Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.16
13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?
Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?
Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з
2026.08.16
13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.
Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.
Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
2026.08.16
11:06
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки
(Минуло двадцять років.)
Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід
2026.08.16
06:40
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів
2026.08.15
23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.
Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.
Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота
2026.08.15
23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.
Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.
Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу
2026.08.15
21:58
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.
Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.
Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова
2026.08.15
20:29
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари
Тло повсякчас одне
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари
Тло повсякчас одне
2026.08.15
19:03
у поетичній жилі
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить
2026.08.15
14:46
… жаским улюбленцем Сатурна,
що тричі збуджується ранком,
між вапнякового каміння
у необачності світанків,
у віддзеркаленні примарнім ,
неговіркого павутиння,
на лавах парків, у книгарнях,
між мурашиного сп’яніння …
що тричі збуджується ранком,
між вапнякового каміння
у необачності світанків,
у віддзеркаленні примарнім ,
неговіркого павутиння,
на лавах парків, у книгарнях,
між мурашиного сп’яніння …
2026.08.15
13:20
Так слово розпадається, мов замок.
Так степ застиг у дивних відчуттях.
Пророк іде приречено на захід,
Мов змучений і згододнілий птах.
Надія розпадається на друзки.
Шепочуть трави давні молитви.
Змарніло місце для любові й дружби.
Так степ застиг у дивних відчуттях.
Пророк іде приречено на захід,
Мов змучений і згододнілий птах.
Надія розпадається на друзки.
Шепочуть трави давні молитви.
Змарніло місце для любові й дружби.
2026.08.15
13:14
Ніколи не помиряться, їй Богу,
розбійники з великої дороги.
Ця візія «у мене на виду»,
чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
отямлюсь і дивуюся із того,
які я миролюбні діалоги
з юрбою войовничою веду.
Та й наяву є видива чимало –
розбійники з великої дороги.
Ця візія «у мене на виду»,
чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
отямлюсь і дивуюся із того,
які я миролюбні діалоги
з юрбою войовничою веду.
Та й наяву є видива чимало –
2026.08.15
12:54
Чарівно бути жінкою твоєю:
торкатися губами спраглих уст,
лебідкою кружляти над землею
і слухати дощів осінній блюз.
Чудесно бути пристрастю, в якої
від божевілля ревно зносить «дах»,
від насолод медових серце млоїть,
торкатися губами спраглих уст,
лебідкою кружляти над землею
і слухати дощів осінній блюз.
Чудесно бути пристрастю, в якої
від божевілля ревно зносить «дах»,
від насолод медових серце млоїть,
2026.08.15
10:22
Нова зоря над попелищем
Наступного ранку після перемоги Цезар і Клеопатра знову стояли на балконі палацу Брухейона. Війна закінчилася. Вона була повноправною царицею Єгипту, а три легіони під керівництвом Руфіо залишалися в місті як гарантія її влади.
2026.08.15
07:04
Серпня вічний почет
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.
2026.08.14
22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.
Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.
Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 5
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 5
ПАРАДОКС ЖИТТЯ
(Філософський грук)
В чім сенс життя і що воно людині? --
Думками цими як себе не муч,
Перед очима постають дві скрині,
Де замкнено в кожній від іншої ключ.
ПІСЛЯ
"А що там після смерті?
Невже всьому кінець?" -
"Живи -- й збагнеш нарешті!" --
Відповіда мудрець.
МУДРІСТЬ СВІЧКИ
Якби ж то раніше цих знань було стільки,
Як в час, коли свічка вже блимає тільки;
Наскільки б тоді прийшлись вони вчасно,
Коли іще свічка горіла так ясно.
БЕЗЦІЛЬНІ ПОШУКИ
Голку в сіні шукаю -- бувало насниться --
Й весь у поті прокинусь, дрож тіло пройма;
Тим паче, якщо це звичайна копиця,
В якій то і голок ніяких нема.
ЙДИ, ЧАСЕ
В повітрі рій сніжинок вже кружляє,
Студить і оголяє листопад ліси;
Якщо, йдучи від нас, рік старість наближає, --
Йди, часе, й снігом мої скроні притруси.
О, ХОБІ!
Вирощувать став я столітнього дуба --
Й завів собі знов парубоцького чуба.
ГРУК ПРО БЕРЕЖЛИВІСТЬ
Безцінний скарб -- здоровий глузд:
Отож не трать його без нужд!
ПРОЗА І ПОЕЗІЯ
Зачинився найщільніше
І щось пише, пише, пише;
А як вся душа бринить --
На папері у ту ж мить.
