ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи: – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -

Борис Костиря
2026.09.23 14:40
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг

Вячеслав Руденко
2026.09.23 11:38
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.

Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як

Ірина Вовк
2026.09.23 08:06
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу

Віктор Кучерук
2026.09.23 06:28
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.

С М
2026.09.22 23:54
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Подвійні чари
Що за звуки там лунають,
Мов дзюрчить жива вода,
То ж бо грає-виграває
Піаністка молода.

По усій клавіатурі
Пальчики легкі мигтять,
То веселі, то похмурі
Все мелодії звучать.

В такт голівка так грайливо
Все хита-, хитається,
Ця красуня пустотлива
Злита з музикою вся.

У волоссі шовковистім -
Мерехтливі промінці,
То ж бо сонце променисте
Мовби пестить коси ці.

Ув очах отих мінливих -
То веселість, то печаль,
Ах, яка нога зваблива,
Що натискує педаль.

А мелодія безкрая
То мов плине, то гримить,
Серце - то мов розриває,
То зціля в наступну мить.

Ллється музика рікою -
Лисенко, Чайковський, Ліст,
Гармонійно із красою
Поєднавсь музичний хист.

Стиха сяду поруч скраю,
І в душі відчую щем,
А як скінчить - попрохаю
Грать мені іще й іще.

Грай мені, я слухать хочу,
Всесвіт мрій мені даруй,
Хай душа аж палахкоче,
Ти - чаруй, чаруй, чаруй.

Хай навік, як дзвін кіфари,
Я у пам"ять занесу
Ці п"янкі подвійні чари -
Вроди й музики красу.

Як божествене причастя,
Так вбираю чари ті,
Може це - найвище щастя
У моїм сумнім житті.


7499 р. (від Трипілля) (1993)







      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-03-10 20:30:39
Переглядів сторінки твору 588
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 20:31:25 ]
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-04 21:53:10 ] - відповісти

Легко і дуже закохано!
Ой, видається, пропав, пропав слухач...


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-11-04 21:53:33 ] - відповісти

Образно, зримо.
Співається)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-11-04 22:33:21 ] - відповісти

Дякую, Іване, було, було!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-11-04 22:38:30 ] - відповісти

Спасибі, Володимире, натхнення!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-11-04 22:44:19 ] - відповісти

Чим же цей вірш не припав до смаку, що його видалено з головних сторінок, шановна Редакціє? Можна дізнатися?


Отправить
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-04 22:54:16 ] - відповісти

Перепрошую, Ярославе, але технічних недоліків тут вистачає. Твір від 1993 року для вас важливий, а для головних сторінок ПМ нині його рівень не достатній.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-11-05 01:11:35 ] - відповісти

А-а-а, дієслівні рими. Не думав про них, коли писав. А музиканти-профі називають цей вірш геніальним, повірте, не тягнув їх за язик. А один читач - бізнесмен, коли почув цей вірш, дуже захотів побачити ЛГ - жінку, змальовану тут і познайомитися з нею.
Мої переклади Пушкіна, які Ви не захотіли навіть оцінити, навіть думку про них свою сказати, читачі ставлять на один рівень із великим російським поетом, хочуть їх вивчати в школі. Національна капела бандуристів виконує тут опубліковані переклади "Серенаду Сміта" з опери Ж.Бізе "Пертська наречена", та "Хор мисливців" з опери Вебера "ВІльний стрілець" в Національній філармонії України в Києві і зал мене не відпускає з оваціями за переклади, які тут ніяк не оцінені. А вони - на світовому рівні зроблені.
А в мене статус досі R2. На українському радіо мої вірші читають народні артисти такі, як Володимир Нечипоренко. Телеканал "Культура" робить сюжети з моїми поезіями, друкує "Українська літературна газета" солідну добірку у вересні цього року.
Анатолій Паламаренко - найкращий актор-читець, Герой України, лауреат Шевченківської премії дуже високо оцінює мої поезії, планує читати їх зі сцени.
А як же можна закинути Олександру Білашу, коли він мій вірш 1979-го року, передивившись усю збірку мою, мій вірш "Листи" поклав на музику, хоч там були вірші значно зріліші - 90-х років.
А на зміст, взагалі, Ви звертаєте увагу? На мою думку зміст має визначальне значення, а не стільки техніка римування, треба дивитись, які художні досягнення спершу, а потім уже братися за рими.
Ви просто хочете допекти мені. Сьогоднішній вірш "Розмова з Блоком" Ви низько оцінили, хоч збою ритму там не було. В жодній строфі. А вірш серйозний, глибокий і проблемний. Мені було простіше видалити його, ніж сперечатися з Вами.
Ви отримали насолоду від Вашої помсти, знявши його з головних сторінок. Хочете, щоб я пішов з "ПМ"? Немає питань. Прощавайте. Бог Вам суддя.
Успіхів і процвітання.


Отправить
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-11-05 01:27:26 ] - відповісти

аплодую стоячи.


Отправить
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-11-05 01:33:22 ] - відповісти

Пане Ярославе, я б на Вашому місці не переймалася так сильно. Шановна Редакція Майстерень і мій текст сховала зі стрічки, знайшовши в ньому два прикрих збіги приголосних. Я погодилася, що проблема є, але відмовилась виправляти. Але ж і з сайту я в жодному разі не збиралася тікати. У кожної людини в житті бувають складні періоди, і редактори серйозних літресурсів - не виняток. Тож давайте краще сподіватися, що зовсім скоро все перетреться-перемнеться, та й минеться...


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-06 22:49:27 ] - відповісти

Жаль, Друже, що ти прийняв таке рішення. Всім зрозуміло, який значимий твій багаторічний вклад у розвиток ПМ. Тисну руку! І направду шкодую.


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-11-10 21:41:03 ] - відповісти

!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-28 21:29:20 ] - відповісти

Сергію, щиро вдячний Вам. Особливо приємно прочитати такі слова від вельми шанованого мною автора!)))