ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.22
19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.11.19
2024.11.16
2024.11.11
2024.11.02
2024.11.01
2024.10.30
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 5
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 5
ПАРАДОКС ЖИТТЯ
(Філософський грук)
В чім сенс життя і що воно людині? --
Думками цими як себе не муч,
Перед очима постають дві скрині,
Де замкнено в кожній від іншої ключ.
ПІСЛЯ
"А що там після смерті?
Невже всьому кінець?" -
"Живи -- й збагнеш нарешті!" --
Відповіда мудрець.
МУДРІСТЬ СВІЧКИ
Якби ж то раніше цих знань було стільки,
Як в час, коли свічка вже блимає тільки;
Наскільки б тоді прийшлись вони вчасно,
Коли іще свічка горіла так ясно.
БЕЗЦІЛЬНІ ПОШУКИ
Голку в сіні шукаю -- бувало насниться --
Й весь у поті прокинусь, дрож тіло пройма;
Тим паче, якщо це звичайна копиця,
В якій то і голок ніяких нема.
ЙДИ, ЧАСЕ
В повітрі рій сніжинок вже кружляє,
Студить і оголяє листопад ліси;
Якщо, йдучи від нас, рік старість наближає, --
Йди, часе, й снігом мої скроні притруси.
О, ХОБІ!
Вирощувать став я столітнього дуба --
Й завів собі знов парубоцького чуба.
ГРУК ПРО БЕРЕЖЛИВІСТЬ
Безцінний скарб -- здоровий глузд:
Отож не трать його без нужд!
ПРОЗА І ПОЕЗІЯ
Зачинився найщільніше
І щось пише, пише, пише;
А як вся душа бринить --
На папері у ту ж мить.
СПРАВЖНІЙ ПЕСИМІЗМ
(Психологічний грук)
Справжній песимізм -- це якщо
Сумуєш, забувши уже, про що.
НАСИЧЕННЯ
Мов небо без дна --
Дощ ллється щодня
І все уже мокре настільки;
Й усе так погано,
Що, пізно чи рано,
Зміниться все має --
Й на краще тільки.
МУДРІСТЬ СФЕР
Яка повчальна нам зоря!
Вона здаля нас наставля,
Як кожна іншу умаля.
ПІДБАДЬОРЛИВЕ СЛОВО
Біль у шлунку прокляттям стає,
А сердечний і жить не дає;
То ж Всевишньому дякуй щодень,
Що один із них маєш лишень.
ШУКАЙТЕ І ЗНАЙДЕТЕ
Противники жареного всього,
Вас дуже далеко страхи заведуть:
Ті, що шукають, не знаючи навіть, чого, --
Його неодмінно знайдуть.
ПРО ДАНІЮ
В цім питанні я б погодивсь на компроміс
Й поправку про розміри Данії вніс:
Всіх задовольнило б, якби домовленість була,
Що вона більш велика все ж, аніж мала.
ЗНАЮЧИ, ХТО ЧОГО ВАРТИЙ
Для мене втіха,
Якщо вже вникнуть,
До вад настільки
Не дати вам звикнуть,
Щоб знали, яких же
Не зміг уникнуть.
(Філософський грук)
В чім сенс життя і що воно людині? --
Думками цими як себе не муч,
Перед очима постають дві скрині,
Де замкнено в кожній від іншої ключ.
ПІСЛЯ
"А що там після смерті?
Невже всьому кінець?" -
"Живи -- й збагнеш нарешті!" --
Відповіда мудрець.
МУДРІСТЬ СВІЧКИ
Якби ж то раніше цих знань було стільки,
Як в час, коли свічка вже блимає тільки;
Наскільки б тоді прийшлись вони вчасно,
Коли іще свічка горіла так ясно.
БЕЗЦІЛЬНІ ПОШУКИ
Голку в сіні шукаю -- бувало насниться --
Й весь у поті прокинусь, дрож тіло пройма;
Тим паче, якщо це звичайна копиця,
В якій то і голок ніяких нема.
ЙДИ, ЧАСЕ
В повітрі рій сніжинок вже кружляє,
Студить і оголяє листопад ліси;
Якщо, йдучи від нас, рік старість наближає, --
Йди, часе, й снігом мої скроні притруси.
О, ХОБІ!
Вирощувать став я столітнього дуба --
Й завів собі знов парубоцького чуба.
ГРУК ПРО БЕРЕЖЛИВІСТЬ
Безцінний скарб -- здоровий глузд:
Отож не трать його без нужд!
ПРОЗА І ПОЕЗІЯ
Зачинився найщільніше
І щось пише, пише, пише;
А як вся душа бринить --
На папері у ту ж мить.
СПРАВЖНІЙ ПЕСИМІЗМ
(Психологічний грук)
Справжній песимізм -- це якщо
Сумуєш, забувши уже, про що.
НАСИЧЕННЯ
Мов небо без дна --
Дощ ллється щодня
І все уже мокре настільки;
Й усе так погано,
Що, пізно чи рано,
Зміниться все має --
Й на краще тільки.
МУДРІСТЬ СФЕР
Яка повчальна нам зоря!
Вона здаля нас наставля,
Як кожна іншу умаля.
ПІДБАДЬОРЛИВЕ СЛОВО
Біль у шлунку прокляттям стає,
А сердечний і жить не дає;
То ж Всевишньому дякуй щодень,
Що один із них маєш лишень.
ШУКАЙТЕ І ЗНАЙДЕТЕ
Противники жареного всього,
Вас дуже далеко страхи заведуть:
Ті, що шукають, не знаючи навіть, чого, --
Його неодмінно знайдуть.
ПРО ДАНІЮ
В цім питанні я б погодивсь на компроміс
Й поправку про розміри Данії вніс:
Всіх задовольнило б, якби домовленість була,
Що вона більш велика все ж, аніж мала.
ЗНАЮЧИ, ХТО ЧОГО ВАРТИЙ
Для мене втіха,
Якщо вже вникнуть,
До вад настільки
Не дати вам звикнуть,
Щоб знали, яких же
Не зміг уникнуть.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію