Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.16
12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.
Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.
Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей
2026.02.16
07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
2026.02.15
23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
2026.02.15
17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні
Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні
Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней
2026.02.15
16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
2026.02.15
15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
2026.02.15
14:17
Із Леоніда Сергєєва
Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.
Теща:
Що оце?
Тесть:
Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.
Теща:
Що оце?
Тесть:
2026.02.15
11:44
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.
Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.
Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить
2026.02.15
10:46
Доброго вечора, шановні радіослухачі!
В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!»
Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур.
Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква
2026.02.14
19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2026.02.14
15:38
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
2026.02.14
11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.
***
А бевзям до душі усе супутнє
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.
***
А бевзям до душі усе супутнє
2026.02.14
11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу
2026.02.14
11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.
Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.
Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,
2026.02.14
10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.
Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.
Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі
2026.02.14
07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.14
2026.02.05
2026.02.03
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 5
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 5
ПАРАДОКС ЖИТТЯ
(Філософський грук)
В чім сенс життя і що воно людині? --
Думками цими як себе не муч,
Перед очима постають дві скрині,
Де замкнено в кожній від іншої ключ.
ПІСЛЯ
"А що там після смерті?
Невже всьому кінець?" -
"Живи -- й збагнеш нарешті!" --
Відповіда мудрець.
МУДРІСТЬ СВІЧКИ
Якби ж то раніше цих знань було стільки,
Як в час, коли свічка вже блимає тільки;
Наскільки б тоді прийшлись вони вчасно,
Коли іще свічка горіла так ясно.
БЕЗЦІЛЬНІ ПОШУКИ
Голку в сіні шукаю -- бувало насниться --
Й весь у поті прокинусь, дрож тіло пройма;
Тим паче, якщо це звичайна копиця,
В якій то і голок ніяких нема.
ЙДИ, ЧАСЕ
В повітрі рій сніжинок вже кружляє,
Студить і оголяє листопад ліси;
Якщо, йдучи від нас, рік старість наближає, --
Йди, часе, й снігом мої скроні притруси.
О, ХОБІ!
Вирощувать став я столітнього дуба --
Й завів собі знов парубоцького чуба.
ГРУК ПРО БЕРЕЖЛИВІСТЬ
Безцінний скарб -- здоровий глузд:
Отож не трать його без нужд!
ПРОЗА І ПОЕЗІЯ
Зачинився найщільніше
І щось пише, пише, пише;
А як вся душа бринить --
На папері у ту ж мить.
СПРАВЖНІЙ ПЕСИМІЗМ
(Психологічний грук)
Справжній песимізм -- це якщо
Сумуєш, забувши уже, про що.
НАСИЧЕННЯ
Мов небо без дна --
Дощ ллється щодня
І все уже мокре настільки;
Й усе так погано,
Що, пізно чи рано,
Зміниться все має --
Й на краще тільки.
МУДРІСТЬ СФЕР
Яка повчальна нам зоря!
Вона здаля нас наставля,
Як кожна іншу умаля.
ПІДБАДЬОРЛИВЕ СЛОВО
Біль у шлунку прокляттям стає,
А сердечний і жить не дає;
То ж Всевишньому дякуй щодень,
Що один із них маєш лишень.
ШУКАЙТЕ І ЗНАЙДЕТЕ
Противники жареного всього,
Вас дуже далеко страхи заведуть:
Ті, що шукають, не знаючи навіть, чого, --
Його неодмінно знайдуть.
ПРО ДАНІЮ
В цім питанні я б погодивсь на компроміс
Й поправку про розміри Данії вніс:
Всіх задовольнило б, якби домовленість була,
Що вона більш велика все ж, аніж мала.
ЗНАЮЧИ, ХТО ЧОГО ВАРТИЙ
Для мене втіха,
Якщо вже вникнуть,
До вад настільки
Не дати вам звикнуть,
Щоб знали, яких же
Не зміг уникнуть.
(Філософський грук)
В чім сенс життя і що воно людині? --
Думками цими як себе не муч,
Перед очима постають дві скрині,
Де замкнено в кожній від іншої ключ.
ПІСЛЯ
"А що там після смерті?
Невже всьому кінець?" -
"Живи -- й збагнеш нарешті!" --
Відповіда мудрець.
МУДРІСТЬ СВІЧКИ
Якби ж то раніше цих знань було стільки,
Як в час, коли свічка вже блимає тільки;
Наскільки б тоді прийшлись вони вчасно,
Коли іще свічка горіла так ясно.
БЕЗЦІЛЬНІ ПОШУКИ
Голку в сіні шукаю -- бувало насниться --
Й весь у поті прокинусь, дрож тіло пройма;
Тим паче, якщо це звичайна копиця,
В якій то і голок ніяких нема.
ЙДИ, ЧАСЕ
В повітрі рій сніжинок вже кружляє,
Студить і оголяє листопад ліси;
Якщо, йдучи від нас, рік старість наближає, --
Йди, часе, й снігом мої скроні притруси.
О, ХОБІ!
Вирощувать став я столітнього дуба --
Й завів собі знов парубоцького чуба.
ГРУК ПРО БЕРЕЖЛИВІСТЬ
Безцінний скарб -- здоровий глузд:
Отож не трать його без нужд!
ПРОЗА І ПОЕЗІЯ
Зачинився найщільніше
І щось пише, пише, пише;
А як вся душа бринить --
На папері у ту ж мить.
СПРАВЖНІЙ ПЕСИМІЗМ
(Психологічний грук)
Справжній песимізм -- це якщо
Сумуєш, забувши уже, про що.
НАСИЧЕННЯ
Мов небо без дна --
Дощ ллється щодня
І все уже мокре настільки;
Й усе так погано,
Що, пізно чи рано,
Зміниться все має --
Й на краще тільки.
МУДРІСТЬ СФЕР
Яка повчальна нам зоря!
Вона здаля нас наставля,
Як кожна іншу умаля.
ПІДБАДЬОРЛИВЕ СЛОВО
Біль у шлунку прокляттям стає,
А сердечний і жить не дає;
То ж Всевишньому дякуй щодень,
Що один із них маєш лишень.
ШУКАЙТЕ І ЗНАЙДЕТЕ
Противники жареного всього,
Вас дуже далеко страхи заведуть:
Ті, що шукають, не знаючи навіть, чого, --
Його неодмінно знайдуть.
ПРО ДАНІЮ
В цім питанні я б погодивсь на компроміс
Й поправку про розміри Данії вніс:
Всіх задовольнило б, якби домовленість була,
Що вона більш велика все ж, аніж мала.
ЗНАЮЧИ, ХТО ЧОГО ВАРТИЙ
Для мене втіха,
Якщо вже вникнуть,
До вад настільки
Не дати вам звикнуть,
Щоб знали, яких же
Не зміг уникнуть.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
