізацією комісій займаються,
Аналогії з лічбою на пальцях знайдуться,
Бо при цьому таланти віднімаються,
А бездарності -- додаються.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕКСПРОМТ

Коли треба вибрать одну з двох проблем
І сумнівів вже не відринуть,
Найкращий спосіб розв'язання дилем --
Просто монету підкинуть.
Ні, не тому, щоб сплетіння всі хитрі
Явить цим одної з подій --
Але в ту мить, як монета в повітрі,
Збагнеш ти, що варте надій.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-21 08:17:57
Переглядів сторінки твору 1108
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній