ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 

Артур Курдіновський
2026.05.17 22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.

Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни

Володимир Невесенко
2026.05.17 19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож

С М
2026.05.17 17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе

Євген Федчук
2026.05.17 17:02
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де

Борис Костиря
2026.05.17 11:34
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.

Я хочу прямувати у світи

Тетяна Левицька
2026.05.17 11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,

Мирон Шагало
2026.05.17 11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.

Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства

хома дідим
2026.05.17 10:14
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби

Вячеслав Руденко
2026.05.17 08:48
Як закриєш очі вночі зі скрипом,
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,

Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -

Віктор Кучерук
2026.05.17 06:19
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен

Артур Курдіновський
2026.05.17 00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.

Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Піта Хейна

 Піт Хейн Груки 6
КАМІНЕЦЬ В ЧЕРЕВИКУ

Якщо змуляв камінчиком ногу,
Що потрапив у твій черевик, --
Що один тільки він, дякуй Богу,
Бо до двох -- ну ніяк би не звик!

НАТЯК
(представникам пишучої братії)

В писаннях бездумних
Аж надто вже сильні,
Повчіться в розумних,
Що до цього не схильні.

КРАЙНЯ МУДРІСТЬ

Філософи врешті
Зуміють здійснить
Крайні свої амбіції,
Як дурість людську
Зможуть всю прояснить
Завдяки інтуїції.

ПРО ДАНЦІВ
(Напис на данському павільйоні "Експо-67")

Подорожуємо на Захід і на Схід
Й людей достойних скрізь знаходим слід,
І впізнаєм в них данців різновид.

НАВЧАННЯ

Ми вчимось і нас вчать,
Ми вчимось відчувать,
Вибачать ми вчимось і мовчать.

Та при цім щось втрачаєм,
Бо відчуєм з відчаєм:
Не відчуть те вже, що відчуваєм.

ОСУД
(Грук у відповідь на довгий пояснювальний лист)

З огляду на манеру,
Як час тратиш, сподівання
Все ж маю, що зрозумієш
Ще до кінця днів своїх:
Зусилля, що витрачаєш
На помилок виправдання,
Краще було б потратить
На виправлення їх.

ЕГОЦЕНТРИСТИ

Люди егоїстичні настільки,
Що аж відчуваєш відразу:
Те, що мене стосується тільки,
Приміряють на себе одразу.

СЕСТРИЧКА МАЛЕНЬКОЇ РУСАЛКИ

Сестричка Маленької Русалки
Більш рибкою була, ніж царівною;
Й тим, хто цілував її в зябра палко,
Зовсім не здавалась чарівною.
Але нижче відсутні вже вади;
Й не духу, а плоті тамуючи спрагу,
Саме їй за оті принади
Я віддаю перевагу.

ДЕШЕВЕ ХАРЧУВАННЯ

Коли гаманець відкриваєш із ваганням,
Обідаю в "Золотошукачів вігвамі",
Де їжа настільки не відповідає порівнянням,
Що не помічаєш навіть, що ціни ті самі.

ДАНІЯ

Данія, як дивитись з іншої країни,
Здається не більшою від піску зернини;
Данія, як данцям дать її мірять,
Велика настільки, що нам не повірять.

ГРУК ПРО ДОВІРУ, НАДІЮ І Т.П.

Дала мені надію,
Любов мені дала,
Мов ніжній мелодії флейту;
Але всю довіру,
Що в ній була,
Віддала вона Фрейду.

БУДУЧИ СОБОЮ
(Гарний грук на розрізнення)

Як не можу чесноти
Вважать лиш своїми --
Принаймні хоч вади
Хай будуть моїми.

МУДРІСТЬ

Мудрість -- це, звісно,
За дурість ціна,
Й той платить її,
Хто не зна.

ХТО ВИ?

Спосіб світочем стати
Не є -- вимагати;
Ви той в області кожній,
На що ви спроможні.

VITA BREVIS

Життя досить довге,
Щоб навіть простак
Відчув, шо у нім
Щось не так.

Vita brevis, ars longa (лат.) -- життя коротке, мистецтво вічне.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-23 20:53:31
Переглядів сторінки твору 1479
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній