В поисках автора. «Аве Мария» Франца Шуберта (Третья песнь Эллен)
Предыдущая часть - «Аве Мария» Каччини — Вавилова
Ва­ри­ант «Аве Ма­рия» Фран­ца Шу­бер­та, на­вер­ное один из са­мых из­ве­ст­ных и по­пу­ляр­ных, при этом ок­ру­жен­ный сразу несколькими ми­с­ти­фи­ка­ци­я­ми:
Фран­ц Шу­бер­т. Литография Йозефа Крихубера
На­чать хо­тя бы с то­го, что сло­жи­лась тра­ди­ция не­пре­мен­но вклю­чать «Аве Ма­рия» Шу­бер­та в Ро­ж­де­ст­вен­ские ве­че­ра, хо­тя по со­дер­жа­нию она от­но­сит­ся к Бла­го­ве­ще­нию. «Ave Maria» в пе­ре­во­де с ла­тин­ско­го — ра­дуй­ся, Ма­рия. С та­ки­ми сло­ва­ми ар­хан­гел Гав­ри­ил об­ра­тил­ся к Пре­свя­той Де­ве, имея в ви­ду бу­ду­щее ро­ж­де­ние от нее Ии­су­са. Далее, ес­ли при­гля­деть­ся, то ка­но­ни­че­с­кий вид «Ave Maria», ка­то­ли­че­с­кая мо­лит­ва к Бо­го­ро­ди­це, стран­ным об­ра­зом из­ме­нен. Вот ори­ги­наль­ный текст мо­лит­вы:
«Áve, María, grátia pléna; Dóminus técum: benedícta tu in muliéribus, et benedíctus frúctus véntris túi, Iésus.
Sáncta María, Máter Déi, óra pro nóbis peccatóribus, nunc et in hóra mórtis nóstrae. Ámen.»
А вот ее песенный вариант:

«Ave Maria
Gratia plena
Maria, gratia plena
Maria, gratia plena
Ave, ave dominus
Dominus tecum

Benedicta tu in mulieribus
Et benedictus
Et benedictus fructus ventris
Ventris tui Jesus

Ave Maria
Ave Maria Mater Dei
Ora pro nobis peccatoribus
Ora pro nobis
Ora, ora pro nobis peccatoribus

Nunc et in hora mortis
Et in hora mortis, mortis nostrae
Et in hora mortis nostrae
Ave Maria»
От­че­го так про­изош­ло? Де­ло в том, что Шу­берт пи­сал му­зы­ку на со­вер­шен­но дру­гой текст. Но обо всем по по­ряд­ку.
В 1825 Шу­берт по­з­на­ко­мил­ся с по­э­ма­ми шот­ланд­ско­го по­э­та Валь­те­ра Скот­та в не­мец­ких пе­ре­во­дах. По­сколь­ку Скотт был очень по­пу­ляр­ным по­э­том и ро­ма­ни­стом, Шу­берт ре­шил на­пи­сать на ос­но­ве его поэмы пе­с­ни и из­дать их сра­зу на двух язы­ках: ан­г­лий­ском и не­мец­ком, ведь в та­ком ва­ри­ан­те на бу­ду­щую по­пу­ляр­ность пе­сен ком­по­зи­то­ра бу­дет ра­бо­тать еще и ав­то­ри­тет Валь­тера Скот­та. Для этого Шу­берт от­би­ра­ет семь из три­на­д­ца­ти пе­сен, вхо­дя­щих в по­э­му "Де­ва озе­ра" Валь­те­ра Скот­та, опуб­ли­ко­ва­ную в Ав­ст­рии еще в 1810 го­ду. При­ме­ча­тель­но, что в свое вре­мя на эту по­э­му об­ра­тил вни­ма­ние и Рос­си­ни, на­пи­савщий в 1819 го­ду од­но­имен­ную опе­ру:
La donna del lago - Gioachino Rossini - 1992 ( Milan )
Но вренемся к истории Шуберта. Тек­стом, ко­то­рый Шу­берт по­ло­жил на му­зы­ку в "Ave Maria", был сво­бод­ный пе­ре­вод с ан­г­лий­ско­го на не­мец­кий треть­ей пе­с­ни Эл­лен из по­э­мы Валь­те­ра Скот­та "Де­ва озе­ра". В рус­ском пе­ре­во­де на­ча­ло тек­ста вы­гля­дело так

«Ave Maria! Пред Тобой
Чело с молитвой преклоняю...
