ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій…
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Сексуальна еволюція (літературна пародія)

Стоять каштанів свічі,
Мов члени чоловічі.

Ніна ГНАТЮК

Ох, видива такі - не без причини,
Як важко бути довго без мужчини.

Уже б узяв хто, обійняв за талію,
А я б його взяла за геніталії.

Із того дива вже й каштанів свічі
Мені в очах - мов члени чоловічі.

Вже сняться мужики мені роками -
Розмахують своїми "огірками".

У того - як стручок, у того - більший вдвічі,
Худий і довгий з восковую свічку.

У третього він - товстий, як банан,
В четвертого - кривий, моя ятаган.

Я - мов султанша, не якась хуррем,
Вже маю чоловічий я гарем.

Щодня, як рукавички, їх міняю,
Але набридли, не задовольняють.

Що ж, чоловіцтву віддала я шану,
Тра спробувати кінського "каштана".


вересень 7517 р. (Від Трипілля) (2009)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2021-03-10 20:17:27
Переглядів сторінки твору 491
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 20:18:12 ]
(Л.П./Л.П.) [ 2010-08-15 13:50:20 ] - відповісти
"У третього він - товстий, як банан,
В четвертого - кривий, моя ятаган."

УкОтре дурять православний люд...
Везуть банани уз усіх усюд;
Та не товстІ чОмусь оті банани -
схрестив їх пародист із ятаганом... :-)

Чудова Ваша пародія (5,5)!
Але найбільше мене вразила уява пародованої особи:-))))

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:04:57 ] - відповісти

Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:04:18 ] - відповісти
Ніку, дякую, розсмішили коментарем-мікропародією. Тоншають "банани", товщають пеани.


Залишити коментар Запросити до дискусії


Отправить
(Л.П./Л.П.) [ 2010-08-15 13:59:46 ] - відповісти
Отака кумедна екскурсія по грядці із вкрапленнями екзотики...:-)))
Посміявся від душі:-)

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:05:56 ] - відповісти

Радий, що підняв настрій, дякую, Юрію.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:22:44 ] - відповісти

Сміються всі, а Ніна плаче... Чи теж сміється?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:35:14 ] - відповісти

Я розумію, Василю, чого ти так написав. Тебе я, мабуть, теж "дістав" своєю пародією. Ну вибач, брате.
Хотів посмішити, а вийшло, як завжди.


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:23:52 ] - відповісти

найцікавіше слухати в Твоєму виконанні)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:36:54 ] - відповісти

Спасибі, Софієчко. Бачив на "ютубі" фільм Олексія Тичка про Уманську зустріч. Дуже гарно.


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:43:34 ]

Можна і повторити)))
зустріч)))


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 22:16:45 ]

Привіт!Ярославе, я його на твоїй стіні поставив(Fecedook) щоб не забував нас!


Отправить
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 14:29:19 ] - відповісти

Тра спробувати кінського "каштана".

))))))!!!


Отправить
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 14:43:31 ] - відповісти

Ого, то це морозиво таке, Оксанко, сестро. :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:49:06 ]

Так, так, морозиво, трансформоване з ліків. Прекрасний гумор, пане маньєристе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:38:28 ] - відповісти

Дякую, що оцінили, пані Схимнице! В цьому суть секс-еволюції.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 14:50:33 ] - відповісти

Чому б і не повторити, Софіє!


Отправить
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 16:22:52 ] - відповісти
Ой, Ярославе! Як тобі не ай-я-яй!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-15 23:19:02 ] - відповісти

Ой-ой-ой! Більше не буду, пане Анатолію!


Отправить
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-16 13:38:21 ] - відповісти

Ой як інтересно, а на фото такий "скромний"...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-16 18:46:07 ] - відповісти

Мені теж інтересно, аж цікаво. А як Ви хотіли, щоб я був у костюмі Адама, Надіє? Я не завжди на такі теми пишу, може подивиись детальніше мою сторінку, але коли у поетів розвинена уява, то пародист може розвинути її ще більше, щоб показати, куди вона може завести.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-16 18:49:51 ] - відповісти

Олексію (Тичку), щиро дякую, переглянув ще раз із задоволенням!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 20:18:52 ]
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-16 18:59:31 ] - відповісти

