Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 01:17:07 ] - відповісти

Як же мені сподобалося слово - "диволюб". Мені воно асоціюється з Вами, пане Ярославе. А ще дуже приємно, що Ви ілюструєте свої твори фото, зробленими власноруч. Багатогранний світ, побачений Вами...
З незмінним задоволенням від Ваших поезій і побажанням радості від творчості!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 02:52:36 ] - відповісти

Доброї ночі, дорога Олесю! А я сьогодні розмовляв з одним паном по мобільному і згадував Вас. Чого це так давно Вас не видно на "Майстернях" - певно у видавничому процесі усе... Щиро вдячний за відгук. Всі ми - диволюби, мабуть. Фотографування - це ще одна радість у творчості, ососбливо, коли вдається якісно схопити "цифровиком" гарний пейзаж, описаний віршем - підсилюється враження.
Натхнення Вам, ще раз і ще раз! Все згадую романтичні цукерниці Івано-Франківська - от де диволюби живуть!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 08:43:58 ] - відповісти

Правда - у видавничому процесі, але іншому, ніж Ви гадаєте, дорогий пане Ярославе. Паралельно готується моногорафія спільно з моїм наук. керівником з математики. Я її так довго відтягувала Сідала до диф.рівнянь - а писала щоразу вірші. Зрештою змусила себе переключитися, бо книга вже має бути видана у літі. Тому заставляла себе думати про математику. А от душі хотілося іншого...
І я дуже часто згадую цукерню і нашу з Вами зустріч. Були ідеї в пані Оксани Яблонської в цьому році День незалежного поета орагнізувати в Івано-Франківську. Це було б чудово.
Бо ж наше озеро чекає диволюба-Чорногуза. І ще одна нагода - як тільки вийде "Сонячна карусель" - зібратися тут.
Та я не люблю загадувати наперед. Краще не обіцяти, а робити )
Дякую Вам, що не забуваєте. І Вам - прихильності романтичної Музи, дорогий диволюбе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 19:35:11 ]

Як це у Симоненка з присвятою чорнявій математичці:
...ікс плюс ігрек, це будеш ти...
Хай визріває сонячна карусель (а у мене був образ
на природі "Пташині каруселі" десь віршів десять назад якщо прокрутити, то можна знайти), і родять рясно математичні плоди. Ви теж роздвоюєтесь між віршами і математикою, як я між віршами і музикою.
Бажаю не роздвоєння а гармонійного поєднання "фізика і лірика" в одній особистості. І натхнення звичайно.
А я в Києві забуваю до Дніпра ходити, там теж є місця казкові, ото хіба Павлюк приїде, то "витягне" мене туди.


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 08:37:39 ] - відповісти

Казково.:)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 19:36:12 ] - відповісти

Дякую, Адель, бажаю і Вам казкових віршів!


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-16 10:01:20 ] - відповісти
Книга С.Плачинди «Міфи і легенди давньої України» -настільна у моєї донечки. Вона любить час від часу її перечитувати.;-))) Нині дам їй перечитати Вашого вірша. Гарно.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 19:40:04 ] - відповісти

Дуже радий, що наші діти мають такі книги за настільні. Може, вони втілять наші мрії в життя. Я бачу по своїй доньці, наскільки її покоління більш діяльне і прагматичне, хоч і романтика їм не чужа.
Цікаво, що скаже Ваша доня. Сердечно дякую, Патаро.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 10:13:40 ] - відповісти

Зачарована Диволюбом і його "Першодеревом".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 19:42:21 ] - відповісти

Олеся дала мені миле прізвисько з мого ж вірша. Радий був зачарувати таку сильну і вимогливу поетесу, як Ви, Любове! Натхнення!


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 11:27:48 ] - відповісти

ПРивіт, Ярославе.
Певно у тих, хто читав книгу Плачинди, питань не виникає. Я, на жаль, ще не читав - у нашій бібліотеці немає. Знайду, почитаю.
Твоя поезія не тільки зачаровує, але і підштовхує до самоосвіти. Дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 19:45:58 ] - відповісти

Дякую і тобі, друже і колего. Ти висловив дуже цінну думку - ми маємо знати свої давні романтичні набутки, стародавні легенди наших предків і пропагувати їх. Так хотілося б, якби цим зайнялися ще й кінематографісти. Бо кіно - це чи не найсильніший засіб впливу на свідомість.


Отправить
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-16 12:24:57 ] - відповісти

Як гарно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 19:46:38 ] - відповісти

Щиро вдячний, Маріє!


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-16 14:25:43 ] - відповісти

Пане Ярославе, доброго дня Вам! Не читала цю книгу. Але, прочитавши Вашого вірша, я згадала про нашого найдревнішого дуба, який потрапив у книгу рекордів України. А росте він у селі Стужиця Великоберезнянського району Закарпаття. Старожили кажуть, що йому 900 років. Інші ж бо, що набагато більше - 1200. У цьому селі його називають дідо- Дуб. Правда, гарна назва? До речі, у цій же Стужиці є й Дуб-Чемпіон. Є інформація, що цей Чемпіон навіть на 100 років старший за Діда-Дуба. Він лікувальний - у Стужицю багато хто їздить просто постояти під цим дубом. Я теж його бачила. Шикарний дуб. Просто слів нема передати його красу. І взагалі, я дуже люблю дуби. Я бажаю і Вам жити стільки ж років і писати гарну поезію.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 19:55:08 ] - відповісти

Гадаю, що це - язичницькі ритуальні дуби, про які Ви згадуєте, чарівна Маріанно, під ними колись волхви проводили стародавні ритуали і святкові і лікувальні і поминальні.
На центральній Україні я був під такими дубами у Києві в музеї Пирогів, під Києвом у Лісовій Бучі, на Черкащині в Холодному яру, на Полтавщині у Великій Багачці і в Запоріжжі. Добре, що є вони і на Закарпатті. Треба буде з"їздити при нагоді.
Бажаю і Вам довголіття, нев"янучої вроди і чудових віршів!

Чудово, і добре, що коментарі збереглися!