К Тебе, заступнице святой,
С утёса мрачного взываю...
Людской гонимые враждою,
Мы здесь приют себе нашли...
О, тронься скорбною мольбою
И мирный сон нам ниспошли!»
Так мо­лит­ся Божь­ей Ма­те­ри дочь ок­ле­ве­тан­но­го ры­ца­ря, ко­то­рый вме­сте со ста­рым вер­ным бар­дом вы­ну­ж­ден скры­вать­ся от ко­ро­ля в глу­хих, поч­ти не­про­лаз­ных ме­с­тах гор­ной Шот­лан­ди. Ну а даль­ше на­ча­лись сло­ж­но­сти. Из-за то­го, что не­мец­кий пе­ре­вод был сде­лан «сво­бод­ным», то по ме­т­ри­кам он не все­гда сов­па­дал с ан­г­лий­ским. Му­зы­ка бы­ла на­пи­са­на под не­мец­кий ва­ри­ант, и ан­г­лий­ский на нее не ло­жил­ся. Де­ло дош­ло до то­го, что ан­г­ло­го­во­ря­щим из­да­те­лям при­шлось де­лать об­рат­ный пе­ре­вод с не­мец­ко­го, так чтобы текст зву­чал ор­га­ни­ч­но.
План Шу­бер­та, ка­сав­ший­ся пуб­ли­ка­ции этих пе­сен на двух язы­ках — не­мец­ком и ан­г­лий­ском ис­по­л­нил­ся лишь ча­с­ти­ч­но. С од­ной сто­ро­ны, пес­ни на сти­хи Валь­те­ра Скот­та не при­не­с­ли Шу­бер­ту ни го­но­ра­ров, ни при­гла­ше­ний из-за гра­ни­цы, а с дру­гой — бла­го­доря ему бы­ла создана «Ave Maria».
Хо­тя всем из­ве­ст­ным и зна­ме­ни­тым стал ва­ри­ант на сло­ва ка­то­ли­че­с­кой мо­лит­вы «Ave Maria», а не тот, что за­ду­мы­вал ав­тор.
По ле­ген­де «ав­то­ром» тек­ста и пер­вым ис­по­л­ни­те­лем став­ше­го по­пу­ляр­ным ва­ри­ан­та ста­ла по­кро­ви­тель­ни­ца Шу­бер­та гра­фи­ня Со­фи Га­б­ри­эль фон Вей­сен­вольф. Бу­ду­чи боль­шой по­чи­та­тель­ни­цей та­лан­та ком­по­зи­то­ра и ис­по­л­ни­тель­ни­цей его про­из­ве­де­ний, она до­ба­ви­ла не­об­хо­ди­мые реф­ре­ны и спе­ла под му­зы­ку Шу­бер­та не ори­ги­наль­ный текст Валь­те­ра Скот­та, а мо­лит­ву "Ave Maria" на ла­тин­ском язы­ке, и имен­но этот ва­ри­ант зна­ем мы.
"Ave Maria" сни­ска­ла та­кую по­пу­ляр­ность, что со­пер­ни­чать с ней не мог­ла уже ни од­на дру­гая его пе­с­ня. По­с­ле пуб­ли­ка­ции она бы­ла ис­по­л­не­на в хра­ме, и зна­ме­ни­тая дра­ма­ти­че­с­кая ар­ти­ст­ка То­ни Адам­бер­гер:
Петь ко­то­рую учил сам Бет­хо­вен, рас­ска­зы­ва­ла об этом со­бы­тии так:
"В цер­к­ви бы­ло со­в­сем тем­но. Кру­гом сто­я­ла глу­бо­кая ти­ши­на. Слыш­но бы­ло да­же ды­ха­ние. Ох­ва­чен­ная тре­пе­том и ду­хов­ным во­л­не­ни­ем, я спе­ла эту чу­де­с­ную пе­с­ню луч­ше, чем ко­г­да-ли­бо пре­ж­де, и про­чув­ст­во­ван­нее, чем пе­ла ее по­том. Я ска­за­ла – пе­с­ню? Гимн, ле­та­нию, мо­лит­ву в зву­ках, не пре­взой­ден­ную ни­кем и ни­ко­г­да! Я бы­ла на­столь­ко по­тря­се­на, что сле­зы по­ка­ти­лись по мо­им ще­кам, и у ме­ня пе­ре­хва­ти­ло ды­ха­ние".
Та­кая вот ро­ман­ти­че­с­кая ис­то­рия.
«Ave Maria» Шуберта в разных вариантах исполнения
Никола Бенедетти (Nicola Benedetti)
Никола Бенедетти — ан­г­лий­ская скри­па­ч­ка италь­ян­ско­го про­ис­хо­ж­де­ния, один из наи­бо­лее яр­ких, при­знан­ных и вос­тре­бо­ван­ных му­зы­кан­тов на­ча­ла XXI ве­ка. На­ча­ла учить­ся скри­пи­ч­но­му ис­кус­ст­ву с че­ты­рех лет. В 1997 по­сту­пи­ла в Шко­лу Ие­гу­ди Ме­ну­хи­на в Сур­рее. Вы­сту­па­ла на ме­мо­ри­аль­ном кон­цер­те в честь Ме­ну­хи­на в Ве­ст­мин­стер­ском аб­бат­ст­ве. В 1999 иг­ра­ла в Хо­ли­руд­ха­ус с На­ци­о­наль­ным юно­ше­ским ор­ке­ст­ром Шот­лан­дии. За­тем вы­сту­па­ла с Ко­ро­лев­ским фи­лар­мо­ни­че­с­ким ор­ке­ст­ром Ве­ли­ко­бри­та­нии и дру­ги­ми из­ве­ст­ны­ми ор­ке­ст­ра­ми Ве­ли­ко­бри­та­нии и Шот­лан­дии. С 2002 бра­ла ча­ст­ные уро­ки у Ма­чея Ра­ков­ско­го. В 2004 вы­иг­ра­ла кон­курс Би-би-си как луч­ший юный му­зы­кант го­да, ис­по­л­нив пер­вый скри­пи­ч­ный кон­церт Ши­ма­нов­ско­го (в 2005 за­пи­са­ла его вме­сте с про­из­ве­де­ни­я­ми Шос­со­на, Сен-Сан­са, Брам­са, Масс­не и Та­ве­не­ра как свой де­бют­ный аль­бом в Deutsche Grammophon c Лон­дон­ским сим­фо­ни­че­с­ким ор­ке­ст­ром под уп­ра­в­ле­ни­ем Дэ­ни­е­ла Хар­дин­га). В даль­ней­шем иг­ра­ла с круп­ней­ши­ми ор­ке­ст­ра­ми Ве­ли­ко­бри­та­нии, вклю­чая Ака­де­мию Св. Мар­ти­на в по­лях (Academy of St. Martin in the Fields), за­пи­са­в с этим ор­ке­ст­ром свой вто­рой аль­бом в 2006. В 2005 де­бю­ти­ро­ва­ла в США. Инструментальный вариант «Аве Мария» Франца Шуберта: Nicola Benedetti. «Ave Maria»
Нана Мусхури (Nana Mouskouri)
Гре­че­с­кая пе­ви­ца. Ро­ди­лась 13 ок­тя­б­ря 1934 в Ха­нье. Од­на из из­ве­ст­ней­ших пе­виц гре­че­с­ко­го про­ис­хо­ж­де­ния, до­бив­ших­ся ме­ж­ду­на­род­но­го при­зна­ния. В 1994-99 го­дах На­на Му­с­ху­ри бы­ла де­пу­та­том Ев­ро­пар­ла­мен­та от Гре­ции. По­с­ле то­го, как в на­ча­ле 2010 го­да Гре­ция ока­за­лась в за­тя­ж­ном кри­зи­се, как эко­но­ми­че­с­ком (со­сто­я­ние на гра­ни де­фол­та), так и со­ци­аль­ном (стра­ну ох­ва­ти­ли мас­штаб­ные ак­ции про­те­с­та про­тив сво­ра­чи­ва­ния со­ци­аль­ных про­грамм), 75-летняя ар­ти­ст­ка с ми­ро­вым име­нем объ­я­ви­ла, что от­да­ет го­су­дар­ст­ву свою пен­сию, ко­то­рую за­ра­бо­та­ла как де­пу­тат Ев­ро­пар­ла­мен­та (по дан­ным Би-би-си речь идет об еже­год­ной сум­ме в 25000 ев­ро). В пись­ме Ми­ни­стер­ст­ву фи­нан­сов Гре­ции На­на Му­с­ху­ри на­пи­са­ла, что счи­та­ет та­кой шаг сво­им дол­гом Ро­ди­не, ко­то­рая по­па­ла в за­труд­ни­тель­ное фи­нан­со­вое по­ло­же­ние, а к со­оте­че­ст­вен­ни­кам пе­ви­ца об­ра­ти­лась с при­зы­вом ока­зать по­силь­ную по­мощь го­су­дар­ст­ву. «Nana Mouskouri. «Ave Maria»
Джо­шуа Белл (Joshua Bell) Джо­шуа Белл — аме­ри­кан­ский скри­пач. Ла­у­ре­ат пре­мии Грэм­ми. Уче­ник Джо­зе­фа Гин­голь­да. Джозеф Гингольд — американский скрипач и педагог.
Белл от­ли­чал­ся от мно­гих юных му­зы­кан­тов сво­ей при­вер­жен­но­стью к обы­ч­но­му для де­тей и под­ро­ст­ков об­ра­зу жиз­ни (из­ве­ст­но, в ча­ст­но­сти, что в де­ся­ти­лет­нем воз­рас­те он да­же уча­ст­во­вал в дет­ском чем­пи­о­на­те США по тен­ни­су). В даль­ней­шем Белл так­же со­че­тал карь­е­ру бле­стя­ще­го ака­де­ми­че­с­ко­го му­зы­кан­та с уча­сти­ем в раз­ли­ч­ных те­ле­пе­ре­да­чах, за­пи­сью му­зы­ки для по­пу­ляр­ных филь­мов. В ча­ст­но­сти, имен­но Белл ис­по­л­нял му­зы­ку Джо­на Ко­риль­я­но для са­ун­дт­ре­ка к филь­му «Кра­с­ная скрип­ка» (Ко­риль­я­но спе­ци­аль­но бла­го­да­рил Бел­ла за вдох­но­вен­ное ис­по­л­не­ние при по­лу­че­нии пре­мии Ос­кар за луч­шую ори­ги­наль­ную му­зы­ку); позд­нее скрип­ка Бел­ла зву­ча­ла в са­ун­дт­ре­ке к филь­му «Ан­ге­лы и де­мо­ны».
