ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.04.19 23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,

Роксолана Вірлан
2026.04.19 22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.

Борис Костиря
2026.04.19 21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.

Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока

Євген Федчук
2026.04.19 17:19
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.

Володимир Бойко
2026.04.19 17:13
Найбільша країна виявилася тупо найширшою. Дебіл таки добився свого - його добили. Любов до ближнього реклами не потребує. Якби правда не була гіркою, на неї перестали б звертати увагу. Золота середина добряче підгнила від часу. Гуманність

Охмуд Песецький
2026.04.19 11:03
Вимотуєш байдужістю, мовчиш -
Стає далекою для нас торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?

Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку,
А я не знав, і слухав La Mattchic

Катерина Савельєва
2026.04.18 22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.

Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки

хома дідим
2026.04.18 21:00
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска

Ігор Шоха
2026.04.18 19:57
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,

Іван Потьомкін
2026.04.18 19:50
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,

Костянтин Ватульов
2026.04.18 18:01
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?

Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,

М Менянин
2026.04.18 17:34
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.

Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах

Ігор Терен
2026.04.18 13:44
                    І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................

Юрій Гундарів
2026.04.18 13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Вернулось літо
Як хороше! Нема нікого
На ніжних луках запашних...
І струменить між трав дорога -
Веде до сонячного Бога,
До серця вічної весни.

Як хороше! В небеснім плесі
Пливуть легкі човни хмарин,
І в сяєві яснім, чудеснім
Сміється хвиль аквамарин.

Як хороше! В озернім небі
Пожовклі мружаться дуби.
І золотаво-хмарний лебідь
Цілує їх в густі чуби.

Як хороше! Вернулось літо
І промені, як молоді,
Іскряться, радістю зігріті -
Танцюють зорі по воді.

Коли життя скінчаться муки
Хотів би я, хоча б на мить,
Такі, як ці, Сварожі луки
У царстві вічності зустріть!

21.09.7517 р. (від Трипілля) (2009)
Конча Озерна під Києвом




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-03-10 20:21:52
Переглядів сторінки твору 495
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 20:22:41 ]

Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 23:34:02 ] - відповісти

А хОроше ж!.. І золотаво-хмарний лебідь, і кривенька качечка :) От лише розмови про вічність трішки насторожують


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 23:36:27 ] - відповісти

Знову море приємних, ні - прекрасних вражень.
До речі... А й справді "Як хороше!", то звідки ж муки? Пане Ярославе, женіть їх геть. Ви такий чудовий оптиміст і цілитель душ!


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 23:46:24 ] - відповісти

А й справді, як хороше, коли смичок ( чи перо)
в чутливих руках маестро - видобуває такі чарівні мелодії...
І мимоволі ловиш себе на думці, що таїна вічності
схована в людині, у кожному з нас...


Отправить
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-21 23:59:10 ] - відповісти

Прочитав - аж захотілося груди розвернути і вдихнути повітря своєї маленької батьківщини. Гарно і щиро, пане Ярослав. Як кажуть тінейнджери - forever :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 00:01:35 ] - відповісти

Просто, коли бачиш таку красу, хочеться вмерти від щастя!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 00:10:39 ] - відповісти

Дякую Вам, дорогі колеги!


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-22 10:18:01 ] - відповісти

Надзвичайно гарно!
Дякую, пане Ярославе.


Отправить
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 10:35:14 ] - відповісти

Сподобався твір. Певні місця смакую особливо, як от: Пожовклі мружаться дуби.
І золотаво-хмарний лебідь
Цілує їх в густі чуби. - дух захоплює!

у рядочку
На справжніх луках запашних -
те СПРАВЖНІХ гей-би відводить думку: а шо, могли несправжні такі емоції викликати.



Отправить
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-22 10:45:31 ] - відповісти

Як хороше!


Отправить
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-22 17:50:55 ] - відповісти

А мені дуже сподобалося озерне небо і лебідь...Гарно там,мабуть,під Києвом...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 21:27:07 ] - відповісти

Ви відчули, тезко, Ярославе. У мене було: "На тих, на луках запашних". Але не певен, що так - краще. А поряд - стільки штучно насаджених лісів. Тому так і написалося. А Ви як вважаєте?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 21:28:11 ] - відповісти

Ель, Юліє, Ярославе, Маріє, всім дякую за позитивні відгуки.


Отправить
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 22:34:56 ] - відповісти

Думаю, що штучно насадити луки буде проблематично, тому я б вибрав щось нейтральне:
свіжих, дальніх, чистих, теплих і т.д. :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 23:01:24 ] - відповісти

Дякую, виправив.