ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Піта Хейна

 Піт Хейн Груки 6
КАМІНЕЦЬ В ЧЕРЕВИКУ

Якщо змуляв камінчиком ногу,
Що потрапив у твій черевик, --
Що один тільки він, дякуй Богу,
Бо до двох -- ну ніяк би не звик!

НАТЯК
(представникам пишучої братії)

В писаннях бездумних
Аж надто вже сильні,
Повчіться в розумних,
Що до цього не схильні.

КРАЙНЯ МУДРІСТЬ

Філософи врешті
Зуміють здійснить
Крайні свої амбіції,
Як дурість людську
Зможуть всю прояснить
Завдяки інтуїції.

ПРО ДАНЦІВ
(Напис на данському павільйоні "Експо-67")

Подорожуємо на Захід і на Схід
Й людей достойних скрізь знаходим слід,
І впізнаєм в них данців різновид.

НАВЧАННЯ

Ми вчимось і нас вчать,
Ми вчимось відчувать,
Вибачать ми вчимось і мовчать.

Та при цім щось втрачаєм,
Бо відчуєм з відчаєм:
Не відчуть те вже, що відчуваєм.

ОСУД
(Грук у відповідь на довгий пояснювальний лист)

З огляду на манеру,
Як час тратиш, сподівання
Все ж маю, що зрозумієш
Ще до кінця днів своїх:
Зусилля, що витрачаєш
На помилок виправдання,
Краще було б потратить
На виправлення їх.

ЕГОЦЕНТРИСТИ

Люди егоїстичні настільки,
Що аж відчуваєш відразу:
Те, що мене стосується тільки,
Приміряють на себе одразу.

СЕСТРИЧКА МАЛЕНЬКОЇ РУСАЛКИ

Сестричка Маленької Русалки
Більш рибкою була, ніж царівною;
Й тим, хто цілував її в зябра палко,
Зовсім не здавалась чарівною.
Але нижче відсутні вже вади;
Й не духу, а плоті тамуючи спрагу,
Саме їй за оті принади
Я віддаю перевагу.

ДЕШЕВЕ ХАРЧУВАННЯ

Коли гаманець відкриваєш із ваганням,
Обідаю в "Золотошукачів вігвамі",
Де їжа настільки не відповідає порівнянням,
Що не помічаєш навіть, що ціни ті самі.

ДАНІЯ

Данія, як дивитись з іншої країни,
Здається не більшою від піску зернини;
Данія, як данцям дать її мірять,
Велика настільки, що нам не повірять.

ГРУК ПРО ДОВІРУ, НАДІЮ І Т.П.

Дала мені надію,
Любов мені дала,
Мов ніжній мелодії флейту;
Але всю довіру,
Що в ній була,
Віддала вона Фрейду.

БУДУЧИ СОБОЮ
(Гарний грук на розрізнення)

Як не можу чесноти
Вважать лиш своїми --
Принаймні хоч вади
Хай будуть моїми.

МУДРІСТЬ

Мудрість -- це, звісно,
За дурість ціна,
Й той платить її,
Хто не зна.

ХТО ВИ?

Спосіб світочем стати
Не є -- вимагати;
Ви той в області кожній,
На що ви спроможні.

VITA BREVIS

Життя досить довге,
Щоб навіть простак
Відчув, шо у нім
Щось не так.

Vita brevis, ars longa (лат.) -- життя коротке, мистецтво вічне.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-23 20:53:31
Переглядів сторінки твору 1375
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній