ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2024.11.27 18:33
Забуті поетичні рядки -
ніби перла, які потонули
у бурхливому мутному морі,
отруєному відходами.
Як їх виловили
у безликості океану,
як відрізнити від каменів,
крабів, риб, медуз?

Гриць Янківська
2024.11.27 16:32
Моя любов – це вересень на схилі
осяйних днів, заквітчаних узбіч.
У чорнобривцях світло воскресає.

Та як пророцтва криються в Псалтирі,
так барви в сяйві уникають віч.
І тільки зрячий серцем розгадає.

Микола Дудар
2024.11.27 08:58
Летять у простір думки різні
І не такі вони й сумні…
Нехай, при тому, що запізні
Для когось «так», для когось «ні»…
А навкруги у небі всесвіт…
А поруч діток щирий сміх…
А під ногами сум і безвість —
Стоїш і думаєш: це збіг?

Світлана Пирогова
2024.11.27 08:55
Осінній ранок у полоні білосніжжя,
Бо сипле хтось пір'їни із подушок.
Летять мушнею легкі світлі ніжні-ніжні.
І тихо падають зими подружки.

Невже закохані у листопад без тями?
Старанно обриси доріг покрили.
Сувої свіжо-білі розстелили краму,

Віктор Кучерук
2024.11.27 07:36
Ти щоранку йдеш повз вікна
Не спиняючись ніде, –
І завжди поспішно никнеш
В шумнім натовпі людей.
Я давно напам’ять вивчив
Розпорядок днів твоїх,
Бо щось мрійно таємниче
Відриває зір від книг.

Микола Соболь
2024.11.27 05:06
Скажи мені чи брешеш ти, вороно,
про вересневих пустощів печаль?
Налиті сонцем винограду грона
і небо стало, мов холодна сталь –
високе і до радощів байдуже,
таке приходить у примарних снах.
Дні доживають перезрілі ружі,
горіхи скам’яніли на гілках

Олександр Сушко
2024.11.27 00:49
Москвороті з тещі здерли шкіру...
Вмерла в муках. Смертний крик ущух...
За чужий рахунок хочу миру!
На війну синочка не пущу!

Хай ординець Україну нищить,
А в моїй норі нема вогню.
Напишу вам краще лантух віршів,

Іван Потьомкін
2024.11.26 22:20
Як почувся півня спів,
Лис на ферму полетів.
Прибіга. Примружив око:
«Є м’ясце, та зависоко...
Любий друже, я б хотів,
Щоб ти поруч мене сів.
Мав би я тоді нагоду,
Віддать шану твоїй вроді».

Борис Костиря
2024.11.26 18:55
Із старого замку в новий
пролягає дорога,
яку важко знайти.
На руїнах старого замку
проростає пшениця,
а новий недобудований.
Він стоїть здебільшого
у людській фантазії.

Леся Горова
2024.11.26 12:21
Стоїмо на межі зими.
Пухом білим спадає тиша.
Ти за руку мене візьми,
Може, стане тоді тепліше.

Бо за коміром перший сніг,
А попереду лід тонкий, ну
Ти скажи - це лише ві сні,

Микола Дудар
2024.11.26 10:29
Ти вхолоди мене, не грій
Бо надто вже сердитий
І запроси осинний рій
Найкращий, іменитий…
А ті, хто поруч, без імен,
Залиш без преміальних —
І хай послухають «Кармен»
Вже нишком у вітальні…

Володимир Каразуб
2024.11.26 09:48
Я був уражений темрявою з якої починався світ...
Ні, постривайте...
Я скрадався по сходах залишаючи балаган ярмарку
Допоки не почув ледь тихе відлуння власних кроків,
І вже тоді я прочинив важкі різьблені двері до театральної зали.
Ось тоді, я був ур

Микола Соболь
2024.11.26 05:44
Ступаєш, враже, по степах,
шукаєш прихистку? Не буде.
Тут козаки, тут вільні люди –
це плоть від плоті з праху прах
яких веде Сірка правиця,
є трохи часу, схаменися,
нехай в твоїх пустих очах
ще блискітка надії тліє,

Віктор Кучерук
2024.11.26 05:03
Там, де тісняться каштани кронисті
Та сутеніти раніше стає, –
Місячне світло сочиться крізь листя
І осяває обличчя твоє.
Пахне приємно волосся білясте
І не зникає з очей яснота, –
Серце закохане повниться щастям,
Бо роз’єднати не можу уста...

Іван Потьомкін
2024.11.25 21:02
Щоб од думок бодай на час прочахла голова
(Лише у сні думки поволі опадають, наче листя),
Спішу туди, де невгамовне птаство й мудрі дерева
Словам високим надають земного змісту.
Як мудро все ж Господь розпорядивсь,
Поставивши їх поперед чоловіка тін

Світлана Пирогова
2024.11.25 16:54
думки - листя
кружляють
літають
танцюють
змінюють колір
стають яскравіші
падають
в повільній зйомці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Із циклу

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-05-25 00:33:57
Переглядів сторінки твору 3539
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.386 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.386 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.11.27 15:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-05-26 14:17:05 ]
Літайте, на все добре!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-05-26 14:26:32 ]
Це вже філософія)
Навзаєм!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-05-26 14:30:06 ]
Кожен, мабуть, міряє зі своєї дзвіниці...
Давайте не будем мірятись, чия вища! )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-05-26 19:47:16 ]
Так, давно мені не робили розбір "польотів", пане Ереміте. Дякую, в чомусь це було корисно, деякі блохи повиправляв.

Не згоден у тому, що твір посередній, даруйте. Вам, звісно, нахабства не позичати, якщо Ви себе вважаєте генієм, то покажіть, як треба геніально писати, дайте мені майстер-клас. А, знаєте, критикувати кожен уміє, ламати, не будувати.
Просто у вас дещо інша манера писання, Вам здається, що у класиці все так просто, переказ відомого. В тому-то й справа, що ні. Ще треба уміти просто й зрозуміло і стисло викласти і кількох строфах ВЕЛИЧЕЗНИЙ об'єм матеріалу тільки по цьому об'єкту, який вам і не снилось прочитати. І вибрати з нього найголовніше і стисло дуже викласти, саму суть. І образно. І неповторно. От у цьому і весь секрет. І так - по кожному об'єкту, за деякими стоять кілька томів прочитаного і осмисленого, і переосмисленого в поетичному ключі.
А вам здається, що так просто і легко. Цю поему я вже пишу 11 років, на хвилиночку. А Тетяна Левицька багато читала про "Софіїівку", втаємничена в ці секрети, тому й знає, наскільки це нелегка праця, тому і не відмовляється від своїх суджень і оцінок.
А ще скажу таке. Я закінчив окрім журналістики, ще й педагогічний університет Драгоманова хоч і по вокалу, але педагогіку вивчав. І з досвіду знаю, що похвала, заслужена і справедлива, КРАЩЕ НАБАГАТО діє на людину, ніж критика, яка часто вселяє невпевненість в людину, сіє зневіру. Дехто після критики взагалі перестає писати, бо словом можна як возвеличити, так і вбити. І критикувати треба дуже делікатно.
А ви, маючи, неміряне нахабство, дозволяєте собі вислови типу, посередньо.
Мій найслабший вірш значно вищий від найкращого вірша посередності. Ви сам мало дуже пишете, а переважно тут сваритеся ледь не з усіма на сайті.
То ви б краще писали, і цим себе утверджували, а не гнилою критикою, яка такому чоловікові, як я, майже не потрібна, бо я достатньо вимогливо ставлюсь сам до своїх творів, інакше б вони не мали той рівень, на який заслуговують. І нарешті, на "Майстернях" належно оцінені.
Оце Вам, по-доброму, як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-05-26 20:14:10 ]
нахабства і Вам, п. Ярославе, не позичати -- а може й пихи, самі розбирайтесь!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-05-26 21:36:27 ]
Ну, голубе, яке вітання, те й у відповідь чується. Але ж на деякі слова Ваші я зважив, врахував Ваші зауваги, подякував.
А я Вам дав цінні поради, а Ви не подякували, тільки відбрикуєтеся. Значить, вони Вам не потрібні, отож у кого більше пихи... Хай вища сила розсудить. А Ви все-таки подумайте про похвалу, здається, розуму у Вас вистачає для цього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-05-26 19:49:39 ]
А похвала підносить людину, як на крилах, і дає поштовх до творчості, і ще й який!