Джон Ко­риль­я­но — аме­ри­кан­ский ком­по­зи­тор и му­зы­каль­ный пе­да­гог
В рам­ках склон­но­сти Бел­ла к уча­стию в не со­в­сем обы­ч­ных для круп­но­го ака­де­ми­че­с­ко­го му­зы­кан­та ак­ци­ях мо­ж­но рас­сма­т­ри­вать и экс­пе­ри­мент, про­ведённый с его уча­сти­ем 12 ян­ва­ря 2007 го­да по ини­ци­а­ти­ве га­зе­ты «Ва­шин­г­тон пост»: на про­тя­же­нии 45 ми­нут Белл иг­рал в ве­с­ти­бю­ле стан­ции ме­т­ро в Ва­шин­г­то­не под ви­дом обы­ч­но­го ули­ч­но­го му­зы­кан­та, при этом он за­ра­бо­тал 32,74 дол­ла­ра — из ты­ся­чи че­ло­век, про­хо­див­ших ми­мо, лишь один уз­нал его в ли­цо и лишь на пять или шесть он про­извёл осо­бое впе­чат­ле­ние, имен­но де­ти ре­а­ги­ро­ва­ли на не­го, но их ро­ди­те­ли сил­ком тя­ну­ли — "не­ко­г­да, не­ко­г­да" — этот экс­пе­ри­мент был от­ражён в раз­вёрнутом очер­ке из­ве­ст­но­го жур­на­ли­ста Джи­на Вайн­гар­те­на,раз­мыш­ляв­ше­го на этом при­ме­ре о при­ро­де пре­кра­с­но­го и о его ме­с­те в жиз­ни со­в­ре­мен­но­го че­ло­ве­ка.
Джошуа Белл сыграл в метро на скрипке Страдивари
Соб­ст­вен­но му­зы­каль­ные до­с­ти­же­ния Бел­ла бы­ли в 2007 г. от­ме­че­ны вы­с­шей на­гра­дой для ака­де­ми­че­с­ких ис­по­л­ни­те­лей США — Пре­ми­ей Эве­ри Фи­ше­ра. Джо­шуа Белл иг­ра­ет на скрип­ке Gibson ex-Huberman ра­бо­ты Ан­то­нио Стра­ди­ва­ри 1713 го­да.
«Джошуа Белл. «Ave Maria».
Такая вот история.
https://cultprosvet-mag.livejournal.com/6615.html
Перевела на украинский язык 18.04.20 7.08

У пошуках автора. «Аве Марія» Франца Шуберта (Третя пісня Еллен)
Попередня частина - «Аве Марія» Каччіні Вавілова
Варіант «Аве Марія» Франца Шуберта, напевно один з найбільш відомих і популярних, при цьому оточений відразу декількома містифікаціями:
Франц Шуберт. Літографія Йозефа Крихубера
Почати хоча б з того, що склалася традиція неодмінно включати «Аве Марія» Шуберта у Різдвяні вечори, хоча за змістом вона відноситься до Благовіщення. «Ave Maria» у перекладі з латинського — радуйся, Маріє. З такими словами архангел Гавриїл звернувся до Пресвятої Діви, маючи на увазі майбутнє народження від неї Ісуса. Далі, якщо придивитися, то канонічний вигляд «Ave Maria», католицька молитва до Богородиці, дивним чином змінений. Ось оригінальний текст молитви:
«Áve, María, grátia pléna; Dóminus técum: benedícta tu in muliéribus, et benedíctus frúctus véntris túi, Iésus.
Sáncta María, Máter Déi, óra pro nóbis peccatóribus, et nunc in hóra mórtis nóstrae. Ámen.»
А ось її пісенний варіант:

«Ave Maria
Gratia plena
Maria, gratia plena
Maria, gratia plena
Ave, ave dominus
Dominus tecum

Benedicta tu in mulieribus
Et benedictus
Et benedictus fructus ventris
Ventris tui Jesus

Ave Maria
Ave Maria Mater Dei
Ora pro nobis peccatoribus
Ora pro nobis
Ora, ora pro nobis peccatoribus

Nunc et in hora mortis
Et in hora mortis, mortis nostrae
Et in hora mortis nostrae
Ave Maria»
Чому так сталося? Справа в тому, що Шуберт писав музику на зовсім інший текст. Але про все по порядку.
