ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.08.22 21:49
Тепер я мертвий. Став рядками книги
В твоїх руках...
З плечей твоїх знято любові вериги,
Та пече мій прах.
Відтепер можна мене в час тривоги
Перегортать,
Та збережуть завше твої дороги
Мою печать.

Ольга Садкова
2026.08.22 20:17
Українському добровольцеві

По-готичному колють небо
височезні сосни й гудуть.
Як далеко мені до тебе!
Ти в широких степах, мабуть.

Виє вітер там по роздоллю.

хома дідим
2026.08.22 19:32
у звичайних розмовах
за столом чи на виході
в обговоренні
різних речей
за суперечками деколи
й іноді кпинами
не лінувалися
звертатися до імен

Артур Курдіновський
2026.08.22 17:23
Живу давно, неначе під наркозом,
Боюся я від нього відійти.
Упевнено крокує тиха осінь,
Мов авторка безмежної сльоти.

Домовився про подорож з обозом...
Рукопису! Не бійся! Полети
Навстріч прозорим кришталевим росам,

Артур Сіренко
2026.08.22 17:21
Мовчазний знайомий
Чи просто неговіркий бро
На ймення банальне Джо
Синьоокий як риба зубата,
Що побачила пастора Сонце,
Таки був безхатьком:
Жив серед води солоної
Та гонорово прозорої

Вячеслав Руденко
2026.08.22 16:15
У хутрі крихт кармінових
На гойдалках приватності,
Як можна грати глиною
Журби і непридатності,
На дровах біля пагоди
І спірит порцеляновий
З-за рогу гучно кликати
На Захід позаплановий!?

Віктор Насипаний
2026.08.22 14:56
Насипле завтра Бог ще добру жменю літа,
І день, мов гарне ябко виспіє вгорі,
І клени, як церкви, покриє позолота.
Читати буде синь старі казки вітрів.

Годинник сонця зникне у кишені – хмарі.
Засіє дітвора мала свій щирий сміх.
Фонтан – жартун під

Паб Лімерик
2026.08.22 14:23
Невеличку лікарню Бангкоку
Захопили пірати знаскоку.
І погнали в полон
Кільканадцять колон
Персоналу лікарні Бангкоку.

Терапевти лікарень Цхалтубо
Набираються знань із "ю-туба",

Борис Костиря
2026.08.22 14:16
Розлилась повінь. Грона почуттів
Розкинулися далями-лугами.
Це голоси загублених життів,
Покликаних незнаними богами.

Розлилась повінь і кудись пливе,
Не знаючи спочинку, меж, заслони,
Заповнивши собою все живе,

Ірина Вовк
2026.08.22 12:34
Ліс із каменю «Храм – чудове сховище від світу людей, але в ньому немає стін від власної пам'яті». З уст невпізнаної жриці Храму Артеміди …Центуріон робить по сходах ще три кроки вгору. Його залізні каліги б'ють по різьбленому мармуру,

С М
2026.08.21 21:31
Щур Плющений і Пумба закрили свій шоп
Хоча не бажали; що в них було?
Яблука атональні, жар ламповий
І щуряча колекція собачих лап і ніг

Сумно, але пішли, аніхто не прощався
На Щурі були бриджі, в Пумби галстук смугастий
Несли зі собою мішок триног

хома дідим
2026.08.21 19:12
поет задовольняє
власний смак
чи несмак
це окрема тема
поетові подобається так
й ніхто й ніщо
ніяк його не зверне
гопак чи навіть краковяк

Сергій Губерначук
2026.08.21 14:55
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Борис Костиря
2026.08.21 14:24
Кручусь по колу в душних соцмережах,
Шукаю правду, славу і красу,
Шукаю стрімголов і обережно
І п'ю несамовитості ясу.
Верчусь, марную час, іду по колу,
Шукаю друзів і новий роман,
Та натрапляю на духовну колу,
А в голові утома і туман.

Марія Дем'янюк
2026.08.21 14:16
Посаджу хмаринку на долоню й буду колисати:
— Люлі-люлі, моя сіроока, чи вже хочеш спати?
Он поглянь: рожеве зарево ручкою махає —
День стомився, позіхіє — засинає.

Подивись, хмаринонько, котик примостився,
На гостей чекає, бо вже двічі вмився.
Го

Тетяна Левицька
2026.08.21 14:16
Уже каяттям переповнена діжка,
літа пересіяв крізь сито.
Цілуєш ікони, не встанеш із ліжка,
щоб лоба не перехрестити.

