ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.20
07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази
2024.04.20
06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
2024.04.20
05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
2024.04.19
22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
2024.04.19
18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
2024.04.19
12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
2024.04.19
08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
2024.04.19
08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
2024.04.19
07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
2024.04.19
06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
2024.04.18
21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
2024.04.18
19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
2024.04.18
19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
2024.04.18
19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
2024.04.18
19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
2024.04.18
15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 4
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 4
ARS BREVIS
Мистецтва істина свята:
Понад усе в нім -- простота.
Ars brevis (лат.) -- мистецтво коротке.
ВАЖКИЙ ШЛЯХ
За письменників знаних
В серці біль, як читати
Стануть їх початківці,
Щоб англійську вивчати.
Читачу, вибачай вже
Цю гординю нордійську:
Що писати став нею
Я, щоб вивчить англійську.
ЯКЩО ТИ МЕНЕ ЗРОЗУМІВ
Писать поетам вірші варто так,
Щоб загадкою бути: хай вживають
Алегорію, символ, натяк, знак --
Цього критики в них вимагають.
То ж якщо в мене є такий вірш,
Що ти зміг до кінця зрозуміти, --
Я його проясню іще більш,
Щоб цю думку суттєво змінити.
ПРОСТО ПІДСОБЛЮЮ БОГУ
Я тільки простий митець
Й, свою лепту вносячи вбогу
У те, що задумав Творець,
Я просто підсоблюю Богу.
Не те, щоб я зовсім не знав,
Чого варт зусилля мої --
Все ж вірю: хотів Творець,
Щоб теж я в руці тримав
Безформну ще глину-сирець.
НА ЩО СХОЖА ЛЮБОВ
Любов для нас,
Мов ананас:
Незрозуміла,
Але все ж мила.
МОЯ ВІРА В ЛІКАРІВ
До лікарів довір'я
Моє не має меж,
Але його бентежить
Одна дрібниця все ж:
Претензія це їхня --
Де ще таких знайдеш?
СЕНТЕНЦІЯ ДЛЯ ВІКІНГІВ
Є і відрадне
В бою, чим свій шал
Доблесний тішим:
Те, що не здатне
Убить наповал,
Робить сильнішим.
СКІЛЬКИ ПІДЖАРЮВАТЬ ГРІНКИ
(Грук про те, як харчуватись вуглинками)
Коли жариш грінки на сковороді,
Не пробуй вгадати, не слухай порад:
Чекай, поки дим з них піде, і тоді
Вернися на двадцять секунд назад.
ЦУГОМ
Хто прагне звично
За кимсь іти цугом,
Той буде вічно
Не вище, ніж другим.
ЩО МОЖУТЬ ПОДУМАТЬ ЛЮДИ
Дехто від страху тремтить,
Ніяковіючи всюди:
Старається уявить,
Що подумають люди.
Раджу усім, хто мнеться,
Гнать всі вагання до біса:
Подумають, що заманеться --
Така вже людей всіх риса.
ДОБРА ПОРАДА
Геть всі поради,
Навіть грошей ради! --
Я взять би всім радив
Замість поради.
АРИФМЕТИКА ВЗАЄМОДІЇ
Як реорганізацією комісій займаються,
Аналогії з лічбою на пальцях знайдуться,
Бо при цьому таланти віднімаються,
А бездарності -- додаються.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕКСПРОМТ
Коли треба вибрать одну з двох проблем
І сумнівів вже не відринуть,
Найкращий спосіб розв'язання дилем --
Просто монету підкинуть.
Ні, не тому, щоб сплетіння всі хитрі
Явить цим одної з подій --
Але в ту мить, як монета в повітрі,
Збагнеш ти, що варте надій.
Мистецтва істина свята:
Понад усе в нім -- простота.
Ars brevis (лат.) -- мистецтво коротке.
ВАЖКИЙ ШЛЯХ
За письменників знаних
В серці біль, як читати
Стануть їх початківці,
Щоб англійську вивчати.
Читачу, вибачай вже
Цю гординю нордійську:
Що писати став нею
Я, щоб вивчить англійську.
ЯКЩО ТИ МЕНЕ ЗРОЗУМІВ
Писать поетам вірші варто так,
Щоб загадкою бути: хай вживають
Алегорію, символ, натяк, знак --
Цього критики в них вимагають.
То ж якщо в мене є такий вірш,
Що ти зміг до кінця зрозуміти, --
Я його проясню іще більш,
Щоб цю думку суттєво змінити.
ПРОСТО ПІДСОБЛЮЮ БОГУ
Я тільки простий митець
Й, свою лепту вносячи вбогу
У те, що задумав Творець,
Я просто підсоблюю Богу.
Не те, щоб я зовсім не знав,
Чого варт зусилля мої --
Все ж вірю: хотів Творець,
Щоб теж я в руці тримав
Безформну ще глину-сирець.
НА ЩО СХОЖА ЛЮБОВ
Любов для нас,
Мов ананас:
Незрозуміла,
Але все ж мила.
МОЯ ВІРА В ЛІКАРІВ
До лікарів довір'я
Моє не має меж,
Але його бентежить
Одна дрібниця все ж:
Претензія це їхня --
Де ще таких знайдеш?
СЕНТЕНЦІЯ ДЛЯ ВІКІНГІВ
Є і відрадне
В бою, чим свій шал
Доблесний тішим:
Те, що не здатне
Убить наповал,
Робить сильнішим.
СКІЛЬКИ ПІДЖАРЮВАТЬ ГРІНКИ
(Грук про те, як харчуватись вуглинками)
Коли жариш грінки на сковороді,
Не пробуй вгадати, не слухай порад:
Чекай, поки дим з них піде, і тоді
Вернися на двадцять секунд назад.
ЦУГОМ
Хто прагне звично
За кимсь іти цугом,
Той буде вічно
Не вище, ніж другим.
ЩО МОЖУТЬ ПОДУМАТЬ ЛЮДИ
Дехто від страху тремтить,
Ніяковіючи всюди:
Старається уявить,
Що подумають люди.
Раджу усім, хто мнеться,
Гнать всі вагання до біса:
Подумають, що заманеться --
Така вже людей всіх риса.
ДОБРА ПОРАДА
Геть всі поради,
Навіть грошей ради! --
Я взять би всім радив
Замість поради.
АРИФМЕТИКА ВЗАЄМОДІЇ
Як реорганізацією комісій займаються,
Аналогії з лічбою на пальцях знайдуться,
Бо при цьому таланти віднімаються,
А бездарності -- додаються.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕКСПРОМТ
Коли треба вибрать одну з двох проблем
І сумнівів вже не відринуть,
Найкращий спосіб розв'язання дилем --
Просто монету підкинуть.
Ні, не тому, щоб сплетіння всі хитрі
Явить цим одної з подій --
Але в ту мить, як монета в повітрі,
Збагнеш ти, що варте надій.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію