Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.30
21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
2025.10.30
20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
2025.10.30
18:21
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
2025.10.30
11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
2025.10.30
10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
2025.10.30
10:03
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
2025.10.29
22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
2025.10.29
21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
2025.10.29
18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
2025.10.29
17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
2025.10.29
13:15
А для мене негода - вона у замащених берцях
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
2025.10.29
11:51
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
2025.10.29
06:04
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
2025.10.28
22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
2025.10.28
16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
2025.10.28
12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом.
Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття.
Промишляв на скляній тарі та макулатурі.
Якщо везло знайти пристойні ношені речі,
здавав по п’ять гривен Вірці –
стерві у дві точки: на барахолці
і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
21 березня Всесвітній день поезії
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
21 березня Всесвітній день поезії
21 марта Всемирный день поэзии
Возрождая извечную традицию живого звучащего поэтического слова... (Фото: Graeme Dawes, Shutterstock)
В 1999 году на 30-й сессии генеральной конференции ЮНЕСКО было решено ежегодно отмечать Всемирный день поэзии (World Poetry Day) 21 марта. Первый Всемирный день поэзии прошел в Париже, где находится штаб-квартира ЮНЕСКО.
«Поэзия, — говорится в решении ЮНЕСКО, — может стать ответом на самые острые и глубокие духовные вопросы современного человека — но для этого необходимо привлечь к ней как можно более широкое общественное внимание».
Поэзия объединяет страны, народы, культуры и помогает людям понять друг друга. На протяжении веков мысли и чувства, облеченные в поэтическую форму, проникают в сердца людей, напоминая, что мы все одна большая семья и что мы, такие разные, на самом деле очень похожи друг на друга.
Отмечая Всемирный день поэзии ЮНЕСКО также обращает наше внимание на удивительную способность поэтического слова пробуждать в человеке его творческие способности.
Поэзия может стать ответом на любые вопросы современного человека (Фото: Boiarkina Marina, Shutterstock)
Поэзия может стать ответом на любые вопросы современного человека (Фото: Boiarkina Marina, Shutterstock)
Одной из основных целей Дня является поощрение языкового разнообразия и поддержка исчезающих языков посредством поэзии. Более того, Всемирный День поэзии призван дать возможность шире заявить о себе малым издательствам, чьими усилиями, в основном, доходит до читателей творчество современных поэтов, литературным клубам, возрождающим извечную традицию живого звучащего поэтического слова.
Этот День, считает ЮНЕСКО, призван содействовать развитию поэзии, возвращению к устной традиции поэтических чтений, преподаванию поэзии, восстановлению диалога между поэзией и другими видами искусства, такими, как театр, танцы, музыка, живопись, а также поощрению издательского дела и созданию в средствах массовой информации позитивного образа поэзии как подлинно современного искусства, открытого людям.
Считается, что самые древние стихи-гимны были созданы в 23 веке до нашей эры. Автор стихов — поэтесса-жрица Эн-хеду-ана (En-hedu-ana), про которую известно лишь то, что она была дочерью аккадского царя Саргона, завоевавшего Ур (территория Ирана). Эн-хеду-ана писала о лунном боге Нанне и его дочери, богине утренней звезды Инанне.
В настоящее же время в этот День по всему миру — в учреждениях культуры, образования, творческих коллективах и т.п. — проходят различные поэтические концерты, авторские чтения, конференции и семинары, посвященные поэтам и их творчеству, презентации новой поэтической литературы.
Перевела на украинский язык 21.03.20 8.01
21 березня Всесвітній день поезії
Відроджуючи одвічну традицію живого звучного поетичного слова... (Фото: Graeme Dawes, Shutterstock)
У 1999 році на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії (World Poetry Day) 21 березня. Перший Всесвітній день поезії пройшов в Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.
«Поезія, — говориться в рішенні ЮНЕСКО, — може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини — але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу».
Поезія об'єднує країни, народи, культури і допомагає людям зрозуміти один одного. Протягом століть думки і почуття, зодягнені в поетичну форму, проникають у серця людей, нагадуючи, що ми всі одна велика сім'я і що ми, такі різні, насправді дуже схожі один на одного.
Відзначаючи Всесвітній день поезії ЮНЕСКО також звертає нашу увагу на дивовижну здатність поетичного слова будити в людині її творчі здібності.
Поезія може стати відповіддю на будь-які питання сучасної людини (Фото: Boiarkina Marina, Shutterstock)
Поезія може стати відповіддю на будь-які питання сучасної людини (Фото: Boiarkina Marina, Shutterstock)
Однією з основних цілей Дня є заохочення мовного розмаїття та підтримка зникаючих мов за допомогою поезії. Більш того, Всесвітній День поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе малим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, возрождающим одвічну традицію живого звучного поетичного слова.
Цей День, вважає ЮНЕСКО, покликаний сприяти розвитку поезії, поверненню до усної традиції поетичних читань, викладання поезії, відновленню діалогу між поезією та іншими видами мистецтва, такими, як театр, танці, музика, живопис, а також заохоченню видавничої справи і створенню в засобах масової інформації позитивного образу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.
Вважається, що найдавніші вірші-гімни були створені в 23 столітті до нашої ери. Автор віршів — поетеса-жриця Ен-хеду-ана (En-hedu-ana), про яку відомо лише те, що вона була дочкою царя Саргона аккадського, завоював Ур (територія Ірану). Ен-хеду-ана писала про місячному бога Нанне і його дочки, богині ранкової зорі Інанни.
