Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.01
16:05
Ніхто не озирається назад -
Лише наповнюють картаті сумки.
Померли душі. Почуття - невлад.
Сьогодні мають голос тільки шлунки.
Незгодо! Заховайся та мовчи!
Тобі давно нічого вже не можна!
Куди не глянь - лише споживачі,
Лише наповнюють картаті сумки.
Померли душі. Почуття - невлад.
Сьогодні мають голос тільки шлунки.
Незгодо! Заховайся та мовчи!
Тобі давно нічого вже не можна!
Куди не глянь - лише споживачі,
2026.08.01
13:36
Я сльозою упаду на стяг,
Струджений, пониклий і пробитий.
Силу я здобуду у полях,
Де гримить непримиренна битва.
Коровай народжує земля
У важкій роботі і молитві.
Я ніколи вже не відступлю
Струджений, пониклий і пробитий.
Силу я здобуду у полях,
Де гримить непримиренна битва.
Коровай народжує земля
У важкій роботі і молитві.
Я ніколи вже не відступлю
2026.08.01
11:43
понад безмежні провалля
через квітучі сади
попри космічну байдужість
вітри галактичні
нестерпні
на світлі у темряві
для чого інколи біг
що міг я
через квітучі сади
попри космічну байдужість
вітри галактичні
нестерпні
на світлі у темряві
для чого інколи біг
що міг я
2026.08.01
06:55
Жити не можу без мрії
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав
2026.08.01
03:53
…За 3 години до…
…Сніг петербурзького дитинства тане, стікаючи брудною, холодною водою у Подєбрадах. Чужина. 1922 рік. Еміграція – це коли твоє минуле безжально відрізали ножицями історії, а теперішнє пахне вогкістю дешевої студентської їдальні та бід
2026.07.31
22:18
Одна — світанок, інша — захід.
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.
Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.
Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку
2026.07.31
15:19
між химерних споруд
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа
2026.07.31
14:44
Від садка на околиці Вишнівця
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.
Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.
Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.
2026.07.31
13:33
Попереду мороз і вічна мерзлота,
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем
2026.07.31
07:47
Це було надлюб’язно, подумати про мене, отут
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,
2026.07.31
06:05
Коли ви вправно клавіші торкали, -
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо
2026.07.31
05:55
до 120-ліття від дня народження Олени Теліги)
…Остання ніч перед вічністю. Камера смертників № 34 у підвалах київського гестапо на Короленка. Лютий 1942 року.
За кілька годин до розстрілу в Бабиному Ярі поетка Олена Теліга та її чоловік Михайло опиня
2026.07.30
16:11
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес
2026.07.30
16:11
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск
2026.07.30
15:51
Розквітла мамина герань
На спорожнілім підвіконні.
Лише розплющив очі сонні -
Одразу фініш сподівань.
Ходою днів моїх сумних
Ніколи не загою рану.
Мого дитинства запах пряний
На спорожнілім підвіконні.
Лише розплющив очі сонні -
Одразу фініш сподівань.
Ходою днів моїх сумних
Ніколи не загою рану.
Мого дитинства запах пряний
2026.07.30
14:39
Помилки ще не пробачені,
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.
У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.
У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Всевышнего благодарю,благодарю,благодарю за все, что имею !!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Всевышнего благодарю,благодарю,благодарю за все, что имею !!
Всевышнего благодарю,благодарю,благодарю за все, что имею !!!
Год оказался непростой. Боли изнуряющие, понимала – испытания Всевышний нам дает посильные…Трудиться надо, не ныть, не жаловаться и не унывать…Ведь только так можно себе помочь, очистить душу,любовью наполнить сердце и результатов положительных достичь.
Что я могу,что я умею,что интересно… Задания и планы строить и двигаться вперед.
Главное семья, дети и внучата. Чем я могу помочь, наверное первое тем – не быть обузой. Решила посильную работу по дому стараться делать, поддерживать порядок. Поддерживать и помогать им, чем могу, ведь очень сильно их всех люблю.
Здоровье – поддерживать…Сложновато – ведь ценный клад растрачен,на Кр.Севере 16 лет оставили свой след. Как достичь баланса физического и душевного…Что можно сделать, чем себе помочь…Условия ведь в доме есть – тепло, уютно, вода, кабина душевая – удобства вместе с мужем создавали 20 лет. Всевышнего я каждый день благодарю за все, что я имею. Стараюсь сохранить здоровье, соблюдая чистоту и тела и души, а это требует усилий много. Молюсь я утром за здоровье всех родных, близких, друзей, знакомых и соседей. Позитив на день так обеспечен…Намного легче боли мне терпеть. Рецепт от болей ,кроме таблеток, есть у меня особый…Беру я кисточку - рисую…Сама поверить не могу, где боль ушла, где сон прошел и остановиться не могу. Исцеляющую силу от рисунков ни с чем другим сравнить я не могу…Всевышнего благодарю, благодарю, благодарю…
Все свои рисунки (более 300 )передала в среднюю школу 103, где училась. Благодарна директору школы Инне Викторовне за поддержку, тепло и внимание, которим она делиться, не смотря на свою занятость. Она, по моей просьбе получает на почте, рядом со школой книги с типографий ( одна остается в школьной библиотеке , другую передает мне).
