ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Сергій Єсенін Нехай тебе вже випив хтось
СЕРГІЙ ЄСЕНІН НЕХАЙ ТЕБЕ ВЖЕ ВИПИВ ХТОСЬ
Образ твору* * *
Нехай тебе вже випив хтось,
Але мені, мені одному
Лишився дим скляний волось
Й очей твоїх осіння втома.

Літа осінні, вам цвісти
Весни і літа більш яскраво.
Подвійно полонила ти
Поета буйную уяву.

Ніколи серцем не брешу
Й на голос чванства, задавацтва
Без хвилювання відкажу -
Прощаюся вже з розбишацтвом.

О пустотлива, прощавай,
І непокірная одваго.
І серце ти вже напувай,
О крові тверезлива браго.

Й до мене вже гіллям верби
У шибу вересень заглянув,
Щоб я зустрів прихід журби
Так невибагливо багряний.

Багато з чим тепер мирюсь
Вже без принуки, без утрати.
Не та для мене нині Русь,
Вже інші - цвинтарі і хати.

Прозірливо дивлюсь навкруг
І бачу: десь чи тут чи де там,
Могла б лиш ти - сестра і друг -
Супутницею буть поета.

Щоби тобі одній лиш міг
Створити вірності я оду,
Й співать про сутінки доріг
І розбишацтво, що відходить.

22.06.7518 р. (Від Трипілля) (2010)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-03-10 19:40:26
Переглядів сторінки твору 690
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.037 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.037 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 19:40:38 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-22 08:07:54 ] - відповісти

Подаю оригінал:

* * *
Пускай ты випита другим,
Но мне осталось, мне осталось
Твоих волос стеклянный дым
И глаз осенняя усталость.

О, возраст осени! Он мне
Дороже юности и лета.
Ты стала нравиться вдвойне
Воображению поэта.

Я сердцем никогда не лгу,
И потому на голос чванства
Бестрепетно сказать могу,
Что я прощаюсь с хулиганством.

Пора расстаться с озорной
И непокорною отвагой.
Уж сердце напилось иной,
Кровь отрезвляющею брагой.

И мне в окошко постучал
Сентябрь багряной веткой ивы,
Чтоб я готов был и встречал
Его приход неприхотливый.

Теперь со многим я мирюсь
Без принужденья, без утраты.
Иною кажется мне Русь,
Иными - кладбища и хаты.

Прозрачно я смотрю вокруг
И вижу, там ли, здесь ли, где-то ль,
Что ты одна, сестра и друг,
Могла быть спутницей поэта.

Что я одной тебе бы мог,
Воспитываясь в постоянстве,
Пропеть о сумерках дорог
И уходящем хулиганстве.

1923


Отправить
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-06-22 16:56:07 ] - відповісти

Тут без цезури не виходить.
Хоча вона не має ніякого відношення до чотиристопного ямба, який весь час зривається на двічі двостопний або на якийсь менш симетричний за розподылом у межах окремо взятого рядка, але вона існує.

Пускай ти ви – піта другім,
Но мнє оста – лось, мнє осталось
Твойіх волос - стєклянний дим
І глаз осє – нняя усталость.

Або так:

Пускай-тиви-піта-другім,
Номнє-оста-лосьмнє-осталось
Твоїх-волос-стєкля-ннийдим
Іглаз-осє-нняя-усталость.

Здається, я тупо підійшов до питання ритміки вірша, бо можна читати інакше – тобто, без пауз (цезур), сприймаючи кожний рядок майже як одне слово. І без надмірної старанності. Але все одно як бути без пауз? Вони нагадують про себе якщо не в цій строфі, то в іншій. Наприклад, у третій.
Чи зупинятись відповідно закінченням слів? А так не виходить. Та і ритмічно вона відрізняється від попередніх. Знову про себе нагадала цезура.

Я сєрцемні – когданєлгу.

Про „бєстрєпєтно” я міг би зауважити те, щоб воно могло би розташуватись після „сказать”, практично помінявшись місцями.
Чому не „Смотрю прозрачно я вокруг”?
А що це віршовий розмір, якому має підкоритись „воспітиваясь”?

