ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Сандармох
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Mesto
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
На льоду
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
* 167 *
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
* * *
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
"Чорний сніг Александрії" (продовження 3)
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Бобер
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Невибутнім романтиком був він
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
Земля на Рибинах -- з присмаком блюзу
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
La mia alba
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
Химерики курйозного безголов’я
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Два поети
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати

Борис Костиря
2026.08.08 13:44
Монолог безпритульного
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?

Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,

Ольга Олеандра
2026.08.08 11:56
Задощило
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.

хома дідим
2026.08.08 11:56
* 166 *
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад

М Менянин
2026.08.08 09:52
Четвер – есей
P.S. Четвер – есей 0 Друзям. Песах. Смеркалось. 1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями. 2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли. 3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Вернулось літо
Як хороше! Нема нікого
На ніжних луках запашних...
І струменить між трав дорога -
Веде до сонячного Бога,
До серця вічної весни.

Як хороше! В небеснім плесі
Пливуть легкі човни хмарин,
І в сяєві яснім, чудеснім
Сміється хвиль аквамарин.

Як хороше! В озернім небі
Пожовклі мружаться дуби.
І золотаво-хмарний лебідь
Цілує їх в густі чуби.

Як хороше! Вернулось літо
І промені, як молоді,
Іскряться, радістю зігріті -
Танцюють зорі по воді.

Коли життя скінчаться муки
Хотів би я, хоча б на мить,
Такі, як ці, Сварожі луки
У царстві вічності зустріть!

21.09.7517 р. (від Трипілля) (2009)
Конча Озерна під Києвом




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2021-03-10 20:21:52
Переглядів сторінки твору 536
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 20:22:41 ]

Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 23:34:02 ] - відповісти

А хОроше ж!.. І золотаво-хмарний лебідь, і кривенька качечка :) От лише розмови про вічність трішки насторожують


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 23:36:27 ] - відповісти

Знову море приємних, ні - прекрасних вражень.
До речі... А й справді "Як хороше!", то звідки ж муки? Пане Ярославе, женіть їх геть. Ви такий чудовий оптиміст і цілитель душ!


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 23:46:24 ] - відповісти

А й справді, як хороше, коли смичок ( чи перо)
в чутливих руках маестро - видобуває такі чарівні мелодії...
І мимоволі ловиш себе на думці, що таїна вічності
схована в людині, у кожному з нас...


Отправить
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-21 23:59:10 ] - відповісти

Прочитав - аж захотілося груди розвернути і вдихнути повітря своєї маленької батьківщини. Гарно і щиро, пане Ярослав. Як кажуть тінейнджери - forever :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 00:01:35 ] - відповісти

Просто, коли бачиш таку красу, хочеться вмерти від щастя!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 00:10:39 ] - відповісти

Дякую Вам, дорогі колеги!


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-22 10:18:01 ] - відповісти

Надзвичайно гарно!
Дякую, пане Ярославе.


Отправить
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 10:35:14 ] - відповісти

Сподобався твір. Певні місця смакую особливо, як от: Пожовклі мружаться дуби.
І золотаво-хмарний лебідь
Цілує їх в густі чуби. - дух захоплює!

у рядочку
На справжніх луках запашних -
те СПРАВЖНІХ гей-би відводить думку: а шо, могли несправжні такі емоції викликати.



Отправить
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-22 10:45:31 ] - відповісти

Як хороше!


Отправить
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-22 17:50:55 ] - відповісти

А мені дуже сподобалося озерне небо і лебідь...Гарно там,мабуть,під Києвом...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 21:27:07 ] - відповісти

Ви відчули, тезко, Ярославе. У мене було: "На тих, на луках запашних". Але не певен, що так - краще. А поряд - стільки штучно насаджених лісів. Тому так і написалося. А Ви як вважаєте?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 21:28:11 ] - відповісти

Ель, Юліє, Ярославе, Маріє, всім дякую за позитивні відгуки.


Отправить
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 22:34:56 ] - відповісти

Думаю, що штучно насадити луки буде проблематично, тому я б вибрав щось нейтральне:
свіжих, дальніх, чистих, теплих і т.д. :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 23:01:24 ] - відповісти

Дякую, виправив.