ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.07 06:54
О, як повільно рухається ніч,
Коли не спиш в очікуванні світла, -
Коли пітьму розсіяти невміч,
А туга в серці, наче терн, розквітла.
Судомить щемом душу самота,
Коли пітьма тримає у полоні, -
Молитвами вже втомлені уста,
Слізьми украй зволожені д

Артур Курдіновський
2026.11.07 02:21
Нехай в піску ховають очі страуси,
Нехай рожевим їм здається шлях.
Втомився я заповнювати паузи
У недотичних та чужих життях.

Гидую компліментами убогими -
Порожні звуки. Пухне голова.
Я нехтую скляними діалогами,

хома дідим
2026.11.06 23:47
хмари навіть і не сунуть
смугами лежать оце
вітер листя трусить сумно
ще поцілює лице
що пригоди що нагоди
ні до чого і нема
осінь при небесних водах
ексклюзивна і сама

Володимир Бойко
2026.11.06 22:59
Ненависті ніякої любов'ю не зіпсуєш. Хто не боровся з москалями, той надаремно вік прожив. Низькі люди похваляються високими ідеалами. Усі незалежні від когось таки залежні. І купаючись у золоті не забувай про рятівне коло. Носіїв глибоких

Ігор Шоха
2026.11.06 21:21
На душі не затишно одному
у часи великих перемін
цього світу. Може, хоч на тому
не побачу на шляху додому
моторошне капище руїн.

Як не буде, тільки б не конати
при електораті сатани,

Юрій Лазірко
2026.11.06 17:06
Текст:
-------
1.
He’s one of those warlocks,
who rummages through souls
in temples.

How many strange souls

Борис Костиря
2026.11.06 12:29
Нехай мене засиплять листям
І вкриють мулом забуття.
Осяє істина столика
Мої шляхи в нове буття.
Приїду в сонячну столицю
Для перемоги й каяття.

Нехай це листя заговорить

Віктор Кучерук
2026.11.06 06:43
Ярує осінь вітром і дощем,
Вихрить опалим листям до незмоги, -
Давай назад у літо утечем
Від лицемірства холоду й вологи.
Гайнем туди, де вчора на піску
Були ми сонцем щедро обігріті, -
Давай забудем осінь цю слизьку
У теплих чарах лагідного літа.

Вікторія Лимар
2026.11.05 21:26
Пісня

Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
Пензель у руці.
Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
Всесвіту творці.

Приспів:

Артур Курдіновський
2026.11.05 16:56
Віват американському народу!
Завершилися жалюгідні спазми.
Сьогодні він обрав собі свободу
Від торгашів токсичного маразму.

Коротка й переконлива розмова!
Англійською ніхто не крикне "гойда".
Народ сказав своє вагоме слово,

Євген Федчук
2026.11.05 16:38
Лиш два роки проминуло з кривавої битви,
Де вдалося Радзивіллу козаків побити.
Де Кричевський славний згинув й козаків багато,
А вже знову з Литви хмари стали насувати.
Король польський нове військо, кажуть набирає,
Покінчити із козацтвом, мабуть пла

Борис Костиря
2026.11.05 13:05
Тепер автобус більше не приїде
За визначеним шляхом. Пізній час
Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
Так відійшов, що вже забув про нас.
Замість вогнів - задавнені корита.
Колючий дріт обплутує Парнас.