В августе 2020 позвонила Инне Викторовне с просьбой дать телефон священника храма, который находится рядом со школой. Рассказала , что хочу покаяться, исповедоваться и причастится. Она в тот же день мне перезвонила и дала телефоны отца Вячеслава и отца Александра. Я с ними общалась на протяжении недели, они внимательно меня выслушивали, давали мне советы, как подготовиться к исповедованию и причастию. 27 августа отец Александр приехал к нам домой и привел эту службу . Для меня это было так трогательно, ответственно и важно. Передала в храм свечи с Ерусалима, книгу «Мелодия моей души», одну из своих картин на холсте и разрисованную вместе с внучкой Алисой акриловыми красками бутылку. Благодарю отца Александра за поддержку
Общение – для меня это так важно. Дома с мужем мы живем вдвоем,тем для бесед ,конечно, много общих. Желание общения по интересам все же есть. Дочери, внучата, родственники, одноклассники, коллеги по работе , друзья из детства, новые, которые мне встретились на жизненном пути, соседи, это тоже, как родня. Мы ведь гости на большой Планете – наш дом, Земля. Проблемы со здоровьем, передвигаться сложно, жду кто ко мне прийдет или позвонит. Звоню я всем, тянусь я к людям, общаюсь с интересом. Каждый человек для меня уникален, загадочный, не предсказуем. Главное то, что они все знают то, чего не знаю я . Ведь это такой ценный клад, божественное творение заложено во всех, суметь понять, раскрыть и добрый след оставить от общения и в жизни применить.
Обстоятельства оставили на мои взгяды и мысли особый след. В 2009 году я записывала свои мысли,стихи, а утром рассказывала их своим коллегам по работе. Тетрадка с моими записями лежала до 2018года, когда я решила их напечатать, издать книгу «Мелодия моей души. Благодаря поддержке в издании книги Куличенко Ивана Ивановича, к которому я обратилась по ел.почте за помощью, у меня появилось вдохновнение продолжать заниматься творчеством.
Изданию книги предшествовала каждодневная кропотливая работа и переписка с Мелитопольской типографией. Благодаря поддержке заместителя типографии Ирины Владиславовны книга была выпущена небольшим тиражом.
Клубы поэтические – прекрасное творческое общение уже несколько лет. Мы пишем там кто мысли, кто рассказы, кто стихи, кто переводы, как интересно услышать искреннее мнение других, поддержка, вдохновение. Так это важно, за деньги это не купить.
Обратилась в 2020 году в типографию Новгород-Волынскую по телефону к Александру Петровичу с просьбой напечатать по несколько екземпляров моих книг для меня и для школы, где я училась, под названием «Натхнення». Он помог, не отказал. Благодарю его я постоянно. Выпущено 5 альманахов. Такая поддержка, для меня это было так важно.
Уже на протяжении двух лет в типографии Хмельницкого печатаются совместные альманахи, авторов с Украины и других стран. Руководитель Лилия Сергеевна мне присылает на ел.почту извещения на почту о наборе произведений в альманах. Благодаря ее поддержке уже вышло с моими страницами в них 8 альманахов,которые тоже передаю в школьную библиотеку..
В 2020 году увидела в интернете объявление об издании совместного альманаха писателей Приднепровья. Обратилась по ел.почте к ним. Ответ - написать свою биографию и произведения для рассмотрения. Благодаря поддержке Ларисы Алексеевны, с которой я общалась по телефону и ел.почте мои произведения вошли в альманах «Панорама слова»
Ежедневно успешно изучаю на сайте Duolingo немецкий язык. 2.01.21 18.00
На фото- мой рисунок
Год оказался непростой. Боли изнуряющие, понимала – испытания Всевышний нам дает посильные…Трудиться надо, не ныть, не жаловаться и не унывать…Ведь только так можно себе помочь, очистить душу,любовью наполнить сердце и результатов положительных достичь.
Что я могу,что я умею,что интересно… Задания и планы строить и двигаться вперед.
Главное семья, дети и внучата. Чем я могу помочь, наверное первое тем – не быть обузой. Решила посильную работу по дому стараться делать, поддерживать порядок. Поддерживать и помогать им, чем могу, ведь очень сильно их всех люблю.
