Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.17
23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.
Занадто в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно
Сусід його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.
Занадто в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно
2026.05.17
22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.
Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.
Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни
2026.05.17
19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
2026.05.17
17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
2026.05.17
17:02
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
2026.05.17
11:34
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
2026.05.17
11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
2026.05.17
11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
2026.05.17
10:14
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби
2026.05.17
08:48
Як закриєш очі вночі зі скрипом,
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,
Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,
Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -
2026.05.17
06:19
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен
2026.05.17
00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.
Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.
Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж
2026.05.16
18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
2026.05.16
18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
2026.05.16
15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
2026.05.16
13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.05.14
2026.05.13
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 8
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 8
ПОСПІШНІСТЬ
(Напис для пам'ятника на перехресті)
Ще не розтративши сил всіх запасу,
Жертва сучасності тут спочиває,
Що вчора на все не хватало їй часу,
А зараз всю вічність вже має.
СПОНУКАЛЬНИЙ ТОСТ ДЛЯ ТВЕРДОСТІ ХАРАКТЕРУ
Щоб мати в характері цю рису вагому,
Ось тост, що його підтверджує життя:
Ніколи не їжте, за винятком їжі прийому,
Й не пийте інакше, як в процесі пиття.
ТИРАНІЯ РЕЧЕЙ
Я хочу управлять тисячами речей,
Які, вважаю, належать мені;
Та враз збурять сумніви спокій ночей:
Чи ж належать? -- здригнусь уві сні.
Підозра вже зримою стає для очей:
Не слід довірять відчуттям своїм --
Якщо у вас більше, ніж вісім речей, --
Це ви вже належите їм.
ЧАС І ВІЧНІСТЬ
Де поля урожайні
Сьогодення й античності
Переходять в безкрайні
Пустирища вічності,
Там пісок я збираю,
Ложку взявши і віник,
Що його відміряє
Нам піщаний годинник.
ВТОМЛИВЕ ВІДЧУТТЯ
Напевне, і вам знайомий
Той пригнічений стан думок,
Коли ваша голова, наче
Заплутаний шерсті клубок;
Й потуги всі розумові
В такому в'ялому плині,
Немов роз'яснить щось хочеш
Дуже малій дитині.
НЕДОСТАТНЬО
Пора вже позбутися
Звичок колишніх,
Щоб щастя загальне
Не умаляти:
Недостатньо тільки
Дратувати своїх ближніх --
Не забуваймо
Й себе звеселяти.
ГОДИННИК І ВІЧНІСТЬ
(Шаноба до скінченності)
Вічність -- це річ, яку просто так
Розумом не осягнути
Й, лиш годинником на "тік-так"
Подрібнену, можна збагнути.
Ним схоплену і зафіксовану,
Перш ніж канула в потойбічність;
Мов дитяча їжа, розжовану,
Легко засвоювать вічність.
АТОМІРІАДИ
Природа по суті, як стверджують вчені,
Це мільярди, і мільярди, і мільярди
Частинок, що грають в свої нескінченні
Більярди, і більярди, і більярди.
ЗОРЕ-ЗАРЯДКА
(Себе-творячий грук)
Вийди в зоряну ніч,
Стань на голові своїй,
Щоб в космос ногами
Зависнути міг,
І на зоряній тверді
Хоч трохи постій,
Що стала раптово
Опорою для ніг.
Відчуй всю Землі вагу
З льоду й граніту,
З розплавленою магмою,
З водою й залізом в ній;
Й хоч на мить потримай
Цю дивно вагому планету,
Що балансує на дивно
Вагомій голові твоїй.
ВТРАЧЕНИЙ ЗВ'ЯЗОК
Людина -- це щось схоже
На втрачений зв'язок:
Вважаючи, що думає,
Не маючи думок.
ПРОТИЛЕЖНОСТІ
Залежно від приналежності
До певної системи кожен міркує:
Систематик як дві протилежності
Дурість і мудрість трактує.
Відзначаючись незалежністю,
Логік на це не зважає:
Він до дурості протилежністю
Протилежну дурість вважає.