СПРАВЖНІЙ ПЕСИМІЗМ
(Психологічний грук)
Справжній песимізм -- це якщо
Сумуєш, забувши уже, про що.
НАСИЧЕННЯ
Мов небо без дна --
Дощ ллється щодня
І все уже мокре настільки;
Й усе так погано,
Що, пізно чи рано,
Зміниться все має --
Й на краще тільки.
МУДРІСТЬ СФЕР
Яка повчальна нам зоря!
Вона здаля нас наставля,
Як кожна іншу умаля.
ПІДБАДЬОРЛИВЕ СЛОВО
Біль у шлунку прокляттям стає,
А сердечний і жить не дає;
То ж Всевишньому дякуй щодень,
Що один із них маєш лишень.
ШУКАЙТЕ І ЗНАЙДЕТЕ
Противники жареного всього,
Вас дуже далеко страхи заведуть:
Ті, що шукають, не знаючи навіть, чого, --
Його неодмінно знайдуть.
ПРО ДАНІЮ
В цім питанні я б погодивсь на компроміс
Й поправку про розміри Данії вніс:
Всіх задовольнило б, якби домовленість була,
Що вона більш велика все ж, аніж мала.
ЗНАЮЧИ, ХТО ЧОГО ВАРТИЙ
Для мене втіха,
Якщо вже вникнуть,
До вад настільки
Не дати вам звикнуть,
Щоб знали, яких же
Не зміг уникнуть.
(Філософський грук)
В чім сенс життя і що воно людині? --
Думками цими як себе не муч,
Перед очима постають дві скрині,
Де замкнено в кожній від іншої ключ.
ПІСЛЯ
"А що там після смерті?
Невже всьому кінець?" -
"Живи -- й збагнеш нарешті!" --
Відповіда мудрець.
МУДРІСТЬ СВІЧКИ
Якби ж то раніше цих знань було стільки,
Як в час, коли свічка вже блимає тільки;
Наскільки б тоді прийшлись вони вчасно,
Коли іще свічка горіла так ясно.
БЕЗЦІЛЬНІ ПОШУКИ
Голку в сіні шукаю -- бувало насниться --
Й весь у поті прокинусь, дрож тіло пройма;
Тим паче, якщо це звичайна копиця,
В якій то і голок ніяких нема.
ЙДИ, ЧАСЕ
В повітрі рій сніжинок вже кружляє,
Студить і оголяє листопад ліси;
Якщо, йдучи від нас, рік старість наближає, --
Йди, часе, й снігом мої скроні притруси.
О, ХОБІ!
Вирощувать став я столітнього дуба --
Й завів собі знов парубоцького чуба.
ГРУК ПРО БЕРЕЖЛИВІСТЬ
Безцінний скарб -- здоровий глузд:
Отож не трать його без нужд!
ПРОЗА І ПОЕЗІЯ
Зачинився найщільніше
І щось пише, пише, пише;
А як вся душа бринить --
На папері у ту ж мить.
СПРАВЖНІЙ ПЕСИМІЗМ
(Психологічний грук)
Справжній песимізм -- це якщо
Сумуєш, забувши уже, про що.
НАСИЧЕННЯ
Мов небо без дна --
Дощ ллється щодня
І все уже мокре настільки;
Й усе так погано,
Що, пізно чи рано,
Зміниться все має --
Й на краще тільки.
МУДРІСТЬ СФЕР
Яка повчальна нам зоря!
Вона здаля нас наставля,
Як кожна іншу умаля.
ПІДБАДЬОРЛИВЕ СЛОВО
Біль у шлунку прокляттям стає,
А сердечний і жить не дає;
То ж Всевишньому дякуй щодень,
Що один із них маєш лишень.
ШУКАЙТЕ І ЗНАЙДЕТЕ
Противники жареного всього,
Вас дуже далеко страхи заведуть:
Ті, що шукають, не знаючи навіть, чого, --
Його неодмінно знайдуть.
ПРО ДАНІЮ
В цім питанні я б погодивсь на компроміс
Й поправку про розміри Данії вніс:
Всіх задовольнило б, якби домовленість була,
Що вона більш велика все ж, аніж мала.
ЗНАЮЧИ, ХТО ЧОГО ВАРТИЙ
Для мене втіха,
Якщо вже вникнуть,
До вад настільки
Не дати вам звикнуть,
Щоб знали, яких же
Не зміг уникнуть.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
