Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.17
22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
2025.11.17
20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,
2025.11.17
18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
2025.11.16
15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
2025.11.16
15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
2025.11.16
14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
2025.11.16
14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з
2025.11.16
13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 8
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 8
ПОСПІШНІСТЬ
(Напис для пам'ятника на перехресті)
Ще не розтративши сил всіх запасу,
Жертва сучасності тут спочиває,
Що вчора на все не хватало їй часу,
А зараз всю вічність вже має.
СПОНУКАЛЬНИЙ ТОСТ ДЛЯ ТВЕРДОСТІ ХАРАКТЕРУ
Щоб мати в характері цю рису вагому,
Ось тост, що його підтверджує життя:
Ніколи не їжте, за винятком їжі прийому,
Й не пийте інакше, як в процесі пиття.
ТИРАНІЯ РЕЧЕЙ
Я хочу управлять тисячами речей,
Які, вважаю, належать мені;
Та враз збурять сумніви спокій ночей:
Чи ж належать? -- здригнусь уві сні.
Підозра вже зримою стає для очей:
Не слід довірять відчуттям своїм --
Якщо у вас більше, ніж вісім речей, --
Це ви вже належите їм.
ЧАС І ВІЧНІСТЬ
Де поля урожайні
Сьогодення й античності
Переходять в безкрайні
Пустирища вічності,
Там пісок я збираю,
Ложку взявши і віник,
Що його відміряє
Нам піщаний годинник.
ВТОМЛИВЕ ВІДЧУТТЯ
Напевне, і вам знайомий
Той пригнічений стан думок,
Коли ваша голова, наче
Заплутаний шерсті клубок;
Й потуги всі розумові
В такому в'ялому плині,
Немов роз'яснить щось хочеш
Дуже малій дитині.
НЕДОСТАТНЬО
Пора вже позбутися
Звичок колишніх,
Щоб щастя загальне
Не умаляти:
Недостатньо тільки
Дратувати своїх ближніх --
Не забуваймо
Й себе звеселяти.
ГОДИННИК І ВІЧНІСТЬ
(Шаноба до скінченності)
Вічність -- це річ, яку просто так
Розумом не осягнути
Й, лиш годинником на "тік-так"
Подрібнену, можна збагнути.
Ним схоплену і зафіксовану,
Перш ніж канула в потойбічність;
Мов дитяча їжа, розжовану,
Легко засвоювать вічність.
АТОМІРІАДИ
Природа по суті, як стверджують вчені,
Це мільярди, і мільярди, і мільярди
Частинок, що грають в свої нескінченні
Більярди, і більярди, і більярди.
ЗОРЕ-ЗАРЯДКА
(Себе-творячий грук)
Вийди в зоряну ніч,
Стань на голові своїй,
Щоб в космос ногами
Зависнути міг,
І на зоряній тверді
Хоч трохи постій,
Що стала раптово
Опорою для ніг.
Відчуй всю Землі вагу
З льоду й граніту,
З розплавленою магмою,
З водою й залізом в ній;
Й хоч на мить потримай
Цю дивно вагому планету,
Що балансує на дивно
Вагомій голові твоїй.
ВТРАЧЕНИЙ ЗВ'ЯЗОК
Людина -- це щось схоже
На втрачений зв'язок:
Вважаючи, що думає,
Не маючи думок.
ПРОТИЛЕЖНОСТІ
Залежно від приналежності
До певної системи кожен міркує:
Систематик як дві протилежності
Дурість і мудрість трактує.
Відзначаючись незалежністю,
Логік на це не зважає:
Він до дурості протилежністю
Протилежну дурість вважає.
МИТТЄВА ДУМКА
Якщо зміг вічність зрозуміть,
Тоді життя -- всього лиш мить.
ТЛУМАЧЕННЯ СНІВ
(Спрощено)
Хай опукле чи вгнуте, аби лиш овальне --
Й певен я: уявилось вам щось сексуальне.
(Напис для пам'ятника на перехресті)
Ще не розтративши сил всіх запасу,
Жертва сучасності тут спочиває,
Що вчора на все не хватало їй часу,
А зараз всю вічність вже має.
СПОНУКАЛЬНИЙ ТОСТ ДЛЯ ТВЕРДОСТІ ХАРАКТЕРУ
Щоб мати в характері цю рису вагому,
Ось тост, що його підтверджує життя:
Ніколи не їжте, за винятком їжі прийому,
Й не пийте інакше, як в процесі пиття.
ТИРАНІЯ РЕЧЕЙ
Я хочу управлять тисячами речей,
Які, вважаю, належать мені;
Та враз збурять сумніви спокій ночей:
Чи ж належать? -- здригнусь уві сні.
Підозра вже зримою стає для очей:
Не слід довірять відчуттям своїм --
Якщо у вас більше, ніж вісім речей, --
Це ви вже належите їм.
ЧАС І ВІЧНІСТЬ
Де поля урожайні
Сьогодення й античності
Переходять в безкрайні
Пустирища вічності,
Там пісок я збираю,
Ложку взявши і віник,
Що його відміряє
Нам піщаний годинник.
ВТОМЛИВЕ ВІДЧУТТЯ
Напевне, і вам знайомий
Той пригнічений стан думок,
Коли ваша голова, наче
Заплутаний шерсті клубок;
Й потуги всі розумові
В такому в'ялому плині,
Немов роз'яснить щось хочеш
Дуже малій дитині.
НЕДОСТАТНЬО
Пора вже позбутися
Звичок колишніх,
Щоб щастя загальне
Не умаляти:
Недостатньо тільки
Дратувати своїх ближніх --
Не забуваймо
Й себе звеселяти.
ГОДИННИК І ВІЧНІСТЬ
(Шаноба до скінченності)
Вічність -- це річ, яку просто так
Розумом не осягнути
Й, лиш годинником на "тік-так"
Подрібнену, можна збагнути.
Ним схоплену і зафіксовану,
Перш ніж канула в потойбічність;
Мов дитяча їжа, розжовану,
Легко засвоювать вічність.
АТОМІРІАДИ
Природа по суті, як стверджують вчені,
Це мільярди, і мільярди, і мільярди
Частинок, що грають в свої нескінченні
Більярди, і більярди, і більярди.
ЗОРЕ-ЗАРЯДКА
(Себе-творячий грук)
Вийди в зоряну ніч,
Стань на голові своїй,
Щоб в космос ногами
Зависнути міг,
І на зоряній тверді
Хоч трохи постій,
Що стала раптово
Опорою для ніг.
Відчуй всю Землі вагу
З льоду й граніту,
З розплавленою магмою,
З водою й залізом в ній;
Й хоч на мить потримай
Цю дивно вагому планету,
Що балансує на дивно
Вагомій голові твоїй.
ВТРАЧЕНИЙ ЗВ'ЯЗОК
Людина -- це щось схоже
На втрачений зв'язок:
Вважаючи, що думає,
Не маючи думок.
ПРОТИЛЕЖНОСТІ
Залежно від приналежності
До певної системи кожен міркує:
Систематик як дві протилежності
Дурість і мудрість трактує.
Відзначаючись незалежністю,
Логік на це не зважає:
Він до дурості протилежністю
Протилежну дурість вважає.
МИТТЄВА ДУМКА
Якщо зміг вічність зрозуміть,
Тоді життя -- всього лиш мить.
ТЛУМАЧЕННЯ СНІВ
(Спрощено)
Хай опукле чи вгнуте, аби лиш овальне --
Й певен я: уявилось вам щось сексуальне.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