Як з огляду на такі дрібниці, які впливають на віршовий розмір, працювати українському автору, який вирішив вдихнути життя у твір, але вже рідною мовою? Наслідуючи хай деякі, але ритмічні огріхи?
Та намагаємось – і дещо виходить.
І все ж, як на мене, то краще було б „цвинтарі та хати”.
А ще 6 „Я розпрощаюсь з розбишацтвом”. Або „я розстаюся”.
І, будь-ласка, шановний Ярославе, не розцінюйте мій допис як коментування твору з минулого з метою набуття якихсь сумнівних дивідендів. Ніякого ревізіонізму не може бути. Мені здалось, що читач перебуває у якомусь глибокому роздумі, у якому перебував я, радячись з собою – що робити? Пройти повз чи спробувати поміркувати? І ось – нариваюсь на окрик. Мовляв, в яку криницю плюєш? Ти хто такий сам? Звідки взявся? Ким себе вважаєш?
А я скажу, що я читач і маю право не тільки проходити повз, бо це є совєцькою рекомендацією проходити повз, коли щось не подобається і лізти на амбразури, коли КПРС накажуть.

Вірш написано чотиристопним ямбом, який нерідко рве слова на незручні для сприйняття частини. Не всі рядки ритмічно відповідають аналогічним, які розташовуються нижче чи вище. Якщо перекласти ритмічно бездоганно, то друге життя віршу гарантовано величчю таланта перекладача. А він є.

З повагою,
Г.С.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-22 21:11:47 ] - відповісти

Пане Гаррі, дякую, що завітали і коментуєте, а не мовчите. Краще критика, ніж мовчанка. Я намагався перекласти якнайточніше, хоч у деяких місцях, наприклад, в останній строфі відійшов від абсолютної точності змісту. Для мене головне - якомога точніше засобами укр. мови передати зміст, а ритм, це - другорядна річ, але, кількість складів скрізь адекватна оригіналу, і відповідно читаючи, а кожен читає по-різному, можна вірш підігнати під ту схему, про яку Ви кажете. Я не думав про цезури, коли перекладав, а про щирість почуттів, їх глибину і їх адекватність передачі українською мовою. Оце - головне для мене, і розмову в коментарях треба починати із аналізу змісту, як на мене, а потім уже - з ритму. Десь я зміст передавав непрямо, це труднощі з римуванням українською, але намагався максимально наблизитись до оригіналу. Дякую за слово "цвинтарі" - виправив - воно точніше і милозвучніше.
Щодо окриків, про які Ви згадували, то вони ідуть не від мене, я вдячний
Вам за коментар. Я друкував переклад по гарячих слідах, може йому слід було дати відлежатись, а потім повернутися знову. Може згодом підчиститься і ритм.
Спасибі за вислів "велич таланту", не знаю, чи маю її, але намагаюся вчитись у класиків. Тоді хоч трохи наближаєшся до великого сам. Раджу і Вам так робити, а може і самому спробувати перекласти щось із Єсеніна і не боятись критики.
З повагою
Я.Ч.


Отправить
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-06-22 22:00:47 ] - відповісти

Я сподіваюсь повернутись до перекладу, коли матиму час. І коли спробую сам покуштувати цих солодких хлібів. А тепер по суті.
1. Стосовно змісту я згоден. Він відіграє одну з двох чи з трьох головних речей.
2. Коли я писав про ритміку, то не зовсім чітко, мабуть, вказав на те, що йдеться про оригінал. Ваш переклад я не аналізував, і це для мене є табу до тієї пори, поки не ощасливлю поезію бодай хоч одним своїм власним перекладом :))
3. Цезури. Продекламуйте оригінал - і все стане на свої місця. Ви відчуєте небажані сполуки і розірвані слова. Або мені треба їхати до Росії і вчитись розмовляти їхніми діалектами, починаючи з московського, продовжуючи рязанським etc. І тоді мене ніщо не дивуватиме. Але щось погано мені в це усе віриться. Мені приємніше їхати в Єгипет або навіть який-небудь Туніс, не кажучи про Європу.
4. Про окрики я пожартував, хоча деякі факти вже мали місце бути. І вони до Вас не мають відношення. Пожартував, але про всяк випадок. Ми (природно, що не всі, а ті, кому це вигідно або хто без них не уявляє життя) вміємо створювати культи, а потім не знати, що з ними робити.

З відчуттям нелегкої перекладацької праці,
Г.С.
Щось обов'язково буде.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-23 02:06:21 ] - відповісти

До Єсеніна сучасні редактори теж могли б придертися в плані милозвучності: "волоССтеклянный дым", нагромадження приголосних "сентяБРЬБагряной веткой ивы" і т.д., але все то компенсується глибиною змістовною, яка ніби затьмарює це. Перечитую все оригінал, мені нормально він звучить в плані ритміки. У Вас якесь особливе на неї відчуття.
Натхнення Вам, Гаррі, й у перекладах теж, якщо візьметеся.


