ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,

Юрій Гундарів
2026.02.28 09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко

Віктор Кучерук
2026.02.28 06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Іван Потьомкін
2026.02.27 19:44
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.

Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Сексуальна еволюція (літературна пародія)

Стоять каштанів свічі,
Мов члени чоловічі.

Ніна ГНАТЮК

Ох, видива такі - не без причини,
Як важко бути довго без мужчини.

Уже б узяв хто, обійняв за талію,
А я б його взяла за геніталії.

Із того дива вже й каштанів свічі
Мені в очах - мов члени чоловічі.

Вже сняться мужики мені роками -
Розмахують своїми "огірками".

У того - як стручок, у того - більший вдвічі,
Худий і довгий з восковую свічку.

У третього він - товстий, як банан,
В четвертого - кривий, моя ятаган.

Я - мов султанша, не якась хуррем,
Вже маю чоловічий я гарем.

Щодня, як рукавички, їх міняю,
Але набридли, не задовольняють.

Що ж, чоловіцтву віддала я шану,
Тра спробувати кінського "каштана".


вересень 7517 р. (Від Трипілля) (2009)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-03-10 20:17:27
Переглядів сторінки твору 606
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2026.02.26 22:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 20:18:12 ]
(Л.П./Л.П.) [ 2010-08-15 13:50:20 ] - відповісти
"У третього він - товстий, як банан,
В четвертого - кривий, моя ятаган."

УкОтре дурять православний люд...
Везуть банани уз усіх усюд;
Та не товстІ чОмусь оті банани -
схрестив їх пародист із ятаганом... :-)

Чудова Ваша пародія (5,5)!
Але найбільше мене вразила уява пародованої особи:-))))

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:04:57 ] - відповісти

Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:04:18 ] - відповісти
Ніку, дякую, розсмішили коментарем-мікропародією. Тоншають "банани", товщають пеани.


Залишити коментар Запросити до дискусії


Отправить
(Л.П./Л.П.) [ 2010-08-15 13:59:46 ] - відповісти
Отака кумедна екскурсія по грядці із вкрапленнями екзотики...:-)))
Посміявся від душі:-)

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:05:56 ] - відповісти

Радий, що підняв настрій, дякую, Юрію.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:22:44 ] - відповісти

Сміються всі, а Ніна плаче... Чи теж сміється?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:35:14 ] - відповісти

Я розумію, Василю, чого ти так написав. Тебе я, мабуть, теж "дістав" своєю пародією. Ну вибач, брате.
Хотів посмішити, а вийшло, як завжди.


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:23:52 ] - відповісти

найцікавіше слухати в Твоєму виконанні)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:36:54 ] - відповісти

Спасибі, Софієчко. Бачив на "ютубі" фільм Олексія Тичка про Уманську зустріч. Дуже гарно.


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:43:34 ]

Можна і повторити)))
зустріч)))


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 22:16:45 ]

Привіт!Ярославе, я його на твоїй стіні поставив(Fecedook) щоб не забував нас!


Отправить
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 14:29:19 ] - відповісти

Тра спробувати кінського "каштана".

))))))!!!


Отправить
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 14:43:31 ] - відповісти

Ого, то це морозиво таке, Оксанко, сестро. :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:49:06 ]

Так, так, морозиво, трансформоване з ліків. Прекрасний гумор, пане маньєристе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:38:28 ] - відповісти

Дякую, що оцінили, пані Схимнице! В цьому суть секс-еволюції.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:50:33 ] - відповісти

Чому б і не повторити, Софіє!


Отправить
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 16:22:52 ] - відповісти
Ой, Ярославе! Як тобі не ай-я-яй!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 23:19:02 ] - відповісти

Ой-ой-ой! Більше не буду, пане Анатолію!


Отправить
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-16 13:38:21 ] - відповісти

Ой як інтересно, а на фото такий "скромний"...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-16 18:46:07 ] - відповісти

Мені теж інтересно, аж цікаво. А як Ви хотіли, щоб я був у костюмі Адама, Надіє? Я не завжди на такі теми пишу, може подивиись детальніше мою сторінку, але коли у поетів розвинена уява, то пародист може розвинути її ще більше, щоб показати, куди вона може завести.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-16 18:49:51 ] - відповісти

Олексію (Тичку), щиро дякую, переглянув ще раз із задоволенням!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 20:18:52 ]
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-16 18:59:31 ] - відповісти

