У Домініканському костелі у Львові, де колись з 13 століття служили монахи ордену Домініканців, у його лівій великій каплиці знаходилася велична картина-образ художника Мартіна Яблонського "Розп'ятий Христос". За обсягом у висоту вона займала всю центральну площу передньої стіни каплиці. У позолоченій різьбленій виноградними лозами рамі, образ Христа на Хресті в оточенні плачних Богородиці Марії та Марії-Магдалени вражав уяву тих, що молилися.
Коли монахи у ХIХ столітті покидали Домініканський монастир і свій родинний храм, образ цей залишився висіти, бо зняти його зі стіни і перевозити було фізично неможливо.
Сьогодні, на порозі Страсного тижня Пасхи, згадався мені текст вірша, написаного під враженням від цього полотна, адже я побачила його в юному віці, коли після закінчення філологічного факультету і року педагогічної праці опинилася у Львівському музеї історії релігії в якості молодшого наукового співробітника. Знайомство з експозицією музею починалося з раритетних експонатів: у залі католицизму оригінальна картина М.Яблонського "Розп'ятий Христос" - це фрагмент духовної історії Львова, пам'ять, що не проминає...

… і ти опам’ятаєшся колись
ще пам’яттю загубленого русла,
коли байдуже і безплідно згусне
у спориші чиясь убога мисль.
І з відчаєм загиблих поколінь
ти зранених не підведеш колін,
ти скованих не приховаєш рук,
розп’ятих рук не виказаний рух.
Тебе зігнуть, зітнуть і розіпнуть,
і безхребетним зроблять, без’язиким, -
іди… Куди?! З таким потворним ликом
тобі одна вготована лиш путь:
вперед… вперед – на дальні лісозвали,
вперед… вперед – під кулі і мечі.
Ти віриш у духмяні калачі,
допоки тебе блазнем не назвали.
Не маєш права вірити. Не вір!
Жалоба по тобі – брудна неслава.
Ти не людина. Ти – Плазун. Ти – Звір!
на хліб і віру звір не має права!

… І ти впадеш чи згинеш на Хресті
під Небом неосквернено високим.
Його блакитне непідкупне Око
простить тобі знівечені путі.
Простить тобі непам’ять і неславу,
і на твоїм знекровленім плечі
оплаче Небо жалібну оправу
і покладе духмяні калачі.

Кінець 80-их рр.. Увійшов до моєї першої збірки "Дзеркала". - Львів: Каменяр, 1991.