За визначеним шляхом не приїдуть

хома дідим
2026.11.05 12:11
пора блекаутів і віршів
читати ще писати щось
вигадувати рими ліпші
немовби транс немов гіпноз
коли побачиш чи повіриш
у цьому вирі із марнот
бреде через дорогу лірник
на думці в нього анекдот

Ірина Вовк
2026.11.05 08:30
ЖАННА Д’АРК: ПОВЕРНЕННЯ В ДОМРЕМІ
(драматичний есей-містерія в голосах з прологом і трьома післядіями)

(до 595-их роковин смерті на вогнищі ЖАННИ Д’АРК, присвячується)


ПРОЛОГ: Три виміри Руана
(30 травня 1431 року. Руанська площа зас

Вячеслав Руденко
2026.11.05 08:25
Чую знову клацання копит -
Під копитом кольоровий вид
Крихіток піску на камінцях,
На кривих стежках і манівцях,
У картографічній ворожбі,
Де граки нудьгують на вербі,
Де роки у полум’ї століть
Мимоволі сунуть мимохіть

Віктор Кучерук
2026.11.05 06:07
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Шабат
...Монетка валідолу під язик –
І можна жити так, як жити звик,
Вгортаючись у мудрість і покору,
Мовчати тишу і читати Тору,
І листя рахувати день при дні,
Питаючи:
− За що сіє мені?

Старіє жовтень... То старий єврей,
Як до Стіни, до зимних батарей
Притулиться чолом – і тихо плаче,
То молитви дощів, кущів, неначе
Усі слова сплітаються в одне:
– Нехай мене ся чаша омине...

А чаша повна – через вінця – вщерть.
Спочатку вітер, а за вітром смерть –
Зайдуть в оселю, сядуть за столом:
– Шалом, синочку втомлений, шалом...
Горять свічки. У всесвіті шабат.
І він умре.
І прийде листопад.




Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Тетяна Дігай 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-21 00:38:53
Переглядів сторінки твору 5283
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.172 / 5.7  (5.243 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.134 / 5.67  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-10-21 06:07:52 ]
Проминальність часу, невідворотність покари - цікаво, чому про це пише молода жінка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-21 08:41:14 ]
А про що має писати молода жінка? Про любофь-моркофь? Так тут(на самвидаві) цього добра навалом навалено!
А так щемно про життя та його марноти може писати тільки талановита людина і не має значення жінка вона чи чоловік, молода вона чи стара...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-21 11:29:10 ]
Аня в нас серйозний автор, тому і уваги до її творчості більше. Тетяна, думаю, задала логічне запитання. І справді, Аню, ви така ще чарівно молоденька, а вже такі глиби ворушите. :)
Але, Святославе, боюсь, що чоловік так витончено про "це" не напише. Жінки відносяться до старості трохи інакше? Особливо молоді? Для них сама старість - поняття рівне смерті?
Приємно читати такі твори, без надриву, без особливого месіянства, вікна у безкінечність життя. Та й молоді є чому тут повчитися - задайте собі запитання чому використане те, а не інше слово, чому таке продовженя образного ряду, а не інше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-21 11:33:26 ]
Цікава паралель - "монетка валідолу під язик" (і можна жити...) - монетку клали тим, хто "йшов" на останню переправу через Стікс, аби далі можна було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-10-21 14:21:06 ]
Тетяно, Святославе, Редакціє - дякую усім за цікавість до мого вірша. Старість - то не ототожнення смерті. Старість - це острів, оточений смертю. Але смерть - то не вихід, то лише перехід. То ж нічого страшного у ній немає:)А звідки теми? Осінь, панове:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-10-21 16:48:50 ]
Ганно,шкода, що моя репліка була сприйнята дещо прямолінійно. Я мала на увазі трохи інше - подібні образи, мотиви, висновки, як правило, свідчать про життєвий досвід, що приходить з часом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-10-23 16:02:58 ]
Тішуся, що прийшла осінь: дуже подобаються Ваші осінні вірші. Не можу додати ще щось про вірш - після прочитання лишається "мовчати тишу".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-30 16:07:22 ]
Не хотіла спочатку коментувати, бо, як на мене, то й так зрозуміло, що це один з Ваших найкращих віршів. Так комп’ютер не хоче мою шістку без коментарів додавати... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Буруто (Л.П./Л.П.) [ 2024-07-24 10:33:32 ]
це дуже гарний, майстерний та глибокий твір. Дякую за ного.