
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.01
13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
2025.07.01
12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
2025.07.01
10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
2025.07.01
09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
2025.07.01
08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
2025.06.30
21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
2025.06.30
10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
2025.06.30
09:12
Частина друга
Жовч і кров
1930 рік
Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
2025.06.30
08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.
На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.
На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —
2025.06.30
05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
2025.06.29
23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.
Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.
Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,
2025.06.29
23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,
2025.06.29
22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.
І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.
Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.
Невідчутна і ледь жива.
І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.
Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.
2025.06.29
17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке
Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке
Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке
2025.06.29
14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і
2025.06.29
12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
олександр квітень (1977) /
Вірші
Про боротьбу з коронавірусом , та сумного діда Миколу ..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про боротьбу з коронавірусом , та сумного діда Миколу ..
В підвалах Китайских виріс ,
Мов кара з небес піднебесної ,
Жахливий коронавірус ,
Невидимий безтілесий ,
" І треба ж така трясця матері ",
Волали на гвалт з тривогою ,
І генії і і аматори ,
І просто спітнілі блогери .
Шипіли ворожки мов смолоскип ,
Пророцтво лихе збувається ,
Покайтеся ж бо прийде грип ,
Помруть всі хто не кається.
І ось перші хворі , померлих тма ,
Вакцини поки не знайдено ,
Спасіння від того майже нема ,
Писали на шпальтах сайтів .
За мить пандемія пішла у зріст ,
В жадобі коронавірусу ,
І нагадали пезажі міст ,
Картини апокаліпсису.
Суцільна обробка парканів , споруд ,
Сучасні медичні машини ,
Нарешті весь прогресивний люд ,
Сховався на карантини .
Пливли лікарі мов у небуття ,
В дебелих скафандрів коконах ,
Щоб врятувати чиєсь життя ,
У Римі , Ухані й Токіо..
Й закляк світ мов під час чуми ,
Запахло на біржах смаленим ,
Й лишень дід Микола пішов до куми ,
Хильнути на вечір чарочку..
Прогрес не торкнувся його села ,
Медпункт в тому році зтрощений,
І старість вже до Миколи прийшла ,
І чоботи в діда зношені .
А в телеканалі якийсь чоловік ,
Запевнив на на пресконференції ,
Що прийде грип і буде гаплик ,
Всім хто вже вийшов на пенсію ..
Все камінь на душу , кінець життя ,
Бо ж то був професор освічений,
Сказав , значить скоро вже йти в небуття ,
На зустріч з самою вічністю..
Зітхнув тяжко горем розбитий дідусь ,
З кишені дістав цигарочку ,
Піду до куми перед смертю пройдусь ,
Хильнути на вечір чарочку..
Мораль у цій байці-гірка і сумна ,
ЗЕвлада скажіть що ж ви творите ?
В шаленому хайпі дістались до дна ,
Невиліковно хворими ..
Тупої сатири квартальні сини ,
Де тести де апарати дихання .?.
Чи ви тільки здатні дві ночі й три дні ,
На телемостах базікати...
Чи ви вже подумали грип нас минув ?
Є певні логічні висновки ?
А втім постривайте я ж зовсім забув
Паяци не вміють мислити ..
Зливать Україну в угоду Орді
На це здатні наші Клоуни ..??
Але ж пам'ятайте що бути біді
І шлях на Ростов зготований....
Олександр Квітень
м.Мукачево...
Мов кара з небес піднебесної ,
Жахливий коронавірус ,
Невидимий безтілесий ,
" І треба ж така трясця матері ",
Волали на гвалт з тривогою ,
І генії і і аматори ,
І просто спітнілі блогери .
Шипіли ворожки мов смолоскип ,
Пророцтво лихе збувається ,
Покайтеся ж бо прийде грип ,
Помруть всі хто не кається.
І ось перші хворі , померлих тма ,
Вакцини поки не знайдено ,
Спасіння від того майже нема ,
Писали на шпальтах сайтів .
За мить пандемія пішла у зріст ,
В жадобі коронавірусу ,
І нагадали пезажі міст ,
Картини апокаліпсису.
Суцільна обробка парканів , споруд ,
Сучасні медичні машини ,
Нарешті весь прогресивний люд ,
Сховався на карантини .
Пливли лікарі мов у небуття ,
В дебелих скафандрів коконах ,
Щоб врятувати чиєсь життя ,
У Римі , Ухані й Токіо..
Й закляк світ мов під час чуми ,
Запахло на біржах смаленим ,
Й лишень дід Микола пішов до куми ,
Хильнути на вечір чарочку..
Прогрес не торкнувся його села ,
Медпункт в тому році зтрощений,
І старість вже до Миколи прийшла ,
І чоботи в діда зношені .
А в телеканалі якийсь чоловік ,
Запевнив на на пресконференції ,
Що прийде грип і буде гаплик ,
Всім хто вже вийшов на пенсію ..
Все камінь на душу , кінець життя ,
Бо ж то був професор освічений,
Сказав , значить скоро вже йти в небуття ,
На зустріч з самою вічністю..
Зітхнув тяжко горем розбитий дідусь ,
З кишені дістав цигарочку ,
Піду до куми перед смертю пройдусь ,
Хильнути на вечір чарочку..
Мораль у цій байці-гірка і сумна ,
ЗЕвлада скажіть що ж ви творите ?
В шаленому хайпі дістались до дна ,
Невиліковно хворими ..
Тупої сатири квартальні сини ,
Де тести де апарати дихання .?.
Чи ви тільки здатні дві ночі й три дні ,
На телемостах базікати...
Чи ви вже подумали грип нас минув ?
Є певні логічні висновки ?
А втім постривайте я ж зовсім забув
Паяци не вміють мислити ..
Зливать Україну в угоду Орді
На це здатні наші Клоуни ..??
Але ж пам'ятайте що бути біді
І шлях на Ростов зготований....
Олександр Квітень
м.Мукачево...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію