Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.17
23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.
Занадто в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно
Сусід його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.
Занадто в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно
2026.05.17
22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.
Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.
Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни
2026.05.17
19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
2026.05.17
17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
2026.05.17
17:02
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
2026.05.17
11:34
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
2026.05.17
11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
2026.05.17
11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
2026.05.17
10:14
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби
2026.05.17
08:48
Як закриєш очі вночі зі скрипом,
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,
Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,
Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -
2026.05.17
06:19
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен
2026.05.17
00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.
Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.
Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж
2026.05.16
18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
2026.05.16
18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
2026.05.16
15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
2026.05.16
13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.05.14
2026.05.13
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 4
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 4
ARS BREVIS
Мистецтва істина свята:
Понад усе в нім -- простота.
Ars brevis (лат.) -- мистецтво коротке.
ВАЖКИЙ ШЛЯХ
За письменників знаних
В серці біль, як читати
Стануть їх початківці,
Щоб англійську вивчати.
Читачу, вибачай вже
Цю гординю нордійську:
Що писати став нею
Я, щоб вивчить англійську.
ЯКЩО ТИ МЕНЕ ЗРОЗУМІВ
Писать поетам вірші варто так,
Щоб загадкою бути: хай вживають
Алегорію, символ, натяк, знак --
Цього критики в них вимагають.
То ж якщо в мене є такий вірш,
Що ти зміг до кінця зрозуміти, --
Я його проясню іще більш,
Щоб цю думку суттєво змінити.
ПРОСТО ПІДСОБЛЮЮ БОГУ
Я тільки простий митець
Й, свою лепту вносячи вбогу
У те, що задумав Творець,
Я просто підсоблюю Богу.
Не те, щоб я зовсім не знав,
Чого варт зусилля мої --
Все ж вірю: хотів Творець,
Щоб теж я в руці тримав
Безформну ще глину-сирець.
НА ЩО СХОЖА ЛЮБОВ
Любов для нас,
Мов ананас:
Незрозуміла,
Але все ж мила.
МОЯ ВІРА В ЛІКАРІВ
До лікарів довір'я
Моє не має меж,
Але його бентежить
Одна дрібниця все ж:
Претензія це їхня --
Де ще таких знайдеш?
СЕНТЕНЦІЯ ДЛЯ ВІКІНГІВ
Є і відрадне
В бою, чим свій шал
Доблесний тішим:
Те, що не здатне
Убить наповал,
Робить сильнішим.
СКІЛЬКИ ПІДЖАРЮВАТЬ ГРІНКИ
(Грук про те, як харчуватись вуглинками)
Коли жариш грінки на сковороді,
Не пробуй вгадати, не слухай порад:
Чекай, поки дим з них піде, і тоді
Вернися на двадцять секунд назад.
ЦУГОМ
Хто прагне звично
За кимсь іти цугом,
Той буде вічно
Не вище, ніж другим.
ЩО МОЖУТЬ ПОДУМАТЬ ЛЮДИ
Дехто від страху тремтить,
Ніяковіючи всюди:
Старається уявить,
Що подумають люди.
Раджу усім, хто мнеться,
Гнать всі вагання до біса:
Подумають, що заманеться --
Така вже людей всіх риса.
ДОБРА ПОРАДА
Геть всі поради,
Навіть грошей ради! --
Я взять би всім радив
Замість поради.
АРИФМЕТИКА ВЗАЄМОДІЇ
Як реорганізацією комісій займаються,
Аналогії з лічбою на пальцях знайдуться,
Бо при цьому таланти віднімаються,
А бездарності -- додаються.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕКСПРОМТ
Коли треба вибрать одну з двох проблем
І сумнівів вже не відринуть,
Найкращий спосіб розв'язання дилем --
Просто монету підкинуть.
Ні, не тому, щоб сплетіння всі хитрі
Явить цим одної з подій --
Але в ту мить, як монета в повітрі,
Збагнеш ти, що варте надій.
Мистецтва істина свята:
Понад усе в нім -- простота.
Ars brevis (лат.) -- мистецтво коротке.
ВАЖКИЙ ШЛЯХ
За письменників знаних
В серці біль, як читати
Стануть їх початківці,
Щоб англійську вивчати.
Читачу, вибачай вже
Цю гординю нордійську:
Що писати став нею
Я, щоб вивчить англійську.
ЯКЩО ТИ МЕНЕ ЗРОЗУМІВ
Писать поетам вірші варто так,
Щоб загадкою бути: хай вживають
Алегорію, символ, натяк, знак --
Цього критики в них вимагають.
То ж якщо в мене є такий вірш,
Що ти зміг до кінця зрозуміти, --
Я його проясню іще більш,
Щоб цю думку суттєво змінити.
ПРОСТО ПІДСОБЛЮЮ БОГУ
Я тільки простий митець
Й, свою лепту вносячи вбогу
У те, що задумав Творець,
Я просто підсоблюю Богу.
Не те, щоб я зовсім не знав,
Чого варт зусилля мої --
Все ж вірю: хотів Творець,
Щоб теж я в руці тримав
Безформну ще глину-сирець.
НА ЩО СХОЖА ЛЮБОВ
Любов для нас,
Мов ананас:
Незрозуміла,
Але все ж мила.
МОЯ ВІРА В ЛІКАРІВ
До лікарів довір'я
Моє не має меж,
Але його бентежить
Одна дрібниця все ж:
Претензія це їхня --
Де ще таких знайдеш?
СЕНТЕНЦІЯ ДЛЯ ВІКІНГІВ
Є і відрадне
В бою, чим свій шал
Доблесний тішим:
Те, що не здатне
Убить наповал,
Робить сильнішим.
СКІЛЬКИ ПІДЖАРЮВАТЬ ГРІНКИ
(Грук про те, як харчуватись вуглинками)
Коли жариш грінки на сковороді,
Не пробуй вгадати, не слухай порад:
Чекай, поки дим з них піде, і тоді
Вернися на двадцять секунд назад.
ЦУГОМ
Хто прагне звично
За кимсь іти цугом,
Той буде вічно
Не вище, ніж другим.
ЩО МОЖУТЬ ПОДУМАТЬ ЛЮДИ
Дехто від страху тремтить,
Ніяковіючи всюди:
Старається уявить,
Що подумають люди.
Раджу усім, хто мнеться,
Гнать всі вагання до біса:
Подумають, що заманеться --
Така вже людей всіх риса.
ДОБРА ПОРАДА
Геть всі поради,
Навіть грошей ради! --
Я взять би всім радив
Замість поради.
АРИФМЕТИКА ВЗАЄМОДІЇ
Як реорганізацією комісій займаються,
Аналогії з лічбою на пальцях знайдуться,
Бо при цьому таланти віднімаються,
А бездарності -- додаються.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕКСПРОМТ
Коли треба вибрать одну з двох проблем
І сумнівів вже не відринуть,
Найкращий спосіб розв'язання дилем --
Просто монету підкинуть.
Ні, не тому, щоб сплетіння всі хитрі
Явить цим одної з подій --
Але в ту мить, як монета в повітрі,
Збагнеш ти, що варте надій.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