У 1825 Шуберт познайомився з поемами шотландського поета Вальтера Скотта у німецьких перекладах. Оскільки Скотт був дуже популярним поетом і романістом, Шуберт вирішив написати на основі його поеми пісні і видати їх відразу на двох мовах: англійській і німецькій, адже в такому варіанті на майбутню популярність пісень композитора буде працювати ще й авторитет Вальтера Скотта. Для цього Шуберт відбирає сім з тринадцяти пісень, що входять в поему "Діва озера" Вальтера Скотта, опубликованую в Австрії ще в 1810 році. Примітно, що в свій час на цю поему звернув увагу і Россіні, написавщий в 1819 році однойменну оперу:
La donna del lago - Gioachino Rossini - 1992 ( Milan )
Але вренемся до історії Шуберта. Текстом, який Шуберт поклав на музику "Ave Maria", був вільний переклад з англійської на німецьку третьої пісні Еллен з поеми Вальтера Скотта "Діва озера". У російському перекладі початок тексту виглядало так

«Ave Maria! Перед Тобою
Чоло з молитвою схиляю...
До Тебе, заступниці святий,
З кручі похмурого взиваю...
Людський гнані враждою,
Ми тут притулок собі знайшли...
О, тронься скорбною благанням
І мирний сон ниспошли нам!»
Так молиться Божої Матері дочка обмовленого лицаря, який разом зі старим вірним бардом змушений ховатися від короля в глухих, майже непролазних місцях гірської Шотланди. Ну а далі почалися складності. З-за того, що німецький переклад був зроблений «вільним», то за метрик він не завжди співпадав з англійською. Музика була написана під німецький варіант, і англійська на неї не лягав. Справа дійшла до того, що англомовним видавцям довелося робити зворотний переклад з німецького, так щоб текст звучав органічно.
План Шуберта, стосувався публікації цих пісень на двох мовах — німецькою і англійською виповнився лише частково. З одного боку, пісні на вірші Вальтера Скотта не принесли Шуберту ні гонорарів, ні запрошень з-за кордону, а з іншого — завдяки йому була створена «Ave Maria».
Хоча всім відомим і знаменитим став варіант на слова католицької молитви «Ave Maria», а не той, що задумував автор.
За легендою «автором» тексту і першим виконавцем став популярним варіанту стала покровителька Шуберта графиня Софі Габріель фон Вейсенвольф. Будучи великою шанувальницею таланту композитора і виконавицею його творів, вона додала необхідні рефрени і заспівала під музику Шуберта не оригінальний текст Вальтера Скотта, а молитву "Ave Maria" латинською мовою, і саме цей варіант ми знаємо.
"Ave Maria" здобула таку популярність, що змагатися з нею не могла вже жодна інша пісня. Після публікації вона була виконана в храмі, і знаменита драматична артистка Тоні Адамбергер:
Співати яку вчив сам Бетховен, розповідала про цю подію так:
"У церкви було зовсім темно. Кругом стояла глибока тиша. Чути було навіть дихання. Охоплений трепетом і духовним хвилюванням, я заспівала цю чудову пісню краще, ніж коли-небудь раніше, і прочувствованнее, що співала її потім. Я сказала – пісню? Гімн, летанию, молитву у звуках, не перевершену ніким і ніколи! Я була настільки вражена, що сльози покотилися по моїх щоках, і в мене перехопило подих".
Ось така романтична історія.