Нині ж у цей День по всьому світу — в установах культури, освіти, творчих колективах і т. п. — проходять різні поетичні концерти, авторські читання, конференції і семінари, присвячені поетам і їх творчості, презентації нової поетичної літератури.
Переклала на українську мову 21.03.20 8.01
Возрождая извечную традицию живого звучащего поэтического слова... (Фото: Graeme Dawes, Shutterstock)
В 1999 году на 30-й сессии генеральной конференции ЮНЕСКО было решено ежегодно отмечать Всемирный день поэзии (World Poetry Day) 21 марта. Первый Всемирный день поэзии прошел в Париже, где находится штаб-квартира ЮНЕСКО.
«Поэзия, — говорится в решении ЮНЕСКО, — может стать ответом на самые острые и глубокие духовные вопросы современного человека — но для этого необходимо привлечь к ней как можно более широкое общественное внимание».
Поэзия объединяет страны, народы, культуры и помогает людям понять друг друга. На протяжении веков мысли и чувства, облеченные в поэтическую форму, проникают в сердца людей, напоминая, что мы все одна большая семья и что мы, такие разные, на самом деле очень похожи друг на друга.
Отмечая Всемирный день поэзии ЮНЕСКО также обращает наше внимание на удивительную способность поэтического слова пробуждать в человеке его творческие способности.
Поэзия может стать ответом на любые вопросы современного человека (Фото: Boiarkina Marina, Shutterstock)
Поэзия может стать ответом на любые вопросы современного человека (Фото: Boiarkina Marina, Shutterstock)
Одной из основных целей Дня является поощрение языкового разнообразия и поддержка исчезающих языков посредством поэзии. Более того, Всемирный День поэзии призван дать возможность шире заявить о себе малым издательствам, чьими усилиями, в основном, доходит до читателей творчество современных поэтов, литературным клубам, возрождающим извечную традицию живого звучащего поэтического слова.
Этот День, считает ЮНЕСКО, призван содействовать развитию поэзии, возвращению к устной традиции поэтических чтений, преподаванию поэзии, восстановлению диалога между поэзией и другими видами искусства, такими, как театр, танцы, музыка, живопись, а также поощрению издательского дела и созданию в средствах массовой информации позитивного образа поэзии как подлинно современного искусства, открытого людям.
Считается, что самые древние стихи-гимны были созданы в 23 веке до нашей эры. Автор стихов — поэтесса-жрица Эн-хеду-ана (En-hedu-ana), про которую известно лишь то, что она была дочерью аккадского царя Саргона, завоевавшего Ур (территория Ирана). Эн-хеду-ана писала о лунном боге Нанне и его дочери, богине утренней звезды Инанне.
В настоящее же время в этот День по всему миру — в учреждениях культуры, образования, творческих коллективах и т.п. — проходят различные поэтические концерты, авторские чтения, конференции и семинары, посвященные поэтам и их творчеству, презентации новой поэтической литературы.
Перевела на украинский язык 21.03.20 8.01
21 березня Всесвітній день поезії
Відроджуючи одвічну традицію живого звучного поетичного слова... (Фото: Graeme Dawes, Shutterstock)
У 1999 році на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії (World Poetry Day) 21 березня. Перший Всесвітній день поезії пройшов в Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.
«Поезія, — говориться в рішенні ЮНЕСКО, — може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини — але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу».
Поезія об'єднує країни, народи, культури і допомагає людям зрозуміти один одного. Протягом століть думки і почуття, зодягнені в поетичну форму, проникають у серця людей, нагадуючи, що ми всі одна велика сім'я і що ми, такі різні, насправді дуже схожі один на одного.
Відзначаючи Всесвітній день поезії ЮНЕСКО також звертає нашу увагу на дивовижну здатність поетичного слова будити в людині її творчі здібності.
Поезія може стати відповіддю на будь-які питання сучасної людини (Фото: Boiarkina Marina, Shutterstock)
Поезія може стати відповіддю на будь-які питання сучасної людини (Фото: Boiarkina Marina, Shutterstock)
Однією з основних цілей Дня є заохочення мовного розмаїття та підтримка зникаючих мов за допомогою поезії. Більш того, Всесвітній День поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе малим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, возрождающим одвічну традицію живого звучного поетичного слова.
Цей День, вважає ЮНЕСКО, покликаний сприяти розвитку поезії, поверненню до усної традиції поетичних читань, викладання поезії, відновленню діалогу між поезією та іншими видами мистецтва, такими, як театр, танці, музика, живопис, а також заохоченню видавничої справи і створенню в засобах масової інформації позитивного образу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.
Вважається, що найдавніші вірші-гімни були створені в 23 столітті до нашої ери. Автор віршів — поетеса-жриця Ен-хеду-ана (En-hedu-ana), про яку відомо лише те, що вона була дочкою царя Саргона аккадського, завоював Ур (територія Ірану). Ен-хеду-ана писала про місячному бога Нанне і його дочки, богині ранкової зорі Інанни.
Нині ж у цей День по всьому світу — в установах культури, освіти, творчих колективах і т. п. — проходять різні поетичні концерти, авторські читання, конференції і семінари, присвячені поетам і їх творчості, презентації нової поетичної літератури.
Переклала на українську мову 21.03.20 8.01
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