Отправить
Ванда Савранська (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-17 17:42:42 ] - відповісти

НЕ чую проблем з цезурою, вибачте.Гарно переспівано на укр. мову.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-07-19 11:27:08 ] - відповісти

Дякую, Вандо! Однак все ж вважаю цю роботу перекладом, бо намагався якомога ближче бути до оригіналу, а переспів - це варіації на задану тему, як у музиці, де можна і свої думки вплітати і т.д.


Отправить
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-02 14:08:46 ] - відповісти

Багато талановитих авторів не знають (або забули), що таке ямб, хорей... Але як пишуть! Безумовно, перекладено талановито. Чудово, майстерно передано зміст.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-02 21:51:35 ] - відповісти

Дуже дякую, Серафимо! Стільки вкладено сил у цей переклад, іноді ловиш себе на думці: навіщо мучитись, краще оригіналу не стрибнеш, українці всі й так знають російську... Може, щоб розкрити багатство мови... Я пригадую, покійний співак Олександр Таранець співав в українському перекладі російський романс "Белой акации гроздья душистые" - переклад блискучий - звучало у гарному виконанні - божествено. Значить варто змагатись з оригіналом. Ваші слова додають снаги, ще раз дуже і дуже дякую!


Отправить
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 17:56:31 ] - відповісти
Значить варто змагатись з оригіналом.

От і я так ставлюсь до перекладу поезій:) Може, зухвало. Але, зрештою, чом би й ні?:) До того ж, це дає змогу зануритись в обидві мови, глибше відчути зміст оригіналу... Коротше, вишукане задоволення. І ще схоже на розв’язання цікавого математичного рівняння... Якось так.
Щодо вашого перекладу.
Особисто мені дуже сподобались рядки:"Й очей твоїх осіння втома." (звучить м-м-м-м! смакота! хоч, здавалося б, нічого такого...)
"Й до мене вже гіллям верби
У шибу вересень заглянув,
Щоб я зустрів прихід журби
Так невибагливо багряний."
- оце теж дуже сподобалось!


Отправить
НННННН ДДДДДД (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 17:57:58 ] - відповісти

Щойно злякалася, прочитавши назву без лапок. :)


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-10-11 22:12:55 ] - відповісти

і без коми)


Отправить
НННННН ДДДДДД (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 22:18:12 ]

а воно й без коми страшно :)


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-10-11 22:23:24 ]

3й стовпчик перекладу дуже актуальний зара...)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-11 22:25:20 ] - відповісти

Звісно, варто змагатись, Сашо! Якщо цього не робити, то краще взагалі за це не братись! Якщо відчуваєш у собі цю силу то чому б і не "позухвалити"?! Дякую, що завітали, і завдали собі труду почитати. Щось узяли для себе.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-11 22:27:06 ] - відповісти

Ірино, здається, така традиція писання заголовків без лапок на "ПМі".


Отправить
НННННН ДДДДДД (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 22:40:48 ] - відповісти

Ну, значить хтось випив Єсєніна. :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-11 22:30:29 ] - відповісти

Оксано, про яку кому йдеться? В кінці рядка першого є кома, так як і оригіналі.
Щодо актуальності третього рядка - цілком поділяю твою думку, хоч розбишацтво не відходить, як у ньому, а наростає, чи не так?


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-10-11 23:47:03 ] - відповісти

я кажу про кому у назві вірша-перекладу: якщо він без лапок, то хочеться покласти кому - Сергій Єсєнін, Нехай тебе вже випив хтось
:)
назву твору і прізвище автора можна розмістити у 2 рядочки, не буде плутанини


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-11 23:42:33 ] - відповісти

Ірино, Ви погляньте на оригінал у Єсєніна ж теж без лапок, "профессор, протрите очки" - хай оцей вислів буде спеціально для Вас у лапках!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 19:41:06 ]
НННННН ДДДДДД (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 23:59:35 ] - відповісти

Ну, хіба це проблема?

http://maysterni.com/publication.php?id=66348


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-04-24 07:29:21 ]
Прекрасний переклад!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-04-24 09:09:54 ]
Дякую сердечно, Теню!)))