КОНИКОВЕ ГОРЕ
(Байка)

Коник сидів на асфальті й ридав
Із жалем, що рідко зриш наяву;
Все, що знав про літери, він згадав
Й до місць, де бачив напис, пострибав --
Й то, звичайно, було: "НЕ ТОПТАТИ ТРАВУ!"

МАНІЯ РІЗНОМАНІТТЯ

Доля на віражі крутому
Злила в один кілька віків,
Поєднавши в мені одному
П’ятеро моїх двійників.
То ж на пісню, а не ехо підголоску
Сподіватись мені дарма,
Якщо навіть думки в моїм мозку
Мусуються вже п’ятьма.

КИЦЬКА

Кішечко, кішечко,
Самотня така й нещасна, –
Чия ж бо ти, скажи мені. –
Ах, невже моя власна?!


БОЖИЙ ДАР

Видіння божий дар мать -- значить:
Велике і в малому бачить.

СПОСІБ ПОДОВЖИТЬ

В однім я певен був найбільш --
Що має буть коротким вірш.
Незгодний з цим хай не забуде
Читать мій двічі -- й довгим буде.

ПІДВИД

Підвид:
Aeternitatis --
Й при змінах
Таким же остатись.

Aeternitatis (лат.) -- вічність.

СЕРЕДНЄ ЗНАЧЕННЯ

З усіх удач завжди наш ум
Отримать хоче максимум;

Коли ж знеміг від скорбних дум --
Звести їх прагне в мінімум.

Але Природа, мов на глум,
Середнє щось дає з цих сум.

В ЧІМ ПРИЧИНА?

Чому процвітають поденники,
Талант же в нужді навік спочив?
Тому, що погані письменники
Таких же мають і читачів.

ЕХО З МИНУЛОГО
(Тренувальна вправа для войовничих умів)

Доісторичних монстрів діждався
Й громоподібний їх чуєш рик?
Загін марсіан приземлитись зібрався,
Невдалим спробам втративши лік?
Скажи, цей шум жахливий звідки взявся,
Що жаху й люті чуть у ньому крик?
Це лиш Homo sapiens, що загрався
У свій, ще доатомний, вік.

Homo sapiens (лат.) -- людина розумна.

ХТО Я ТАКИЙ?

Гріх зайвий брать,
Як відкидать,
Що в мені, може,
Явивсь Ти -- Боже.

ГРАЛЬНИЙ АВТОМАТ
(Внесок у психологію розчарування)

Так, життя -- лишень гра,
Та в бажанні всього
Не надійся й на шанс
Примарний рулетки,
Якщо це автомат,
А ти в проріз його
Гудзика пхаєш
Замість монетки.