«Ave Maria» Шуберта в різних варіантах виконання
Нікола Бенедетті (Nicola Benedetti)
Нікола Бенедетті — англійська скрипалька італійського походження, один з найбільш яскравих, визнаних і популярних музикантів початку XXI століття. Почала вчитися скрипкового мистецтва з чотирьох років. У 1997 поступила в Школу Ієгуді Менухіна в Сурреї. Виступала на меморіальному концерті в честь Менухіна у Вестмінстерському абатстві. У 1999 грала в Холірудхаус з Національним юнацьким оркестром Шотландії. Потім виступала з Королівським філармонічним оркестром Великобританії та іншими відомими оркестрами Великобританії і Шотландії. З 2002 брала приватні уроки у Мачея Раковського. У 2004 виграла конкурс Бі-бі-сі як кращий юний музикант року, виконавши перший скрипковий концерт Шимановського (у 2005 записала його разом з творами Шоссона, Сен-Санса, Брамса, Массне і Тавенера як свій дебютний альбом у Deutsche Grammophon c Лондонським симфонічним оркестром під управлінням Деніела Хардінга). Надалі грала з найбільшими оркестрами Великобританії, включаючи Академію Св. Мартіна в полях (Academy of St. Martin in the Fields), записавши з цим оркестром свій другий альбом 2006. У 2005 дебютувала в США. Інструментальний варіант «Аве Марія» Франца Шуберта: Nicola Benedetti. «Ave Maria»
Нана Мусхури (Nana Mouskouri)
Грецька співачка. Народилася 13 жовтня 1934 в Ханьї. Одна з найвідоміших співачок грецького походження, що досягли міжнародного визнання. В 1994-99 роках Нана Мусхури була депутатом Європарламенту від Греції. Після того, як на початку 2010 року Греція опинилася в затяжній кризі, як економічному (стан на межі дефолту), так і соціальному (країну охопили масштабні акції протесту проти згортання соціальних програм), 75-річна артистка з світовим ім'ям оголосила, що віддає державі свою пенсію, яку заробила як депутат Європарламенту (за даними Бі-бі-сі йдеться про щорічній сумі 25000 євро). У листі Міністерства фінансів Греції Нана Мусхури написала, що вважає такий крок своїм боргом Батьківщині, яка потрапила в скрутне фінансове становище, а до співвітчизників співачка звернулася з закликом надати посильну допомогу державі. «Nana Mouskouri. «Ave Maria»
Джошуа Белл (Joshua Bell) Джошуа Белл — американський скрипаль. Лауреат премії Греммі. Учень Джозефа Гингольда. Джозеф Гінгольд — американський скрипаль і педагог.
Белл відрізнявся від багатьох юних музикантів своєю прихильністю до звичайного для дітей і підлітків способу життя (відомо, зокрема, що в десятирічному віці він навіть брав участь у дитячому чемпіонаті США з тенісу). Надалі Белл також поєднував кар'єру блискучого академічного музиканта з участю в різних телепередачах, записом музики для популярних фільмів. Зокрема, саме Белл виконував музику Джона Корильяно для саундтрека до фільму «Червона скрипка» (Корильяно спеціально дякував Белла за натхненне виконання при отриманні премії Оскар за кращу оригінальну музику); пізніше скрипка Белла звучала в саундтреці до фільму «Ангели і демони».
Джон Корильяно — американський композитор і музичний педагог
В рамках схильності Белла до участі в не зовсім звичайних для великого академічного музиканта акції можна розглядати і експеримент, проведений з його участю 12 січня 2007 року з ініціативи газети «Вашингтон пост»: протягом 45 хвилин Белл грав у вестибюлі станції метро у Вашингтоні під виглядом звичайного вуличного музиканта, при цьому він заробив 32,74 долара — з тисячі осіб, що проходили мимо, лише один впізнав його в обличчя і лише на п'ять або шість він справив особливе враження, саме діти реагували на нього, але їхні батьки силоміць тягнули — "колись, колись" — цей експеримент був відображений у розгорнутому нарисі відомого журналіста Джина Вайнгартена,розмірковує на цьому прикладі про природу прекрасного і про його місце в житті сучасної людини.
Джошуа Белл зіграв в метро на скрипці Страдіварі
  Власне музичні досягнення Белла були в 2007 р відзначені найвищою нагородою для академічних виконавців США - Премією Евері Фішера. Джошуа Белл грає на скрипці Gibson ex-Huberman роботи Антоніо Страдіварі 1713 року.
«Джошуа Белл. «Ave Maria».
Така ось історія.
Переклала на українську мову 18.04.20 7.08