
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.09
21:54
Тихо спадає листя,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,
2025.08.09
21:11
Неначе у карцері дрібен --
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.
Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.
Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори
2025.08.09
13:45
Говорилось
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже
2025.08.09
13:25
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло.
Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими
2025.08.09
11:52
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував
2025.08.09
10:52
Із Бориса Заходера
Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!
І ось наша доблесна Рижка
Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!
І ось наша доблесна Рижка
2025.08.08
22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,
2025.08.08
16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття
2025.08.08
14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.
Портулак обіймає землю,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.
Портулак обіймає землю,
2025.08.08
11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі
2025.08.07
21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
2025.08.07
19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині
Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині
Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
2025.08.07
19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його
2025.08.07
16:29
Із Бориса Заходера
– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)
– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)
2025.08.07
02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
2025.08.06
22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 9
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 9
ПОРА БУЗКУ
Весною бузок розквітає щораз
Й від запахів паморочиться голова,
Й закохані в прозі і віршах фраз
Шукають, щоб те сказать в тисячний раз,
Що легше зробить, аніж втілить в слова.
ДВА СЛОВА
В них все кохання
Моє гаряче:
Якнайзарання,
Щоякнайпаче.
ЗДОРОВ'Я
Здоров'я не верне пігулка в утробі,
Скальпелем його не спасти,
Бо воно -- не так відсутність хвороби,
Як вияв життя повноти.
МАГІЯ СЛОВА
Інвективи тебе горблять,
Славоспіви -- юним роблять.
ДАВНОМИНУЛИЙ ЧАС
Час минулий схожий із тітонькою моєю,
Яка не може чи не хоче зрозуміть,
Що хоч люб'язні всі й захоплюються нею,
Та вже давно залишить нас настала мить.
ЕФЕКТ ДВОСТУЛКОВИХ ДВЕРЕЙ
Двостулкові двері широкі,
То ж з ними немає мороки:
Прочиниш їх наполовину --
Й самі почухають спину.
ДО ПОПІЛЬНИЧКИ
Спрага й голод вже не мучить:
Попіл твій нас цьому учить.
ЕКСПЕРТИ
Експерти мають забаганку
Із кафедри віщати зранку,
Як не дотримать обіцянку.
МОЛИТВА
(до сонця над хмарами)
О сонце, лий своє проміння
На всі, що на землі, створіння!
Якщо ж занадто вимагаєм --
Принаймні сяй над нашим краєм.
Як забагато тобі й цього --
Осяй хоча б мене одного.
ПРИСУТНІСТЬ ДУХУ
Сьогодення й усе в нім сутнє
Завоюєш легко в ту ж мить,
Якщо пахне тобі майбутнє,
А минуле -- смердить.
СПРАВЖНІЙ ЗАХИСТ
Захист єдиний,
Даний людині --
В протидії
Безнадії,
Що беззахисна нині.
ПРИСМАК З ОСКОМОЮ
Коріни сукня ще здаля
Її принади всім явля
Й цим хіть коханця умаля.
РОЗДУМ ПРО ЗРІСТ
Малі на зріст переоцінюють
Чар буть високим і струнким
Й цим тільки ще більш відтінюють
Принадність бути низьким.
МІСТ ЧИ ТУНЕЛЬ
Тунель прийнятний тут,
І міст би міг з'єднати --
То чи не краще все ж
В однім два поєднати?
Міст і тунель нехай би
Постали серед хвиль,
Як пам'ять і емблема
Гігантських цих зусиль.
ВІНЦЕНОСНІСТЬ
Понтифік, із спальні вранці вийшовши,
Вдягає сутану для понту
Й німб навколо голови святійшої
Вважа за лінію горизонту.
Весною бузок розквітає щораз
Й від запахів паморочиться голова,
Й закохані в прозі і віршах фраз
Шукають, щоб те сказать в тисячний раз,
Що легше зробить, аніж втілить в слова.
ДВА СЛОВА
В них все кохання
Моє гаряче:
Якнайзарання,
Щоякнайпаче.
ЗДОРОВ'Я
Здоров'я не верне пігулка в утробі,
Скальпелем його не спасти,
Бо воно -- не так відсутність хвороби,
Як вияв життя повноти.
МАГІЯ СЛОВА
Інвективи тебе горблять,
Славоспіви -- юним роблять.
ДАВНОМИНУЛИЙ ЧАС
Час минулий схожий із тітонькою моєю,
Яка не може чи не хоче зрозуміть,
Що хоч люб'язні всі й захоплюються нею,
Та вже давно залишить нас настала мить.
ЕФЕКТ ДВОСТУЛКОВИХ ДВЕРЕЙ
Двостулкові двері широкі,
То ж з ними немає мороки:
Прочиниш їх наполовину --
Й самі почухають спину.
ДО ПОПІЛЬНИЧКИ
Спрага й голод вже не мучить:
Попіл твій нас цьому учить.
ЕКСПЕРТИ
Експерти мають забаганку
Із кафедри віщати зранку,
Як не дотримать обіцянку.
МОЛИТВА
(до сонця над хмарами)
О сонце, лий своє проміння
На всі, що на землі, створіння!
Якщо ж занадто вимагаєм --
Принаймні сяй над нашим краєм.
Як забагато тобі й цього --
Осяй хоча б мене одного.
ПРИСУТНІСТЬ ДУХУ
Сьогодення й усе в нім сутнє
Завоюєш легко в ту ж мить,
Якщо пахне тобі майбутнє,
А минуле -- смердить.
СПРАВЖНІЙ ЗАХИСТ
Захист єдиний,
Даний людині --
В протидії
Безнадії,
Що беззахисна нині.
ПРИСМАК З ОСКОМОЮ
Коріни сукня ще здаля
Її принади всім явля
Й цим хіть коханця умаля.
РОЗДУМ ПРО ЗРІСТ
Малі на зріст переоцінюють
Чар буть високим і струнким
Й цим тільки ще більш відтінюють
Принадність бути низьким.
МІСТ ЧИ ТУНЕЛЬ
Тунель прийнятний тут,
І міст би міг з'єднати --
То чи не краще все ж
В однім два поєднати?
Міст і тунель нехай би
Постали серед хвиль,
Як пам'ять і емблема
Гігантських цих зусиль.
ВІНЦЕНОСНІСТЬ
Понтифік, із спальні вранці вийшовши,
Вдягає сутану для понту
Й німб навколо голови святійшої
Вважа за лінію горизонту.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію