ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.04.11 23:07
Шлях до раю
Депресій смуга і образ
Чомусь урвалася раптово.
Ти помудрішала ураз,
Веселим, ніжним стало слово.

Немов збагнула, що життя --
Всього лиш мить короткочасна...
Кохаймося до забуття,

Борис Костиря
2025.04.11 21:45
Повернення з ночі
Я повертаюся з ночі,
укритий пожухлим листям
і водоростями.
Повернення з ночі,
ніби з важкого космічного
похмілля, після
летаргійного сну.
Повернення з ночі,

Борис Костиря
2025.04.11 21:43
* * *
Зайти в тишу,
зайти в інший вимір,
по той бік
і вже не повернутися.
Це зовсім інша
магма буття,
інше пульсування.
Та діють протилежні

Володимир Бойко
2025.04.11 17:19
Наостанок
Силкуються вернутись холоди,
Морозами лякають наостанок,
Та ми ж набідувались до біди.
Опісля ночі – все одно світанок.

Заколотилось – друзі, вороги,
Безпринципні, безликі і колишні.
Але весніє і на ладан дише

Артур Курдіновський
2025.04.11 15:03
У воді
Я по коліна у воді.
Моя душа давно померла.
На шиї - амулет із шерлу,
Єдиний чорний. Білі перли
Радіють, поки молоді.
Я по коліна у воді.

Чіплявся за бездушну тінь

Леся Горова
2025.04.11 15:01
Весно моя безсиренна
Весно, весно моя безсиренна, якими шляхами ти
Пробираєшся вперто глибокими вирвами-ранами?
Чорний крук не дає тобі крила лелечі розпрямити.
Та щодня виглядаю тебе я годинами ранніми.

І як сонце увись підіймає свій обвід золОчений,
Виглядаю тебе, ве

Пиріжкарня Асорті
2025.04.11 11:35
Хотілося критики
Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати, як воно і що. Він має таку схильність як ерудований Інтернет-сапієнс. До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика. До слова, програма співроб

Юрій Гундарєв
2025.04.11 09:34
Маргарита Половінко, воїн Світла
На фронті загинула 31-річна криворізька художниця Маргарита Половінко.
Від 2024 року вона займалася волонтерством та евакуацією поранених українських захисників.
Маргарита малювала кров‘ю свій щоденник, який планувала завершити після закінчення війни, щ

Віктор Кучерук
2025.04.11 08:07
* * *
Квітень. Ранок. Вітер. Сніг.
Холодно до дрожі.
Показати на поріг
Лютому не можу.
Білосніжна бахрома
Позбавляє зору, –
Видалятися зима
Не бажає з двору.

Микола Соболь
2025.04.11 05:21
Неупередженість адміністрації
До адміністрації. Хочу нагадати, як адміни сварили мене за публікацію двох творів підряд і видаляли на свій розсуд, бо тема торкалася одного недоторканого автора порталу, який пописував російською. А тут заходжу і бум авторів по два твори підряд і око ад

Микола Соболь
2025.04.11 05:15
Квітнева сквира
Це вже було і місто це, і сніг,
і квітень, що пече мені у грудях,
бо замітає все, неначе грудень,
і слід кота кудись через поріг
у невідомість, у тернисту млу,
синичка попід вікнами заплаче,
вона весни чекала нетерпляче,
а небо їй вернуло зиму злу,

Олена Малєєва
2025.04.10 23:03
Стукає серце шпарко
Стукає серце шпарко:
Спогади - товарняк.
Тягнуться гулко, різко...
З втомою позаяк.

Позаминулоріччя
Все ще у груди б'є
Важко-тугий наплічник.

Олена Малєєва
2025.04.10 22:08
Медитація
Я сховаюся в своє світло
Най осяє мене цей промінь
Най тече і тече невпинно
Переповнює павідь, повінь.

Повінь повна яскраво-сяйва,
Річка тепла зірчасто-свіжа.
Я скупаюся в ній осяйна,

Олександр Сушко
2025.04.10 21:40
ЖАЙВІР
Вірш покладено на музику Сергія Степаненка.

https://youtu.be/VGCdBAGKmn4

Борис Костиря
2025.04.10 21:27
Ідеї
Чи можуть ідеї вивітритися
із голови?
Чи можна їх розхлюпати,
як воду у відрі?
Вони невідомо як з'являються
і невідомо куди зникають.
Ідеї невловимі, як нейтрино.
Щойно вони були

Борис Костиря
2025.04.10 21:23
Спалах
Куди я поспішаю?
Цей спалах слова
мовби перед майбутньою
неможливістю писати.
Попереду безодня невідомого.
Ні, це не поспіх.
Це самозаглиблення.
Надолужування минулого
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Першодерево (стародавня язичницька легенда)

( (переспів за книгою С.Плачинди «Міфи і легенди давньої України»)

Довго Сокіл думав, що робить
І ростить у тьмі великій часу?..
Й зніс, нарешті, жолудь золотий –
І творінням запишався власним.

Був же він великий диволюб
Й виростив із жолудя для світу
Першодерево – Дуб-Стародуб –
І міцне й могутнє і привітне.

Стало світло й весело землі –
Молодильні яблука вродили
На його крислатому гіллі –
Невмирущості плоди і сили.

На вершечок древа Сокіл сів,
Навкруги розсіяв морок сірий
І зрадів народженій красі,
І промовив: Я створив цей вирій.

І віднині місце моє тут –
Віянням, вітрам усім відкрите –
Бо собі поставив за мету -
Саме звідси світ новий творити.

12-15.05.7519 р. (Від Трипілля) (2011)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2021-03-10 20:12:05
Переглядів сторінки твору 609
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.946 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 5.946 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Наша міфологія, вірші
Автор востаннє на сайті 2025.04.11 23:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 20:13:09 ]

Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 01:17:07 ] - відповісти

Як же мені сподобалося слово - "диволюб". Мені воно асоціюється з Вами, пане Ярославе. А ще дуже приємно, що Ви ілюструєте свої твори фото, зробленими власноруч. Багатогранний світ, побачений Вами...
З незмінним задоволенням від Ваших поезій і побажанням радості від творчості!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 02:52:36 ] - відповісти

Доброї ночі, дорога Олесю! А я сьогодні розмовляв з одним паном по мобільному і згадував Вас. Чого це так давно Вас не видно на "Майстернях" - певно у видавничому процесі усе... Щиро вдячний за відгук. Всі ми - диволюби, мабуть. Фотографування - це ще одна радість у творчості, ососбливо, коли вдається якісно схопити "цифровиком" гарний пейзаж, описаний віршем - підсилюється враження.
Натхнення Вам, ще раз і ще раз! Все згадую романтичні цукерниці Івано-Франківська - от де диволюби живуть!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 08:43:58 ] - відповісти

Правда - у видавничому процесі, але іншому, ніж Ви гадаєте, дорогий пане Ярославе. Паралельно готується моногорафія спільно з моїм наук. керівником з математики. Я її так довго відтягувала Сідала до диф.рівнянь - а писала щоразу вірші. Зрештою змусила себе переключитися, бо книга вже має бути видана у літі. Тому заставляла себе думати про математику. А от душі хотілося іншого...
І я дуже часто згадую цукерню і нашу з Вами зустріч. Були ідеї в пані Оксани Яблонської в цьому році День незалежного поета орагнізувати в Івано-Франківську. Це було б чудово.
Бо ж наше озеро чекає диволюба-Чорногуза. І ще одна нагода - як тільки вийде "Сонячна карусель" - зібратися тут.
Та я не люблю загадувати наперед. Краще не обіцяти, а робити )
Дякую Вам, що не забуваєте. І Вам - прихильності романтичної Музи, дорогий диволюбе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 19:35:11 ]

Як це у Симоненка з присвятою чорнявій математичці:
...ікс плюс ігрек, це будеш ти...
Хай визріває сонячна карусель (а у мене був образ
на природі "Пташині каруселі" десь віршів десять назад якщо прокрутити, то можна знайти), і родять рясно математичні плоди. Ви теж роздвоюєтесь між віршами і математикою, як я між віршами і музикою.
Бажаю не роздвоєння а гармонійного поєднання "фізика і лірика" в одній особистості. І натхнення звичайно.
А я в Києві забуваю до Дніпра ходити, там теж є місця казкові, ото хіба Павлюк приїде, то "витягне" мене туди.


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 08:37:39 ] - відповісти

Казково.:)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 19:36:12 ] - відповісти

Дякую, Адель, бажаю і Вам казкових віршів!


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-16 10:01:20 ] - відповісти
Книга С.Плачинди «Міфи і легенди давньої України» -настільна у моєї донечки. Вона любить час від часу її перечитувати.;-))) Нині дам їй перечитати Вашого вірша. Гарно.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 19:40:04 ] - відповісти

Дуже радий, що наші діти мають такі книги за настільні. Може, вони втілять наші мрії в життя. Я бачу по своїй доньці, наскільки її покоління більш діяльне і прагматичне, хоч і романтика їм не чужа.
Цікаво, що скаже Ваша доня. Сердечно дякую, Патаро.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 10:13:40 ] - відповісти

Зачарована Диволюбом і його "Першодеревом".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 19:42:21 ] - відповісти

Олеся дала мені миле прізвисько з мого ж вірша. Радий був зачарувати таку сильну і вимогливу поетесу, як Ви, Любове! Натхнення!


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 11:27:48 ] - відповісти

ПРивіт, Ярославе.
Певно у тих, хто читав книгу Плачинди, питань не виникає. Я, на жаль, ще не читав - у нашій бібліотеці немає. Знайду, почитаю.
Твоя поезія не тільки зачаровує, але і підштовхує до самоосвіти. Дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 19:45:58 ] - відповісти

Дякую і тобі, друже і колего. Ти висловив дуже цінну думку - ми маємо знати свої давні романтичні набутки, стародавні легенди наших предків і пропагувати їх. Так хотілося б, якби цим зайнялися ще й кінематографісти. Бо кіно - це чи не найсильніший засіб впливу на свідомість.


Отправить
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-16 12:24:57 ] - відповісти

Як гарно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 19:46:38 ] - відповісти

Щиро вдячний, Маріє!


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-16 14:25:43 ] - відповісти

Пане Ярославе, доброго дня Вам! Не читала цю книгу. Але, прочитавши Вашого вірша, я згадала про нашого найдревнішого дуба, який потрапив у книгу рекордів України. А росте він у селі Стужиця Великоберезнянського району Закарпаття. Старожили кажуть, що йому 900 років. Інші ж бо, що набагато більше - 1200. У цьому селі його називають дідо- Дуб. Правда, гарна назва? До речі, у цій же Стужиці є й Дуб-Чемпіон. Є інформація, що цей Чемпіон навіть на 100 років старший за Діда-Дуба. Він лікувальний - у Стужицю багато хто їздить просто постояти під цим дубом. Я теж його бачила. Шикарний дуб. Просто слів нема передати його красу. І взагалі, я дуже люблю дуби. Я бажаю і Вам жити стільки ж років і писати гарну поезію.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 19:55:08 ] - відповісти

Гадаю, що це - язичницькі ритуальні дуби, про які Ви згадуєте, чарівна Маріанно, під ними колись волхви проводили стародавні ритуали і святкові і лікувальні і поминальні.
На центральній Україні я був під такими дубами у Києві в музеї Пирогів, під Києвом у Лісовій Бучі, на Черкащині в Холодному яру, на Полтавщині у Великій Багачці і в Запоріжжі. Добре, що є вони і на Закарпатті. Треба буде з"їздити при нагоді.
Бажаю і Вам довголіття, нев"янучої вроди і чудових віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-04-24 07:21:15 ]
Чудово, і добре, що коментарі збереглися!