МИТТЄВА ДУМКА
Якщо зміг вічність зрозуміть,
Тоді життя -- всього лиш мить.
ТЛУМАЧЕННЯ СНІВ
(Спрощено)
Хай опукле чи вгнуте, аби лиш овальне --
Й певен я: уявилось вам щось сексуальне.
(Напис для пам'ятника на перехресті)
Ще не розтративши сил всіх запасу,
Жертва сучасності тут спочиває,
Що вчора на все не хватало їй часу,
А зараз всю вічність вже має.
СПОНУКАЛЬНИЙ ТОСТ ДЛЯ ТВЕРДОСТІ ХАРАКТЕРУ
Щоб мати в характері цю рису вагому,
Ось тост, що його підтверджує життя:
Ніколи не їжте, за винятком їжі прийому,
Й не пийте інакше, як в процесі пиття.
ТИРАНІЯ РЕЧЕЙ
Я хочу управлять тисячами речей,
Які, вважаю, належать мені;
Та враз збурять сумніви спокій ночей:
Чи ж належать? -- здригнусь уві сні.
Підозра вже зримою стає для очей:
Не слід довірять відчуттям своїм --
Якщо у вас більше, ніж вісім речей, --
Це ви вже належите їм.
ЧАС І ВІЧНІСТЬ
Де поля урожайні
Сьогодення й античності
Переходять в безкрайні
Пустирища вічності,
Там пісок я збираю,
Ложку взявши і віник,
Що його відміряє
Нам піщаний годинник.
ВТОМЛИВЕ ВІДЧУТТЯ
Напевне, і вам знайомий
Той пригнічений стан думок,
Коли ваша голова, наче
Заплутаний шерсті клубок;
Й потуги всі розумові
В такому в'ялому плині,
Немов роз'яснить щось хочеш
Дуже малій дитині.
НЕДОСТАТНЬО
Пора вже позбутися
Звичок колишніх,
Щоб щастя загальне
Не умаляти:
Недостатньо тільки
Дратувати своїх ближніх --
Не забуваймо
Й себе звеселяти.
ГОДИННИК І ВІЧНІСТЬ
(Шаноба до скінченності)
Вічність -- це річ, яку просто так
Розумом не осягнути
Й, лиш годинником на "тік-так"
Подрібнену, можна збагнути.
Ним схоплену і зафіксовану,
Перш ніж канула в потойбічність;
Мов дитяча їжа, розжовану,
Легко засвоювать вічність.
АТОМІРІАДИ
Природа по суті, як стверджують вчені,
Це мільярди, і мільярди, і мільярди
Частинок, що грають в свої нескінченні
Більярди, і більярди, і більярди.
ЗОРЕ-ЗАРЯДКА
(Себе-творячий грук)
Вийди в зоряну ніч,
Стань на голові своїй,
Щоб в космос ногами
Зависнути міг,
І на зоряній тверді
Хоч трохи постій,
Що стала раптово
Опорою для ніг.
Відчуй всю Землі вагу
З льоду й граніту,
З розплавленою магмою,
З водою й залізом в ній;
Й хоч на мить потримай
Цю дивно вагому планету,
Що балансує на дивно
Вагомій голові твоїй.
ВТРАЧЕНИЙ ЗВ'ЯЗОК
Людина -- це щось схоже
На втрачений зв'язок:
Вважаючи, що думає,
Не маючи думок.
ПРОТИЛЕЖНОСТІ
Залежно від приналежності
До певної системи кожен міркує:
Систематик як дві протилежності
Дурість і мудрість трактує.
Відзначаючись незалежністю,
Логік на це не зважає:
Він до дурості протилежністю
Протилежну дурість вважає.
МИТТЄВА ДУМКА
Якщо зміг вічність зрозуміть,
Тоді життя -- всього лиш мить.
ТЛУМАЧЕННЯ СНІВ
(Спрощено)
Хай опукле чи вгнуте, аби лиш овальне --
Й певен я: уявилось вам щось сексуальне.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
