Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.17
23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.
Занадто в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно
Сусід його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.
Занадто в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно
2026.05.17
22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.
Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.
Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни
2026.05.17
19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
2026.05.17
17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
2026.05.17
17:02
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
2026.05.17
11:34
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
2026.05.17
11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
2026.05.17
11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
2026.05.17
10:14
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби
2026.05.17
08:48
Як закриєш очі вночі зі скрипом,
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,
Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,
Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -
2026.05.17
06:19
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен
2026.05.17
00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.
Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.
Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж
2026.05.16
18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
2026.05.16
18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
2026.05.16
15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
2026.05.16
13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.05.14
2026.05.13
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 7
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 7
ЕКОНОМНІСТЬ
Щасливим не можна бути весь час;
То ж коли щастя вам не знайшлось,
Не думайте, що чимсь обділили вас;
Вважайте: це ви заощадили щось.
МАГІСТРАЛЬ
Коли хочеш стать знаменитим
Й перепробував всі вже стежки --
Візьми, що найлегшим здалося,
І зроби його дуже важким.
ТІ, ЩО ВСЕ ЗНАЮТЬ
Кому спину в зазнайстві нема,
Ті -- всесвітня чума.
ДВА ПАСИВІСТИ
Зітріть на порох оптиміста,
З чиїх уст линуть лиш похвали,
Що даль завжди безхмарна й чиста,
Які б вітри не бушували.
Не пощадіть і песиміста,
Який бурчить безперестанку,
Що вічна ця завіса млиста,
Як не сіяло б сонце зранку.
ТРИ ФАКТИ ПРО ДОРОЖНІЙ РУХ
Є три факти легкі --
Непідйомні ж турботи,
Як ці речі прості
За кермом забувають:
Що дороги слизькі,
І круті повороти,
А шофери -- так ті
Ще й без клепки бувають.
ДЕРЖАВА
Все нам дає для наших витрат
Природа, наші батько й мати;
Держава ж, наш старший брат,
Все прагне забрати.
З КОНСТИТУЦІЙНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ
Влада розбещує --
То ж демократичну традицію
Слід зміцнювать, формуючи
Сильну опозицію.
Розквіту демократії
І ми були б раді,
Маючи свою опозицію
При владі.
ПРИВІД ДЛЯ ТУРБОТ
Як перша це річ,
Чи друга хай буде --
Ще цим переймаються люди;
Та третя вже річ --
Четверта ж тим більше --
Сприймаються гірше.
СУЧАСНЕ ЛИСТУВАННЯ
Два способи є,
Придумані не нами,
В цивілізованім світі
Обміну листами:
Перший -- відповідь дать
Вважають за образу;
Другий -- відповідать
Починають одразу.
НЕДОСЯЖНИЙ ІДЕАЛ
Так жить повинні
Ми кожен день,
Немов останній
Вже він лишень.
Якби ж так жив сам,
То -- визнать мушу --
Давно віддав би
Вже богу душу.
ЛИШЕ РОЗВ'ЯЗАННЯ
Здатних розв'язувать проблеми візьмем:
Їх ми наплодим юрму,
Бо як тільки розв'язок однієї знайдем,
Це інших породжує тьму.
ВСЕ, НА ЩО ЗДАТНІ
(А чи здатні взагалі?)
Сучасна людина
Береться охоче
За все -- і все може,
Що лиш захоче;
Але, все ж людиною
Будучи, схоже,
Вона хоче тільки
Те, що лиш може.
ДО УРНИ
Як спрага не мучить
І ситий лиш духом --
Хай праху твоєму
Земля буде пухом.
ВСЕСВІТ
Всесвіт буть може більшим чи меншим --
Що нам з теорій яка пропонує,
Та вже не може буть зігнорованим,
Навіть якщо не існує.
Щасливим не можна бути весь час;
То ж коли щастя вам не знайшлось,
Не думайте, що чимсь обділили вас;
Вважайте: це ви заощадили щось.
МАГІСТРАЛЬ
Коли хочеш стать знаменитим
Й перепробував всі вже стежки --
Візьми, що найлегшим здалося,
І зроби його дуже важким.
ТІ, ЩО ВСЕ ЗНАЮТЬ
Кому спину в зазнайстві нема,
Ті -- всесвітня чума.
ДВА ПАСИВІСТИ
Зітріть на порох оптиміста,
З чиїх уст линуть лиш похвали,
Що даль завжди безхмарна й чиста,
Які б вітри не бушували.
Не пощадіть і песиміста,
Який бурчить безперестанку,
Що вічна ця завіса млиста,
Як не сіяло б сонце зранку.
ТРИ ФАКТИ ПРО ДОРОЖНІЙ РУХ
Є три факти легкі --
Непідйомні ж турботи,
Як ці речі прості
За кермом забувають:
Що дороги слизькі,
І круті повороти,
А шофери -- так ті
Ще й без клепки бувають.
ДЕРЖАВА
Все нам дає для наших витрат
Природа, наші батько й мати;
Держава ж, наш старший брат,
Все прагне забрати.
З КОНСТИТУЦІЙНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ
Влада розбещує --
То ж демократичну традицію
Слід зміцнювать, формуючи
Сильну опозицію.
Розквіту демократії
І ми були б раді,
Маючи свою опозицію
При владі.
ПРИВІД ДЛЯ ТУРБОТ
Як перша це річ,
Чи друга хай буде --
Ще цим переймаються люди;
Та третя вже річ --
Четверта ж тим більше --
Сприймаються гірше.
СУЧАСНЕ ЛИСТУВАННЯ
Два способи є,
Придумані не нами,
В цивілізованім світі
Обміну листами:
Перший -- відповідь дать
Вважають за образу;
Другий -- відповідать
Починають одразу.
НЕДОСЯЖНИЙ ІДЕАЛ
Так жить повинні
Ми кожен день,
Немов останній
Вже він лишень.
Якби ж так жив сам,
То -- визнать мушу --
Давно віддав би
Вже богу душу.
ЛИШЕ РОЗВ'ЯЗАННЯ
Здатних розв'язувать проблеми візьмем:
Їх ми наплодим юрму,
Бо як тільки розв'язок однієї знайдем,
Це інших породжує тьму.
ВСЕ, НА ЩО ЗДАТНІ
(А чи здатні взагалі?)
Сучасна людина
Береться охоче
За все -- і все може,
Що лиш захоче;
Але, все ж людиною
Будучи, схоже,
Вона хоче тільки
Те, що лиш може.
ДО УРНИ
Як спрага не мучить
І ситий лиш духом --
Хай праху твоєму
Земля буде пухом.
ВСЕСВІТ
Всесвіт буть може більшим чи меншим --
Що нам з теорій яка пропонує,
Та вже не може буть зігнорованим,
Навіть якщо не існує.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
