НАШЕ НАЙБІЛЬШЕ ДОСЯГНЕННЯ

Нащадки докоряти
Нам будуть за розтрати
Й дивацтва, яких стільки,
Що важко до них звикнуть, --
Та зміниться на вдячність
Їх поспіх і гарячність
При згадці про помилки,
Що нам вдалось уникнуть.

ГРУК ПРО ВЕЛЕРЕЧИВИХ АВТОРІВ

Писак тих не люблю, де б все
Лиш до розмов звелося;
Дай тих мені, хто в гніві рве
На голові волосся
Й те пише лиш, чим сам живе,
Й що справді відбулося.

ПОТРЕБА В ЗАХИСТІ

Ми в минулому знайти мрієм
Панацею і для сучасного:
Хто посіє що -- те й пожне;
Захищатись від захисту інших вмієм;
Якби ж то й від захисту власного
Хтось іще захистив мене.

ВТІШНИЙ ГРУК

Як на прогулянку взимку йдеш
Й рукавичку загубив -- тугу
З чим порівнять: вона без меж.
Але ще болючіше все ж,
Якщо ту загубивши, викинеш другу,
А потім першу знайдеш.

ПРИЗВАННЯ

Земних наших днів
Не вічний запас,
То ж нині якраз
Настав уже час
Для здійснення справ,
Що не ваблять нас.

ПОРАДА В СМЕРК

Всміхнись,
Як вись
Ще дня зблиск
Верне, --
Й твій гнів
Без слів
За мить вже
Мине.

ОСТАННІЙ ШТРИХ
(Портрет нікого зокрема)

Ідіотами й справді
Були б усі 100 процентів,
Якби ж то вони вважались
Іще й за інтелігентів.

ДОСИТЬ
(що більш, аніж досить)

В питті й наїдках
Переконувавсь не раз,
Що як трохи менше --
Це вже досить якраз.

ЧИТАЙ, МІРКУЮЧИ
"...розум помер минулої ночі вдосвіта."
Генріх Ібсен "Пер Гюнт"

Сказав хтось, що тепер
І розум вже помер.
А Розум на це: "Ні,
Не віриться мені!"

ПОЛОВИНА

Що ж стосується половини --
Переконав би і найбільш впертих,
Що це в точності дві третини
Від трьох четвертих.

НЕСПРОМОЖНИЙ АРГУМЕНТ

Противника мого аргумент
Не тільки злий і образливий вщент,
Так ще й неуцтво лиш в нім говорить;
Й навіть не може через думки бідність
Явить свою т.з. очевидність
В термінах, що я б міг оспорить.