ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Вернулось літо
Як хороше! Нема нікого
На ніжних луках запашних...
І струменить між трав дорога -
Веде до сонячного Бога,
До серця вічної весни.

Як хороше! В небеснім плесі
Пливуть легкі човни хмарин,
І в сяєві яснім, чудеснім
Сміється хвиль аквамарин.

Як хороше! В озернім небі
Пожовклі мружаться дуби.
І золотаво-хмарний лебідь
Цілує їх в густі чуби.

Як хороше! Вернулось літо
І промені, як молоді,
Іскряться, радістю зігріті -
Танцюють зорі по воді.

Коли життя скінчаться муки
Хотів би я, хоча б на мить,
Такі, як ці, Сварожі луки
У царстві вічності зустріть!

21.09.7517 р. (від Трипілля) (2009)
Конча Озерна під Києвом




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-03-10 20:21:52
Переглядів сторінки твору 438
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2025.08.31 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 20:22:41 ]

Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 23:34:02 ] - відповісти

А хОроше ж!.. І золотаво-хмарний лебідь, і кривенька качечка :) От лише розмови про вічність трішки насторожують


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 23:36:27 ] - відповісти

Знову море приємних, ні - прекрасних вражень.
До речі... А й справді "Як хороше!", то звідки ж муки? Пане Ярославе, женіть їх геть. Ви такий чудовий оптиміст і цілитель душ!


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 23:46:24 ] - відповісти

А й справді, як хороше, коли смичок ( чи перо)
в чутливих руках маестро - видобуває такі чарівні мелодії...
І мимоволі ловиш себе на думці, що таїна вічності
схована в людині, у кожному з нас...


Отправить
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-21 23:59:10 ] - відповісти

Прочитав - аж захотілося груди розвернути і вдихнути повітря своєї маленької батьківщини. Гарно і щиро, пане Ярослав. Як кажуть тінейнджери - forever :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 00:01:35 ] - відповісти

Просто, коли бачиш таку красу, хочеться вмерти від щастя!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 00:10:39 ] - відповісти

Дякую Вам, дорогі колеги!


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-22 10:18:01 ] - відповісти

Надзвичайно гарно!
Дякую, пане Ярославе.


Отправить
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 10:35:14 ] - відповісти

Сподобався твір. Певні місця смакую особливо, як от: Пожовклі мружаться дуби.
І золотаво-хмарний лебідь
Цілує їх в густі чуби. - дух захоплює!

у рядочку
На справжніх луках запашних -
те СПРАВЖНІХ гей-би відводить думку: а шо, могли несправжні такі емоції викликати.



Отправить
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-22 10:45:31 ] - відповісти

Як хороше!


Отправить
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-22 17:50:55 ] - відповісти

А мені дуже сподобалося озерне небо і лебідь...Гарно там,мабуть,під Києвом...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 21:27:07 ] - відповісти

Ви відчули, тезко, Ярославе. У мене було: "На тих, на луках запашних". Але не певен, що так - краще. А поряд - стільки штучно насаджених лісів. Тому так і написалося. А Ви як вважаєте?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 21:28:11 ] - відповісти

Ель, Юліє, Ярославе, Маріє, всім дякую за позитивні відгуки.


Отправить
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 22:34:56 ] - відповісти

Думаю, що штучно насадити луки буде проблематично, тому я б вибрав щось нейтральне:
свіжих, дальніх, чистих, теплих і т.д. :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 23:01:24 ] - відповісти

Дякую, виправив.