Це вас фото люстри з фейсбуку надихнуло? Цей вірш Ніни Гнатюк гуляє в інтернеті більше року, дивно, що пародія аж тепер на нього з'явилася.
У рядку "Вже сняться мужики" я би написала "Все сняться... " і далі за текстом, це додало би повноти розповіді.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-16 20:01:14 ] - відповісти

Та ні, пані Оксано, ці рядки відомі вже в НСПУ років 10, якщо не більше, і пародійовані були не меншу кількість разів, так що особливої дивини тут немає. Та й я свою написав десь рік тому, просто знаю, що мої пародії доставучі, і не хотів її свідомо ніде друкувати. А це вже - не стримався.
Дякую за заувагу, пані Оксано, можна й так виправити, як Ви кажете.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-16 20:04:54 ] - відповісти

Пану Анатолію Черняхівському: А Ніну Гнатюк Ви не хотіли б присоромити за написані нею рядки? І невже Ви не розумієте, що пародії пишуться для того, щоб
надалі поети таких дурниць не писали?! Ах, я забув, забув, що Ви початкуючий автор, хоч і в літах уже.
Тому прийміть без образ це пояснення, будь ласка.


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-08-23 01:30:11 ] - відповісти

Ярославе,привіт!
Якщо ти хотів цією "гуморою" вбити людину, то ти її вбив наповал. Хай Бог милує митців від твоєї лівиці.А взагалі - хай думають про що пишуть. Олекандр


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-25 01:15:40 ] - відповісти

Сашо! Їй-Бо, не збирався нікого вбивати цією "гуморою", як ти кажеш. Тим більше Ніну Гнатюк, яку знаю і шаную. От висміяти кумедність - так. Але коли ми пишемо, нас, буває, заносить, і не тільки Бог водить нашою рукою, певно.
Але іноді й треба допікати, щоб випікати з літератури щось зайве.


Отправить
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-27 20:56:25 ] - відповісти

Мои комментарии следует рассматривать в паре. Предыдущий касался предыдущего произведения, этот же - соответственно, этого.
Я понятия не имел об этой женщине, а она, оказывается, величина. Почему она не имеет права шутить? Ей нужно бояться проявлений ханжества? Ей мало выпало испытаний на своем веку? За нее кто-то рожал из вас двоих? Нет. А она за Вас не брилась.
Такое отношение к женщине мне не нравится.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 02:01:59 ] - відповісти

Це - Ваша думка, шановний Олексію. Вона має право жартувати, і я маю право. От і пожартували обоє. А якщо вона - величина, то що, їй тільки фіміами курити і восхваляти? Даруйте, не згоден, якщо щось не так.
Знаєте, коли мужчині закидають, чи він родив за жінку, то таким у відповідь кажуть: А Вас коли-небудь веслом по геніталіям били? І вона за мене не голилась, і я за неї не родив. Все на світі має своє призначення.
Їй потрібно боятися не проявів ханжества, а своїх проявів антиестетизму, і не йти за повальною модою на похабні вислови у віршах,
бо так можна дійти і до кінських каштанів і інших збочень, що я і показую.
Саме тому, що вона багато винесла в житті, я і застосовую до неї шокову терапію, бо певен - витримає. Це - лікувальний і по-своєму гуманний підхід - зробити людині спершу боляче, щоб потім їй було добре. Щоб потім так не писала. Ось таке моє ставлення до творчості поетеси-жінки в даному конкретному випадку. Така нелегка доля і планида пародиста.


Отправить
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 08:10:00 ] - відповісти

А, скорее, если не больше, воспитателя и недремлющего ока ревнителя поэтической нравственности.
Одно вот только меня тревожит - некая несоизмеримость, этакое несоответствие.
Целое стихотворение восстает против одной махонькой фразы. Как линейный корабль против рыбацкого суденышка.
Удачи Вам.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 13:27:58 ] - відповісти

То вже Вам видніше збоку, як назвати пародиста. А щодо несоовествия - це є такий прийом в літературі - гіперболізація. Щоб як у збільшуваному склі - випукло - було видно недоліки. Але, щоб учити інших, треба мати на це моральне право. І треба самого себе "шмагати" пародійною різкою. У мене є і самопародія - "Збочення" називається. Можете почитати.
Творчих успіхів бажаю.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:57:32 ] - відповісти

сміялась вголос)))) класно)) за коня - зачот!))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-29 01:02:28 ] - відповісти

Дякую, Юлю!