Ти просиш в молитві собі довголіття,
хоч очі давно вже не бачать
ні рідних, ні яблунь, дозрілих на вітті
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Чумак (1965) / Проза

 Кури на екскурсії
Кури на екскурсії

Фермер Микита Петрович, в селі Шепелівка, що в Полтавській області, багато років тримав курячу ферму. Кури любили і поважали свого хазяїна, бо він для них створив ідеальні умови для здоров’я, життя і несіння яєць. В курятнику завжди було чистенько, тепленько, світло, і, навіть, по радіоприймачу грала приємна музика в стилі релакс. А корм який! Подрібнені крихти пшеничного і житнього хліба, різні види зерна, мілко порізані овочі і трави. В спеціальних овальних мисочках завжди була чиста питна вода.
Перед Новим роком, Микита Петрович оголосив таку інформацію своїм курочкам: «Я розподіляю вас на дві групи. Яка група знесе на Новий рік і Різдво більше яєць, та куряча команда, навесні, поїде в Уманський дендропарк в Софіївці, споглядати шедеври садово-паркового мистецтва. А та група, яка принесе меншу кількість яєць, ті, вибачте, поїдуть на екскурсію в Опішню Черкаської області, милуватися опішнянською керамікою та розписом.
Курки, прослухавши таке оголошення, дуже зраділи! Бо, хоча й, добрий хазяїн Микита, створив їм комфортні умови проживання, та, все ж, їм набридла одноманітність і незмінний графік кожного дня. Перша група обрала собі назву «Зефірки», бо всі кури в цій команді були білого кольору. А курочки з другої групи виметикували собі наймення «Шоколапки», бо тут всі пташки були чорного і коричневого кольору.
Обидві групи курочок неймовірно старалися. Несли яйця не тільки вдень чи вранці, а й увечері, і, навіть, вночі. Зефірки несли білі, середнього розміру, яйця, а Шоколапки – світло-коричневого кольору, але трохи більші за розміром. Перемогла, таки, група Зефірок, бо у них виявилося на декілька яєць більше. Команда Шоколапки гучно квохкали і доказували Микиті Петровичу, що, хоча вони знесли менше яєць, а все ж, набагато крупніші, ніж у Зефірок. І перша, і друга група мали гаряче бажання поїхати на екскурсію в Софіївський дендропарк, а не в якусь там Опішню. Як не намагався хазяїн помирити своїх пташок, та команда «пішла» на команду, всі курки почубарилися, боляче дзьобалися і повисмикували одна у одної пір’я. Але, як то кажуть, час лікує. До травня місяця Зефірки і Шоколапки помирилися і вже й забули про весняну екскурсію. Жили звичайним життям: цілими днями клювали зерно і крихти, пили водичку, вдень квохкали, вночі спали, несли яйця, не рахуючи, хто скільки зніс.
Микита Петрович виконав свою обіцянку. На початку травня, повіз групу Зефірок в Софіївський дендропарк. Яка ж там краса: дерева і кущі, вкриті різнобарвними квітками, незвичайні, яскраві квіти рідкісних сортів, безліч екзотичних рослин, прекрасні алеї і ландшафтні ділянки, штучні скелі і гроти, водоспади, альтанки, скульптури. Та яке там споглядання всієї краси неповторного, величного парку!
З першої ж хвилини екскурсії, кури, як оскаженілі, почали бігати по парку, хто куди! Розгрібали клумби, копирсалися на ландшафтних ділянках, греблися під деревами та кущами, жадно клювали жирних, смачних черв’яків, комах, жучків і личинок. За півгодини, майже весь Софіївський дендропарк розрили і перегорнули верх дном. Залишили після себе ямки, як кратери на Місяці, зіпсували багато рослин, пошкодили алеї і клумби. Зганьбилися «по повній програмі». Микита Петрович ледь крізь землю не провалився від сорому.
Куряча команда Шоколапки теж, «показали» себе не краще, ніж група-переможниця. Шоколапки наввипередки забігли в опішнянську майстерню, де на дерев’яних столах і лавах були розміщені гончарні вироби із кераміки: горщики та глечики, миски і кружки, дзбанки та куманці, вази і декоративні тарілі. Коли, на всій цій красі, курки побачили намальовані квіти, виноградні і калинові грона, колоски, ягоди, то не второпали, що це лише розпис. Вони повскакували на столи і лави, почали, що є сили, клювати намальовані на гончарних виробах зерна пшениці, ягоди порічки, малини та винограду. Шоколапки потрощили чимало ексклюзивних глечиків, мисок, горщиків і куманців, завдавши неабияких збитків культурній спадщині України.
Після таких морально ганебних і фінансово збиткових екскурсій, фермер Микита Петрович, більше ніколи (і нікуди) не возив своїх курочок. А вони, навіть, не згадували про те, як їм колись пощастило відвідати Софіївський дендропарк і побачити опішнянський розпис. Та й на майбутній час, Зефірки і Шоколапки не виявляли ініціативи побувати на екскурсіях, побачити світ, пізнати щось нове… Кури були задоволені тим, що в курятнику сухо, світло і тепло, що завжди є їжа і пиття.

2020 р.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-04-07 23:05:05
Переглядів сторінки твору 341
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.04.10 23:11
Автор у цю хвилину відсутній