Це вас фото люстри з фейсбуку надихнуло? Цей вірш Ніни Гнатюк гуляє в інтернеті більше року, дивно, що пародія аж тепер на нього з'явилася.
У рядку "Вже сняться мужики" я би написала "Все сняться... " і далі за текстом, це додало би повноти розповіді.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-16 20:01:14 ] - відповісти

Та ні, пані Оксано, ці рядки відомі вже в НСПУ років 10, якщо не більше, і пародійовані були не меншу кількість разів, так що особливої дивини тут немає. Та й я свою написав десь рік тому, просто знаю, що мої пародії доставучі, і не хотів її свідомо ніде друкувати. А це вже - не стримався.
Дякую за заувагу, пані Оксано, можна й так виправити, як Ви кажете.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-16 20:04:54 ] - відповісти

Пану Анатолію Черняхівському: А Ніну Гнатюк Ви не хотіли б присоромити за написані нею рядки? І невже Ви не розумієте, що пародії пишуться для того, щоб
надалі поети таких дурниць не писали?! Ах, я забув, забув, що Ви початкуючий автор, хоч і в літах уже.
Тому прийміть без образ це пояснення, будь ласка.


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-08-23 01:30:11 ] - відповісти

Ярославе,привіт!
Якщо ти хотів цією "гуморою" вбити людину, то ти її вбив наповал. Хай Бог милує митців від твоєї лівиці.А взагалі - хай думають про що пишуть. Олекандр


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-25 01:15:40 ] - відповісти

Сашо! Їй-Бо, не збирався нікого вбивати цією "гуморою", як ти кажеш. Тим більше Ніну Гнатюк, яку знаю і шаную. От висміяти кумедність - так. Але коли ми пишемо, нас, буває, заносить, і не тільки Бог водить нашою рукою, певно.
Але іноді й треба допікати, щоб випікати з літератури щось зайве.


Отправить
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-27 20:56:25 ] - відповісти

Мои комментарии следует рассматривать в паре. Предыдущий касался предыдущего произведения, этот же - соответственно, этого.
Я понятия не имел об этой женщине, а она, оказывается, величина. Почему она не имеет права шутить? Ей нужно бояться проявлений ханжества? Ей мало выпало испытаний на своем веку? За нее кто-то рожал из вас двоих? Нет. А она за Вас не брилась.
Такое отношение к женщине мне не нравится.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 02:01:59 ] - відповісти

Це - Ваша думка, шановний Олексію. Вона має право жартувати, і я маю право. От і пожартували обоє. А якщо вона - величина, то що, їй тільки фіміами курити і восхваляти? Даруйте, не згоден, якщо щось не так.
Знаєте, коли мужчині закидають, чи він родив за жінку, то таким у відповідь кажуть: А Вас коли-небудь веслом по геніталіям били? І вона за мене не голилась, і я за неї не родив. Все на світі має своє призначення.
Їй потрібно боятися не проявів ханжества, а своїх проявів антиестетизму, і не йти за повальною модою на похабні вислови у віршах,
бо так можна дійти і до кінських каштанів і інших збочень, що я і показую.
Саме тому, що вона багато винесла в житті, я і застосовую до неї шокову терапію, бо певен - витримає. Це - лікувальний і по-своєму гуманний підхід - зробити людині спершу боляче, щоб потім їй було добре. Щоб потім так не писала. Ось таке моє ставлення до творчості поетеси-жінки в даному конкретному випадку. Така нелегка доля і планида пародиста.


Отправить
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 08:10:00 ] - відповісти

А, скорее, если не больше, воспитателя и недремлющего ока ревнителя поэтической нравственности.
Одно вот только меня тревожит - некая несоизмеримость, этакое несоответствие.
Целое стихотворение восстает против одной махонькой фразы. Как линейный корабль против рыбацкого суденышка.
Удачи Вам.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 13:27:58 ] - відповісти

То вже Вам видніше збоку, як назвати пародиста. А щодо несоовествия - це є такий прийом в літературі - гіперболізація. Щоб як у збільшуваному склі - випукло - було видно недоліки. Але, щоб учити інших, треба мати на це моральне право. І треба самого себе "шмагати" пародійною різкою. У мене є і самопародія - "Збочення" називається. Можете почитати.
Творчих успіхів бажаю.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:57:32 ] - відповісти

сміялась вголос)))) класно)) за коня - зачот!))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-29 01:02:28 ] - відповісти

Дякую, Юлю!