Люблю? Не знаю. Може навіть ні…
Кохання має безліч кольорів.
Ти навкруги: в снігу, вогні, у сні,
мовчанні, гамі, радості, журі…

В рядку, у кожнім, вранішній зорі.
У всьому, завжди і повсюди.
В любові не злічити кольорів,
та не завжди це розуміють люди.

Ти в пам’яті вкарбований навік.
Ти розумієш, я тебе боюся!
Утратила давно вже часу лік –
тепер лише то плачу, то сміюся.

Намарно хочу я втекти, спастись,
бо ти мій сон, тепло і подих світла.
Іду вперед і підіймаюсь ввись,
любов моя зів’яла – знов розквітла!

Відчути хочу так твоє плече.
Люблю? Не знаю… Може, ніби брата,
та в грудях знову ниє чи пече…
В кохання різних кольорів – багато.

06.04.2017

* Переспів твору Вероніки Тушнової „Люблю?“

ТУШНОВА ВЕРОНИКА
Люблю?, не знаю может быть и нет,
Любовь имеет множество примет,
А я одно сказать тебе могу
Повсюду ты, во сне, в огне, в снегу,
В молчанье, в шуме, в радости, в тоске,
В любой надежде, в любой строке и в любой звезде,
Во всём! Всегда! Везде!
Ты памятью затвержен наизусть
И ничего нельзя забыть уже.
Ты понимаешь? Я тебя боюсь,
Напрасно я бежать, спастись хочу,
Ведь ты же сон, тепло, дыханье, свет...
Хочу прижаться к твоему плечу.
Люблю?, не знаю, нет других примет!