ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
* * *
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 6)
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
* 211 *
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Повноводність
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
5. Шум-Кушта
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи: – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
Згорілий рондель
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -

Борис Костиря
2026.09.23 14:40
* * *
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг

Вячеслав Руденко
2026.09.23 11:38
У збуренні, в русі , як хвилі ментальні…
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.

Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як

Ірина Вовк
2026.09.23 08:06
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 5)
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу

Віктор Кучерук
2026.09.23 06:28
* * *
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.

С М
2026.09.22 23:54
Едді, що за кпини? (Frank Zappa)
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Осіння соната доктора Шольца
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
* 210 *
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
В пітьмі осяяння
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Крапля сну
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Вернулось літо
Як хороше! Нема нікого
На ніжних луках запашних...
І струменить між трав дорога -
Веде до сонячного Бога,
До серця вічної весни.

Як хороше! В небеснім плесі
Пливуть легкі човни хмарин,
І в сяєві яснім, чудеснім
Сміється хвиль аквамарин.

Як хороше! В озернім небі
Пожовклі мружаться дуби.
І золотаво-хмарний лебідь
Цілує їх в густі чуби.

Як хороше! Вернулось літо
І промені, як молоді,
Іскряться, радістю зігріті -
Танцюють зорі по воді.

Коли життя скінчаться муки
Хотів би я, хоча б на мить,
Такі, як ці, Сварожі луки
У царстві вічності зустріть!

21.09.7517 р. (від Трипілля) (2009)
Конча Озерна під Києвом




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2021-03-10 20:21:52
Переглядів сторінки твору 562
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 20:22:41 ]

Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 23:34:02 ] - відповісти

А хОроше ж!.. І золотаво-хмарний лебідь, і кривенька качечка :) От лише розмови про вічність трішки насторожують


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 23:36:27 ] - відповісти

Знову море приємних, ні - прекрасних вражень.
До речі... А й справді "Як хороше!", то звідки ж муки? Пане Ярославе, женіть їх геть. Ви такий чудовий оптиміст і цілитель душ!


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 23:46:24 ] - відповісти

А й справді, як хороше, коли смичок ( чи перо)
в чутливих руках маестро - видобуває такі чарівні мелодії...
І мимоволі ловиш себе на думці, що таїна вічності
схована в людині, у кожному з нас...


Отправить
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-21 23:59:10 ] - відповісти

Прочитав - аж захотілося груди розвернути і вдихнути повітря своєї маленької батьківщини. Гарно і щиро, пане Ярослав. Як кажуть тінейнджери - forever :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 00:01:35 ] - відповісти

Просто, коли бачиш таку красу, хочеться вмерти від щастя!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 00:10:39 ] - відповісти

Дякую Вам, дорогі колеги!


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-22 10:18:01 ] - відповісти

Надзвичайно гарно!
Дякую, пане Ярославе.


Отправить
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 10:35:14 ] - відповісти

Сподобався твір. Певні місця смакую особливо, як от: Пожовклі мружаться дуби.
І золотаво-хмарний лебідь
Цілує їх в густі чуби. - дух захоплює!

у рядочку
На справжніх луках запашних -
те СПРАВЖНІХ гей-би відводить думку: а шо, могли несправжні такі емоції викликати.



Отправить
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-22 10:45:31 ] - відповісти

Як хороше!


Отправить
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-22 17:50:55 ] - відповісти

А мені дуже сподобалося озерне небо і лебідь...Гарно там,мабуть,під Києвом...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 21:27:07 ] - відповісти

Ви відчули, тезко, Ярославе. У мене було: "На тих, на луках запашних". Але не певен, що так - краще. А поряд - стільки штучно насаджених лісів. Тому так і написалося. А Ви як вважаєте?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 21:28:11 ] - відповісти

Ель, Юліє, Ярославе, Маріє, всім дякую за позитивні відгуки.


Отправить
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 22:34:56 ] - відповісти

Думаю, що штучно насадити луки буде проблематично, тому я б вибрав щось нейтральне:
свіжих, дальніх, чистих, теплих і т.д. :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 23:01:24 ] - відповісти

Дякую, виправив.