ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Божественне

Пляшка оковитої порожня
Сумно зирить у пустий гаман...
Без дружини жити, звісно, можна,
Як у лобі розуму нема.

Охає від насолоди пташка,
Тішить вуха голосок дзвінкий.
А в печерах моляться монашки
І гризуть коржі одинаки.

Можна жити без цілунків долі
Та обіймів юної весни.
Я ж мужик нормальний, а не гоблін,
Не було б жони - зі світу зник.

А на плечах ніжки імпозантні,
Пахнуть садом перса колихкі.
Я живий! Не мертвий! Нумо, скальди -
Заспівайте про вогонь жаркий!

Від любові стало значно краще,
Аж засмикавсь палець на нозі.
Жінка - це богиня! Однозначно.
Поклоняюсь неземній красі.

24.05.2020 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-05-24 08:27:40
Переглядів сторінки твору 2000
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.11.18 06:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-05-24 11:06:59 ]

Тезами, якщо автор не проти.
1. Відчувається поетична школа (вишкіл). Це коли в одному з класів привчають до наголосів, яких немає, але за силабо-тонікою вони начебто є. А ті, які мають бути, замулені.
Це я про "го́лосок".
І про подальший збіг приголосних кдзв. Майстрам, звісно, це все байдуже. От і вивчилися, і навчають науці майструвати.
2. Знову автосатира. Та ми до неї звикли. Тут така ж мало не щодня. Бо школярі таки є і крім Вас.
3. Знову ті ж самі образи з ногами та всім іншим добром. Хіба що з новими римами. Це вже краще.
Побачимо ще і педікюри.
4. Мені (це вже за особисте) здавалося, що автор, який наробив галасу на сайті з приводу його невизнання як метра, а потім зник (а сайт призвичаївся до Вашого щоденного чергування), повернеться з чимось новим. Може, мову яку-небудь опанував, поетів цікавих почитав - і виникли враження. Або після відрядження. Бо теж мали би бути згадки з оповідками.
Та ні.
Практично все як і раніше.
І я теж як і раніше, подякую. Ага, є ж за що.
І скажу, що не критикував. Бо і немає за що.
Бо це все назавжди: школа (вишкіл), стиль.
Та послідовники тих учителів і завпедів.

Також технічні помилки при наборі текстів.
Палець на нозі "засмикась" [sic] чи щось інше з ним коїлось?

Дякую,
Ю. С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-05-24 14:14:02 ]
Так і є, дорогий друже. Теми відомі, стилістика також, мовна палітра стандартна. Я й сам дивуюся: нащо люди мене читають? І книжки розкуповують миттєво. Є ж інші автори: могутні, потужні, талановиті. Аж ні - хочуть людяного, земного, цікавого. Тут я безсилий, звиняйте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-05-24 14:28:23 ]
Я писав про сьогоднішній.
Про читачів нічого не скажу, бо не знаю, що вони там по електричках читають.
Ваша проза, безумовно, цікава. А оце, що бачу...
Звиняйте Ви :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-06-07 17:08:21 ]
І це велика правда, пане Юрію. Але не вся. Інакше й бути не може, оскільки люди - істоти іраціональні, увічнюють чи, принаймні. Читають те, чого від них не очікуєш. Декого це дратує, а я вже звик.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-05-24 15:12:22 ]
Не страшно, дорогий друже. Це сайт з підрощування гігантів мислі. Щось обросте пишним мохом образності, щось усохне. А щось візьмуть на озброєння онуки. То чого переживати?
У червні виходить книжка гумору та сатири.
До речі - Ви хочете придбати "Берегиню"? Зосталося дві книжки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-05-24 21:17:26 ]
Дякую, але двотомника я не осилю.
В Йо-тубі, може, хтось розмістить аудіоверсію, то я на сон послухаю. По параграфу щовечора.
Все одно ж бестселери так чи інакше з'являються у масовому доступі. То і Ваш не буле винятком. Це нормальна практика.
Природно, я Вас вітаю з таким здобутком.
А щоб за гроші - і щось купувати? Кота в мішку?
Спочатку аудіоверсія. Однозначно. Потім побачу.

Мені приємне Ваше запрошення увійти у світ книжкового бізнесу.
Та я краще заочно десь тут. І в Йо-тубі.
З подякою,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-05-25 05:27:05 ]
Ну що ж,- розумію Вас. Нині модно все отримувати на халяву. От тільки з котом у мішку промашка вийшла, бо книжка ця стала відомою і отримала хорошу рецензію. Прикро, що тираж маленький, всього 20 тисяч. Всім охомим не вистачить. Але це деталі. Головне - є результат. Шануймося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-05-25 10:02:04 ]

Все воно замовляється - і замовите і Ви собі не лише наступний наклад. Нічого страшного.
У нас суспільство споживачів. Замовив товар у постачальника - і маєш. І з виконавцями робіт - так само.
Будуть у кожного, хто бажає, Ваші "вишневі усмішки".
І нові рецензії замовите. Вони однаково пишуться на всяке друковане добро. Тим більше, якщо воно бодай чогось варте.
Я от щойно на форзац однієї з моїх улюблених книжок подивився, а там вказано, що лише 10 000 примірників.
А в мене вона є. І якось натрапив. І письменник - не до пари багатьом з сьогоднішніх. Шкода, вмер від вічної письменницької хвороби.
І я до перечитування його книжок час від часу повертаюсь.
І такий письменник не один.
Друкувалися-купувалися книжки на десятому році існування нашої молодої держави. Щоправда, це наклад одного з видавництв. І десь вони напевно друкувалися ще.
От і у Вас є "вікно", як зараз модно писати-казати, можливостей, практично невичерпне. До того ж нинішній читач живе, своєму життю радіючи, вже з більшим, як пишете, "гаманом". Що таке зараз 200 грн. Це навіть не питання.
Вантузом або тросом сантехніку в клієнта злив пробити.
Таксі на 15 хв. їзди. Квиток у кіно.

То зичу Вам успіхів.
Позитив у Ваших творах є. На що попит є - те й робиться. До чого душа лежить, щоб заробити, - те й діється.
Про інше не хочу казати, бо бачу, що Ви вже ставили умовний тонарм на "стару платівку".
Ю. С.