Здоровье – поддерживать…Сложновато – ведь ценный клад растрачен,на Кр.Севере 16 лет оставили свой след. Как достичь баланса физического и душевного…Что можно сделать, чем себе помочь…Условия ведь в доме есть – тепло, уютно, вода, кабина душевая – удобства вместе с мужем создавали 20 лет. Всевышнего я каждый день благодарю за все, что я имею. Стараюсь сохранить здоровье, соблюдая чистоту и тела и души, а это требует усилий много. Молюсь я утром за здоровье всех родных, близких, друзей, знакомых и соседей. Позитив на день так обеспечен…Намного легче боли мне терпеть. Рецепт от болей ,кроме таблеток, есть у меня особый…Беру я кисточку - рисую…Сама поверить не могу, где боль ушла, где сон прошел и остановиться не могу. Исцеляющую силу от рисунков ни с чем другим сравнить я не могу…Всевышнего благодарю, благодарю, благодарю…
Все свои рисунки (более 300 )передала в среднюю школу 103, где училась. Благодарна директору школы Инне Викторовне за поддержку, тепло и внимание, которим она делиться, не смотря на свою занятость. Она, по моей просьбе получает на почте, рядом со школой книги с типографий ( одна остается в школьной библиотеке , другую передает мне).
В августе 2020 позвонила Инне Викторовне с просьбой дать телефон священника храма, который находится рядом со школой. Рассказала , что хочу покаяться, исповедоваться и причастится. Она в тот же день мне перезвонила и дала телефоны отца Вячеслава и отца Александра. Я с ними общалась на протяжении недели, они внимательно меня выслушивали, давали мне советы, как подготовиться к исповедованию и причастию. 27 августа отец Александр приехал к нам домой и привел эту службу . Для меня это было так трогательно, ответственно и важно. Передала в храм свечи с Ерусалима, книгу «Мелодия моей души», одну из своих картин на холсте и разрисованную вместе с внучкой Алисой акриловыми красками бутылку. Благодарю отца Александра за поддержку
Общение – для меня это так важно. Дома с мужем мы живем вдвоем,тем для бесед ,конечно, много общих. Желание общения по интересам все же есть. Дочери, внучата, родственники, одноклассники, коллеги по работе , друзья из детства, новые, которые мне встретились на жизненном пути, соседи, это тоже, как родня. Мы ведь гости на большой Планете – наш дом, Земля. Проблемы со здоровьем, передвигаться сложно, жду кто ко мне прийдет или позвонит. Звоню я всем, тянусь я к людям, общаюсь с интересом. Каждый человек для меня уникален, загадочный, не предсказуем. Главное то, что они все знают то, чего не знаю я . Ведь это такой ценный клад, божественное творение заложено во всех, суметь понять, раскрыть и добрый след оставить от общения и в жизни применить.
Обстоятельства оставили на мои взгяды и мысли особый след. В 2009 году я записывала свои мысли,стихи, а утром рассказывала их своим коллегам по работе. Тетрадка с моими записями лежала до 2018года, когда я решила их напечатать, издать книгу «Мелодия моей души. Благодаря поддержке в издании книги Куличенко Ивана Ивановича, к которому я обратилась по ел.почте за помощью, у меня появилось вдохновнение продолжать заниматься творчеством.
Изданию книги предшествовала каждодневная кропотливая работа и переписка с Мелитопольской типографией. Благодаря поддержке заместителя типографии Ирины Владиславовны книга была выпущена небольшим тиражом.
Клубы поэтические – прекрасное творческое общение уже несколько лет. Мы пишем там кто мысли, кто рассказы, кто стихи, кто переводы, как интересно услышать искреннее мнение других, поддержка, вдохновение. Так это важно, за деньги это не купить.
Обратилась в 2020 году в типографию Новгород-Волынскую по телефону к Александру Петровичу с просьбой напечатать по несколько екземпляров моих книг для меня и для школы, где я училась, под названием «Натхнення». Он помог, не отказал. Благодарю его я постоянно. Выпущено 5 альманахов. Такая поддержка, для меня это было так важно.
Уже на протяжении двух лет в типографии Хмельницкого печатаются совместные альманахи, авторов с Украины и других стран. Руководитель Лилия Сергеевна мне присылает на ел.почту извещения на почту о наборе произведений в альманах. Благодаря ее поддержке уже вышло с моими страницами в них 8 альманахов,которые тоже передаю в школьную библиотеку..
В 2020 году увидела в интернете объявление об издании совместного альманаха писателей Приднепровья. Обратилась по ел.почте к ним. Ответ - написать свою биографию и произведения для рассмотрения. Благодаря поддержке Ларисы Алексеевны, с которой я общалась по телефону и ел.почте мои произведения вошли в альманах «Панорама слова»
Ежедневно успешно изучаю на сайте Duolingo немецкий язык. 2.01.21 18.00
На фото- мой рисунок
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
